Справа № 755/19064/21
Провадження №: 3/755/9804/21
"01" грудня 2021 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м.Києва Іваніна Ю.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Управління патрульної служби МВС України у м.Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мелітополь Запорізької області, громадянки України, з вищою освітою, заміжньої, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, -
01 жовтня 2021 року, о 11-30 годині, ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Р.Окіпної, 4-А, керуючи транспортним засобом «Форд Фієста», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не дотрималася безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення з припаркованим автомобілем «Лексус», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, визнала повністю, а також підтвердила обставини, викладені у протоколі, а у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, вину не визнала та пояснила, що дійсно рухалася 01 жовтня 2021 року, о 11-30 годині, в м. Києві по по вул. Р.Окіпної, 4-А, керуючи транспортним засобом «Форд Фієста», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Однак, вона не бачила моменту зіткнення та не відчула будь-якого удару, тому й не зупинялася. Через декілька днів її зупинили працівники поліцію та повідомили, що її автомобіль знаходиться в розшуку. Вона звернулась в поліції та їй повідомили про ДТП, умисел залишити місце ДТП вона не мала.
Вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
За нормою ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, серед іншого, відомості про особу порушника. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка вчинила адміністративне правопорушення. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, серії ААД №216351 від 05 листопада 2021 року складено правомочною на те посадовою особою, у відповідності до положень ч.1 ст.256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, містить обов'язкові дані, передбачені вказаною статтею та є основним джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу порушника.
За встановлених фактичних обставин справи, судом беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 , порушуючи вимоги п.13.1 Правил дорожнього руху України, вчинила правопорушення, що передбачене ст.124 КУпАП, оскільки вищезазначені факти її вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час розгляду адміністративного матеріалу, а саме: даних, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААД №216351 від 05 листопада 2021 року (а.с.1,2); схемою місця дорожньо-транспортної пригоди; рапортом; письмовими поясненнями учасників ДТП.
Обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах адміністративної справи, з урахуванням наявних у справі доказів, судом не встановлено, в свою чергу, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 , є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, - порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Обставини, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 визнання вини, а обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 , в межах санкції ст.124 КУпАП, суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчинених адміністративних правопорушень та заходом державного примусу, враховуючи характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини в скоєнні правопорушень, вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Крім того, суд приходить до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
В порядку ч.5 ст.283 КУпАП суд вирішує питання про стягнення судового збору з особи, на яку накладається адміністративне стягнення.
Крім того, в дослідженому судом протоколі про адміністративне правопорушення від 07.09.2021 року, серії ААД №216352, зазначено, що 01 жовтня 2021 року, о 11-30 годині, ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Р.Окіпної, 4-А, керуючи транспортним засобом «Форд Фієста», реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи причетною до зіткнення з автомобілем, залишила місце дорожньо-транспортної пригоди.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до п.1 ст.247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зокрема, в судовому засіданні з пояснень ОСОБА_1 , судом встановлено, що 01 жовтня 2021 року, о 11-30 годині, ОСОБА_1 в м. Києві по вул. Р.Окіпної, 4-А, керуючи транспортним засобом «Форд Фієста», реєстраційний номер НОМЕР_1 , не дотрималася безпечного інтервалу, що призвело до зіткнення з припаркованим автомобілем «Лексус», реєстраційний номер НОМЕР_2 , внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та матеріальні збитки. Однак, оскільки транспортний засіб ОСОБА_1 отримав незначні пошкодження, вона не відчула та не побачила зіткнення, тому поїхала з місця дорожньо-транспортної пригоди, яку не помітила.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що докази, які б поза розумним сумнівом доводили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП відсутні, зокрема умисел на залишення місця ДТП, а згідно ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, оцінивши наведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, доводи на підтвердження відсутності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, дослідивши усі наявні у справі докази, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення за ст.122-4 КУпАП, долучені до нього письмові докази, пояснення ОСОБА_1 , за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя приходить до висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , оскільки обставини скоєння адміністративного правопорушення, що викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ААД №21652, від 05.11.2021 року, не підтверджені у судовому засіданні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що факт порушення п. 2.10а Правил Дорожнього руху водієм ОСОБА_1 не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні, а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122-4 КУпАП, - залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно із п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст.33, 36, 124, 122-4, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, у вигляді штрафу в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 122-4 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень судового збору.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення у вигляді арешту, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.185-3 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня винесення.
Суддя Дніпровського районного суду
м. Києва Ю.В. Іваніна