Іменем України
14 грудня 2021 року м. Кропивницький
справа № 383/419/17
провадження № 22-ц/4809/1640/21
Кропивницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Письменного О.А.,
суддів - Дуковського О.Л., Дьомич Л.М.,
при секретарі - Федоренко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни про арешт майна боржника, заінтересована особа - ОСОБА_2 , -
встановив:
ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Пономарьова О.В. в порядку ст.447 ЦПК України звернулася в суд зі скаргою на постанову приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. про арешт майна боржника від 21.04.2021 року у виконавчому провадженні №57222676 по примусовому виконанню виконавчого листа №383/419/17, виданого Устинівським районним судом Кіровоградської області 14.09.2018 року.
У скарзі заявник просив визнати вказану постанову протиправною та скасувати її з огляду на накладення приватним виконавцем арешту на все належне ОСОБА_1 майно без урахування того, що остання, як спадкоємець боржника ОСОБА_3 , відповідає за її зобов'язаннями не майном, активами та коштами, які належать їй особисто, а в межах спадкового майна, наявність та вартість якого приватним виконавцем з'ясована не була.
Крім того, вказав, що після подання боржником ОСОБА_1 заяви про накладення стягнення та стягнення боргу за рахунок спадкового майна у зв'язку з відсутністю в неї можливості задовольнити вимоги стягувача ОСОБА_4 одноразовим платежем, приватним виконавцем не було вирішене питання щодо зняття арешту з власного (не спадкового) майна боржника ОСОБА_5 , оскільки постановою від 07.05.2021 року приватним виконавцем було вирішено лише питання про зняття арешту з усіх рахунків, належних боржнику.
Ухвалою від 11 серпня 2021 року Устинівський районний суд Кіровоградської області в задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Пономарьова О.В., відмовив.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_1 , в особі свого представника адвоката Пономарьова О.В., подала апеляційну скаргу, згідно якої просила скасувати ухвалу суду та ухвалити нове рішення, яким скаргу задовольнити повністю. При цьому, скаржник послався на безпідставність висновків суду першої інстанції про відсутність порушених прав боржника.
В судове засідання сторони не з'явились, хоч про час та місце розгляду справи були повідомлені в установленому Законом порядку, що не є перешкодою для розгляду справи у їх відсутність.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що наведені представником заявника в поданій до суду скарзі доводи зводяться до неправильного тлумачення ним положень ст. 1282 ЦК України, яка не встановлює заборони накладення арешту на майно боржника, оскільки не містить прямої вказівки на те, що такий арешт може бути накладений виключно на майно, одержане боржником у спадщину. Тому, на думку суду першої інстанції, спадкоємець відповідає перед кредитором в межах суми вартості одержаного ним у спадщину майна, а не виключно спадковим майном.
З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником не було доведено накладення приватним виконавцем арешту, крім успадкованого, також на її особисте майно, внаслідок чого у неї існують перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні цим майном як власністю.
Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з таких підстав.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.3, ч.2 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень на підставі виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
Згідно ч.1, п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі, якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.
Судом встановлено, що рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 24.04.2018 року, ухваленого в цивільній справі №383/419/17, частково задоволено позов ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3 та стягнено з останньої грошові кошти за договором позики від 07.12.2012 року у розмірі 326569 грн. 43 коп. та судовий збір в розмірі 3265 грн. 9 коп.
14.09.2018 року на підставі вказаного рішення суду позивачу ОСОБА_2 видано виконавчий лист №383/419/17. 17.09.2018 року приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Т.В. відкрито виконавче провадження (реєстраційний №57222676) по примусовому виконанню виконавчого листа №383/419/17, виданого 14.09.2018 року Устинівським районним судом Кіровоградської області, про стягнення з боржника ОСОБА_3 на користь стягувача ОСОБА_2 грошових коштів за договором позики від 07.12.2012 року в розмірі 326569 грн. 43 коп. та судового збору в розмірі 3265 грн. 69 коп..
ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_3 померла.
Згідно наявної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації, боржнику ОСОБА_3 на праві приватної власності належали такі об'єкти нерухомого майна як: житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7204 га, кадастровий номер: 3520810100:02:001:0485 за адресою: Кіровоградська область, Бобринецький район, м.Бобринець.
26.05.2020 року державним нотаріусом Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області на підставі поданої гр-нкою ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа №64-2020.
Ухвалою Устинівського районного суду Кіровоградської області від 25.02.2021 року у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа №383/419/17 (номер в автоматизованій системі виконавчого провадження 57222676), замінено боржника ОСОБА_3 її правонаступником ОСОБА_1 .
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. від 21.04.2021 року замінено сторону боржника у виконавчому провадженні АСВП №57222676 з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 .
Постановою приватного виконавця Золотарьової Т.В. від 21.04.2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на всіх відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та звернення стягнення на які заборонено законом, які належать боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 363318,63 грн..
21.04.2021 року приватним виконавцем Золотарьовою Т.В. на підставі ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» винесена постанова про арешт майна боржника, за змістом резолютивної частини якої накладено арешт на все майно, що належить боржнику ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів 363318,63 грн.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції хоч і згадав про обмежену відповідальність спадкоємця за боргами померлого боржника, але не звернув уваги, що державним виконавцем арештовано все майно, що належить ОСОБА_1 без визначення його вартості і виділення суми, необхідної для погашення боргу, як це передбачено ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, те, що арешт накладається у розмірі суми стягнення.
Державний виконавець, наклавши арешт на все майно ОСОБА_1 , не обґрунтував це тим, що сума стягнення перевищує вартість всього майна. Отже, не довів необхідність арешту всього майна ОСОБА_1 недостатністю отриманого у спадщину майна для виконання рішення суду.
З огляду на вказане, оскаржувана постанова державного виконавця є необґрунтована, а тому - незаконна.
Суд першої інстанції, не звернув на це уваги, тому допустився неправильного висновку про її правомірність.
За правилами ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішень має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину), винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, зобов'язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно вимог ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
З огляду на вказані норми чинного законодавства, суд при розгляді скарг в порядку судового контролю за виконанням судових рішень, уповноважений дати оцінку правомірності оскаржуваної постанови, і не наділений повноваженнями щодо її скасування.
Отже скарга в частині скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. про арешт майна боржника від 21.04.2021 року у виконавчому провадженні №57222676 не може бути задоволена.
За таких обставин, судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Устинівського районного суду Кіровоградської області від 11 серпня 2021 року скасувати та постановити нове судове рішення.
Скаргу ОСОБА_1 на постанову приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Тетяни Валентинівни про арешт майна боржника, заінтересована особа - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати постанову про арешт майна боржника від 21 квітня 2021 року ВП № 57222676 постановлену приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьовою Тетяною Валентинівною, при примусовому виконанні виконавчого листа № 383/419/17 виданого 14.09.2018.
В іншій частині відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 16.12.2021.
Судді:
О.А. Письменний О.Л. Дуковський Л.М. Дьомич