Справа №500/8058/21
13 грудня 2021 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі
головуючого судді Мартиць О.І.,
за участю:
секретаря судового засідання Семеха В.Т.
представника боржника (відповідача) ОСОБА_1
адвоката Баган О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа
16 листопада 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" через представника - адвоката Стеценка Максима Владленовича звернулося до суду із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа, а саме виконавчого напису №13061 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. від 27 червня 2016 року, боржником за яким є ОСОБА_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що 27 червня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович вчинив виконавчий напис №13061 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" заборгованості, що виникла по Кредитному договору №03-2/65 від 30 січня 2008 року, право вимоги за яким було відступлено Публічним акціонерним товариством "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" на користь стягувана на підставі Договору відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року з боржника ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ), однак із запровадженням на території України карантину та переведення штату працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на дистанційну роботу стягувач пропустив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Ухвалою суду від 17.11.2021 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.11.2021.
26.11.2021 розгляд заяви не проводився у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці, про що складено довідку секретарем судового засідання, відкладено на 03.12.2021.
03.12.2021 представником ОСОБА_1 адвокатом Баган О.В. подано до суду відзив (заперечення) на заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа.
В судовому засіданні 03.12.2021 клопотання задоволено, подані документи долучено до матеріалів справи, розгляд заяви відкладено на 13.12.2021.
13.12.2021 в судовому засіданні представник боржника (відповідача) ОСОБА_1 адвокат Баган О.В. заперечила проти задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про поновлення строку пред'явлення виконавчого напису №13061 вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. від 27 червня 2016 року, боржником за яким є ОСОБА_1 з мотивів, наведених у письмових запереченнях від 03.12.2021.
Зокрема вважає заяву необґрунтованою, безпідставною та такою, що не підлягає до задоволення, оскільки заявником не наведено жодної поважної причини пропуску строків, оскільки останній мав можливість своєчасно, вживши відповідних заходів, звернутися з пред'явленням виконавчого документу до виконання протягом року з дня його вчинення.
Зазначає, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 10.09.2021 по справі №607/1326/14-ц у задоволенні заяви представника ТзОВ "Кредитні ініціативи" Стеценка М.В., заінтересована особа ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа №607/1326/14- ц від 02.12.2015 до виконання - відмовлено.
Також просить стягнути із заявника ТзОВ "Кредитні ініціативи" в користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 8700 грн згідно поданих документів.
Представник заявника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" в судове засідання 13.12.2021 повторно не з'явився, в поданій заяві зазначив, що у разі його відсутності провести розгляд заяви без участі представника ТзОВ "Кредитні ініціативи".
За положеннями частини третьої статті 376 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає заяву про поновлення пропущеного строку в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З врахуванням наведеного суд розглянув подану представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" адвокатом Стеценком М.В. заяву про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа у його відсутності.
Заслухавши пояснення представника боржника (відповідача) ОСОБА_1 адвоката Баган О.В., розглянувши матеріали справи, суд при розгляді поданої заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання в даній адміністративній справі, враховує таке.
Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Згідно частини першої статті 376 КАС України стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого листа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Втім, зазначеною нормою прямо не передбачено повноваження адміністративного суду розглядати заяву про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, зокрема виконавчого напису нотаріуса.
При цьому, іншого способу, ніж шляхом звернення заінтересованої особи до суду з відповідною заявою, чинним законодавством не передбачено.
Відтак суд доходить висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а саме виконавчого напису нотаріуса підлягає розгляду адміністративним судом.
Як слідує з матеріалів справи 27.06.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №13061 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" заборгованості по Кредитному договору №03-2/65 від 30.01.2008, право вимоги за яким було відступлено Публічним акціонерним товариством "Акціонерний промислово-інвестиційний банк" Товариству з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на підставі Договору відступлення права вимоги від 17.12.2012 з боржника ОСОБА_1 .
Крім того зазначено, що виконавчий напис вчинено двадцять сьомого червня дві тисячі шістнадцятого року, він набрав чинності з дати його реєстрації в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій та має бути пред'явлений до виконання до відділу (підрозділу) державної виконавчої служби протягом року з дня його вчинення.
Суд зауважує, що в матеріалах справи наявний дублікат вказаного виконавчого напису, що має силу оригіналу від шістнадцятого травня дві тисячі вісімнадцятого року.
В заяві про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" адвокат Стеценко М.В. вказує, що із запровадженням на території України карантину та переведення штату працівників Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на дистанційну роботу стягувач пропустив строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Тому для подальшого користування своїми правами ТзОВ "Кредитні ініціативи" вважає за необхідне для належного виконання виконавчого напису нотаріуса №13061 від 27.06.2016 поновити строк для повторного пред'явлення виконавчого напису нотаріуса №13061 до виконання.
Щодо посилань представника заявника на введення карантину, як на поважну причину пропуску строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (з урахуванням змін, внесених наступними постановами) на усій території України з 12.03.2020 установлено карантин, який в подальшому неодноразово продовжувався і діяв до 31.12.2020 згідно з цією постановою, встановлені та діють карантинні обмеження і на даний час.
02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 №540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID19)" (далі - Закон №540-ІХ), яким розділ VI "Прикінцеві положення" доповнено пунктом 3 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину. Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов'язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
Разом з тим, пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві і перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18.06.2020 № 731-IX встановлено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 4 розділу X "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України, пункту 3 розділу XII "Прикінцеві положення" Цивільного процесуального кодексу України, пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" №540-IX від 30.03.2020, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом. Протягом цього 20-денного строку учасники справи та особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цими кодексами), мають право на продовження процесуальних строків з підстав, встановлених цим Законом.
Закон №731-IX удосконалив раніше прийняті норми щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину для того, щоб, з однієї сторони, запобігти випадкам зловживання процесуальними правами недобросовісними учасниками справи та, відповідно, затягування розгляду справи під приводом діючого карантину, а з іншої - через процедуру поновлення судом процесуального строку забезпечити гарантування прав учасників справи, якщо їх реалізація ускладнена у зв'язку з карантинними обмеженнями. При цьому, можливість поновлення процесуального строку законодавцем віднесено на розсуд суду, залежно від обставин конкретної справи.
Вказаний закон набрав чинності 17.07.2020, тому перебіг процесуальних строків, що були продовжені на час дії карантину, закінчився 06.08.2020, тобто 06.08.2020 останній день, коли особа могла скористатись правовою підставою для продовження строку з пропущенням строку в зв'язку з запровадження Урядом України карантинних заходів.
У зв'язку із встановленням з 12.03.2020 на території України карантину, законодавець передбачив можливість продовженням процесуальних строків лише до 06.08.2020. З вказаної дати (з 06.08.2020) поновлення пропущеного строку звернення до суду є правом, а не обов'язком суду, якщо суд визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Проте, заявником не доведено, яким чином карантинні обмеження перешкодили своєчасному пред'явленню виконавчого напису нотаріуса, вчиненого 27.06.2016 до виконання.
На думку суду, лише зазначення обставини про дію карантинних заходів не є достатньою мотивацією щодо об'єктивної неможливості пред'явлення виконавчого документа в межах строку, визначеного у ньому, зокрема як вказаного у виконавчому написі №13061 від 27.06.2016 протягом року з дня його вчинення тобто до 28 червня 2017 року.
При цьому як загальновідомо карантинні заходи запроваджені в Україні в 2020 році.
Таким чином, суд не знаходить підстав для визнання вказаних представником стягувача (заявника) причин пропуску строку пред'явлення виконавчого напису нотаріуса до виконання поважними.
Крім того, як слідує з матеріалів справи та встановлено судом ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 10.09.2021 по справі №607/1326/14-ц у задоволенні заяви представника ТзОВ "Кредитні ініціативи" Стеценка Максима Владленовича, заінтересована особа ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа №607/1326/14-ц від 02 грудня 2015 року до виконання - відмовлено.
Враховуючи вище викладене в сукупності суд доходить висновку про відмову в задоволенні заяви представника стягувача (заявника) про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису нотаріуса №13061 від 27.06.2016 до виконання.
Щодо витрат на правничу допомогу адвоката при розгляді даної заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису нотаріуса №13061 від 27.06.2016 до виконання, то суд зазначає наступне.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 134 КАС України передбачає, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до статей 1, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, між відповідачем (боржником) ОСОБА_1 та адвокатом Баган Оксаною Василівною укладено договір про надання правничої допомоги №18 від 25.11.2021.
Відповідно до додатку №1 до вказаного договору між адвокатом та клієнтом узгоджено фіксовану суму гонорару за працю адвоката в межах адміністративної справи №500/8058/21.
Згідно попереднього розрахунку, судові витрати на правничу допомогу представника відповідача становлять 8700 грн., з яких:
представництво відповідача (боржника) (надання усних консультацій, зустріч з клієнтом, ознайомлення з матеріалами справи, зняття фотокопій, підбір законодавства, формування правової позиції) - 1000 грн (одноразова оплата); складання заперечення на заяву 2000грн; представництво інтересів Клієнта в Тернопільському окружному адміністративному суді 700 грн (за одну участь в судовому засіданні); гонорар у разі позитивного вирішення справи на користь Клієнта - 5000 грн.
На підтвердження сплати витрат на правничу допомогу подано копію договору про надання правничої допомоги №18 від 25.11.2021, додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №18 від 25.11.2021 ОСОБА_1 в межах адміністративної справи №500/8058/21, додаток №2 до вказаного договору Рахунок фактура №1 від 28.11.2021, довідка №1 від 02.12.2021 про отримання готівкою 8700 грн гонорару.
При визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 р. у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Аналізуючи викладене вище, враховуючи положення КАС України, суд дійшов висновку про те, що розмір витрат зазначений відповідачем (боржником) ОСОБА_1 не є пропорційний, так як і час витрачений адвокатом на проведення відповідних робіт, а тому розмір гонорару, є завищеним.
За таких обставин суд вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати відповідача (боржника) на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг.
Отже, понесені відповідачема (боржником) витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" в розмірі 1000 грн.
Керуючись статтями 241, 248, 376 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого напису №13061, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським Володимиром Анатолійовичем від 27 червня 2016, боржником за яким є ОСОБА_1 відмовити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (місцезнаходження: вул. Вікентія Хвойки, буд. 21 м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ: 35326253) в користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 1000 (одну тисячу) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено і підписано 16.12.2021.
Головуючий суддя Мартиць О.І.