15.12.2021
справа № 642/8498/21
провадження № 1кс/642/4806/21
15 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Харкова (діє на підставі п.3 розділу ХІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 30.09.2016) у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відео конференції скаргу ОСОБА_3 про скасування постанови від 25.03.2021р. про закриття кримінального провадження, -
Заявник звернувся до слідчого судді зі скаргою на постанову старшого слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 від 25.03.2021р. про закриття кримінального провадження №42020220000000578 від 2 грудня 2020 року за ч. 2 ст. 365 КК України, вказуючи, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, передчасною та такою, що винесена без проведення жодної слідчої дії, тому просить її скасувати.
Заявник в режимі відео конференції пояснив що слідчий замість досудового слідства просто процитував висновки службової перевірки та не встановив причетний осіб до злочину вчиненого відносно нього.
Прокурор та слідчий до судового засідання не з'явились.
Згідно до вимог ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Суд, дослідивши матеріали скарги, вважає що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Статтею 91 КПК України передбачені обставини, які підлягають доказуванню, а відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин покладається на слідчого, прокурора.
В провадженні слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 знаходилось кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42020220000000578 від 2 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, щодо перевищення службових повноважень окремими працівниками УКР ГУНП в Харківській області та Київського ВП ГУНП під час затримання ОСОБА_3
25 березня 2021 року постановою старшого слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 вказане кримінальне провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.
В обґрунтування постанови зазначено, що матеріали кримінального провадження не містять об'єктивних даних, що можуть свідчити про кримінальне правопорушення та реальність події; відомості, викладені у кримінальному провадженні, не знайшли свого об'єктивного підтвердження в ході досудового розслідування, тому орган досудового розслідування приходить до висновку, що у даному кримінальному провадженні відсутній склад злочину.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови про закриття кримінального провадження, слідчим для прийняття рішення про закриття провадження було досліджено Книгу Обліку осіб, що тримаються в ІТТ Московського ВП ГУНП в Харківській області та висновок службового розслідування відносно поліцейських УКР та Київського ВП ГУНП в Харківській області.
З Книги обліку осіб, що тримаються в ІТТ Московського ВП ГУНП в Харківській області вбачається, що 27.10.2016р. о 06:35 год. до І ТТ Московського ВП ГУНП в Харківській області був доставлений громадянин ОСОБА_3 , у якого при огляді та опитуванні були виявлені тілесні ушкодження, і він письмово надав пояснення, що вищевказані тілесні ушкодження він отримав о 19:40 год. (дата не вказана) за адресою: АДРЕСА_1 в результаті затримання працівниками поліції. Претензій до працівників ІТТ не має.
Із висновку службового розслідування відносно поліцейських УКР та Київського ВП ГУНП в Харківській області, з пояснень ОСОБА_5 вбачається, що у неї в провадженні перебували матеріали кримінального провадження №12016220490006023 від 03.10.2016р. за ч. 4 ст. 187, п.п.. 1, 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України. В ході досудового розслідування було встановлено, що 01.10.2016р. ОСОБА_6 , ОСОБА_3 та ОСОБА_7 вчинили напад на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , заволоділи майном останніх та вчинили їх умисне вбивство. 26.10.2016р. ОСОБА_6 фактично затриманий, у нього відібрано пояснення, останні добровільно зізнався у скоєному злочині. У присутності захисника ОСОБА_6 добровільно дав покази під час допиту в якості підозрюваного, у тому числі, з використанням відеозапису. Крім того, за участі підозрюваного ОСОБА_6 , його захисника, судово-медичного експерта із застосуванням відеозапису проведено слідчий експеримент, під час якого підозрюваний добровільно показав механізм вчиненого умисного вбивства та розповів про інші обставини злочину. 28.10.2016р. слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Міри фізичного та психологічного впливу до ОСОБА_6 не застосовувались, про що останній зазначав в протоколах допиту. Підозрюваного ОСОБА_3 вона не затримувала, можливо за його участі та участі захисника, судово-медичного експерта проводила слідчий експеримент, ОСОБА_3 будь-яких не заявляв. Під час досудового розслідування вона порушень вимог діючого законодавства не допускала. В листопаді 2016 року підслідність кримінальному провадженні змінено та воно для подальшого розслідування передано до СУ ГУНП в Харківській області. Також у цьому висновку міститься інформація про те, що ОСОБА_10 - начальник СКП Шевченківського відділення поліції Куп'янського ВП надає наступні показання. Він пам'ятає, що ОСОБА_3 та його спільників затримано за скоєння вбивства на території Київського району м. Харкова. Хто затримував ОСОБА_3 та його спільників він не пам'ятає. Він стверджує, що все, що вказав у своєму зверненні ОСОБА_3 - видумано. Ні він, ні інші співробітники поліції під час роботи з розкриття будь-яких правопорушень, заходів психічного тиску чи фізичного впливу до затриманих не застосовувалось. Всі оперативно-розшукові заходи проводилися згідно чинного законодавства.
Згідно статті 110 КПК України постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звертається з відповідною заявою та відповіді на постановлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Нормами пункту 2 частини 5статті 110 КПК України передбачено, що мотивувальна частина постанови про закриття кримінального провадження повинна містити відомості про зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови, мотиви такого рішення, їх обґрунтування з посиланням на положення КПК України. Таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ньому має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Таким чином, суд приходить до висновку, що при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження слідчим вжито всіх заходів для забезпечення всебічного, повного і неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а також відповідно до вимог ст. 9 КПК України, досліджено всі обставини кримінального провадження.
Крім цього, слідчим дана правильна оцінка суб'єкту та об'єкту даного злочину.
Окрім того, оскаржувана постанова містить достатньо даних, які свідчать про те, що слідчим були проведені всі необхідні слідчі дії, передбачені нормами КПК України, для встановлення істини у кримінальному провадженні, надано повну та об'єктивну оцінку обставинам у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, слідчий суддя вважає, що постанова старшого слідчого Другого СВ СУ ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, ОСОБА_4 від 25.10.2021р. про закриття кримінального провадження №42020220000000578 від 2 грудня 2020 року за ч.2 ст. 365 КК України ухвалена на підставі всебічно, повно та неупереджено досліджених обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з чим у задоволенні скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст.284,303,306,307 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
у задоволенні скарги ОСОБА_3 про скасування постанови від 25.03.2021 про закриття кримінального провадження - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1