Справа № 548/2290/21
П О С Т А Н О В А Провадження №3/548/476/21
08.12.2021 року м. Хорол
Суддя Хорольського районного суду Полтавської області Коновод О.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ГУ ДФСу Полтавськійобласті про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , працюючого керівником Товариства з обмеженою відповідальністю " Оріон" , ідентифікаційний номер: 2938026016
по ст. 163-1 ч. 1 КУпАП,
10.08.2021 року при перевірці Товариства з обмеженою відповідальністю " Оріон", що знаходиться за адресою вул. Незалежності, 15, корп. 3 м. Хорол Лубенського району Полтавської області, було встановлено, що керівник ОСОБА_1 допустив порушення, а саме несвоєчасне подання податкової декларації з екологічного податку за ІІ квартал 2021 року, граничний термін подання 09.08.2021 року, чим порушив пункт 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України, за що передбачена відповідальністьст.163-1 ч.1 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився з невідомих судупричин,що у відповідності ізст. 268 КУпАПне перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 1ст. 17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
За таких підстав, з урахуванням того, що ОСОБА_1 було відомо про дату судового засідання, однак правопорушниця не з"явився для участі у судовому засіданні, суд прийшов до висновку про те, що його поведінка свідчить про бажання перешкодити своєчасному розгляду справи по суті та зловживання своїми правами.
Враховуючи вищевикладене, вважаючи причину неявки ОСОБА_1 не поважною, суд розглянув справу за його відсутністю на підставі наявних матеріалів.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
У відповідність ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративна відповідальність.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП перелічені докази, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення .
Диспозиція частини першої статті 163-1 КУпАП передбачає нормативне правило наступного змісту: "адміністративна відповідальність настає за порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків".
Отже, необхідною умовою для застосування до порушника відповідальності, передбаченої вищевказаною статтею, є, зокрема, наявність доказів, які б безпосередньо свідчили про порушення викладених вище вимог.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складений уповноваженою особою, факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП доведений сукупністю зібраних доказів.
Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 в межах санкції ст. 163-1 ч. 1 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом держаного примусу, суд вважає за можливе накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян .
В порядку ч. 5 ст. 283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Згідно зіст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За таких обставин, виходячи з викладеного, беручи до уваги характер правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан і з урахуванням усіх обставин та керуючись ст.ст. 283, 284, 163-1 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч.1 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на прибуток держави в сумі 85 грн на рахунок: Отримувач Хорольська міська ТГ ГУК у Полт.обл/тг м.Хорол /21081100, розрахунковий рахунок UA388999980313020106000016702, Код ЄДРПОУ37959255,банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 454 гривні на рахунок:Отримувач коштівГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП)Рахунок отримувачаUA908999980313111256000026001Код класифікації доходів бюджету22030106.
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: Коновод О. В.