Рішення від 10.12.2021 по справі 908/2728/21

номер провадження справи 18/166/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2021 справа № 908/2728/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/2728/21

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Інагротех” (70600, Запорізька область, м. Пологи, пер. Водопровідний, 9)

до відповідача приватного сільськогосподарського підприємства “Деметра” (72150, Запорізька область, Приморський район, с. Новопавлівка, вул. Григоренка Петра, буд. 68)

про стягнення 235201,50 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства “Деметра” 235201,50 грн. на підставі договору поставки товару № 14/02-20 від 14.02.2020, які складаються з: 121836,07 грн. штрафу, 92755,00 грн. пені та 20610,43 грн. 3% річних.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки товару № 14/02-20 від 14.02.2020 щодо оплати отриманого товару у визначений договором строк. За поясненням позивача, відповідач у визначені договором та Специфікаціями до договору строки поставлений товар не оплатив, що є підставою для нарахування штрафу, пені та 3% річних та стягнення їх у судовому порядку. Посилаючись на приписи ст.ст. 509, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 20, 193, 199, 230 ГК України, позивач просив позов задовольнити. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 15000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2021 справу № 908/2728/21 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 11.10.2021, після усунення позивачем обставин, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2728/21, присвоєно справі номер провадження 18/166/21, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2728/21 та також, запропоновано відповідачу надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 02.11.2021, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; запропоновано позивачу у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку шляхом направлення на їхні адреси відповідної ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштової кореспонденції ухвалу про відкриття провадження у справі вручено повноважному представнику позивача 25.10.2021.

Направлена на адресу відповідача ухвала суду від 11.10.2021 повернулась до суду з відміткою пошти “адресат відмовився”.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.

Судом перевірено адресу відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з'ясовано, що місцезнаходженням приватного сільськогосподарського підприємства “Деметра” є: 72150, Запорізька область, Приморський район, с. Новопавлівка, вул. Григоренка Петра, буд. 68, і саме на вказану адресу направлялась ухвала суду.

Статтею 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17).

Враховуючи повернення до суду поштового відправлення з ухвалою з позначкою про відмову адресата від отримання поштового відправлення, ухвала господарського суду вважається врученою відповідачу.

Нормами Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає (ч. 7 ст. 120 ГПК України).

В постанові Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 викладена правова позиція, що сам лише факт не отримання кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб'єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком дій /бездіяльності відповідача щодо її належного отримання, тобто його власною волею.

Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2728/21 та розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі “Пономарьов проти України” від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України “Єдиний державний реєстр судових рішень”://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України “Про доступ до судових рішень” № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 11.10.2021 у справі № 908/2728/21 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо строку розгляду справи по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Провадження у даній справі відкрито 11.10.2021. Отже, суд мав розпочати розгляд справи по суті після 11.11.2021 та закінчити 10.12.2021.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2020 №255 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 №211” з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), установлено з 12 березня до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин, дія якого неодноразово продовжувалася і наразі не припинена.

З 17.07.2020 набрав чинності Закон України від 18.06.2020 № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)”, яким внесено зміни до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" ГПК України, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином".

Оскільки карантинні заходи в Україні не скасовані, з метою недопущення безпідставного затягування строку розгляду справи, враховуючи те, що сторонам надана можливість подати свої процесуальні заяви, навести доводи та заперечення суду з урахуванням строку дії карантину, суд ухвалив розпочати розгляд справи по суті та прийняти рішення у справі 10.12.2021 за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, без повідомлення (участі) у судовому засіданні представників позивача та відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Інагротех” (Постачальником, позивачем у справі) та приватим сільськогосподарським підприємством “Деметра” (Покупцем, відповідачем у справі) 14.02.2020 укладений договір поставки товару №14/02-20 (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується на умовах дійсного догвору передати (поставити) у власність Покупця засоби захисту рослин, надалі ЗЗР або товар, та/або насіння, надалі насіння або товар, а Покупець зобов'язався прийняти та своєчасно оплатити товар по цінам, в кількості і асортименті, визначених умовами даного договору, на суму згідно Специфікацій до даного договору та видаткових накладних в цінах визначених на момент поставки товару.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що конкретний асортимент, кількість, дата поставки товару наведені в Специфікаціях або накладних на поставку Товару. Якщо в період дії цього договору між сторонами відбудеться поставка товару, але і не буде підписана Специфікація на нього, то накладна на такий товар, підписана представником Покупця прирівнюється до Специфікації, якою погоджено асортимент, ціна та кількість товару, що постачається Покупцю, а Покупець зобов'язується оплатити такий Товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни такого Товару) на умовах, у строки та в порядку, визначеному в цьому договорі.

Згідно з п. 2.2 Договору усі підписані представниками сторін у період дії цього договору Специфікації та накладні поставки (відпуску) Покупцю ЗЗР, та/або насіння, є невід'ємними частинами цього договору, навіть якщо в них немає посилання на реквізити цього договору. Умови поставок, оплати товару за ними та відповідальність Покупця за прострочення оплати товару регулюється цим договором.

Відповідно до п. 3.7 Договору У випадках, передбачених Специфікацією, Покупець здійснює обов'язкову повну або часткову попередню оплату вартості товару у розмірі, зазначеному в Специфікації. На решту суми Постачальник надає Покупцеві відстрочку по оплаті на умовах товарного кредиту, зі сплатою відсотків за користування товарним кредитом за весь період з моменту поставки товару до фактичного повного розрахунку за поставлену партію товару. Покупець оплачує товар черговими платежами, згідно строків, які відображені в Специфікації. У випадках порушення строків оплати обумовлених Специфікацією визначена сума, яка підлягала оплаті, є заборгованістю Покупця перед Постачальником.

За визначенням п. 6.2 Договору, у разі порушення термінів оплати поставленого товару та процентів за користування товарним кредитом, визначених умовами даного договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ, діючої на момент існування заборгованості.

При простроченні оплати за поставлений товар та процентів за користування товарним кредитом, по термінах визначених умовами даного Договору, більш ніж на 10 (десять) днів, Покупець сплачує Постачальнику неустойку у вигляді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від суми заборгованості з указаним терміном (п. 6.4 Договору).

Пунктом 6.6 Договору сторони узгодили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьома місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов'язаннями сторонами згідно із ст. 259 Цивільного кодексу України збільшується до 3 (трьох) років.

За визначенням п. 9.1 Договору, договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2020 року, а в частині розрахунків, нарахування процентів та відповідальності - до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань за цим договором.

До вказаного Договору 17.02.2020 укладено Специфікацію № 1, якою сторонами узгоджено поставку соняшнику Армада на суму 142600,37 грн.

Відповідно до п. 1.2 Специфікації № 1 від 17.02.2020 оплата поставленої партії товару здійснюється з розстроченням платежу (тобто з оплатою повної вартості товару після поставки) на умовах товарного кредиту визначених Договором в наступні терміни:

- Покупець зобов'язується оплатити 20% від вартості замовленої партії товару, що становить 28520,00 грн. не пізніше 20 лютого 2020 року;

- остаточну оплату поставленого товару, 80 % від вартості замовленої партії товару, що становить 114080,37 грн., Покупець зобов'язаний здійснити не пізніше 15 жовтня 2020 року.

Для оплати замовленої партії товару позивач надав відповідачеві рахунок № 30 від 17.02.2021 на суму 142600,37 грн.

Згідно видаткової накладної № 22 від 24.02.2020 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товару на суму 142600,37 грн. з ПДВ.

Відповідачем 20% вартості отриманого від позивача товару за видатковою накладною №22 (28520,00 грн.) перераховано 24.02.2020 платіжним дорученням № 339.

Остаточний розрахунок за партію товару за Специфікацією № 1 у розмірі 80% від вартості поставленої партії товару, що становить 114080,37 грн., який повинен був бути здійснений не пізніше 15.10.2020 (граничний термін оплати), відповідач здійснив 30.06.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 481 від 30.06.2021.

За доводами позивача, прострочення оплати за товар поставлений позивачем на умовах Договору за Специфікацією №1 від 17.02.2020 у розмірі 114080,37 грн. становить з 16.10.2020 жовтня 2020 року по 30.06.2021.

Також, керуючись пунктами 2.1, 2.2 Договору сторонами узгоджено поставку партії засобів захисту рослин (ЗЗР) на суму 637538,28 грн. без укладення окремої Специфікації шляхом підписання Рахунку та видаткових накладних які містили асортимент та вартість замовленої продукції, а саме: Маестро (каністра 5 л) в кількості 150 л вартістю 93172,50 грн. без ПДВ; Асистент (банка 1 кг) в кількості 60 кг вартістю 29032,80 грн. без ПДВ; Агростар, в.р.к. в кількості 60 л вартістю 10951,80 грн. без ПДВ; Канонір Дуо (каністра 5 л) в кількості 60 л вартістю 96600,00 грн. без ПДВ; Регістан (каністра 20 л) в кількості 700 л вартістю 78225,00 грн. без ПДВ; Триатлон 0,5 кг в кількості 60 кг вартістю 181429,80 грн. без ПДВ; Агропав Екстра (каністра 5 л) в кількості 60 л вартістю 41870,00грн. без ПДВ.

На оплату вказаної партії товару позивачем виставлено відповідачу рахунок № 37 від 19.02.2020 та здійснено поставку відповідачу засобів захисту рослин (ЗЗР) на загальну суму 637538,28 грн.

За видатковою накладною № 84 від 16.03.2020 позивачем поставлено, а відповідачем прийнято без зауважень товар на загальну суму 406680,36 грн. з ПДВ, а саме: Канонір Дуо (каністра 5 л) в кількості 60 л вартістю 96600,00 грн. без ПДВ; Маестро (каністра 5 л) в кількості 150 л вартістю 93172,50 грн. без ПДВ; Асистент (банка 1 кг) в кількості 60 кг вартістю 29032,80 грн. без ПДВ; Регістан (каністра 20 л) в кількості 700 л вартістю 78225,00 грн. без ПДВ; Агропав Екстра (каністра 5 л) в кількості 60 л вартістю 41870,00грн. без ПДВ.

За видатковою накладною № 85 від 16.03.2020 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 13142,16 грн. з ПДВ, а саме: Агростар, в.р.к. в кількості 60 л вартістю 10951,80 грн. без ПДВ.

За видатковою накладною № 113 від 23.03.2020 позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 217715,76 грн. з ПДВ, а саме: Триатлон 0,5 кг в кількості 60 кг вартістю 181 429,80 грн. без ПДВ.

Наведені видаткові накладні підписані повноважним представником відповідача без зауважень та скріплені печаткою підприємства.

Відповідач рахунок № 37 від 19.02.2020 оплатив частково у розмірі 191538,28 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 358 від 28.02.2020 з призначенням платежу «часткова оплата рахунку №37 від 19.02.2020 ЗЗР в т.ч. ПДВ 31923,05 грн.».

Часткова оплата за рахунком № 37 зарахована позивачем як оплата товару поставленого за видатковою накладною № 85 від 16.03.2020 на суму 13142,16 грн. та за видатковою накладною № 84 від 16.03.2020 на суму 178396,12 грн.

Залишок заборгованості за отриманий товар за видатковою накладною №84 від 16.03.2020 у розмірі 228284,24 грн. та за видатковою накладною №113 від 23.03.2020 у розмірі 217715,76 грн. сплачено відповідачем 30.06.2021 платіжним дорученням № 482 на суму 446000,00 грн., в якому відповідачем зазначено призначення платежу «оплата рахунку №37 від 19.02.2020 ЗЗР в т.ч. ПДВ 74333,33 грн.».

За твердженням позивача, прострочення оплати за товар поставлений позивачем на умовах Договору за накладною № 84 від 16.03.2020 у розмірі 228284,24 грн. з граничним терміном оплати 16.03.2021, становить з 17.03.2021 по 30.06.2021; прострочення оплати за товар поставлений позивачем на умовах Договору за накладною № 113 від 23.03.2020 у розмірі 217715,76 грн., з граничним терміном оплати 23.03.2021, становить з 24.03.2021 по 30.06.2021.

Крім того, сторонами 19.02.2020 укладено Специфікацію №3 до Договору, за якою погоджено поставку засобів захисту рослин, а саме: Євро-Лацтнінг, РК на суму 70145,28 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 1.2 Специфікації № 3 оплата поставленої партії товару здійснюється з розстроченням платежу (тобто з оплатою повної вартості товару після поставки) на умовах товарного кредиту визначених Договором в наступні терміни:

- до 17 березня 2020 року Покупець зобов'язується оплатити 30% від вартості замовленої партії товару, що становить 21044,00 грн. (валютний еквівалент на момент укладання специфікації 796,82 доларів США);

- до 01 жовтня 2020 року Покупець зобов'язується оплатити 70% від вартості замовленої партії товару, що становить 49101,28 грн. (валютний еквівалент на момент укладання специфікації 1859,18 долара США).

Поставка замовленої партії товару за Специфікацією № 3 підтверджується видатковою накладною №110 від 23.03.2020 на суму 70 145,28 грн. з ПДВ.

Відповідачем оплачено 30% вартості отриманого від позивача товару за видатковою накладною № 110 платіжним дорученням № 125 від 26.03.2020 на суму 21045,28 грн.

Остаточний розрахунок поставленого позивачем товару за специфікацією № 3 у розмірі 70% від вартості поставленої партії товару, що становить 49100,00 грн., який відповідач повинен був здійснити не пізніше 01.10.2020, здійснено 30.06.2021, що підтверджується платіжним дорученням №483 від 30.06.2021.

За доводами позивача, відповідачем допущено прострочення за поставлений позивачем на умовах Договору товар за Специфікацією № 3 від 19.02.2020 у розмірі 49100,00 грн., термін прострочення з 02.10.2020 по 30.06.2021.

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманого товару, позивачем направлено на його адресу вимогу № 19/02/1 від 19.02.20021 щодо оплати 609180,37 грн. вартості товару за Договором та 149998,18 грн. штрафів і відсотків.

Неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого товару у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 662 ЦК України унормовано, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами частини першої статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.

Згідно зі статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Долучені до матеріалі справи видаткові накладні, на підставі яких виникла заборгованість відповідача у спірний період, підписана з боку Покупця без зауважень.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Специфікаціями № 1 та № 3 визначений остаточний строк розрахунку за поставлений товар - 15.10.2020 та 01.10.2020, відповідно.

Наданими до матеріалів справи доказами підтверджується, що відповідач здійснював оплату за поставками невчасно:

- за специфікацією №1 від 17.02.2020 на суму 114080,37 грн. з граничним терміном оплати 15.10.2020 прострочення становить з 16.10.2020 по 29.06.2021;

- за накладною № 84 від 16.03.2020 на суму 228284,24 грн. з граничним терміном оплати 16.03.2020 (дата поставки) строк прострочення становить з 17.03.2020 по 29.06.2021;

- за накладною № 113 від 23.03.2020 на суму 217715,76 грн. з граничним терміном оплати 23.03.2020 (дата поставки) строк прострочення становить з 24.03.2020 по 29.06.2021;

за специфікацією № 3 від 19.02.2020 на суму 49100,00 гри,, з граничним терміном оплати 01.10.2020, строк прострочення становить з 02.10.2020 по 29.06.2021.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати відповідачем вартості отриманої продукції у визначений Договором та чинним законодавством строк є доведеним.

За порушення грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу 121836,07 грн. штрафу, 92755,00 грн. пені та 20610,43 грн. 3% річних.

Відповідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем вимога про стягнення 92755,00 грн. пені заявлена на підставі п. 6.2 Договору, яким визначено відповідальність відповідача за прострочення термінів оплати в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Пунктом 6.6 Договору сторони узгодили, що нарахування пені не обмежується шістьома місяцями (виключення з ч. 6 ст. 232 ГК України).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство”, суд встановив наступне:

- в розрахунку пені за заявлений позивачем період за Специфікацією № 1 (граничний термін оплати 15.10.2020) з 16.10.2020 по 30.06.2021 правильним є період з 16.10.2020 по 29.06.2021, до стягнення підлягають 10473,34 грн. пені, зайво нараховані 47,06 грн. пені;

- в розрахунку пені за видатковою накладною № 84 від 16.03.2020 (граничний термін оплати 16.03.2020) за заявлений позивачем період з 17.03.2020 по 30.06.2021 правильним є період з 17.03.2020 по 29.06.2021, до стягнення підлягає 39990,36 грн. пені, зайво нараховані 94,22 грн. пені;

- в розрахунку пені за накладною №113 від 23.03.2020 у розмірі 217715,76 грн. з граничним терміном оплати 23.03.2020 за заявлений позивачем період з 24.03.2020 по 30.06.2021 правильним є період з 24.03.2020 по 29.06.2021, до стягнення підлягає 37306,43 грн., зайво нараховані 89,64 грн. пені;

- в розрахунку пені за специфікацією № 3 від 19.02.2020 на суму 49100,00 грн. з граничним терміном оплати 01.10.2020 за заявлений позивачем період з 02.10.2020 по 30.06.2021 правильним є період з 02.10.2020 по 29.06.2021, до стягнення підлягає 4733,17 грн. пені, зайво нараховані 207,78 грн. пені.

Таким чином, обґрунтованою є сума 92503,30 грн. пені, в решті вимоги про стягнення 251,70 грн. пені слід відмовити, як заявлених безпідставно, оскільки до розрахунку помилково включено день оплати.

Вимога про стягнення з відповідача 121836,07 грн. штрафу заявлена позивачем на підставі п. 6.6 Договору.

Враховуючи прострочення відповідачем зобов'язання по оплаті 609180,37 грн. (за специфікацією № 1 - 114080,37 грн., за накладною № 84 - 228284,24 грн., за накладною № 113 - 217715,76 грн., за специфікацією № 3 - 49100,00 грн.) більш ніж 10 календарних днів, суд визнав нарахування відповідачу 20% штрафу обґрунтованим, розрахунок правильним.

Суд звертає увагу, що чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати у договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Аналогічну правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 09.04.2012 у справі № 3-88гс11, постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 у справі № 3-24гс12, постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, постанові Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №911/1351/17, постанові Верховного Суду від 17.05.2018 у справі №910/6046/16, постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі №922/1720/17.

Отже, з урахуванням приписів чинного законодавства України та п. 6.6 Договору, суд визнав обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача 121836,07 грн. штрафу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи “Законодавство”, суд встановив наступне:

- в розрахунку 3% річних за заявлений позивачем період за Специфікацією № 1 (граничний термін оплати 15.10.2020) з 16.10.2020 по 30.06.2021 правильним є період з 16.10.2020 по 29.06.2021, до стягнення підлягають 2407,78 грн. 3% річних;

- в розрахунку 3% річних за видатковою накладною № 84 від 16.03.2020 (граничний термін оплати 16.03.2020) за заявлений позивачем період з 17.03.2020 по 30.06.2021 правильним є період з 17.03.2020 по 29.06.2021, до стягнення підлягає 8803,78 грн. 3% річних;

- в розрахунку 3% річних за накладною №113 від 23.03.2020 у розмірі 217715,76 грн. з граничним терміном оплати 23.03.2020 за заявлений позивачем період з 24.03.2020 по 30.06.2021 правильним є період з 24.03.2020 по 29.06.2021, до стягнення підлягають 8271,29 грн. 3% річних;

- в розрахунку 3% річних за специфікацією № 3 від 19.02.2020 на суму 49100,00 грн. з граничним терміном оплати 01.10.2020 за заявлений позивачем період з 02.10.2020 по 30.06.2021 правильним є період з 02.10.2020 по 29.06.2021, до стягнення підлягають 1092,65 грн. 3% річних.

Таким чином, обґрунтованою є сума 20575,50 грн. 3% річних, в решті вимоги про стягнення 34,93 грн. 3% річних слід відмовити, як заявлених безпідставно, оскільки до розрахунку помилково включено день оплати.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язання по оплаті отриманого товару в повному обсязі та у визначений договором строк.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: в частині стягнення з відповідача 92503,30 грн. пені, 121836,07 грн. штрафу та 20575,50 грн. 3% річних. В решті заявлених вимог (251,70 грн. пені та 34,93 грн. 3% річних) суд відмовляє в позові через необґрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру визнаних судом обґрунтованими позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 3492,73 грн. судового збору.

Витрати на правову (правничу) допомогу адвоката, які зазначені позивачем в орієнтовному розрахунку судових витрат судом не розподіляються у зв'язку не наданням позивачем відповідних доказів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства “Деметра” (72150, Запорізька область, Приморський район, с. Новопавлівка, вул. Григоренка Петра, буд. 68; ідентифікаційний код 24519286) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Інагротех” (70600, Запорізька область, м. Пологи, пер. Водопровідний, 9; ідентифікаційний код 40635925) 92503,30 грн. (дев'яносто дві тисячі п'ятсот три грн. 30 коп.) пені, 121836,07 грн. (сто двадцять одну тисячу вісімсот тридцять шість грн. 07 коп.) штрафу, 20575,50 грн. (двадцять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять грн. 50 коп.) 3% річних та 3492,73 грн. (три тисячі чотириста дев'яносто дві грн. 72 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 16.12.2021.

Суддя В.В. Левкут

Попередній документ
101969035
Наступний документ
101969037
Інформація про рішення:
№ рішення: 101969036
№ справи: 908/2728/21
Дата рішення: 10.12.2021
Дата публікації: 20.12.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів; Невиконання або неналежне виконання зобов’язань; купівлі-продажу; поставки товарів, робіт, послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (22.09.2021)
Дата надходження: 22.09.2021
Предмет позову: про стягнення 235 201,50 грн.