"15" грудня 2021 р. Справа № 596/1723/21
Провадження № 3/596/921/2021
Суддя Гусятинського районного суду Тернопільської області Лисюк І.О., за участю секретаря судового засідання Федорів О.П., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли від Чортківського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительку: АДРЕСА_1 , працюючу вчителем ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 м.Копичинці, за ч. 1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Як слідує із змісту протоколу про адміністративне правопорушення, який складено 11.11.2021 року серії ВАБ № 476649, 11.11.2021 року близько 10:00 год. ОСОБА_1 перебувала в приміщенні школи №2 І-ІІІ ступенів м.Копичинці по вул.Лесі Українки 7 без документів, які що посвідчують особу, чим порушила п.п.2 п.2 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечила факт вчиненя нею адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Особу може бути визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення виключно в разі встановлення в її діянні всіх ознак складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення, тобто наявність усіх необхідних елементів об'єктивних та суб'єктивних ознак, які характеризують діяння як правопорушення. Відсутність одного з елементів юридичних ознак складу правопорушення не утворює складу правопорушень.
Ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Тобто, протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується із практикою та позицією ЄСПЛ.
Як убачається із даних протоколу про адміністративне правопорушення, який складено 11.11.2021 року серії ВАБ № 476649, 11.11.2021 року близько 10:00 год. ОСОБА_1 перебувала в приміщенні школи №2 І-ІІІ ступенів м.Копичинці по вул.Лесі Українки 7 без документів, які що посвідчують особу, чим порушила п.п.2 п.2 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
Адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 44-3 КУпАП настає за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
П. 2-2 п.п 1,2 постанови КМУ№ 1236 від 09.12.2020 року встановлено, що на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно; перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні;
З наданих до суду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.44-3 КУпАП, відсутні відомості про свідків правопорушення, не долучено письмові пояснення таких, крім самого протоколу інспектором поліції не надано інших допустимих доказів.
Крім того пп. 2 п.2, зазначені поліцейським у протоколі постанови КМУ, не містить підпунктів, а зазначає, що залежно від епідемічної ситуації на території України в цілому або на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) встановлюється “зелений”, “жовтий”, “помаранчевий” або “червоний” рівень епідемічної небезпеки поширення COVID-19 (далі - рівень епідемічної небезпеки).
Крім того, при складанні протоколу належним чином не встановлена особа правопорушниці ОСОБА_1 ..
Відповідно ч.1ст.13 ЗУ «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянинаУ країни для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особина поверненняв Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України; 2) документи, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус: а) посвідчення водія; б) посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; в) посвідка на постійне проживання; г) посвідка на тимчасове проживання; ґ) картка мігранта; д) посвідчення біженця; е) проїзний документ біженця.
Однак, жодного з вище перелічених документів матеріалів адміністративної справи не містять.
Відповідно до п.15 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року № 1376 (із змінами) до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Як встановлено, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про свідків правопорушення, не долучено письмові пояснення таких, крім самого протоколу та відеоматеріалів інспектором поліції не надано інших допустимих доказів.
Відсутні письмові пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Наявність протоколу без підтвердження іншими доказами, залишається припущенням, яке трактується на користь обвинувачуваної особи і само по собі не може бути покладено в основу висновку про винуватість.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній у відповідності з законом.
Як встановлено, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують винуватість ОСОБА_1 щодо порушення правил карантину, а тому в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України.
Керуючись ст.ст. 7, 8, ч. 1 ст. 44-3, 247, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.44-3 КУпАП закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту її проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Гусятинський районний суд Тернопільської області.
Суддя Гусятинського районного суду
Тернопільської області Ірина ЛИСЮК