ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/24053/21
провадження № 1-кс/753/4600/21
"01" грудня 2021 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_3 , подану в інтересах ОСОБА_4 , на рішення слідчого у кримінальному провадженні № 42017101020000014,
25.11.2021 представник ОСОБА_3 в інтересах потерпілого ОСОБА_4 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 19.10.2021 про відмову у задоволенні його клопотання про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 42017101020000014.
Заявник вказав, що отримана ним 17.11.2021 постанова про відмову у задоволенні клопотання про проведення почеркознавчої експертизи та допиту ОСОБА_6 , є незаконною, оскільки наведені у ній мотиви відмови у задоволенні клопотання не відповідають нормам КПК України, а результати ініційованих ним слідчих дій мають значення для кримінального провадження.
Від ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд скарги за його відсутності.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явилися, проте їх неявка не перешкоджає розгляду скарги.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя встановив такі обставини.
Слідчими слідчого відділу Дарницького УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження № 42017101020000014, внесене до ЄРДР 31.01.2017 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, у якому ОСОБА_4 має процесуальний статус потерпілого.
Підставою внесення відомостей до ЄРДР послугувала заява ОСОБА_7 про те, що невстановлені особи шляхом підроблення підпису її родича - громадянина РФ ОСОБА_6 , незаконно заволоділи належним останньому нежилими приміщеннями.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2006 р. громадянин Російської Федерації ОСОБА_6 набув право власності на нежилі приміщення № 1, 2, 3 (групи приміщень № 462) загальною площею 155,10 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .
На підставі договору купівлі-продажу від 30.06.2016 право власності на вищевказані нежилі приміщення перейшло до ОСОБА_8 . При укладенні цього договору від імені продавця ОСОБА_6 діяла ОСОБА_9 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 10.06.2016.
У липні 2016 р. ОСОБА_8 передав нежилі приміщення в іпотеку ОСОБА_10 , а в подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 26.09.2016, відчужив їх ОСОБА_4 .
Довірена особа власника ОСОБА_11 пояснила, що у травні 2016 р. вона передала вказані приміщення в оренду ОСОБА_12 , а 27.12.2016 дізналась, що приміщення вже належать іншій особі, а саме ОСОБА_4 .
11.10.2021 представник потерпілого ОСОБА_3 подав слідчому клопотання про допит ОСОБА_6 з приводу підписання ним довіреності, якою він уповноважив ОСОБА_13 розпоряджатись предметом злочину, та призначення почеркознавчої експертизи цієї довіреності.
У зв'язку з відсутністю реагування на це клопотання представник потерпілого оскаржив бездіяльність слідчого в суді, та ухвалою слідчого судді від 01.11.2021 слідчого було зобов'язано розглянути клопотання у триденний строк.
Постановою від 19.10.2021 слідчий ОСОБА_5 відмовив у задоволенні клопотання пославшись на те, що на даний час орган досудового розслідування не вбачає за необхідне проводити відповідні слідчі дії у зазначеному кримінальному провадженні.
Зі скарги вбачається, що копію цієї постанови представник потерпілого отримав 17.11.2021, а отже встановлений законом десятиденний строк її оскарження не пропущений.
Даючи оцінку суті та змісту оскаржуваної постанови слідчий суддя керується положеннями кримінального процесуального закону, які визначають загальні засади та порядок (процедуру) кримінального провадження.
Згідно норми ст. 1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається кримінальним процесуальним законодавством України.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
Імперативним приписом, зафіксованим у ст. 7 цього Кодексу, законодавець визначив, що зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, законність, доступ до правосуддя, розумні строки тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження …, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
У кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення (ст. 91 КПК України).
Відповідно до положень ст. 93 цього Кодексу сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних (слідчих) розшукових дій, витребування та отримання речей, документів тощо, проведення інших процесуальних дій.
Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів чи обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ст. 84 КПК).
Згідно п. 2) ч. 5 ст. 110 КПК України мотивувальна частина постанови слідчого, дізнавача, прокурора повинна містити: відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Зважаючи на вищенаведене, суд дійшов висновку, що наведені в оскаржуваній постанові мотиви її прийняття не ґрунтуються на приписах кримінального процесуального закону, що свідчить про невідповідність постанови вимогам ст. 110 КПК України.
Водночас достатніх обґрунтувань необхідності та доцільності проведення допиту ОСОБА_6 , відсутність якого на території України в період складання довіреності підтверджується іншими матеріалами досудового розслідування, клопотання та скарга не містять.
Також у клопотанні та скарзі не наведено належних обґрунтувань необхідності призначення почеркознавчої експертизи при тому, що така експертиза уже проводилась.
Більше того, наразі проводиться почеркознавча експертиза підпису ОСОБА_6 у довіреності в рамках розгляду цивільної справи за його позовом до ОСОБА_13 та ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним та витребування майна з чужого незаконного володіння, а відтак проведення такої експертизи у кримінальному провадженні неможливе з огляду на відсутність у розпорядженні слідчого об'єкта дослідження.
За таких обставин порушені права потерпілого підлягають захисту шляхом скасування оскаржуваної постанови і зобов'язання слідчого повторно розглянути клопотання потерпілого про допит ОСОБА_6 та призначення експертизи.
Керуючись статтями 306, 307 КПК України, слідчий суддя
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого слідчого відділу Дарницького управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_14 від 19.10.2021 в частині вирішення клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 про допит ОСОБА_6 та призначення експертизи.
Зобов'язати слідчого, уповноваженого на розслідування кримінального провадження № 42017101020000014, у триденний строк з моменту одержання копії цієї ухвали повторно, з дотриманням вимог статей 110, 220 КПК України, розглянути клопотання представника потерпілого ОСОБА_3 про допит ОСОБА_6 та призначення експертизи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя: