Справа № 279/6622/21 Провадження № 1-кс/279/1615/21
10 грудня 2021 року
Слідчий суддя Коростенського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з секретарем ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №12021060490000773 від 09.12.2021 року за ст.115 ч.2 п.1 КК України про арешт майна,
Слідчий Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області звернувся з клопотанням про арешт майна по кримінальному провадженню №12021060490000773 від 09.12.2021 року за ст.115 ч.2 п.1 КК України, в якому вказав, що 09.12.2021 року до чергової частини Коростенського РУП надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про те, що 01.12.2021 року її співмешканець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 20:00 поїхав на автомобілі марки «Chevrolet Cruze» білого кольору днз НОМЕР_1 до свого батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , після чого обидва перестали виходити на зв'язок та зникли безвісти.
По даному факту 09 грудня 2021 року слідчим слідчого відділення Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області, були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060490000773, за ознаками злочину, передбаченого п.1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Під час проведення огляду місця події на підставі повідомлення ЄО №16917 від 09 листопада 2021 в період часу з 12 год. 20 хв. по 12 год. 40 хв. за адресою: АДРЕСА_2 , яким користується ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 виявлено та вилучено: зубна щітка жовто-чорного кольору; станок для бриття біло-рожевого кольору
Дані речі опечатано згідно правил пакування та вилучено до Коростенського РУП.
09.12.2021 вказані речі визнані речовим доказом, так як, на собі могли зберегти біологічні сліди безвісти зниклої особи .
В подальшому виникла необхідність у збереженні вказаних речових доказів та допустимості у використанні їх в кримінальному провадженні, а також проведення судових експертиз так як на них збереглися біологічні сліди безвісти зниклих осіб, що в подальшому може дати можливість для їх ідентифікації.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту майна є збереження речових доказів, забезпечення кримінального провадження, забезпечення цивільного позову у кримінальному провадженні, забезпечення конфіскації або спеціальної конфіскації.
Враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що вилучені у ході огляду речі, на яких збереглись сліди злочину, у випадку не накладення на них арешту, можуть бути зіпсовані, знищені, а також з метою встановлення істини у кримінальному провадженні, збереження речей які можуть бути речовими доказами, клопотав про накладення арешту на зубну щітку жовто-чорного кольору та станок для бриття біло-рожевого кольору.
Дослідивши матеріали клопотання судом встановлено, що дані по вказаному в клопотанні факту 09.12.2021 року СВ Коростенського РУП ГУНП України в Житомирській області були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021060490000773 за ст.115 ч.2 п.1 КК України.
Зубна щітка жовто-чорного кольору та станок для бриття біло-рожевого кольору, вилучені під час огляду 09.12.2021 року, визнані речовими доказами.
Відповідно до ст.171,ч.5 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Порушення строків подання клопотання до суду не встановлено.
Відповідно до вимог ст.167 КПК України, вищеназване вилучене майно має статус тимчасово вилученого.
У відповідності до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення : 1) збереження речових доказів.
У відповідності до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом.
Судом встановлено, що є всі підстави вважати, що вилучене може бути використано як доказ факту і обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Повернення вилученого майна може призвести до його зникнення чи знищення.
Суд враховує розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для власника.
Відповідно до ст.173 КПК України суд прийшов до висновку, що слідчим доведено необхідність арешту зазначеного вище майна, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Враховуючи, що заявлене клопотання містить достатньо даних про майно, та належну обґрунтованість підстав для арешту майна, воно підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.167, 170-173 КПК України,
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на зубну щітку жовто-чорного кольору та станок для бриття біло-рожевого кольору з забороною розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1