15 грудня 2021 року Справа № 480/8193/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Глазька С.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8193/21 за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу,-
Позивач, Головне управління Держпродспоживслужби в Сумській області (далі по тексту - позивач), звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач, ФОП ОСОБА_1 ), в якій, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 27.09.2021, просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Сумської МТГ, р/р UA088999980313060106000018540, одержувач ГУК Сум. обл/Сумська МТГ/21081100, код одержувача 37970404, штраф за порушення законодавства про рекламу на загальну суму 1700,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про рекламу, до нього було застосовано штраф, який у добровільному порядку не сплачено, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 06.09.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що на вітринах магазину виномаркет "VILLA del VINO" (адреса: м. Суми, вул. Іллінська, 12) жодної реклами алкогольних напоїв розміщено не було, відсутня також і реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої. Крім того, на вітринах магазину виномаркет "VILLA del VINO" відсутні будь-які написи чи заклики до вживання алкоголю та інші відомості про алкогольні напої. Зазначає, що відповідно до визначення термінів ст. 1 Закону України "Про рекламу" та положень ч. 8 ст. 8 цього ж Закону, розміщена спеціальна конструкція з текстом наступного змісту: «sale - 10% виномаркет "VILLA del VINO" WHISKEY sale - 10% off Every WEDNESDAY (каждую среду) sale - 30% при наличии дисконтной карты" з зображенням діжок, не є та не може вважатися рекламою, та не несе в собі порушень законодавства. У листі відповідача від 03.06.2021 № 6674-05.1/21 відсутні будь-які посилання на те, що саме порушено в розумінні ч. 2 ст. 22 Закону України "Про рекламу". На думку відповідача, в його діях відсутні порушення порядку розповсюдження реклами та вимог до її змісту, а обставини, викладені в листі ГУ Держпродспоживслужби від 03.06.2021 № 6674-05.1/2, не відповідають дійсності. Також звертає увагу суду на те, що спеціальна конструкція, про яку йде мова, була встановлена біля касової зони в середені приміщення виномаркету "VILLA del VINO", а не у вітрині магазину, як зазначено у вимозі. Звертає увагу суду на те, що відповідача було запрошено до розгляду справи на дату, яка минула, а саме на 10 березня 2021 року.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій заперечував проти доводів, викладених у відзиві відповідачем, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що наклеєні плівки на вітринних вікнах магазину з текстом «sale - 10% виномаркет «VILLA del VINO» WHISKEY sale - 10%OFF Every WEDNESDAY (каждую среду) sale - 10% при наличии дисконтной карты» та зображенням діжок є зовнішньою рекламою. Так, відповідно до ст. 1 Закону зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг. Відповідно до ч. 6 ст. 9 Закону вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою. Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.10.2018 по справі №813/4989/17, наголосив, що вивіска згідно типових правил зовнішньої реклами - це елемент на будинку, будівлі або споруді, яка містить наступну інформацію: зареєстроване найменування особи; знаки для товарів і послуг, що належать такій особі та вид її діяльності; час роботи. Таким чином, розміщення іншої інформації або в іншому місці дає формальні підстави вважати її зовнішньою рекламою. Так, інформація на наклейках в вітринних вікнах магазину та біля входу до магазину жодним чином не підпадає під перелік інформації, яка може бути розміщена на вивісці.
Також зазначив, що наклеєні плівки біля входу до магазину виномаркет «VILLA del VINO» у вітринному склі з написом «VILLA del VINO» WHISKEY sale -10%OFF Every WEDNESDAY (каждую среду) sale - 10% при наличии дисконтной карты» з зображенням діжок привертає увагу та інтерес споживачів до відповідного закладу та товару, що реалізується у ньому. Розміщення суб'єктом господарювання вказаних наліпок у вітринних вікнах спрямоване на підтримку обізнаності споживачів про товари, що реалізуються в цьому магазині, а тому є рекламою за своїм змістом. Розповсюдження будь-якої рекламної акції проводиться з метою збільшення суб'єктом господарювання прибутку від підприємницької діяльності та розширення клієнтури. Розміщення реклами щодо проведення розпродажу, відповідних акцій чи знижок на продукцію і є одним із способів, спрямованих на створення інтересу у споживача реклами щодо відповідної особи та придбання її продукції чи товару.
Щодо заперечень відповідача про відсутність на вітринах магазину виномаркет «VILLA del VINO» реклами та будь-яких написів чи закликів до вживання алкоголю та інших відомостей про алкогольні напої, позивач зазначив, що на відеозаписі заходу контролю чітко видно місце розміщення спеціальної рекламної конструкції, а саме на вітринах магазину з текстом наступного змісту: «sale - 10% виномаркет «VILLA del VINO» WHISKEY sale -10%OFF Every WEDNESDAY (каждую среду) sale - 10% при наличии дисконтной карты» з зображенням діжок.
Щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, позивач зазначив, що на офіційну адресу суб'єкта господарювання та за місцем здійснення діяльності, ФОП ОСОБА_1 07.06.2021 рекомендованим поштовим відправленням було направлено вимогу №6674-05.1/21 від 03.06.2021, в якій зазначено встановлені порушення, повідомлено про можливість надання письмових пояснень, зобов'язано надати у термін до 25.06.2021 інформацію про вартість розповсюдженої реклами, а також повідомлено про розгляд справи відносно нього про порушення законодавства про рекламу. Одночасно позивача було повідомлено про наслідки неподання або подання завідомо недостовірної вартості реклами, а також неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням. Дана вимога була отримана відповідачем 16.06.2021 за офіційною зареєстрованою адресою. При цьому, у вимозі було допущено технічну описку та невірно вказано дату розгляду справи, однак це не вплинуло на права відповідача надати пояснення та документи по суті виявлених порушень, чи з'явитись на розгляд справи, оскільки відповідач не тільки отримав це повідомлення, а й надав на нього відповідь (лист від 23.06.2021 вх.№3632 від 24.06.2021), в якому повідомив, що виявлені порушення прийняті та виправлені, однак інформацію про вартість розповсюдженої реклами не може надати. Незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, відповідач на розгляд не з'явився, клопотання про перенесення не надав.
Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що у ході здійснення контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами щодо захисту прав споживачів реклами та вимог до її змісту на території м. Суми, 02.06.2021 службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області було встановлено, що у вітрині магазину виномаркет « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), діяльність в якому здійснює ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розміщена спеціальна рекламна конструкція, з текстом наступного змісту: «sale - 10% виномаркет «VILLA del VINO» WHISKEY sale-10%OFF Every WEDNESDAY (каждую среду) sale - 10% при наличии дисконтной карты» з зображенням діжок.
Виявлене в ході контролю порушення було зафіксовано на відео і фото та складено протокол про порушення законодавства про рекламу №000110 від 02.06.2021 (а.с.6).
02.06.2021 позивачем було прийняте рішення №000109 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.14).
07.06.2021 ФОП ОСОБА_1 було направлено вимогу №6674-05.1/21 від 03.06.2021 (а.с.15).
На підставі матеріалів справи (протокол, відео, фото реклами) було встановлено факт порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 2 ст. 22, ч. 1 ст. 6 та ч. 3 ст. 8 Закону №270/96-ВР і прийнято рішення №000107 від 30.06.2021 (а.с.18) про накладення на відповідача штрафу в розмірі 1700,00 грн. за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у розповсюдженні реклами, в якій недотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту та у зв'язку з неможливістю встановлення вартості розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, що передбачено ч. 7 статті 27 Закону №270/96-ВР.
Рішення про накладення штрафу було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням 01.07.2021 та отримано 05.07.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21).
Окрім того, під час заходу контролю за місцем здійснення діяльності відповідача, службовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області було встановлено, що у магазині виномаркет « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ( АДРЕСА_1 ), діяльність в якому здійснює ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розміщений штендер, з текстом наступного змісту: «ЩОСЕРЕДИ Знижка - 10% на весь асортимент віскі WHISKEY» з зображенням пляшки «WHISKEY», чарок та колоска злакових. Вказана реклама не супроводжувалась попереджувальним текстом: «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я», якому має бути відведено не менше 15 відсотків площі всієї реклами, колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим, що є порушенням ч. 7 ст. 22 Закону, а ч. 1 ст. 6 цього ж Закону імперативно визначає державну мову як єдину можливу мову реклами, також було встановлено порушення ч. 3 ст. 8 Закону, оскільки вищевказана реклама з акційною пропозицією не містила інформації про строки проведення вказаного заходу.
02.06.2021 службовими особами Головного управління було прийняте рішення №000110 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с.23).
07.06.2021 ФОП ОСОБА_1 було направлено вимогу №6675-05.1/21 від 03.06.2021 (а.с.24), в якій зазначено встановлені порушення, повідомлено про можливість надання письмових пояснень, зобов'язано надати у термін до 25.06.2021 інформацію про вартість розповсюдженої реклами, а також повідомлено про розгляд справи на 30.06.2021 о 10:00 год. відносно нього про порушення законодавства про рекламу. Одночасно позивача повідомлено про наслідки неподання або подання завідомо недостовірної вартості реклами, а також неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням. Дана вимога отримана відповідачем 16.06.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.25).
24.06.2021 відповідачем було надано відповідь на вимогу (лист від 23.06.2021 вх.№3633 від 24.06.2021), в якій він зазначив, що виявлені порушення прийняті та виправлені, інформацію про вартість розповсюдженої реклами неможливо надати, оскільки реклама виготовлена власноруч (а.с.26).
Незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи відповідач на розгляд не з'явився, клопотання про перенесення не надав.
На підставі матеріалів справи (протокол, відео, фото реклами) службовими особами Головного управління було встановлено факт порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч. 7 ст. 22, ч.1 ст. 6 та ч. 3 ст. 8 Закону №270/96-ВР і прийнято рішення №000108 від 30.06.2021 (а.с. 28) про накладення штрафу в розмірі 510,00 грн. за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у розповсюдженні реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту та у зв'язку з неможливістю встановлення вартості розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, що передбачено ч. 7 статті 27 Закону №270/96-ВР.
Рішення про накладення штрафу було направлено позивачу рекомендованим листом з повідомленням 01.07.2021 та отримано 05.07.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.30).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було виконано одне з рішень про накладення штрафу про порушення законодавства про рекламу №000108 від 30.06.2021, шляхом добровільної сплати (а.с.42), яке було прийняте за результатами даного заходу контролю і цього ж порушення, яке є предметом даного спору і щодо якого позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним нормативно-правовим актом, що визначає засади рекламної діяльності в Україні, регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами є Закон України "Про рекламу" (далі - Закон № 270/96-ВР). Цей Закон регулює відносини, пов'язані з виробництвом, розповсюдженням та споживанням реклами на території України ( ч.1 ст.2 Закону № 270/96-ВР).
Відповідно до ст. 1 вказаного Закону рекламою є інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; а зовнішньою рекламою - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону №270/96-ВР реклама алкогольних напоїв, реклама знаків для товарів і послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, забороняється засобами зовнішньої реклами.
Згідно ч. 2 ст. 26 Закону М270/96-ВР на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.
Частиною першою статті 6 Закону №270/96-ВР встановлено, що мовою реклами є державна мова.
Відповідно до ч.3 ст. 8 Закопу№270/96-ВР реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити інформацію про строки та місце проведення цих заходів та вказувати інформаційне джерело, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення цих заходів.
Частиною 7 ст. 27 Закону №270/96-ВР встановлено, що у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон України «Про рекламу» не регулює відносини щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, а лише визначає засади рекламної діяльності в Україні та регулює відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами, тому контроль за дотриманням законодавства про рекламу не підпадає під дію Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Згідно зі ст. 26 Закону №270/96-ВР контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.
Реалізацію повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів покладено на Держпродспоживслужбу та її територіальні органи в областях, як правонаступника Держспоживінспекції відповідно до постанови Кабінету Міністрів № 442 від 10.09.2014 та №1092 від 16.12.2015.
Питання щодо накладення штрафів на осіб, винних у порушенні законодавства про рекламу врегульовані Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (далі - Порядок).
За наявності ознак порушення законодавства про рекламу складається протокол та приймається рішення про початок розгляду справи (п. 9 - 11 Порядку).
Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи.
Строк розгляду справи може бути продовжений Головою Держспоживінспекції, його заступниками, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками не більше ніж на три місяці.
За результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.
Як встановлено судом, на виконання своїх повноважень, позивачем в межах розгляду справи про порушення законодавства про рекламу було прийнято рішення №000107 від 30.06.2021 (а.с.18) про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 1700,00 грн. за недотримання встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у розповсюдженні реклами, в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту у відповідності до ч. 7 статті 27 Закону №270/96-ВР.
Вказане рішення було направлено 01.07.2021 відповідачу на поштову адресу та отримано ним 05.07.2021, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.21).
Відповідно до ч. 11 ст. 27 Закону № 270/96-ВР рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.
Доказів щодо оскарження вказаних рішень відповідачем не надано, як і не надано доказів на спростування обставин, викладених у рішенні, чи підтвердження сплати штрафу, накладеного зазначеними рішеннями.
Відтак, станом на сьогодні вищезазначене рішення є чинними.
Згідно з вимогами п.20 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 693 "Про затвердження Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу" сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 242 КАС України, адміністративний суд при розгляді справи, виборі та застосуванні норм права враховує практику Верховного Суду.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що у справах за позовами про стягнення несплачених адміністративно-господарських санкцій не може надаватися оцінка законності постановам про їх застосування, оскільки це виходить за межі предмету доказування та повинно вирішуватися у справі щодо їх оскарження.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.09.2018 у справі № 2а-1465/10/0470, суд дійшов висновку, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Вимогою заявленого позову є стягнення суми санкцій, предметом доказування у даній справі є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення такої суми в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту, тощо.
При цьому питання правомірності застосованих контролюючим органом санкцій не охоплюється предметом доказування даного позову, оскільки рішення суб'єкта владних повноважень, згідно з яким відповідні санкції застосовано, не є предметом позову у справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі № 826/18379/14 та постанові від 18.06.2018 по справі №805/3284/17-а.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, приймаючи до уваги те, що предметом позову є стягнення на підставі рішення, яке є чинним та не є предметом оскарження та те, що накладений чинним рішенням на відповідача штраф у добровільному порядку та законодавчо визначені строки ФОП ОСОБА_1 не сплачений, доказів на спростування зазначеного не надано, позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області про стягнення штрафу у розмірі 1700,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Сумської МТГ, р/р UA088999980313060106000018540, одержувач ГУК Сум. обл/Сумська МТГ/21081100, код одержувача 37970404, штраф за порушення законодавства про рекламу в розмірі 1700,00 грн.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.М. Глазько