Справа № 345/2656/21
Провадження № 22-з/4808/109/21
Головуючий у 1 інстанції Юрчак Л.Б.
Суддя-доповідач Бойчук
16 грудня 2021 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Бойчука І.В.,
суддів: Девляшевського В.А., Фединяка В.Д.,
розглянувши у письмовому провадження без виклику сторін заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Калуського міськрайонного суду від 13 серпня 2021 року під головуванням судді Юрчака Л.Б. у м. Калуш,
Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 18 листопада 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 13 серпня 2021 року скасовано.
Ухвалено нове рішення. Позов задоволено частково.
Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), які стягувались на підставі рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20.06.2011 за виконавчим листом №2-1131 від 20.06.2011.
Відкликано з Калуського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) виконавчий лист №2-1131 від 20.06.2011, виданий на підставі рішення Калуського міськрайонного суду від 20.06.2011 по справі № 2-1131/11 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів в розмірі 1/6 всіх видів доходів, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржив рішенняКалуського міськрайонного суду від 13 серпня 2021 року у справі за його позовом про припинення стягнення аліментів.
17 вересня 2021 року ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано термін для усунення недоліків апеляційної скарги, оскільки апелянтом не оплачено судовий збір відповідно до вимог процесуального законодавства.
08.10.2021 апелянтом усунуто недоліки апеляційної скарги та сплачено судовий збір в розмірі 1362 грн на рахунок апеляційного суду.
03 грудня 2021 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та повернення надмірно сплаченого ним судового збору у сумі 1362 грн.
Вислухавши доповідача, перевіривши письмові матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову в ухваленні додаткового рішення з наступних підстав.
Апеляційний суд вважає за можливе розглянути заяву без участі сторін та інших учасників справи, так як вирішення заяви про ухвалення додаткового судового рішення можливе за наявності відповідних документів в матеріалах справи і не потребує надання додаткових доказів.
З поданої заяви убачається, що ОСОБА_1 вказує на те, що він звільнений від сплати судового збору, оскільки він є інвалідом третьої групи та має пільги для ветеранів війни-інвалідів війни та просить ухвалити додаткове рішення та повернути надмірно сплачений судовий збір в розмірі 1362 грн, який був ним сплачений за подання апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Підставою для звільнення від сплати судового збору за умови передбаченої пунктом 8 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» є статус особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни.
Однак підтвердження того, що ОСОБА_1 згідно наданої ним копії посвідчення є інвалідом третьої групи та має пільги для ветеранів війни-інвалідів війни, не дає йому можливості бути звільненим від сплати судового збору за пунктом 8 частини першої статті 5 закону України «Про судовий збір» при розгляді даного спору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Правовим висновком, викладеним в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2020 року у справі № 9901/70/20 (провадження № 11-128заі20) визначено, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають, зокрема статус ветеранів війни - учасників бойових дій, обмежено справами, пов'язаними з порушенням їхніх прав. Тобто, встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Подібні висновки зроблено у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (провадження № 11-795заі19), від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19).
Отже, системний аналіз наведених норм закону з врахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду свідчить про те, що у кожному випадку суди мають враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до неї особи).
У справі, яка була предметом судового розгляду ОСОБА_1 звернувся до суду з позов проприпинення стягнення аліментів, що не стосується випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних зі статусом учасника бойових дій, а тому не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Відповідно до пункту 42 Постанови Пленуму ВССУ № 10 від 10.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується судом за результатами розгляду справи за клопотанням особи, яка його сплатила, що відповідає принципу диспозитивності цивільного судочинства (ч. 1 ст. 7 Закону № 3674-VI «Про судовий збір»).
Порядок повернення сплаченого судового збору встановлений статтею 7 Закону України «Про судовий збір». Частиною 1 вказаної статті визначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції, апеляційного та касаційного провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням);
5) закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях
Вказаний перелік підстав є вичерпним.
В даному випадку, апелянт звернувся до апеляційного суду з вимогою про повернення надмірно сплаченого судового збору, яка не може бути задоволена у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» та підставою для ухвалення додаткового рішення.
Порядок повернення надмірно сплаченого судового збору встановлено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 № 787.
Відповідно до п.5 Порядку повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Колегія судів вважає, що апелянтом сплачено судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» і такий не є помилковим чи надмірно сплаченим.
Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для ухвалення додаткового рішення відповідно до ст. 270 ЦПК України, а тому заява ОСОБА_1 про повернення надмірно сплаченого судового збору та ухвалення додатково рішення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.5 ст.270 ЦПК України додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
На підставі наведеного, керуючись ст.270 ЦПК України, суд
Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Судді: І.В. Бойчук
В.А. Девляшевський
В.Д. Фединяк