"16" грудня 2021 р.
Справа №643/3786/21
Провадження № 2/643/1196/21
16 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого- судді - Шрамко Л.Л.,
з участю секретаря- Мананкової І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення утриманих коштів,
3-і особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарас Володимирович, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович,
встановив:
Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова суду з позовом до відповідача, просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 5434 від 01.04.2021, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» заборгованості в розмірі 62 564,70 грн. Також просить стягнути з відповідача на користь позивача кошти, які були стягнуті з нього на підставі виконавчого напису № 5434 від 01.04.2021 в розмірі 1254, 08 грн.
Ухвалою Куп'янського міськрайонного суду м. Харкова від 01 жовтня 2021 року дану цивільну справу направлено за територіальною підсудністю до Ленінського районного суду м. Харкова.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Харкова від 29 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного провадження.
Ухвалою суду від 25 листопада 2021 року заяву позивача про забезпечення позову задоволено, зупинене стягнення у виконавчому провадженні № 5434 на підставі вказаного виконавчого напису.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, у вересні 2021 року він отримав від приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О. постанову про відкриття виконавчого провадження від 07.06.2021 року про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса за №5434, виданого 01.04.2021 року, відповідно до якого з позивача вимагається стягнення грошових коштів у сумі 62564,70грн. На виконання виконавчого напису стягнуто кошти у розмірі 1254,08грн. здійснюється за місцем роботи позивача- Виробничого підрозділу «Куп'янська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця №40081216/545».
Позивач вказує на те, що правові підстави для вчинення вказаного виконавчого напису відсутні, нотаріусом не було взято до уваги та не перевірено факту наявності чи відсутності між сторонами спору щодо заборгованості, чим були порушені вимоги ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Виконавчий напис вчинено без дотримання вимог про вручення боржнику письмової вимоги про усунення порушень.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, просив позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Представник відповідача та 3-і особи в судове засідання не з'явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Відзив на позов відповідач не надав. Пояснень 3-і особи не надали.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та правовідносини сторін, суд відповідно до ст. 223 ЦПК України вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів, у відсутності нез'явившихся учасників справи.
Дослідивши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини та правовідносини сторін.
З матеріалів справи вбачається, що приватний нотаріус Івано-Франківськго міського нотаріального округу Івано-Франківської області вчинив виконавчий напис № 5434 від 01.04.2021 про стягнення на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» заборгованості у розмірі 63 564,70 грн. з ОСОБА_1 - боржника за Кредитним договором №1/3847637 від 18 грудня 2019 року, укладеним з ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами № І-2020 від 06 липня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт», правонаступником усіх прав та обов'язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитним договором №1/3847637 від 18 грудня 2019 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт».
В обґрунтування вчинення вказаного виконавчого напису приватний нотаріус послався на ст.ст. 34, 87-89 Закону України «Про нотаріат», главу 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 рок №295/5 та пункт 2 Перелік документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підстави виконавчих написів нотаріусів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.
На виконання вказаного виконавчого напису приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О. відкрив виконавче провадження № 65712746 від 07.06.2021 та 08.06.2021, виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату ОСОБА_1 за місцем роботи - Регіональна філія «Південна залізниці» АТ «Укрзалізниця».
Відповідно до звіту Виробничого підрозділу «Купянська дистанція електропостачання» регіональної філії «Південна залізниця №40081216/545 про здійснені відрахування та виплати за період з 01.06.2021 по 30.06.2021 стягнуто з заробітної плати ОСОБА_1 кошти у розмірі1254,08грн.
Суд, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.
Згідно п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.
Виходячи з положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Відповідно до п.п. 1.1, 3.1., 3.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Безспірний борг - це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника - вимога кредитора -заставодержателя вважається безспірною.
Таким чином, в обов'язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов'язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог заставодержателя. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен був відмовити в здійсненні виконавчого напису.
Відповідно до п. 3.1, 3.5 ст. 3 Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.
Аналіз підпункту 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальній дій, дає підстави дійти висновку про те, що вчинення виконавчого напису в раї порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.
У постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17 міститься правовий висновок про те, що суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.
Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (ст. 88 Закону України «Про нотаріат»).
Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.
З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15,16,18 ЦК України, статей 50,87,88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.
Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Аналогічного висновку щодо застосування вказаних норм матеріального права у аналогічних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 29 березня 2019 року за наслідками розгляду цивільної справи № 137/1666/16-ц (касаційне провадження № 14-84цс19).
Ні третьою особою - приватним нотаріусом приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В., ні відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження безспірності заборгованості позивачки перед відповідачем, наявності нотаріально посвідченого кредитного договору, як і не надано доказів на підтвердження виникнення у відповідача права вимоги до позивачки.
Крім того, суду не надано доказів направлення боржнику вимоги про погашення заборгованості із відміткою поштового відділення про вручення чи неможливість вручення боржнику такої вимоги.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 р. № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: пункту 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року у справі № 826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року залишено без змін.
Відтак вказана норма «Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» та на яку посилається у нотаріальному напис приватний нотаріус, застосуванню не підлягає, оскільки була визнана незаконною та нечинною.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Подібна позиція наведена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.
Згідно з правовим висновком, викладеним в Постанові Велика Палата Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17, провадження № 12-5гс21, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Зазначене вище дає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів.
Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що сума боргу, зазначена у виконавчому написі нотаріуса, яка розрахована відповідачем на дату звернення із заявою про вчинення виконавчого напису, не може бути визнана безспірною, виконавчий напис вчинено за відсутності нотаріально посвідченого кредитного договору.
Вирішуючи позовні вимоги про повернення стягнутих в примусовому порядку на підставі виконавчого напису коштів, в рамках виконавчого провадження № 65712746 з примусового виконання виконавчого напису № 5434 від 01.04.2021 року з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» було стягнуто кошти в розмірі 1254,08 грн. Оскільки вказані кошти стягнуті на підставі виконавчого напису № 5434 від 01.04.2021 року, який визнається судом таким, що не підлягає виконанню, вказана сума підлягає стягненню з банку на користь ОСОБА_1 , оскільки підстава, на якій банком набуто право на вказані грошові кошти, відпала.
Відповідно до ч.3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності підстав для вчинення виконавчого напису та стягнення заборгованості, надані позивачем докази не спростовані.
Таким чином, наявні правові підстави для визнання вказаного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Крім того, згідно положень ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки позивач при зверненні до суду у відповідності до Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, судовий збір за рішенням суду має бути стягнутий з відповідача на користь держави.
Враховуючи вище викладене, суд при вирішенні питання розподілу судових витрат присуджує стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 908,00 грн. за подачу позовної заяви згідно ч.2 ст.4 Закону України “Про судовий збір”, а також в розмірі 454,00 грн. за подачу заяви про забезпечення позову, а всього у сумі 1 362,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2-4, 89, 133, 137, 141, 259, 265, 263-265, 272, 274-279 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.
Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 5434 від 01.04.2021, вчинений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Тарасом Володимировичем, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (ЄДРПОУ 411538878, м. Київ, вул. Артема, 37-41) заборгованості в розмірі 62 564,70 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (ЄДРПОУ 411538878, м. Київ, вул. Артема, 37-41) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) кошти, стягнуті з на підставі виконавчого напису у розмірі 1254,08грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінстандарт» (ЄДРПОУ 411538878, м. Київ, вул. Артема, 37-41) судовий збір в розмірі 1 362 грн. 00 коп. (одну тисячу триста шістдесят дві грн. 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного рішення.
Повний текст рішення складено 16 грудня 2021 року.
Суддя - Л.Л. Шрамко