нп 2/490/3321/2021 Справа № 490/3472/21
Центральний районний суд м. Миколаєва
13 грудня 2021 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі -Павленко Т.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Радіопрім» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, третя особа - Товарна біржа «Південна Товарна Біржа»,-
Позивач звернулася до суду з позовом про визнання дійсним договір купівлі-продажу №10182 квартири АДРЕСА_1 від 26.10.1999 року, укладений між сторонами на Товарній біржі «Південна Товарна Біржа».
Ухвалою судді від 23.06.2021 року відкрито загальне позовне провадження, призначено підготовче судове засідання, витребувано у КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» копію Свідоцтва про право власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на квартиру АДРЕСА_1 , виданого від 18.05.1999 року за р.№1391/ж, зареєстрованого в Миколаївському МБТІ 30.07.1999 року за №17781.
21.07.2021 року на адресу суду від КП «МБТІ» надійшло витребувана ухвалою від 23.06.2021 року копія Свідоцтва.
Ухвалою суду від 29.09.2021 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті.
Сторони до судового засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.
За таких обставин, відповідно до ст.280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст. 4 ЦПК України).
Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Матеріалами справи встановлено, що 26.10.1999 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 - продавцями та ТОВ Телерадіокомпанія «Радіопрім», в особі Бєлова А.Г., діючого на підставі довіреності від 26.10.1999 р. серії ААП №909297, - покупцем, укладено Договір №10182 купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .
Даний Договір укладений на Південній товарній біржі та зареєстрований у Миколаївському МБТІ 11.11.1999 року за реєстр. №17781.
Дана квартираналежала відповідачам на підставі «Свідоцтва про право власності на житло», а саме: на квартиру АДРЕСА_1 , виданого від 18.05.1999 року за р.№1391/ж, зареєстрованого в Миколаївському МБТІ 30.07.1999 року за №17781.
За домовленістю сторін будинок проданий за 1149 грн.
Тобто, усі умови договору купівлі - продажу сторонами виконано повністю.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Пунктом 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 р. регламентовано, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.
Вказаний договір купівлі - продажу був вчинений у жовтні 1999 року, тобто під час дії ЦК УРСР 1963 року, який на той час регулював купівлю - продаж майна.
Відповідно до ст. 15 ЗУ «Про товарну біржу»: біржовою операцією визнається угода, якщо вона являє собою купівлю - продаж, поставку та обмін товарів, допущених дообігу на товарній біржі; якщо її учасниками є члени біржі; якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня. Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладенню з моменту її реєстрації на біржі.
При цьому чіткої регламентації механізму допуску товарів до обігу на товарній біржі на той час не існувало. Необхідні зміни до ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", що дозволяли відмежувати об'єкти нерухомості від біржових операцій були внесені лише у 2003 році.
У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі - продажу спірного житлового будинку, в самому Законі України "Про товарну біржу" не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржі.
Частиною другою статті 47 ЦК Української РСР передбачено право суду визнати непосвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.
Відповідно до ст.209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.
Статтею 657 ЦК України передбачено, що договір купівлі - продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
В силу ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Статтею 650 ЦК України визначено, що особливості укладення договорів на біржах встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.
В даному випадку право власності виникло на підставі договору купівлі - продажу, який проведено в якості біржової операції між продавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та покупцем ТОВ Телерадіокомпанія «Радіопрім», в особі Бєлова А.Г., діючого на підставі довіреності від 26.10.1999 р. серії ААП №909297.
З огляду на викладене, оскільки сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору купівлі-продажу та така домовленість підтверджується письмовими доказами, повністю виконали умови угоди, яку не було нотаріально засвідчено з посиланням на ст. 15 Закону України "Про товарну біржу", є підстави для визнання договору купівлі-продажу № 10182 від 26.10.1999 року, оформленого на Південній товарній біржі, дійсним.
Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 12, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 209, 220, 650, 657 ЦК України, ст.ст. 47, 227 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст.15 ЗУ «Про товарну біржу» суд, -
Позов - задовольнити.
Визнати дійсним договір № 10182 купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 26.10.1999 року на Південній товарній біржі між продавцями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та покупцем Товариством з обмеженою відповідальністю Телерадіокомпанія «Радіопрім», посвідчений Південною товарною біржею, зареєстрований у Миколаївському МБТІ 11.11.1999 року за реєстр. №17781.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Повний текст заочного рішення виготовлений 13 грудня 2021 року
Суддя Н.П. Черенкова