Справа № 278/3200/21
13 грудня 2021 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Мороз К. Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, яким просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАО №4821965 від 26.09.2021 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Прийняте рішення позивач вважає незаконним з огляду на те, що відповідачем не було належним чином з'ясовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення та вина останнього у вчиненні такого правопорушення, а саме: те, що відповідачем не надано жодних доказів щодо скоєння такого правопорушення саме позивачем, а також порушення відповідачем вимог ст. 268 КУпАП при винесення спірної постанови.
Провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с. 33).
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4821965 від 26.09.2021 року, складеної поліцейським роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Радчуком Є.В., позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Як зазначено у спірній постанові, 26.09.2021 року о 11 год. 42 хв., позивач керував транспортним засобом "Renault Megane" д.н.з. НОМЕР_1 у с. Станишівка Житомирського району Житомирської області, шосе Р18, 2 км. та порушив п. 2.4.а. ПДР України, рухаючись в населеному пункті зі швидкістю 79 км/год та при цьому не пред'явив реєстраційний документ, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Як зазначає позивач, йому у зазначений день, час та місці поліцейським надано вимогу зупиниться. Причиною зупинки слугувало порушення правил дорожнього руху у вигляді перевищення швидкості.
Спірну постанову позивач вважає незаконною та такою, яка підлягає скасуванню з огляду на те, що у відповідності до вимог Закону України "Про Національну поліцію" прилад "TruCAM", яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача, не може утримуватися інспектором поліції в руках, а повинен бути стаціонарно вмонтованим, відповідачем не встановлено суб'єкту правопорушення та у зв'язку з порушенням з боку відповідача вимог ст. 268 КУпАП при винесенні спірної постанови, відхиливши клопотання позивача про надання юридичної допомоги та розгляд справи за місцем його реєстрації.
Відповідачем подано відзив на позов, яким вимоги позивача вважає безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
У зазначений день, час та місці поліцейським роти №4 батальйону №1 Управління патрульної поліції в Житомирській області старшим лейтенантом поліції Радчуком Є.В., у зв'язку з перевищенням швидкості позивачем, який керував вказаним транспортним засобом, останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425,00 грн.
Після представлення, пояснення суті правопорушення, причин та підстав, встановивши факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, відповідачем було роз'яснено позивачу права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та ст. 268 КУпАП.
Після винесення спірної постанови позивача було ознайомлено з її змістом, а також вручено її копію на місці зупинки транспортного засобу.
В якості доказу відповідачем до відзиву на позов долучено фото та відео з приладу "TruCam LTI 20/20" (серійний номер ТС008363), яким було зафіксовано порушення правил дорожнього руху позивачем.
У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Суд вважає за необхідне зазначити, що пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду від 23.12.2005р. № 14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Згідно ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
У відповідності до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Органи Національної поліції у відповідності до ст. 222 КУпАП розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, в тому числі, про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, ( частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126,) тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 62 Конституції України встановлено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Верховний Суд у Постанові від 18.02.2020 року справі № 524/9827/16-а вказав, що ненадання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності можливості скористатися допомогою адвоката є порушенням прав такої особи, а також порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Суд касаційної інстанції в своїй постанові від 30.05.2018 року у справі № 337/3389/16-а зауважив, що порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень (в даному випадку - інспектором патрульної поліції) при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
За технічними характеристиками лазерний вимірювач швидкості TruCAM (серійний номер ТС008363) відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, конструктивно створений для утримання в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі (без участі оператора).
Проаналізувавши фактичні обставини справи, вивчивши та оглянувши докази надані сторонами, враховуючи норми законодавства, якими врегульовані дані правовідносини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
Правопорушення, вчинене позивачем, було встановлено відповідачем під час виконання своїх службових обов'язків, про що останній розглянув дану справу та виніс відповідну постанову про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО №4821965 від 26.09.2021 року, яка відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Аміністративне стягнення накладене на позивача в розмірі згідно санкцій відповідної статті КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення та всім обставинам справи, застосоване таке з метою виховання особи, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень.
Надані відповідачем фото та відео матеріали фіксації порушення позивачем ПДР спростовують обставини, якими останній обґрунтовує адміністративний позов. Так, після зупинки відповідачем позивача, останній стверджував, що не керував транспортним засобом та з наданих відповідачем доказів не вбачається водія такого автомобіля. Саме ця обставина стала причиною того, що позивач не пред'явив на законну вимогу відповідачу реєстраційний документ на транспортний засіб.
Крім цього спростовується твердження позивача про обмеження його прав на захист відповідачем. Так, під час розгляду матеріалів правопорушення відповідачем, ОСОБА_1 заявив клопотання про необхідність отримання юридичної допомоги. У відповідь на таке клопотання поліцейський відповів, що надає позивачу 15 хвилин для отримання правничої допомоги. Однак, після цього, позивач стверджував, що не може на місці отримати правничу допомогу та просив відповідача забезпечити такою допомогою.
Європейський суд з прав людини в пункті 32 справи "Максименко проти України" обґрунтував необхідність забезпечення юридичної допомоги у випадку, коли інтереси правосуддя вимагають, щоб цій особі була надана така допомога. Інтереси правосуддя вимагають забезпечення обов'язкового представництва у випадку, коли йдеться про позбавлення особи свободи.
Санкція ст. 122 КпАП України не передбачає застосування адміністративного арешту. Таким чином відсутність захисника при складанні оскаржуваної постанови не суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки позивач має право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення, відтак подальший захист прав і свобод особи може бути забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб'єкта владних повноважень.
Отже, доводи позивача, викладені ним в адміністративному позові, про те, що оскаржувана постанова є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, суд розцінює як версію захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності, що спростовуються дослідженими наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності, а також відсутністю доказів зі сторони позивача.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії відповідача є правомірними та свідчать про законність прийнятого ним рішення стосовно винесення постанови про накладення адміністративного стягнення на позивача, за вчинене останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 243 - 247 КАС України, суд,
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Житомирській області - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Житомирський районний суд Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 13.12.2021 року.
Суддя О. М. Дубовік