15 грудня 2021 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 759/17733/15-ц
провадження номер: 22-ц/824/18230/2021
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати у цивільних справах Верланова С.М. вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гуртової Тетяни Іванівни на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року у складі судді Ульяновської О.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ об'єктів спільної сумісної власності подружжя,
Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, 18 травня 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гуртова Т.І. подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 09 червня 2021 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Гуртової Т.І. на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року.
Постановою Верховного Суду від 24 листопада 2021 року ухвалу Київського апеляційного суду від 09 червня 2021 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с.89-93, т.2).
Апеляційна скарга адвоката Гуртової Т.І. не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом та підлягає залишенню без руху, з таких підстав.
В апеляційній скарзі адвокат Гуртова Т.І. заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 або її представники не були повідомлені про судове засідання, призначене Святошинським районним суду міста Києва на 25 жовтня 2018 року, в якому була постановлена оскаржувана ухвала суду. Про існування ухвали Святошинського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 стало відомо 14 травня 2021 року під час ознайомлення її представника - адвоката Гуртової Т.І. з матеріалами справи.Тому заявник вважає, що наявні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 25 жовтня 2018 року.
Відповідно до ч.1 ст.354 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є позивачем у даній справі та повідомлялася судом про розгляд справи. 13 лютого 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пізняхівський Ф.М. звертався до суду першої інстанції з клопотанням про зупинення провадження у справі (а.с.170-196, т.1).
Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень оскаржувана ухвала Святошинського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року була надіслана до реєстру 29 жовтня 2018 року та оприлюднена 30 жовтня 2018 року.
Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що: «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року)»; «норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані» (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та №35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року); «одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами» (USTIMENKO v. UKRAINE, № 32053/13, § 46, ЄСПЛ, від 29 жовтня 2015 року)».
Згідно з ч.1 ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).
Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).
У відповідності до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, ОСОБА_1 , будучи позивачкою у даній справі, та приймаючи у ній участь як особисто, так і через представника, який є фахівцем у галузі права, була зобов'язана проявляти належну зацікавленість щодо стану судового провадження за її позовом та не була позбавлена можливості ознайомитися із оскаржуваною ухвалоюсуду, яка з 30 жовтня 2018 року перебуває у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що наведені представником ОСОБА_1 - адвокатом Гуртовою Т.І. підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, є неповажними.
Відповідно до положень ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 ЦПК України. Апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених законом, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.
Оскільки апеляційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Гуртової Т.І. подана після закінчення строків на апеляційне оскарження, встановлених ст.354 ЦПК України та наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані неповажними, то апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши скаржнику строк для усунення вказаних вище недоліків.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Гуртової Тетяни Іванівни на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року залишити без руху та надати їй строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали апеляційного суду.
У разі невиконання вимог ухвали щодо подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження, скаржнику буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М. Верланов