13 грудня 2021 року
Київ
справа №820/6963/16
касаційне провадження №К/9901/39890/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Бившевої Л.І. в порядку підготовки справи до касаційного розгляду розглянув касаційну скаргу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України) на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Котельні лікарняного комплексу» (далі - Товариство) до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ДФС України подала до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 31.08.2017 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Положеннями частини першої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
При вирішенні питання про призначення справи до розгляду у судовому засіданні суд касаційної інстанції враховує, що відповідно до частини третьої статті 344 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи повідомляються про дату, час та місце судового засідання, якщо вони подали відповідне клопотання про участь у судовому засіданні або суд визнав необхідним їх виклик для надання пояснень у справі.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
При цьому пунктом 2 частини шостої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Скаржник заявив клопотання про участь у судовому засіданні.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, з урахуванням пункту 20 частини першої статті 4 і частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку, що ця справа є справою незначної складності, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін, а тому у задоволенні зазначеного клопотання необхідно відмовити.
Керуючись п. 20 ч.1 ст. 4, ч.6 ст. 12, ч. 5, п.2 ч.6 ст. 262, ст. ст. 344, 345 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України прийняти до провадження.
Призначити справу до касаційного розгляду у спрощеному провадженні без повідомлення сторін на 14.12.2021.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
Л.І. Бившева,
Суддя Верховного Суду