Справа № 308/6256/21
(заочне)
09 грудня 2021 року місто Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Іванов А.П., за участі секретаря судового засідання Боти О.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
20.05.2021 представник позивача АТ «А-Банк» Шкапенко О.В. звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.11.2019 у сумі 20323, 69 грн. станом на 02.02.2021, а також судові витрати у сумі 2270 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.11.2019 відповідач приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою укладення кредитного договору №б/н та отримання кредитної картки. На підставі анкети-заяви відповідача йому надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на платіжну карту зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44, 40 % щомісячно на суму залишку заборгованості за кредитом. Вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Зазначає, що позивач свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, у порушення умов кредитного договору, а також ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 02.02.2021 має заборгованість у сумі 20323, 69 грн., яка складається з наступного: 12775, 20 грн. заборгованість за кредитом; 7298, 49 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 250 грн. штрафи.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в п.п. 4-5 прохальної частини розглядуваного позову просив розглядати справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач, будучи повідомленим про день та час розгляду справи, зокрема шляхом розміщення оголошення про виклик на вебпорталі Судова влада України, в судове засідання не з'явився повторно, причини неявки не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
На підставі ст. 280, ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд вважає можливим провести заочний розгляд справи без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку наявним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу окремо шляхом їх всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження, суд приходить до наступного висновку.
18.11.2019 відповідач підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку, зазначивши, що дана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими у рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.
До позовної заяви також додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», розміщених на сайті https://a-bank.com.ua/terms в розділі «Умови та правила» Тарифи користування кредитною карткою «Зелена».
Відповідно до п. п. 2.1.1.2.3 та 2.1.1.2.4 пункту Умов та правил надання банківських послуг, після отримання від клієнта всіх документів, банк самостійно встановлює кредитний ліміт, який має право в будь-який час змінити, що є безумовною згодою клієнта про прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту.
Суд констатує, що доданий до позовної заяви Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ «Акцент-Банк», який містить в тому числі й Тарифи за користування кредитною карткою «Зелена», відповідачем не підписані.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № SAMABWFC10072997206 від 18.11.2019 з'ясовано, що станом на 02.02.2021 така становить 20323, 69 грн. й складається з наступного: 12775, 20 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту); 7298, 49 грн. загальний залишок заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 250 грн. штраф.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, в даному випадку позивач.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Банк, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за тілом кредитом, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками за користування кредитом та штраф.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на «Умови та правила надання банківських послуг», які викладені на сайті https://a-bank.com.ua/terms як невід'ємні частини спірного договору.
При цьому матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов та правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку; що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів) та у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування.
Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
У наявній в матеріалах справи анкеті-заяві міститься лише інформація про відповідача, зокрема його анкетні дані, місце реєстрації, сімейний стан та інше, при цьому відсутня інформація про суму бажаного кредитного ліміту, не зазначено, який вид банківської картки просив видати відповідач. При цьому надані позивачем Тарифи за користування кредитною карткою «Зелена», в яких зазначена ефективна процентна ставка, строк пільгового періоду, розмір прострочених зобов'язань по кредиту, штраф за несвоєчасне погашення кредиту тощо, відповідачем не підписані.
Щодо паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна карта» від 18.11.2019, який містить умови договору про застосування процентної ставки при невиконанні зобов'язання щодо повернення кредиту, доданого до позовної заяви, суд зазначає, що в ньому відсутні докази того, що він стосується кредитного договору, який був укладений 18.11.2019, оскільки анкета-заява не містить відомостей про те, яку саме картку отримав відповідач та який кредитний ліміт, тоді як паспорт споживчого кредиту містить умови щодо кредитування не одного, а декількох кредитних продуктів, серед яких «Універсальна» та «Універсальна Gold», «Зелена».
Більш того, у даному паспорті вказується, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Тобто самим кредитодавцем зазначається, що умови висловлені у даному паспорті не є сталими та остаточними.
У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.
Отже, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовані на загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.
За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем паспорту споживчого кредиту без підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу умови та правила банківських послуг висновку суду не спростовує.
Окрім цього, у даному паспорті вказано, що інформація яка в ньому зазначена зберігає чинність та є актуальною до 01.01.2020.
Також, суд зауважує, що у паспорті споживчого кредиту від 18.11.2019 відсутній власноручний підпис позичальника. Натомість зазначено, що його підписано 18.11.2019 о 13:25 простим електронним підписом шляхом підтвердження ОТП з номера телефону НОМЕР_1 у відповідності з Умовами та правилами надання банківських послуг.
Даючи оцінку вказаним обставинам, суд виходить із наступного.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).
Частиною першою статті 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» визначено, що правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Положеннями частин 1-2 статті 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» регламентовано, що електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Із врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Однак, у наданому суду паспорті споживчого кредиту відсутній електронний підпис одноразовим ідентифікатором - даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності.
Згідно з вимог частини 6 статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, суд вказує, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
Суд вважає, що в даному випадку неможливо застосувати до правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої договором-приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися в період з часу виникнення спірних правовідносин і до моменту звернення до суду з позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов та правил, зокрема й щодо тарифів за користування кредитною карткою, у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Таким чином судом встановлено, що позивачем не надано підтверджень про конкретні, запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутні у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Умов та правил не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8 Конституції України.
Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.
Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.
Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).
Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримався вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.
Вказана позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17, яку суд вважає за необхідним застосувати при розгляді даної справи.
Згідно з вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суд приходить до переконання, що з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.11.2019 станом на 02.02.2021 у сумі 12775, 20 грн. (загальний залишок за наданим кредитом (тілом кредиту), а у задоволенні заявлених вимог в частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом та штрафом, необхідно відмовити з вищевикладених судом підстав.
Згідно з ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючисьст.ст. 3,207,526,549,551,626,628,633,634,638,1049,1050,1054,1055,1056-1 ЦК України, ст. ст. 4,5,12,13,76,89,141,223,258,263-265,273,279-284,354,355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , останнє відоме місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (м. Дніпро, вул. Батумська, 11, код за ЄДРПОУ 14360080) заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.11.2019 у сумі 12755 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) гривень 20 копійок (загальний залишок за наданим кредитом (тілом кредиту) станом на 02.02.2021 та судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1424 (одна тисяча чотириста двадцять чотири) гривні 65 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду А.П. Іванов