Справа № 214/10481/21
2/214/4831/21
Іменем України
Про залишення позовної заяви без руху
13 грудня 2021 року, суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Ковтун Н.Г. дослідивши матеріали цивільної справи № 214/10481/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,-
Позивач ОСОБА_3 звернувся 09.12.2021 року до суду з позовною заявою, в якій просить суд здійснити поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, з господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:183:0003.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, суд відкриває провадження у справі за позовною заявою за відсутності підстав для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті провадження.
Однак, ознайомившись з позовною заявою та долученими до неї матеріалами, суд приходить до висновку про необхідність залишення її без руху, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна.
Позивач, заявляючи вимогу про розподіл майна подружжя, тобто заявляючи вимогу майнового характеру, в порушення п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, не зазначає ціни позову, що в свою чергу впливає на розмір судового збору за подання позову, який відповідно до Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17 жовтня 2014 року № 10, розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру. При цьому, суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом ЦПК України такий обов'язок покладається на позивача. Вартість майна визначається на момент пред'явлення позову.
Слід зазначити, що в матеріалах справи відсутні докази проведення оцінки майна, щодо якого позивач просить визнати право власності. Таким чином, позивачу слід вказати вірну ціну позову згідно грошової оцінки вартості майна на час звернення до суду, яку необхідно надати суду; з урахуванням визначеної вартості майна позивачу необхідно вірно сплатити судовий збір, та надати оригінал квитанції про його сплату.
Позивачем до позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 908 грн.00 коп., проте будь-яких обґрунтованих розрахунків щодо сплати судового збору саме в такому розмірі позовна заява не містить.
Крім того, суддя звертає увагу на те, що від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, який як і позивач має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені та з яких підстав і якими доказами це підтверджується.
Проте, позивачем у прохальній частині позовної заяви не чітко сформульовані позовні вимоги стосовно того, яке саме майно позивач вважає об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвал про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява, згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається позивачеві.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання ним вимог, викладених в ухвалі, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Г. Ковтун