Справа № 196/857/19
№ провадження 2/196/333/2021
06 грудня 2021 року Царичанський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: Руснака А.І.,
секретаря судового засідання: Дорошенко В.В.,
представника позивача: Ткаченка Д.В.,
представників відповідача: Дружка В.В., Смоляги О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Царичанка Дніпропетровської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Могилівської сільської ради, треті особи: Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання факту належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права на земельну частку (пай),-
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Царичанського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Могилівської сільської ради, треті особи: Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання факту належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права на земельну частку (пай).
Вказує, що є спадкоємцем за заповітом сорока п'яти сотих частини житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , що належав померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 05.10.1990 року виданого АНД райвідділом комунального господарства м.Дніпропетрровська, зареєстрованого в Дніпропетровському Інвентарбюро 05.10.1990 року по реєстру №536-149.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 вбачається, що вона народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 і її батьком є ОСОБА_2 , а мати - ОСОБА_3 .
Під час оформлення спадщини виявилось, що її батько працював і був членом колгоспу ім.Щорса, Цибульківська сільрада, Царичанського району, Дніпропетровської області, в подальшому перейменований на КСП Приорільський Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області). Її батько працював на різних посадах у вказаному КСП ім.Щорса, а в подальшому КСП Приорільський , проте ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, про що в книзі реєстрації актів про смерть зроблено відповідний запис за №390.
19 травня 1995 р. КСП «Приорільський» було видано державний акт про право колективної власності на землю серії І-ДП №000010.
Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії І-ДП №000010 у колективну власність передається 4053,2 гектарів землі в межах згідно з планом, також Додатком 1 визначено список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства, що мають право на земельну частку (пай).
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 був членом колгоспу ім. Щорса Цибульківської сільради Царичанського району Дніпропетровської області, мав право на земельну ділянку сільськогосподарського призначення як член колгоспу. Таким чином, після смерті ОСОБА_2 до складу його спадкового майна входить земельна ділянка в межах адміністративного підпорядкування Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області.
Вказала, що не має можливості оформити свої спадкові права на земельну ділянку тому що з невідомих причин її батька не було включено до списку громадян-членів колгоспу ім.Щорса.
Відповідно до відповіді на адвокатський запит від 23.05.2019р., Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Царичанському районі, повідомило, що існує державний акт на право колективної власності на землю КСП «Приорільський» Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області серія І-ДП №000010 зареєстрований 19.05.1995р., але ОСОБА_2 не включений до списку громадян, що мають право на земельну частку (пай), який додається до державного акту.
Доказом того, що її батько працював в колгоспі ім.Щорса є трудова книжка колгоспника № НОМЕР_2 , в якій зазначено, що в жовтні 1965 року ОСОБА_2 вступив в члени колгоспу ім.Щорса, Цибульківська сільрада, Царичанського району, Дніпропетровської області та працював в період з 1965 по 1971 рік замісником голови колгоспу, а з 1971 року по 1977 рік був головою колгоспу та трудова книжка від 20 жовтня 1951 року, в якій зазначено, що її батько мав середню освіту та професію ветфельдшера. Також в період з 1978 року по липень 1986 року працював на посаді «Завкомуни», з 1987 року по 1989 рік працював на посаді «Завідувач НЦ», з 03.01.1989 року по 15.08.1990 рік працював на посаді «Начальник ПСО».
Невнесення до зазначеного списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
Право на земельну частку (пай) виникає у осіб, які на час видачі колективному сільськогосподарському підприємству державного акту на право колективної власності на землю були чи залишилися членами цього підприємства.
Її батько ОСОБА_2 як член КСП «Приорільський», що помилково не був внесений у списки пайовиків на момент розпаювання, має право на земельну частку (пай), що знаходиться на території Цибульківська сільська рада (код ЄДРПОУ:04338167) Царичанського району Дніпропетровської області.
На підставі викладеного, прохає визнати факт належності ОСОБА_2 , який із жовтня 1965 року був членом КСП ім.Щорса Цибульківської сільради, Царичанського району Дніпропетровської області права на земельну частку (пай) умовних кадастрових гектар, що виділялась членам КСП «Приорільський» розташованої на території Цибульківської сільради, Царичанського району, Дніпропетровської області. Визнати за ОСОБА_2 , який був із жовтня 1965 року членом КСП ім.Щорса Цибульківської сільради, Царичанського району Дніпропетровської області право на земельну частку (пай) умовних кадастрових гектар, що виділялась членам КСП «Приорільський» та розташована на території Цибульківської сільради, Царичанського району Дніпропетровської області.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Ткаченко Д.В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, прохав задовольнити.
Представники відповідача Могилівської сільської ради Дніпропетровської області в судовому засіданні позовні вимоги не визнали.
Представник третьої особи Дніпровської районної державної адміністрації Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, проте надали до суду заяву, в якій прохали розглядати справу у відсутність представника, в раніше поданих поясненнях вказали, що відповідно Указу Президента України від 08.08.1995р. «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю. За життя спадкодавець ОСОБА_2 не порушував питання щодо включення його до списку громадян - членів колгоспу ім.Щорса, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, й отримання сертифікату на право на земельну частку (пай), за життя не реалізував свого права на земельну частку. Доказів, що цим підприємством вирішувалось питання надання спадкодавцю земельної частки (паю) матеріали справи не містять. Крім того, право на пай виникає у члена КСП з моменту одержання цим підприємством землі у колективну власність, тоді як, державний акт про право колективної власності на землю серії І-ДП №000010 був виданий КСП «Приорільський» 19.05.1995р., тобто вже після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Тому ОСОБА_2 не був членом КСП ім.Щорса Цибульківської сільради, Царичанського району на час отримання останнім державного акту про право колективної власності на землю. Право на земельну частку (пай) ОСОБА_2 на час його смерті не належало, а тому не могло входити до складу спадщини. В задоволенні позовних вимог заперечують.
Представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання не з'явився, в раніше поданих поясненнях вказали, що до додатку №1 до державного акту на право колективної власності на землю серії І-ДП №000010 «Список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства» ОСОБА_2 внесений не був. Згідно Книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) членів КСП «Приорільський» на ім'я ОСОБА_2 сертифікат не виготовлявся та не видавався. Питання стосовно визнання за особою права на земельну частку (пай) із земель колективної власності через 24 роки після проведення розпаювання земель КСП ім.Приорільський є неактуальним, оскільки розпаюванню підлягали саме землі передані у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям, на теперішній час відбувся розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) згідно з проектом землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Вчасно не зроблено необхідних дій - не оскаржено рішення загальних зборів про затвердження списку громадян-членів КСП, рішення комісії, яка обчислювала розмір земельної частки (паю), дії Царичанської РДА, які виразились у помилковому невиготовленні сертифікату на право на земельну частку (пай), що дало б можливість отримати землю у колективній власності шляхом коригування проекту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Крім того, вказали на сплив строку позовної давності, який становить три роки.
Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача - ОСОБА_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 , видане відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутітв м.Дніпропетровськ 01 березня 1995 року) (а.с.26).
Так, під час оформлення спадщини позивач виявила, що батько - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 працював і був членом колгоспу ім.Щорса, Цибульківська сільрада, Царичанського району, Дніпропетровської області, в подальшому перейменований на КСП Приорільський Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, що підтверджується трудовою книжкою колгоспника № НОМЕР_2 , в якій зазначено, що в жовтні 1965 року ОСОБА_2 вступив в члени колгоспу ім.Щорса, Цибульківська сільрада, Царичанського району, Дніпропетровської області та працював в період з 1965 по 1971 рік замісником голови колгоспу, а з 1971 року по 1977 рік був головою колгоспу (а.с.16-17).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 02.08.1967р. батьком ОСОБА_1 записаний ОСОБА_2 (а.с.25).
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_1 із ОСОБА_6 , прізвище ОСОБА_1 було змінено на ОСОБА_1 (а.с.25).
19 травня 1995 р. КСП «Приорільський» було видано Державний акт про право колективної власності на землю серії І-ДП №000010 (а.с.7, 9, 10).
Відповідно до пункту 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (далі ЦК України) положення цього Кодексу застосовуються до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу Української РСР від 18 липня 1963 року № 1540-VI (далі ЦК УРСР 1963 року) часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця, а при оголошенні його померлим день, зазначений в статті 21 цього Кодексу (оголошення громадянина померлим).
Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (частина друга статті 548 ЦК УРСР 1963 року).
Згідно ст.524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не замінено заповітом.
Відповідно до ст.549 ЦК Української РСР 1963 р., який був чинний на момент відкриття спадщини внаслідок смерті спадкодавця, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він протягом 6 місяців з дня її відкриття фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, або подав до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, позивач спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_2 , як спадкоємець за заповітом, прийняла, що підтверджується копією Свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 22.08.1995 року на сорок п'ять сотих частини житлового будинку, що розташований в АДРЕСА_1 , що належав померлому ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності від 05.10.1990 року виданого АНД райвідділом комунального господарства м.Дніпропетрровська, зареєстрованого в Дніпропетровському Інвентарбюро 05.10.1990 року по реєстру №536-149 (а.с.18-20).
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач посилалася на те, що її батько ОСОБА_2 був членом колгоспу ім.Щорса, Цибульківська сільрада, Царичанського району, Дніпропетровської області, в подальшому перейменований на КСП Приорільський Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області та мав право на земельну частку (пай) відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
Згідно відповіді на адвокатський запит від 23.05.2019р., Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділ у Царичанському районі, повідомило, що існує державний акт на право колективної власності на землю КСП «Приорільський» Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області серія І-ДП №000010 зареєстрований 19.05.1995р., але ОСОБА_2 не включений до списку громадян, що мають право на земельну частку (пай), який додається до державного акту (а.с.8).
За нормами ст. 4 Земельного кодексу України 1990 року, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, - землі, що перебувають у державній власності, можуть передаватися в колективну або приватну власність.
Відповідно до частин дев'ятої статті 5 ЗК України від 18 грудня 1990 року № 561-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, кожний член колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства у разі виходу з нього має право одержати свою частку землі в натурі (на місцевості), яка визначається в порядку, передбаченому частинами шостою і сьомою статті 6 цього Кодексу.
Згідно Постанови Верховної Ради України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» №2200-ХІІ від 13 березня 1992 року роздержавлення та приватизація земельних ділянок недержавних сільськогосподарських підприємств в Україні розпочато з лютого 1992 року з врученням господарствам державних актів на право колективної власності на землю, до яких додавався список громадян-членів аграрних формувань, що надалі було підставою для складання уточнених списків на отримання цими громадянами земельних сертифікатів.
Указом Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року № 666/94 доручено прискорити приватизацію земель, які перебувають у користуванні сільськогоспо-дарських підприємств і організацій, та передачу земель у колективну та приватну власність для виробництва сільськогосподарської продукції.
Пунктом 1 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств. Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.
За таких обставин, право на земельну частку (пай) у процесі приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств виникає у осіб, які є працівникам цих підприємств, або є пенсіонерами цих підприємств.
Судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що 19 травня 1995 року КСП «Приорільський» Царичанського району Дніпропетровської області було видано Державний акт на право колективної власності на землю серії І-ДП №000010, невід'ємною частиною якого був додаток 1 «Список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства», до якого померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 не включений. Державний акт на право колективної власності на землю видано КСП «Приорільський» відповідно до рішення Цибульківської сільської ради народних депутатів від 19 травня 1995 року. Також, згідно Книги реєстрації сертифікатів на земельну частку (пай) чоенів КСП «Приорільський» на ім'я ОСОБА_2 сертифікат не виготовлявся та не видавався.
Таким чином, ОСОБА_2 до списку осіб - членів КСП «Приорільський», які мають право на одержання земельного паю не був включений, оскільки розпаювання земель проводилося у травні 1995 року, а він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
При цьому, з наданих позивачем доказів можливо дійти висновку про наявність передумов для набуття ОСОБА_2 права на земельну частку (пай), оскільки він працював в колгоспі ім.Щорса, Цибульківська сільрада, Царичанського району, Дніпропетровської області, правонаступником якого є КСП «Приорільський» Цибульківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, однак не набув права на земельну частку (пай), оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто ще до отримання КСП «Приорільський» Державного акту на право колективної власності на землю, який був виданий 19 травня 1995 року. Адже, право на земельну частку (пай) виникає у члена КСП з моменту одержання цим підприємством державного акту на право колективної власності на землю.
Отже, суд вважає, що ОСОБА_2 за життя своє право на земельну частку (пай) не набув.
Позивачем зворотнього не доведено.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для задоволення позову.
Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки в задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст.141 ЦПК України, витрати зі сплати судового збору з відповідача стягненню не підлягають.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 12, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Могилівської сільської ради, треті особи: Дніпровська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання факту належності спадкового майна спадкодавцю та визнання права на земельну частку (пай) - відмовити повністю.
Судовий збір залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення виготовлено 16.12.2021 року.
Суддя: А.І.Руснак