Справа № 758/13346/20
Категорія 52
(ЗАОЧНЕ)
04 листопада 2021 року місто Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Водважко Д.Д., розглянувши цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 , про стягнення різниці між страховим відшкодуванням та фактичним збитком, завданим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
У листопаді 2020 року акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (надалі за текстом - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення різниці між страховим відшкодуванням та фактичним збитком, завданим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 30.04.2020 року сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом - ДТП) за участю належного позивачу на праві приватної власності автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля GMC, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача. Відповідно до Постанови Подільського районного суду міста Києва ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем ПДР України. На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами була застрахована у акціонерному товаристві «Страхова компанія «АРСК» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/3480135 з розміром граничного страхового відшкодування за шкоду, завдану майну 100000 грн. та франшизою 0 грн. АТ «Страхова компанія «АРСК» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 100000 грн. Разом із тим, реальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 складає 247419 грн. 28.09.2020 року та 28.10.2020 року позивач звертався до відповідача з досудовими вимогами про сплату різниці між страховим відшкодуванням та фактичним збитком, завданим внаслідок ДТП, однак, останні залишились поза увагою відповідача. У зв'язку із викладеним, позивач просить стягнути з відповідача кошти в розмірі понесених витрат в сумі 147419 грн.
Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 27.11.2020 року відкрито провадження у справі, встановлено строк відповідачу для подання відзиву.
Відповідач відзив у встановлений строк не подав, в судове засідання повторно не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи до суду не подавав.
Представник позивача подав клопотання про розгляду справи за його відсутності, проти розгляду справи у заочному порядку не заперечив, а відтак, відповідно до вимог ст. 280 Цивільно-процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України), суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 30.04.2020 року сталася ДТП за участю належного позивачу на праві приватної власності автомобіля Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 та автомобіля GMC, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням відповідача. Відповідно до Постанови Подільського районного суду міста Києва по справі №758/5409/20 від 17.07.2020 року ДТП сталася внаслідок порушення відповідачем ПДР України (а.с. 7).
У відповідності з ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, вина відповідача у вчинені дорожньо-транспортної пригоди є встановленою та не підлягає доведенню.
На момент вчинення ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами була застрахована у акціонерному товаристві «Страхова компанія «АРСК» за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/3480135 з розміром граничного страхового відшкодування за шкоду, завдану майну 100000 грн. та франшизою 0 грн. (а.с. 15).
28.09.2020 року АТ «Страхова компанія «АРСК» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 100000 грн.
Відповідно до акту виконаних робіт №Пр00000265 від 29.08.2020 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу Volkswagen, д.н.з. НОМЕР_1 - 247419 грн. (а.с. 16-17), отже, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 147419 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступним.
Згідно ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною 2 ст. 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За змістом ч.1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченою відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно до ст.6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно зі ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до роз'яснень викладеними в пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Таким чином, різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов'язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).
Згідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Так, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 147419 грн.
Таким чином, в розумінні ст. ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки, відповідачем не надано доказів добровільного виконання вимоги про відшкодування збитків позивачеві, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений доказами та підлягає до задоволення.
В порядку ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2211,29 грн., який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 13, 19, 59, 76, 81, 82, 141, 223, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» до ОСОБА_1 , про стягнення різниці між страховим відшкодуванням та фактичним збитком, завданим внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити;
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» кошти в розмірі 147419 (сто сорок сім тисяч чотириста дев'ятнадцять) гривень;
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Страхова компанія «Країна» сплачений при зверненні до суду судовий збір в розмірі 2211 (дві тисячі двісті одинадцять) гривень 29 копійок;
Повне найменування сторін:
позивач - акціонерне товариство «Страхова компанія «Країна» (адреса: 04179, м. Київ, вул. Електриків, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 20842474);
відповідач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 );
Заочне рішення може бути переглянуте Подільським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача;
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем до Подільського районного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин;
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, шляхом подання через Подільський районний суд міста Києва апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення;
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення зазначених строків або після розгляду справи в апеляційному порядку Київським апеляційним судом, якщо його не буде скасовано.
Суддя Володимир ГРЕБЕНЮК