14 грудня 2021 року справа №380/13115/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Новак Л.М.
розглянувши у письмовому провадженні у м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної, в якому просить:
визнати протиправними дії відповідача щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення за період з 04.05.2016 року по листопад 2018 року (включно);
стягнути індексацію грошового забезпечення за періоди з 04.05.2016 року по листопад 2018 року (включно) з застосуванням базових місяців січня 2008 року та березня 2018 року, з урахуванням проведеної виплати.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач здійснив невірне нарахування індексації внаслідок невірного визначення базового місяця. Стверджує, що базовим місяцем для нарахування індексації повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року. Вказує, що вже звертався до суду із позовом, який стосується зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення. Оскільки відповідач у березні 2021 року вже здійснив нарахування та виплату індексації, то перевірка судом правильності таких розрахунків не є втручанням у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
У відзиві відповідач посилається на те, що ним рішення суду виконане добровільно, однак позивач не погоджується із базовим місяцем. Вказує, що Постановою №1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015 року, а й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації. Зазначає, що відповідно до п.5 Порядку №1078 індекс споживчих цін у березні 2018 року рівний 1 та індексація грошового забезпечення не нараховується. Тобто індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з квітня 2018 року по жовтень 2018 року перевищив поріг індексації і становив 3,7%.
Ухвалою суду від 10.08.2021 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.
Ухвалою суду від 07.10.2021 року справу вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою занесеною до протоколу судового засідання від 07.12.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Підготовчі судові засідання неодноразово відкладалися з мотивів запровадженням карантину, пов'язаного із запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19).
Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, судом встановлено такі обставини.
Відповідно до витягу з наказу військового комісара Личаківсько-Залізничного об'єднаного районного військового комісаріату м.Львова (по стройовій частині) №27 від 28.02.2019 року позивача 28.02.2019 року виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення.
Відповідно до листа відповідача №4815 від 20.05.2021 року адресованого представнику позивача базовим місяцем для обчислення індексації грошових доходів позивача є червень 2016 року. Окрім того, платіжним дорученням №316 від 11.03.2021 року позивачу було зараховано кошти за індексацію грошового забезпечення в сумі 2976 грн. 14 коп.
Згідно із довідкою-розрахунком індексації грошового забезпечення на колишнього військовослужбовця майора ОСОБА_1 виданої відповідачем позивачу за період з червня 2016 року по лютий 2018 року було нараховано індексацію у розмірі 3021 грн. 46 коп.
Не погодившись із сумою виплаченої відповідачем індексації грошового забезпечення позивач звернувся із даним позовом до суду.
Змістом спірних правовідносин є нарахування та виплата позивачу індексації грошового забезпечення за період з 04.05.2016 року по листопад 2018 року з урахуванням червня 2016 року як базового місяця.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей та регулювання відносини у цій галузі визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року №2011-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до абзацу першого ч.1 ст.9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Абзацом другим ч.1 ст.9 Закону №2011-XII передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.
Згідно із абзацом першим ч.2 ст.9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (абзац другий ч.2 ст.9 Закону №2011-XII).
Відповідно до абзацу третього ч.2 ст.9 Закону №2011-XII грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Як передбачено в ст.18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року №2017-III, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2017-III), законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Частиною другою ст.19 Закону №2017-III визначено, що державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII, з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №1282-XII).
Згідно із абзацом 2 ст.1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною шостою ст.2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Згідно із ст.3 Закону №1282-XII індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
При цьому, як передбачено абзацом третім ст.1 Закону №1282-XII індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із ч.1 ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону (ч.2 ст.4 Закону №1282-XII).
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону №1282-XII для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Частиною четвертою ст.4 Закону №1282-XII встановлено, що підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Частиною п'ятою цієї ж норми передбачено, що у разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078).
Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 6 лютого 2003 р. № 491-IV. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до абзацу 5 п.2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Згідно з абзацом першим п.4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Абзацом другим п.4 Порядку № 1078 передбачено, що оплата праці, у тому числі працюючим пенсіонерам, грошове забезпечення, розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю, що надається залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії індексуються у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає (абзац четвертий п.4 Порядку № 1078).
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац п'ятий п.4 Порядку № 1078).
Відповідно до абзацу першого п.5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Абзац другий п.5 Порядку № 1078 встановлює, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац третій п.5 Порядку № 1078).
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу (абзац четвертий п.5 Порядку № 1078).
Абзацом п'ятим п.5 Порядку № 1078 встановлено, що у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзац шостий п.5 Порядку № 1078).
Суд звертає увагу, що Верховним Судом у постановах від 20.11.2019 року у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 року у справа №825/565/17 зазначено, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Як вбачається із листа відповідача №4815 від 20.05.2021 року, який міститься в матеріалах справи, при нарахуванні індексації позивачу за спірні періоди відповідачем застосовувався червень 2016 року як базовий місяць.
Позивач вважає, що базовими місяцями для нарахування індексації його грошового забезпечення повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року.
Аналіз п.5 Порядку №1078 дає підстави для висновку, що місяць, в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Судом встановлено, що до 28.02.2019 року позивач проходив службу у військовому комісаріаті Личаківсько-Залізничного об'єднаного районного військового комісаріату м.Львова.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», яка набрала чинності 01.01.2008 року та втратила чинність 01.03.2018 року (далі - Постанова №1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови №1294.
Отже, у період з 04.05.2016 року по лютий 2018 року базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача є січень 2008 року.
В подальшому, після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (набрала законної сили 01.03.2018 року), якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став березень 2018 року.
Підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців за період з січня 2008 року по березень 2018 року, що є підставою для встановлення іншого базового місяця для проведення індексації, не відбувалося.
Отже, у спірних відносинах саме січень 2008 року та березень 2018 року є базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача за спірні періоди неправильно встановлено базові місяці, що призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах.
Аналогічні правові висновки містяться у постанові Верховного Суду від 29.11.2021 року у справі №120/313/20-а.
Наведе дозволяє прийти суду до висновку, що дії відповідача з приводу нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період з 04.05.2016 року по листопад 2018 року з урахуванням червня 2016 року як базового місяця не відповідають визначеним у пунктах 1 та 2 ч.2 ст.2 КАС України критеріям правомірної поведінки у спірних правовідносинах та порушують гарантоване державою право позивача на отримання індексації грошового забезпечення у повному розмірі, тому такі дії слід визнати протиправними.
Щодо позовних вимог, які стосуються стягнення із відповідача індексації за згадані періоди суд зазначає, що відповідачем ще не було перераховано індексацію грошового забезпечення позивача з урахуванням січня 2008 року та березня 2018 року як базових місяців.
Відтак, вимоги щодо стягнення перерахованої індексації є передчасними та не підлягають задоволенню.
Окрім того, з метою належного захисту порушеного права позивача, суд вважає, що відповідача слід зобов'язати здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення позивача за період з 04.05.2016 року по 28.02.2018 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця та з 01.03.2018 року по листопад 2018 року з урахуванням березня 2018 року як базового місяця.
Що стосується судових витрат, то, у відповідності до вимог ст.139 КАС України, такі не підлягають стягненню із сторін.
Керуючись ст.ст. 19-21, 72-77, 242-246, 255, 293, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково та вийти за межі позовних вимог.
Визнати протиправними дії Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо невірного нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 04.05.2016 року по листопад 2018 року (включно).
В іншій частині у задоволенні позову відмовти.
Зобов'язати Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (адреса: м.Львів, вул.І.Франка, 25; код ЄДРПОУ 08412340) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за періоди з 04.05.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як базового місяця та з 01.03.2018 року по листопад 2018 року із застосуванням березня 2018 року як базового місяця, з урахуванням проведеної виплати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський оружний адміністративний суд, а у разі реєстрації офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Я.Мартинюк