Справа № 308/6549/21
13 грудня 2021 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді - Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання - Лупак В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за завою ОСОБА_1 , про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.09.2021 року у цивільній справі № 308/6549/21 за позовною заявою акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.09.2021 року у цивільній справі № 308/6549/21 за позовною заявою акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заяву мотивує тим, що 08.09.2021 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області було ухвалено заочне рішення по справі № 308/6549/21 за позовом АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Зазначає, що відповідач не мала можливості приймати участь в судових засіданнях, оскільки в цей період була вимушена доглядати за своєю матір'ю, яка в цей час перебувала на лікуванні. Вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами: укладання кредитного договору; отримання відповідачем кредитної картки, або відкриття рахунку на який би були перераховані кошти/встановлено кредитний ліміт; отримання та використання відповідачем будь-яких коштів, які нібито були надані позивачем; наявність заборгованості; підтвердження того, що сума заборгованості становить таку, яку просить стягнути позивач; не надано кредитний договір, на підставі якого, на думку позивача виникли оспорювані відносини.
На підставі наведеного, просить скасувати заочне рішення, ухвалене 08.09.2021 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області у справі № 308/6549/21.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.11.2021 року постановлено поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.09.2021 року у цивільній справі № 308/6549/21 та прийняти її заяву про перегляд заочного рішення.
Заявниця у судове засідання не з'явилася, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином шляхом надіслання судових повісток про виклик рекомендованими поштовими відправленнями.
Представник позивача у дане судове засідання не з'явився, при цьому подав до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу без його участі та залишити заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.
Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, вивчивши матеріали цивільної справи № 308/6549/21, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.09.2021 року ухвалено позовну заяву задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк», заборгованість за договором №449570 від 27.01.2018, яка станом на 23.04.2021 року становить 19293,06 грн (дев'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто три гривні 06 коп.), з яких: заборгованість за основним кредитом 16493,72 грн, проценти за користування кредитом 443,11 грн, комісія - 47,84 грн, пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 96,63 грн, 3 проценти річних за несвоєчасне погашення основного боргу 755,97 грн, 3 проценти річних за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 29,25 грн, втрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом 1221,55 грн.
Водночас, ч. 1 ст.288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
З матеріалів справи слідує, що судом було повідомлено відповідача про день, час та місце розгляду справи належним чином. Відтак, відповідачу було відомо про розгляд справи в суді. Про поважні причини неявки у судові засідання відповідачем суду повідомлено не було.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Частиною 1 ст. 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тобто, підставою для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку є наявність в сукупності двох умов.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
У рішенні Європейського Суду від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони вживають заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, суд дійшов переконання про відсутність поважних причин неявки відповідача ОСОБА_1 в судове засідання та неповідомлення про причини неявки, оскільки, їй було відомо про існування судового провадження.
Водночас, відповідно до ст.ст. 285, 288 ЦПК України, крім поважності причин неявки в судове засідання, відповідач у своїй заяві про перегляд заочного судового рішення повинен зазначити такі обставини та надати такі докази на їх підтвердження, що якби вони були відомі суду при ухваленні заочного рішення, суд прийшов би до іншого висновку.
На необхідність з'ясування наявності доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення неодноразово звертав увагу Верховний Суд України в "Узагальненнях судової практики щодо ухвалення та перегляду судами заочних рішень", зазначаючи, що у зв'язку з практикою скасування заочного рішення без з'ясування, чи є у відповідачів докази, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, в результаті нове ухвалене рішення після скасування заочного рішення є аналогічним.
А тому, Верховний Суд України наголошує, що правильною є практика тих судів, які скасовують заочне рішення лише за наявності двох підстав, визначених уст. 232 ЦПК України (у редакції до 15.12.2017 року), зокрема, якщо буде встановлено, що відповідач, який був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Аналогічна позиція викладена у роз'ясненнях Верховного Суду України (лист від 01 травня 2007 року «Практика ухвалення та перегляду судами заочних рішень у цивільних справах»), де, окрім вказаного, зазначено, що заочне рішення не може бути скасовано лише на підставі поданої відповідачем заяви та його усних доводів, які не підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами у справі.
Статтею 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Порушення пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод констатував Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України». Зокрема, у п. 46 рішення вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.
Однак, суд звертає увагу на те, що відповідач при поданні заяви про перегляд заочного рішення не надав доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, і не були враховані судом при винесенні спірного заочного рішення суду. Суду не надано конкретних доказів, які б могли слугувати підставою для винесення принципово іншого рішення. Обґрунтуванням заяви про перегляд заочного рішення є непогодження з винесеним рішенням по суті та є по суті обґрунтуванням апеляційної скарги.
Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, отже, заяву про перегляд заочного рішення відповідача ОСОБА_1 слід залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 260, 287, 288 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.09.2021 року у цивільній справі № 308/6549/21 за позовною заявою акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі філії - Закарпатського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Повний текст ухвали виготовлено 16.12.2021.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В.Логойда