Справа№ 133/3026/20
Провадження № 2/133/371/21
Іменем України
02.12.2021 м. Козятин
Козятинський міськрайонний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кучерук І.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Медик Л.О.,
позивача ОСОБА_1 ,
представник позивача адвоката Верещака В.М.,
розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить стягнути з відповідачів солідарно на її користь на відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17239 грн та моральної шкоди шкоди в розмірі 20000 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 15.01.2020 вона надала ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для проживання належний їй на праві власності житловий будинок по АДРЕСА_1 . Вказаний будинок обладнаний для проживання, підключений до електричних мереж і газопостачання, частково умебльований (шафа, килими,серванти, два комоди, дзеркало - трюмо). Будинок був наданий в користування на умовах сплати платежів за комунальні послуги (газ, електропостачання).
В кінці березня 2020 року, відвідуючи квартирантів, вона побачила, що на подвір'ї домогосподарства був безлад, зламаний замок в сараї, а в середині приміщення відсутні будівельні матеріали, а саме: дошка товщиною 40 мм в кількості 0,5 куба та бруски 0,3 куба. При подальшому огляді домогосподарства вона виявила в літній кухні розвалену плиту. Всі металеві частини якої, а саме: дверцята топки , піддувало, колисники і сама поверхня плити з фаєрками були відсутні. Шафа була витягнута з будинку, дверка комода була відсутня, килими знаходились на підлозі, в будинку стояв сморід. Зникли дерев'яні двері в погріб, туалет, сарай, катрагу та дерев'яна ляда на горище будинку, а також дошки, які зберігались на горищі.
Також на території домогосподарства були зрізані 5 дерев тополі, два фруктових та ялинку.
Вважає, що дерев'яними речами відповідачі опалювали будинок, а метелеві були здані в металобрухт.
Вона повідомила квартирантів, щоб вони залишили їх будинок та віддали ключі. В середині квітня 2020 року відповідачі повернули їй ключі від будинку.
Відповідно до акта обстеження житлового будинку він став непридатний для проживання.
Матеріальну шкоду обґрунтовує тим, що відповідачі зрізали дерева в її домогосподарстві, розломали опалення в будинку та сараї, познімали скрізь двері, забрали будівельні матеріали. Будинок перестав бути придатним для проживання. Думка про те, що знищена праця багатьох років, а також усвідомлення, що навіть наново посаджені плодові дерева не зможуть плодоносити одразу, призводить до моральних страждань. Для захисту і відновлення порушених прав їй, людині, яка пережила декілька інсультів, надзвичайно важко даються будь - які дії. Вона неодноразово зверталась до правоохоронних органів, державних установ, суду. Все це порушило її нормальні життєві стосунки, життєвий уклад, оскільки вона переживала за знищене майно, яке не можливо нормально використовувати, а інше не можливо відновити.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 07.12.2021 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.01.2021 позивача звільнено від сплати судового збору.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 26.01.2021 відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити в загальному позовному провадженні, призначено підгтовче судове засіданні.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 18.05.2021 закрито підгтовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити в повному обсязі. Суду пояснив, що позивач впустила в будинок, який належить їй на праві власності, молоду сім'ю за умови сплати комунальних послуг та догляду за будинком. Але через певний час відповідачі у справі почали зрізати дерева на присадибній ділянці. При огляді позивачем домогосподарства вона виявила відсутність дерев'яних дверей в підсобних приміщенням, зруйноване опалення, відсутність металевих виробів в плиті. Факт зрізання дерев підтверджується матеріалами притягнення до адміністративної відповідальності відповідача. Матеріальну шкоду позивач просила відшкодувати відповідачів, однак добровільно відшкодувати шкоду останні відмовились, що і стало причиною звернення до суду. Завдана шкода призвела до моральних страждань позивача, оскільки в неї збився ритм життя, вона змушена неодноразово звертатися до правоохоронних органів з приводу завданої шкоди.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, вказавши, що майнову шкоду позивачу вона з відповідачем не завдавали, оскільки прожили в будинку близько трьох місяців. Просила відмовити в задоволенні позову.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Вказав, що він з родиною дійсно проживали у вказаному будинку, однак матеріальної шкоди, зазначеної в позові, не завдавали. Опалення здійснювали дровами, які було привезено з лісництва, оскільки він там працював. При цьому визнав факт порубки одного дерева, одна це відбулося за згодою позивача. Щодо пічного опалення пояснив, що він за свої кошти ставив металеві елементи до плити, а коли виїздили то все забрав. Просив відмовити в задоволенні позову.
З'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення сторін і дослідивши докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування частки житлового будинку, посвідченого 04.08.2009 приватним нотаріусом Козятинського районного нотаріального округу Молявчик О.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 1268, ОСОБА_1 належить Ѕ частка житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель під номером АДРЕСА_2 (а.с.16-18).
Право власності на на Ѕ частку будинку по АДРЕСА_2 зареєстровано в КП «Вінницьке обласне бюро технічної інвентаризації» 15.09.2009 за № 422 за ОСОБА_1 (а.с.19)
Управлінням Держземагенства у Козятинському районі погоджено технічну документацію щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 720 кв.м. ОСОБА_1 , яка знаходиться на території Глуховецької селищної ради в АДРЕСА_2 (а.с.31-56).
Відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , яким встановлено, що будинок має одну кімнату, веранду, коридор, комунальні зручності в будинку відсутні, опалення індивідуальне, в наявності є газовий котел та пічна плита, металеві конструкції якої вилучені і складовані поруч з нею. Будинок знаходиться в незадовільному стані, стіни та стеля брудні, підлого, вікна та двері деревяні та непридатні до експлуатації. Присадибна ділянка заросла кущами та чагарниками. В літній кухні знаходиться пічна плита, металеві конструкції якої відсутні, двері і вікна перебувають в незадовільному стані. В погребі, коморі і вуличній вбиральні відсутні двері. Ѕ частина житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1 будинок не придатний для проживання.
Згідно з повідомленням Державної екологічної інспекції у Вінницькій області відносно ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 153 КУпАП за знищення зелених насаджень по АДРЕСА_2 . Спеціалістами інспекції було винесено постанову про закриття адміністративної справи відповідно до ст.38 КУпАП. За знищення дерев за адресою позивача було обраховано шкоду, розмір якої складає 550 грн.
Від допиту свідків сторони відмовилися під час судового розгляду справи.
Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог п.п.8, 9 ч.2 ст.16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За змістом ст.22 ЦК України відшкодування збитків є одним із способів відшкодування майнової шкоди.
Частиною 1 ст.22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п. 2 роз'яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її задала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Наявність всіх вищезазначених умов одночасно є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 77 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з пояснень відповідачів, останні підтвердили факт проживання в будинку, а тому він не потребує доказуванню в інший спосіб.
Водночас позивачем на підтвердження неправомірних дій відповідачів, завданих пошкодженням майна, а саме: дверцят до плити, колисників до плити, піддувала до плити, поверхні плити, дошок, брусків, дерв'яних дверей в погріб, сарай, катрагу, дерев'яної ляди, серванту, належних та допустимих доказів, тобто таких, що містять інформацію щодо предмета доказування, таких що можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не надано.
Наявні в матеріалах справи листування з органами Національної поліції підтверджують факт звернення ОСОБА_1 з приводу виникнення конфліку з квартирантами, які проживали в належному їй будинку. Проте ці листи не можуть вважатися доказами, в розумінні ст.77 ЦПК України, оскільки не підтверджують ані неправомірної поведінки саме відповідачів, ані їх вини, ані причинного зв'язку між протиправною поведінкою та спричиненою шкодою.
При цьому посилання ОСОБА_1 на акт обстеження житлово-побутових умов як на доказ, яким підтверджуються позовні вимоги, є безпідставним, оскільки обстеження проводилось після того, як ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виселилися з будинку. Крім того, на оглянутих в судовому засіданні фото зафіксовано домогосподарство та окремі його частини після виселення відповідачів також, що не заперечувалося позивачем під час судового розгляду. В свою чергу, позивачем не надано доказів про те, що житловий будинок був придатний для проживання, зокрема жодних відомостей про обстеження житлово-побутових умов вказаного домоволодіння до заселення в будинок відповідачів. Також не надано доказів наявності меблів в будинку та в якому стані вони знаходились, а тому підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 11789 гривень відсутні.
Вирішуючи питання щодо обгрунтованості позовних вимог в частині стягнення матеріальних збитків, завданих знищенням дерев на суму 5450 грн., необхідно зазначити, що Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області щодо відповідача ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 153 КУпАП за знищення зелених насаджень по АДРЕСА_2 . Провадження у вказаній справі закрито у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення стягнення. Однак за знищення дерев за адресою позивачки було обраховано шкоду, розмір якої складає 550 грн.
Також суд враховує, що закриття провадження на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП порушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст. 38 КУпАП, є нереабілітуючою підставою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За таких обставин, розмір збитків, завданих знищенням дерев, складає 550 грн, які підлягають стягненню з відповідачів. Збитки в розмірі 4900 грн. позивачем належними доказами не доведено.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, суд виходить з такого.
Статтями 23, 1167 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування (ч.ч. 3, 4 ст. 23 ЦК України).
Надаючи оцінку доказам у їх сукупності, суд приходить до висновку, що протиправними діями відповідачів позивачу завдано моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, які позивач зазнала у зв'язку зі знищенням дерев.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд визначає з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань позивача, тривалості її страждань, суб'єктивного відношення до вчиненого.
Враховуючи викладене вище, а також, виходячи з принципів розумності та справедливості, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги частково і визначити розмір відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, в сумі 2000 грн.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності з вимогами ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 22,23,1166, 1167 ЦК України, ст.ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень на відшкодування матеріальної шкоди та 2000 (дві тисячі) гривень моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог, а саме стягнення моральної шкоди у розмірі 18000 гривень та матеріальних збитків у розмірі 16687 гривень відмовити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь держави 115 (сто п?ятнадцять) гривень 15 копійок судового збору.
В решті судовий збір в розмірі 1566 (одна тисяча п?ятсот шістдесят шість) гривень 45 копійок компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_4 , РНОКПП не відомий.
Відповідач: ОСОБА_3 , проживає: АДРЕСА_4 , РНОКПП не відомий.
Суддя І.М. Кучерук
Повне судове рішення складено 13.12.2021