Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 531/1838/21
Провадження № 1-кп/553/229/2021
Іменем України
14.12.2021м. Полтава
Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючої судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора: ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_11 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_12 - адвоката ОСОБА_13 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_14 - адвоката ОСОБА_15 ,
захисника обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 - адвоката ОСОБА_18 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_19 - адвоката ОСОБА_20 ,
обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 ,
представника потерпілого ОСОБА_21 адвоката ОСОБА_22 ,
потерпілих - ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, клопотання прокурора про продовження заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинувачених: ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_14 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 в рамках кримінального провадження № 12021170450000025 від 21.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінаьних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України, -
01 вересня 2021 року в провадження Ленінського районного суду м. Полтави, згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 01 вересня 2021 року, надійшло кримінальне провадження № 12021170450000025 від 21.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінаьних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України.
21 жовтня 2021 року підготовче провадження закрито, призначено дане кримінальне провадження до судового розгляду.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , посилаючись на те, що згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 681 000 грн. 23 березня 2021 року ухвалою Полтавського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2021 року скасовано та обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений , термін якого на даний час спливає 26 грудня 2021 року, приймаючи, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; обвинувачується у вчиненні 5 епізодів злочинної діяльності в складі організованої злочинної групи, а саме учинення особливо тяжких корисливих злочинів, загальна сума заподіяної злочином шкоди складає 2 млн. грн., поряд з цим обвинувачений може сховати або спотворити будь- яку з їх речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя обвинуваченого, його зв'язки з суспільством, тому просив продовжити дію заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - ОСОБА_25 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували. При цьому, захисник обвинуваченого ОСОБА_4 подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого з триманням під вартою на домашній арешт. В обгрунтування клопотання захисником обвинуваченого адвокатом - ОСОБА_25 вказувалось про те, прокурором не надано доказів про те, що ОСОБА_4 має відношення до злочину, не наведено обставин, які б вказували, що обвинувачений має намір здійснювати супротиву судочинству. Поряд з цим, прокурором не приймались до уваги характеризуючі матеріали відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , який мав постійне місце роботи та джерело доходу. Тому зважаючи на наведений вище перелік обставин, вважав за доцільне змінити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 на будь-який не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника.
Прокурор заперечував проти клопотання захисника обвинуваченого, в зв'язку з безпідставністю.
Поряд з цим, прокурором подано клопотання про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_6 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 681 000 грн. Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 24.03.2021 року ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2021 року скасовано та обрано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений рішенням суду. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 26.12.2021 р..
В обґрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось про те, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні в складі організованої злочинної групи особливо тяжких корисливих злочинів. Приймаючи до уваги той факт, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь- яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; змінити місце свого проживання, і залишити межі території України, незаконно впливати шляхом умовляння та погроз, залякуванням на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки знає їх місце проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурором вказувалось про те, що ОСОБА_6 немає стійких соціальних зв'язків, ніде не працює, не має стійного джерела доходів, що вказує про те, що перебуваючи на волі, він зможе продовжити свою злочинну діяльність вчиняючи інші умисні тяжкі та особливо тяжкі , корисливі злочини з метою отримання незаконного джерела прибутку на проживання, тому просив продовжити дію заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - ОСОБА_7 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували.
В судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області відносно ОСОБА_8 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 681 000 грн. Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 24.03.2021 року ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2021 року скасовано та обрано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений рішенням суду. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 26.12.2021 р..
В обґрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось про те, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні в складі організованої злочинної групи особливо тяжких корисливих злочинів. Приймаючи до уваги той факт, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати шляхом умовлянння, погроз, залякування потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки знає їх місец проживання; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурором вказувалось про те, що ОСОБА_8 не має стійких соціальних зв'язків, ніде не працює, не має стійкого джерела доходів, що вказує про те, що перебуваючи на волі, він зможе продовжити свою злочинну діяльність, вчиняючи інші умисні тяжкі та особливо тяжкі , корисливі злочини з метою отримання незаконного джерела прибутку на проживання, тому просив продовжити дію заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
Також, прокурором подано клопотання про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_10 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області відносно ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 681 000 грн. Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 24.03.2021 року ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2021 року скасовано та обрано відносно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений рішенням суду. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 26.12.2021 р..
В обґрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось про те, відповідно до обвинувального акту ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні в складі організованої злочинної групи особливо тяжких корисливих злочинів. Приймаючи до уваги той факт, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_10 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Прокурором вказувалось про те, що ОСОБА_10 не має стійких соціальних зв'язків, ніде не працює, не має стійкого джерела доходів, що вказує про те, що перебуваючи на волі, він зможе продовжити свою злочинну діяльність, вчиняючи інші умисні тяжкі та особливо тяжкі , корисливі злочини з метою отримання незаконного джерела прибутку на проживання, тому просив продовжити дію заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник - ОСОБА_11 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора заперечували.
В судовому засіданні прокурором також подано клопотання про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_12 у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області відносно ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 90 800 грн.. В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений рішенням суду. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 26.12.2021 р..
В обґрунтування вказаного клопотання прокурором вказувалось про те, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні в складі організованої злочинної групи особливо тяжких корисливих злочинів. Приймаючи до уваги той факт, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_12 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, тому просив прожовжити дію заходів забезпечення кримінального провадження у вигляд тримання під вартою.
Прокурором поміж викладеного вказувалось про те, що ОСОБА_12 немає стійких соціальних зв'язків, ніде не працює, не має стійкого джерела доходів, що вказує про те, що, перебуваючи на волі, він зможе продовжити свою злочинну діяльність, вчиняючи інші умисні тяжкі та особливо тяжкі , корисливі злочини з метою отримання незаконного джерела прибутку на проживання, тому просив продовжити дію заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою.
Поряд з цим, прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_16 дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту, у нічний час, з 22:00 до 06:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 -продовжити, строком на 60 днів, поклавши на нього обов'язки: прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час; не залишати свого проживання: АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками, для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб; не виїжджати за межі Полтавського (Карлівського) району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
В клопотанні вказувалось про те, що згідно ухвали від 04.08.2021 року Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_16 продовжено строк нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування , а саме до 26.12.2021 р.
Прокурором в обґрунтування вказаного клопотання вказувалось про наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може здійснити спробу переховуватися від суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів неможливе, оскільки не здатне запобігти вищевказаним ризикам та може негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні, тому вважав за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Поряд з цим, прокурор заявив клопотання про продовження ОСОБА_17 дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту, у нічний час, з 22:00 до 06:00 год., за адресою: АДРЕСА_2 , поклавши на нього обов'язки: прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час; не залишати свого проживання: АДРЕСА_2 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками, для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб; не виїжджати за межі Полтавського (Карлівського) району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
В клопотанні вказувалось про те, що згідно ухвали від 04.08.2021 року Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_17 продовжено строк нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування , а саме до 26.12.2021 р.
Прокурором в обґрунтування вказаного клопотання вказувалось про наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може здійснити спробу переховуватися від суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів неможливе, оскільки не здатне запобігти вищевказаним ризикам та може негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні, тому вважав за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.
В судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження ОСОБА_19 дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту, у нічний час, з 22:00 до 06:00 год., за адресою: АДРЕСА_3 , поклавши на нього обов'язки: прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час; не залишати свого проживання: АДРЕСА_3 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками, для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб; не виїжджати за межі Полтавського (Карлівського) району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
В клопотанні вказувалось про те, що згідно ухвали від 04.08.2021 року Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_19 продовжено строк нічного домашнього арешту в межах строку досудового розслідування , а саме до 26.12.2021 р.
Прокурором в обґрунтування вказаного клопотання вказувалось про наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може здійснити спробу переховуватися від суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів неможливе, оскільки не здатне запобігти вищевказаним ризикам та може негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні, тому вважав за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Також прокурором було внесено клопотання про продовження ОСОБА_14 дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту, у нічний час доби, з 22:00 до 06:00 год., за адресою: АДРЕСА_4 , поклавши на нього обов'язки: прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час; не залишати свого проживання: АДРЕСА_4 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками, для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб; не виїжджати за межі Полтавського (Карлівського) району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду, відносно обвинуваченого ОСОБА_14 , .посилаючись на те, що згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області відносно ОСОБА_14 , обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту. 25.03.2021 року ухвалою Полтавського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2021 року скасовано та обрано відносно ОСОБА_14 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави. Ухвалою суду від 02 вересня 2021 року змінено запобіжний захід відносно ОСОБА_14 з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час.
На даний час строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого закінчується 26.12.2021 року.
Прокурором в обґрунтування вказаного клопотання вказувалось про наявність ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може здійснити спробу переховуватися від суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а застосування інших більш м'яких запобіжних заходів неможливе, оскільки не здатне запобігти вищевказаним ризикам та може негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні, тому вважав за доцільне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.
Суд, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що клопотання прокурора щодо продовження заходів забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 є такими, що підлягають до задоволення, захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, є таким, що задоволенню не підлягають, в зв'язку з його безпідставністю, за наступних обставин.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати: 1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості; 2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Як встановлено в ч. 1 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Крім того, відповідно до ст.315 КПК України, суд під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, а також вирішити заходи продовження застосування заходів забезпечення кримінального провадження обраних під час досудового розслідування.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області обрано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 681 000 грн. 23 березня 2021 року ухвалою Полтавського апеляційного суду ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2021 року скасовано та обрано відносно ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений , термін якого на даний час спливає 26.12 2021 року.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлений раніше ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі не зменшився та продовжує існувати з високою ймовірністю.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Разом з цим надані стороною захисту суду документи з приводу того, що ОСОБА_4 на момент вчинення злочину працював, мав постійне джерело доходу не є переважною обставиною перед вимогами громадського інтересу у даному кримінальному провадженні. А в свою чергу твердження сторони захисту про те, що прокурором не надано доказів причетності обвинуваченого до злочину є передчасними по своїй природі.
Під час розгляду питання про зміну запобіжного заходу судом вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам. Проте, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться обвинуваченим та його захисником на його користь, проте в даному конкретному випадку суд приходить до висновку, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень у справі.
Під час розгляду клопотання не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою з урахуванням його стану здоров'я чи неможливість отримання медичної допомоги в місцях позбавлення волі.
В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, та що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що в свою чергу спростовують твердження сторони захисту щодо доцільності запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який не пов'язаний з триманням під вартою, в зв'язку з чим клопотання сторони захисту суд визнає безпідставним.
Зважаючи на вказані вище обставини та факти, суд приходить до переконливого висновку, що доводи прокурора про те, що подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, в зв'язку з існуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, є доцільним та необхідним.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .. Так, судом встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області відносно ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 681 000 грн. Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 24.03.2021 року ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2021 року скасовано та обрано відносно ОСОБА_26 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений рішенням суду. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 26.122021 р..
Судом встановлено, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні в складі організованої злочинної групи особливо тяжких корисливих злочинів. Приймаючи до уваги той факт, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлений раніше ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі не зменшився та продовжує існувати з високою ймовірністю.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Суд рриходить до висновку, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, та що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зважаючи на вказані вище обставини та факти, суд приходить до переконливого висновку, що доводи прокурора про те, що подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, в зв'язку з існуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, є доцільним та необхідним.
Поряд з цим, суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 . Так, судом встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області відносно ОСОБА_8 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 681 000 грн. Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 24.03.2021 року ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2021 року скасовано та обрано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений рішенням суду. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 26.12.2021 р..
Судом встановлено, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні в складі організованої злочинної групи особливо тяжких корисливих злочинів. Приймаючи до уваги той факт, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Судом беззаперечно встановлено, що обвинувачений ОСОБА_8 не має стійких соціальних зв'язків, ніде не працює, не має стійкого джерела доходів, що вказує про те, що перебуваючи на волі, він зможе продовжити свою злочинну діяльність вчиняючи інші умисні тяжкі та особливо тяжкі, корисливі злочини з метою отримання незаконного джерела прибутку на проживання.
Зважаючи на вказані вище обставини та факти, суд приходить до переконливого висновку, що доводи прокурора про те, що подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_8 під вартою, в зв'язку з існуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, є доцільним та необхідним.
Зважаючи на вказані вище обставини та факти, суд приходить до висновку, що зазначені обставини захисником обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_9 з приводу наявності працевлаштування та утримання останнього не є доведеними, вагомими, переконливими та такими, що свідчили б про безпідставність доводів прокурора з приводу обгрунтованості продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 . Так, судом встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області відносно ОСОБА_10 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 681 000 грн. Згідно ухвали Полтавського апеляційного суду від 24.03.2021 року ухвалу слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 05.03.2021 року скасовано та обрано відносно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений рішенням суду. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 26.12.2021 р..
Судом встановлено, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_10 обвинувачується у вчиненні в складі організованої злочинної групи особливо тяжких корисливих злочинів. Приймаючи до уваги той факт, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_10 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
При вирішенні питання щодо можливості продовження або зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідка у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки обвинуваченого, на які посилається прокурор, суд констатує, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинятися з високим ступенем ймовірності.
Крім того, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду, вчинити інші кримінальні правопорушення. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З урахуванням викладеного, суд вважає, що встановлений раніше ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, наразі не зменшився та продовжує існувати з високою ймовірністю.
З огляду на ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Як неодноразово зазначав у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими самими переконливими як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи суто висунення обвинувачення, що здійснюється на наступній стадії процесу («Мюррей проти Сполученого Королівства» («Murrey v. the United Kingdom»)). Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин, однак те, що можна вважати «обґрунтованим», залежить від усіх обставин справи («Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» («Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom»)).
Відповідно до вимог ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Так, під час розгляду клопотання не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання обвинуваченого під вартою з урахуванням його стану здоров'я чи неможливість отримання медичної допомоги в місцях позбавлення волі.
В той же час, суд вважає, що прокурором в судовому засіданні доведено, що встановлені при обранні та продовженні ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати, та що інший, більш м'який запобіжний захід, є недостатнім для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України, та не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
За таких обставин, суд приходить до висновку про обгрунтованість клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зважаючи на вказані вище обставини та факти, суд приходить до переконливого висновку, що доводи прокурора про те, що подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_10 під вартою, в зв'язку з існуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, є доцільним та необхідним.
Суд приходить про обґрунтованість клопотання прокурора відносно обвинуваченого ОСОБА_12 щодо продовження відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з наступних підстав.
Так, згідно ухвали слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області відносно ОСОБА_12 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у розмірі 90 800 грн.. В подальшому вказаний запобіжний захід був неодноразово продовжений рішенням суду. На даний час строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується 26.12.2021 р..
Судом встановлено, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_12 обвинувачується у вчиненні в складі організованої злочинної групи особливо тяжких корисливих злочинів. Приймаючи до уваги той факт, що на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме: ОСОБА_12 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь- яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Поряд з цим судом встановлено, що ОСОБА_12 не має стійких соціальних зв'язків, ніде не працює, не має стійного джерела доходів, що вказує про те, що перебуваючи на волі, він зможе продовжити свою злочинну діяльність вчиняючи інші умисні тяжкі та особливо тяжкі , корисливі злочини з метою отримання незаконного джерела прибутку на проживання.
Зважаючи на вказані вище обставини та факти, суд приходить до переконливого висновку, що доводи прокурора про те, що подальше тримання обвинуваченого ОСОБА_12 під вартою, в зв'язку з існуванням ризиків, визначених ст. 177 КПК України, є доцільним та необхідним.
Суд приходить до висновку, що обставини захисником обвинуваченого ОСОБА_12 - адвокатом ОСОБА_13 не є доведеними, вагомими, переконливими та такими, що свідчили б про безпідставність доводів прокурора з приводу обгрунтованості продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_12 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку передбаченому ст.199 цього кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
У відповідності до ухвал Октябрського районного суду м. Полтави від 04.08.2021 року відносно ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 продовжено захід забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту, у нічний час з покладенням обов'язків.
Згідно ухвали суду від 02 вересня 2021 року ОСОБА_14 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт у нічний час.
Суд приходить до висновку про переконливість доводів прокурора про продовження дії заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді домашнього арешту, у нічний час з покладенням обов'язків відносно обвинувачених ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , оскільки відносно останніх існують ризики, які є підставою вважати, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, вчинили тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі; можуть незаконно впливати на свідків, та на потерпілих.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 177-179, 181,182, 183, 197, 331, 376 КПК України, Інструкції про порядок виконання органами Національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, затвердженої Наказом МВС № 654 від 13.07.2016 року, суд -
В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відноно обвинуваченого ОСОБА_4 з тримання під вартою , на домашній арешт - відмовити за безпідставністю.
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні про продовження терміну дії заходів забезпечення кримінального провадження відносно обвинувачених, вжитих в рамках кримінального провадження № 12021170450000025 від 21.01.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України, ОСОБА_16 у вчиненні кримінаьних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185, ч.2 ст. 27, ч.4 ст. 187 КК України, ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 27, ч.5 ст. 185 КК України - задовольнити .
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - продовжити з утриманням в ДУ "Полтавська установа виконання покарань №23", строком на 60 днів, починаючи з 12 год. 40 хв. 14 грудня 2021 року по 12 год. 40 хв. 11 лютого 2022 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою - продовжити, з утриманням в ДУ "Полтавська установа виконання покарань №23" строком на 60 днів, починаючи з 12 год. 40 хв. 14 грудня 2021 року по 12 год. 40 хв. 11 лютого 2022 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою - продовжити з утриманням в ДУ "Полтавська установа виконання покарань №23", строком на 60 днів, починаючи з 12 год. 40 хв. 14 грудня 2021 року по 12 год. 40 хв. 11 лютого 2022 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вигляді тримання під вартою - продовжити з утриманням в ДУ "Полтавська установа виконання покарань №23", строком на 60 днів, починаючи з 12 год. 40 хв. 14 грудня 2021 року по 12 год.40 хв. 11 лютого 2022 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вигляді тримання під вартою - продовжити з утриманням в ДУ "Полтавська установа виконання покарань №23", строком на 60 днів, починаючи з 12 год. 40 хв. 14 грудня 2021 року по 12 год.40 хв. 11 лютого 2022 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вигляді домашнього арешту, у нічний час, з 22:00 до 06:00 год., за адресою: АДРЕСА_1 - продовжити, строком на 60 днів, починаючи з 12 год. 40 хв. 14 грудня 2021 року по 12 год. 40 хв. 11 лютого 2022 року, поклавши на нього обов'язки: прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час; не залишати свого проживання: АДРЕСА_1 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками, для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб; не виїжджати за межі Полтавського (Карлівського) району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
Строк застосування запобіжного заходу рахувати з 14 грудня 2021 року по 11 лютого 2022 року включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_16 покладених на нього обов'язків доручити Відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області, контроль за виконанням запобіжного заходу відносно ОСОБА_16 покласти на прокурора.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у вигляді домашнього арешту, у нічний час, з 22:00 до 06:00 год., за адресою: АДРЕСА_2 - продовжити, строком на 60 днів, починаючи з 12 год.40 хв. 14 грудня 2021 року по 12 год. 40 хв. 11 лютого 2022 року, поклавши на нього обов'язки: прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час; не залишати свого проживання: АДРЕСА_2 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками, для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб; не виїжджати за межі Полтавського (Карлівського) району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
Строк застосування запобіжного заходу рахувати з 14 грудня 2021 року по 11 лютого 2022 року включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_17 покладених на нього обов'язків доручити Відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області, контроль за виконанням запобіжного заходу відносно ОСОБА_17 покласти на прокурора.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , у вигляді домашнього арешту, у нічний час, з 22:00 до 06:00 год., за адресою: АДРЕСА_3 - продовжити, строком на 60 днів, починаючи з 12 год.40 хв. 14 грудня 2021 року по 12 год. 40 хв. 11 лютого 2022 року, поклавши на нього обов'язки: прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час; не залишати свого проживання: АДРЕСА_3 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками, для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб; не виїжджати за межі Полтавського (Карлівського) району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду
Строк застосування запобіжного заходу рахувати з 14 грудня 2021 року по 11 лютого 2022 року включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_19 покладених на нього обов'язків доручити Відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області, контроль за виконанням запобіжного заходу відносно ОСОБА_19 покласти на прокурора.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у вигляді домашнього арешту, у нічний час, з 22:00 до 06:00 год., за адресою: АДРЕСА_4 - продовжити, строком на 60 днів, починаючи з 12 год. 40 хв. 14 грудня 2021 року по 12 год. 40 хв. 11 лютого 2022 року, поклавши на нього обов'язки: прибувати за кожною окремою вимогою суду, слідчого та прокурора у встановлений у вимозі час; не залишати свого проживання: АДРЕСА_4 в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого проживання; утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками, для запобігання спробам незаконно впливати на вказаних осіб; не виїжджати за межі Полтавського (Карлівського) району Полтавської області без дозволу слідчого, прокурора чи суду.
Строк застосування запобіжного заходу рахувати з 14 грудня 2021 року по 11 лютого 2022 року включно.
Виконання ухвали в частині дотримання ОСОБА_14 покладених на нього обов'язків доручити Відділу поліції №3 Полтавського РУП ГУ НП в Полтавській області, контроль за виконанням запобіжного заходу відносно ОСОБА_14 покласти на прокурора.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня оголошення.
Суддя Ленінського районного суду м. ПолтавиОСОБА_1