Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
16 грудня 2021 року № 520/11607/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Шляхової О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43143704) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визвати протиправною відмову Головного управління Державної податкової служби у Харківській області у списанні недоїмки (заборгованість) з єдиного внеску за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2020 року, а також штраф та пеню, нараховані на суму недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, яка рахується за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Харківській області списати недоїмку (заборгованість) з єдиного внеску за період з 01 січня 2017 року по 1 грудня 2020 року, а також штраф та пеню, нараховані на суму недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки згідно пп. б) п. 9-15 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка рахується за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона звернулась до ГУ ДПС у Харківській області з заявою на підставі пункту 9-15 розділу VIII Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» про списання несплачених сум недоїмки та штрафних санкцій з 01.01.2017 по 01.12.2020. ГУ ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку з питань списання суми недоїмки по єдиному соціальному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2009 по 30.09.2020, про що складено акт №16616/20-40-24-13-42 від 03.02.3021. Згідно висновків акту ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення про відмову позивачу у списанні суми недоїмки за період з 01.01.2017 по 30.09.2020 у розмірі 7586,48 грн. За результатами розгляду заперечень на акт висновки залишено без змін. Позивач з вказаною відмовою не погоджується, вважає її необґрунтованою та такою, що не узгоджується з приписами податкового законодавства. Зазначає, що податковий орган не врахував, що нею не отримано оподатковуваний прибуток у вказаний період.
Харківським окружним адміністративним судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Від ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495) надійшло клопотання про заміну відповідача правонаступником та відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого зазначено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, інформації, яка міститься в ІТС «Податковий блок», за 2018 рік ОСОБА_1 був отриманий чистий дохід (прибуток) на загальну суму 44676,00 грн., що суперечить вимогам Закону №1072-ІХ. З огляду на вказане відповідачем було відмовлено у списанні суми недоїмки з єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 30.09.2020 у розмірі 7586,48 грн.
Вирішуючи клопотання ГУ ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ ВП 43983495), суд виходить з такого.
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" від 30.09.2020 №893 вирішено ліквідувати, як юридичні особи публічного права, територіальні органи Державної податкової служби України за переліком згідно з додатком, до якого, у тому числі, включено Головне управління ДПС у Харківській області.
Пунктом 2 вказаної вище постанови КМУ №893 встановлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються відповідно до пункту 1 цієї постанови, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Згідно з абз. 4 п. 2 постанови КМУ №893, права та обов'язки територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 цієї постанови, переходять до ДПС України та її територіальним органам.
Так, наказом ДПС України "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" від 30.09.2020 №529 утворено як відокремлені підрозділи ДПС України територіальні органи за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, включено Головне управління ДПС у Харківській області.
Крім того, 30.09.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис №1000741030008085321 про створення Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (адреса: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ ВП 43983495).
Наказом ДПС України від 12.11.2020 №643 затверджено Положення про Головне управління ДПС у Харківській області, пунктом 1 якого закріплено, що Головне управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС) є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (далі - ДПС). ГУ ДПС забезпечує реалізацію повноважень ДПС на території Харківської області. ГУ ДПС є - правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у Харківській області (ЄДРПОУ 43143704).
Наказом ДПС України від 24.12.2020 №755 розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС України, утвореними як її відокремлені підрозділи, повноважень і функцій територіальних органів ДПС України, що ліквідуються відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893.
Отже, правонаступником Головного управління ДПС у Харківській області є Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України.
Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни відповідача у справі: Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43143704) на правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (код ЄДРПОУ 43983495).
Отже, клопотання відповідача, ГУ ДПС у Харківській області підлягає задоволенню.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець, яка проводить незалежну професійну діяльність та знаходилась на обліку у ГУ ДПС у Харківській області (Київський район).
Згідно даними інформаційної системи "Податковий блок" ОСОБА_1 перебувала на обліку як фізична особа, яка займається незалежною професійною діяльністю (КВЕД-74.11.1 - Адвокатська діяльність) з 10.06.1993.
За власною заявою Фізичну особу-підприємця було припинено 26.12.2019.
08.02.2021 позивач звернулась до ГУ ДПС у Харківській області з заявою на підставі пункту 9-15 розділу VIII Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування» про списання несплачених сум недоїмки та штрафних санкцій за період з 01.01.2017 по 01.12.2020 у розмірі 7586,48 грн. станом на 27.01.2021.
Податковим органом на підставі п.п. 2 п. 1 ст. 13 Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», п. 75.1 ст. 75, ст. 76 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку позивача.
Результатами камеральної перевірки встановлено, що згідно відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб про суми виплачених доходів, інформації, яка міститься в ІС «Податковий блок», відповідно до наданих звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік сума чистого доходу позивача склала 44676,00 грн., отже, фізичною особо-підприємцем не дотримано умови передбачені п. 9-15 розділу VIII Закону №1072-ІХ.
За висновками акту ГУ ДПС у Харківській області прийнято рішення про відмову у списанні суми недоїмки у розмірі 7586,48 грн.
Не погодившись з висновками, викладеними в Акті перевірки, позивач звернулась до ДПС України зі скаргою на рішення контролюючого органу.
Листом від 20.04.2021 №8888/6/99-00-04-03-01-06 ДПС України повідомило, що оскільки позивачем самостійно визначено у звіті за 2018 рік суми чистого доходу (прибутку), підстав для списання суми недоїмки за період з 01.01.2017 по 01.12.2020 не має.
Не погодившись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
13 травня 2020 року Верховною радою України прийнято Закон України №592-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" щодо усунення дискримінації за колом платників" (далі - Закон №592-ІХ).
З 03 червня 2020 року набрав чинності пункт 5 розділу І Закону № 592-ІХ, відповідно до положень якого розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI доповнено пунктом 9-15.
Згідно вказаного пункту підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:
а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;
б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.
Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:
1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;
2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.
У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.
Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.
Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.
Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.
Податковий орган протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої податковим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".
Системний та синтаксичний аналіз приписів п. 9-15 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI свідчить про те, що умовою списання сум недоїмки є, зокрема, неотримання платником податків доходу (прибутку) протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року від здійснення підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
При цьому визначена законодавцем умова щодо неотримання доходу (прибутку) свідчить про необхідність перевірки відсутності одночасно як доходу, так і прибутку за відповідний період.
Вказаний підхід до застосування норми п. 9-15 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2464-VI відповідає також змісту пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (щодо усунення дискримінації за колом платників)» № 592-IX від 13.05.2020, яким запроваджено процедуру списання недоїмки. Так, в обґрунтування необхідності прийняття законопроекту законодавцем зокрема, зазначено, що «встановлення обов'язку сплати ЄСВ без отримання доходу не відповідає легальній меті державного регулювання даного виду відносин та є непослідовним у контексті самого Закону, який визначає об'єктом нарахування ЄСВ саме отриманий дохід».
Відповідачем в ході камеральної перевірки встановлені факти отримання позивачем доходу, що підтверджується звітами про суми виплаченого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік на загальну суму 44676,00 грн.
Підтвердженням поданої звітності для платника є квитанція №1 та квитанція №2. Позивачем подано до ГУ ДПС Звіти згідно з додатком 5 до Порядку №435 від 27.04.2018 за 2017 рік №47073, від 23.04.2019 за 2018 рік №40546, від 15.07.2020 за 2019 рік №47762, від 04.03.2021 за 2020 рік, які відповідно до квитанції №2 були завантажені до Реєстрів. При цьому, у Звіті за 2018 рік позивачем самостійно визначено суму чистого доходу (прибутку) заявлену у податковій декларації.
Статтею 178 ПК України передбачено, що особи, які мають намір здійснювати незалежну професійну діяльність, зобов'язані стати на облік у контролюючих органах за місцем свого постійного проживання як самозайняті особи та отримати довідку про взяття на облік згідно із статтею 65 цього Кодексу. Доходи громадян, отримані протягом календарного року від провадження незалежної професійної діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу. Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають податкову декларацію за результатами звітного року відповідно до цього розділу у строки, передбачені для платників податку на доходи фізичних осіб. Під час виплати суб'єктами господарювання - податковими агентами, фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність, доходів, безпосередньо пов'язаних з такою діяльністю, податок на доходи у джерела виплати не утримується в разі надання такою фізичною особою копії довідки про взяття її на податковий облік як фізичної особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, відносини за яким встановлено трудовими відносинами, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу. Фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді. Остаточний розрахунок податку на доходи фізичних осіб за звітний податковий рік здійснюється платником самостійно згідно з даними, зазначеними в податковій декларації.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України від 8 липня 2010 року №2464-VI Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Закон №2464-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI визначено, що застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Відповідно до статті 2 Закону №2464-VI його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI платниками єдиного внеску є особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону № 2464-VI облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а щодо застрахованих осіб, які є учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - учасниками накопичувальної пенсійної системи), - з національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та Пенсійним фондом. Взяття на облік осіб, зазначених у пунктах 1, 4, 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, здійснюється органом доходів і зборів шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників. Взяття на облік осіб, зазначених: в абзацах другому, третьому, п'ятому та сьомому пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону, на яких поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей; в абзацах четвертому, шостому та сьомому пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", - здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви; в абзаці восьмому пункту 1 частини 1 статті 4 цього Закону - здійснюється на підставі подання копії свідоцтва про державну реєстрацію угоди про розподіл продукції не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від них відповідної заяви.
Пунктом 1 розділу ІІІ «Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування взяття на облік платників єдиного внеску, на яких не поширюється дія Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, передбачено, що контролюючим органом здійснюється за місцезнаходженням чи місцем проживання у день отримання від них заяви про взяття на облік платника єдиного внеску за формою № 1-ЄСВ згідно з додатком 1.
Відповідно до пункту 1 та пункту 2 частини 1 статті 7 Закону № 2464-VI єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, утому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України Про оплату праці, та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами; для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що платниками єдиного соціального внеску є самозайняті особи, зокрема, адвокати, які здійснюють адвокатську діяльність індивідуально. Необхідними умовами для сплати особою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є провадження такою особою, зокрема, незалежної професійної адвокатської діяльності індивідуально та отримання доходу від такої діяльності, який і є базою для нарахування ЄСВ. Отже, саме дохід особи від такої діяльності є базою для нарахування, проте за будь-яких умов розмір ЄСВ не може бути меншим за розмір мінімального страхового внеску за місяць. При цьому, за відсутності бази для нарахування ЄСВ у відповідному звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, законодавство встановлює обов'язок особи самостійно визначити цю базу, але її розмір не може бути меншим за розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином, метою встановлення розміру мінімального страхового внеску та обов'язку сплачувати його незалежно від наявності бази для нарахування є забезпечення у передбачених законодавством випадках мінімального рівня соціального захисту осіб шляхом отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що з урахуванням особливостей форми діяльності самозайнятих осіб, саме задля досягнення вищевказаної мети збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавством встановлено обов'язок сплати особами мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу від їх діяльності.
Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного в постановах від 27 листопада 2019 року по справі №160/3114/19 та від 05 грудня 2019 року у справі №260/358/19, особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, зокрема, адвокатську, вважається самозайнятою особою і зобов'язана сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не нижче розміру мінімального страхового внеску незалежно від фактичного отримання доходу лише за умови, що така особа не є найманим працівником. В іншому випадку (якщо особа є найманим працівником), така особа є застрахованою і платником єдиного внеску за неї є її роботодавець, а мета збору єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування досягається за рахунок його сплати роботодавцем у розмірі не меншому за мінімальний.
Судом встановлено, що позивач має право на здійснення незалежної професійної адвокатської діяльності з 1993 року, за період 2017-2020 роки доходу від такої діяльності не отримувала.
У Звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік позивачем для визначення страхового внеску як платником, що не отримав дохід, визначено мінімальну базу нарахування - розмір мінімальної заробітної плати станом на 2018 рік (3723,00 грн.).
Доказів отримання позивачем у цей період доходів від провадження адвокатської діяльності судом не встановлено.
Натомість, згідно податкових декларацій про майновий стан і доходи за період з 2017 по 2020 роки, розрахунків зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою, ОСОБА_1 за вказаний період дохід не отримувала.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем було протиправно відмовлено у задоволенні заяви позивача щодо списання недоїмки, оскільки така відмова не відповідає меті прийнятого Закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У ході розгляду справи відповідач не довів наявність переконливих підстав для відмови позивачу у списанні суми недоїмки.
Тож суд прийшов до висновку, що спірна відмова не відповідає принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, є необґрунтованою.
З огляду на визнання протиправною відмови, суд доходить висновку про задоволення похідної вимоги позивача про зобов'язання Головного управління ДПС у Харківській області списати недоїмку (заборгованість) з єдиного внеску за період з 01 січня 2017 року по 01 грудня 2020 року, а також штраф та пеню, нараховані на суму недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 52, 241-247, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Клопотання про заміну відповідача його правонаступником - задовольнити.
Замінити відповідача по справі Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ ВП 43983495).
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо відмови у списанні суми недоїмки (заборгованості), штрафних санкцій і пені по сплаті єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, які нараховані включно до дати подання заяви про списання суми недоїмки, яка рахується за ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області списати недоїмку (заборгованість) з єдиного внеску за період з 01.01.2017 по 01.12.2020, а також штраф та пеню, нараховані на суму недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки згідно пп. б) п. 9-15 розділу VIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яка рахується за ОСОБА_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Шляхова О.М.