Справа №295/10351/21
1-в/295/625/21
Іменем України
14.12.2021 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі в режимі відео конференції з ДУ «ДУВП (№8)» клопотання захисника ОСОБА_3 про вирішення питання щодо сумнівів і протиріч при виконанні вироку, змінивши призначене засудженому покарання у вигляді довічного позбавлення волі на покарання у виді 15 років позбавлення волі, подане в інтересах
засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі у Державній установі «Житомирська установа виконання покарань (№8)»,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
представника ДУ «ЖУВП (№8)» ОСОБА_6 ,
засудженого (в режимі відеоконференції) ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_7 ,
встановив:
Захисник ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про вирішення питання щодо сумнівів і протиріч при виконанні вироку Харківського обласного суду від 14.06.2001 зі змінами, внесеними ухвалою Верховного Суду України від 25.12.2001 та ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 27.12.2017, в якому просив змінити призначене засудженому ОСОБА_4 покарання у вигляді довічного позбавлення волі на покарання у виді 15 років позбавлення волі.
Своє клопотання обґрунтовує неправильним застосуванням Харківським обласним судом при постановленні вироку від 14.06.2001 положень Закону про кримінальну відповідальність.
Засуджений та захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримали клопотання засудженого з підстав, викладених в ньому та наголошували на неправильному застосування Харківським обласним судом норм кримінального Закону. Вважали, що існують протиріччя та сумніви при виконанні вироку, оскільки судом у вироку застосована норма Закону, яка не підлягала до застосування.
Представник ДУ «ЖУВП (№8)» утримався від висловлення будь-якої позиції по справі.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання засудженого, оскільки засуджений фактично оскаржує вирок, стверджуючи про неправильне застосування закону, що є підставою для апеляційного та касаційного оскарження, а сумніви і протиріччя,які підлягають вирішенню в порядку ст. 537-539 КПК України в ході судового розгляду клопотання не були встановлені.
Учасники судового засідання вважали за можливе розглянути справу на підставі наявних в суді доказів. Клопотань про витребування та дослідження інших доказів суду не заявляли.
Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали, долучені до клопотання, суд встановив наступне.
ОСОБА_4 засуджений вироком Харківського обласного суду від 14.06.2001 за ст. 93 п. «а, й, і, ж, з», ст. 208, ст. 222 ч. 1 , ст. 143 ч. 2, 194 ч. 1 КК України 1960 року.
Ухвалою Верховного Суду України від 25.12.2001 вирок змінено, ОСОБА_4 засуджено за ст. 93 п. «а, і, ж, з», ст. 208, ст. 222 ч. 1 КК України 1960 року, ст. 190 ч. 2, 358 ч. 1 КК України 2001 року до довічного позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18.12.2017 засудженому зараховано у строк покарання строк попереднього ув'язнення з 16.02.1997 по 06.03.2000, з 07.06.2001 по 25.12.2001 з розрахунку 1 день попереднього ув'язнення за 2 дні позбавлення волі.
Відповідно до вимог п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків, суд, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку. Під час виконання вироків суд, який їх ухвалив, вправі вирішувати питання, що виникають внаслідок недоліків вироків, які утруднюють його виконання, а також питання, що виникли в процесі їх виконання.
Наявність сумнівів і протиріч при виконанні вироку засуджений та його захисники обґрунтовують неправильним застосуванням положень Закону про кримінальну відповідальність судом при постановленні вироку, що є неправильним тлумаченням положень п. 14 ч.1 ст. 537 КПК України, оскільки неправильне застосування положень Закону про кримінальну відповідальність є підставою для скасування вироку судами вищих інстанцій. При цьому, під час виконання вироків суд може вирішувати лише ті питання, які не стосуються суті вироку.
Згідно ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Частиною 2 статті 21 КПК України встановлено, що вирок та ухвала суду, що набрали законної сили у порядку, визначеному цим Кодексом, є обов'язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Устименко проти України» (заява № 32053/13) одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.
Чинне законодавство не дозволяє суду першої інстанції переглядати вирок іншого суду з підстав неправильного застосування закону. Тому клопотання задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 537, 539 КПК України,
постановив:
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 , подане в інтересах засудженого ОСОБА_4 , про вирішення питання щодо сумнівів і протиріч при виконанні вироку, змінивши призначене засудженому покарання у вигляді довічного позбавлення волі на покарання у виді 15 років позбавлення волі - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом семи днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, на протязі того ж строку з моменту вручення їй копії судового рішення.
Оголошення повного тексту ухвали 16.12.2021 року о 14годині 00 хвилин.
суддя ОСОБА_1