Постанова
Іменем України
13 грудня 2021 року
м. Київ
провадження №33/824/5086/2021
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О.Ф.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області
в складі судді Дорошенко В.М.
від 11 жовтня 2021 року
у справі №362/3542/21 Васильківського міськрайонного суду Київської області
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП
громадянина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
03 липня 2021 року старшим інспектором СРПП ВП №2 Обухівського РУПстаршим лейтенантом поліції Абдуллаєвим В.І. складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ№233141 про те, що громадянин ОСОБА_1 , 03.07.2021, о 17 год. 00 хв., по вул. Круглицька, в с. Іванковичі, Київської області, керував автомобілем «VolvoXC90», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода.
В протоколі зазначено, що водій відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху (далі - ПДР), за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської областівід 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн, із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилався на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам справи, порушення судом норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд дійшов помилкового висновку про наявність в матеріалах справи доказів, на підставі яких ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Натомість, відсутність у справі доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 свідчить про відсутність вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зазначив, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Вказав, що в цей день, в його будинку сталася пожежа, а його автомобіль був припаркований коли приїхали поліцейські, тому висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 керував автомобілем не відповідає дійсності.
Додав, що не бачив свідків на місці події. Не бачив, як поліцейські складали акт огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, адже такий огляд не проводився.
Вказав, що вимога пройти огляд на стан сп'яніння може бути пред'явлена лише водію, а оскільки він не керував транспортним засобом, вважав, що суд першої інстанції безпідставно притягнув його до відповідальності.
Також вказав, що з постанови суду першої інстанції незрозуміло з підозрою на який саме вид сп'яніння він звинувачується.
За вказаних обставин просив скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської областівід 11.10.2021 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Разом з апеляційною скаргою скаржник також подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 11.10.2021.
Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження, ОСОБА_1 зазначив, що через хворобу не приймав участь в судовому засіданні 11.10.2021, а з текстом оскаржуваної постанови ознайомився в ЄДРСР 21.10.2021 та в десятиденний термін подав апеляційну скаргу.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 285 КУпАП, постанова у справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови в той же строк вручається або висилається потерпілому на його прохання.
Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2021 судом першої інстанції винесено оскаржувану постанову.
З апеляційною скаргою скаржник звернувся 27.10.2021, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 294 КУпАП.
Разом з тим, як вже зазначалось вище, в клопотанні про поновлення строку скаржник зазначив, що в судовому засіданні 11.10.2021 був відсутній, а з текстом оскаржуваної постанови ознайомився в ЄДРСР 21.10.2021, яку оприлюднено 18.10.2021.
Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що в судовому засіданні 11.10.2021, коли було винесено оскаржувану постанову, ОСОБА_1 був відсутній.
Матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 копії оскаржуваної постанови.
Як вбачається з ЄДРСР оскаржувану постанову оприлюднено 18.10.2021, а з апеляційною скаргою ОСОБА_1 звернувся 27.10.2021, тобто без зайвих зволікань.
З огляду на викладене, суд вважає, що наведені скаржником причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду є поважними.
Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права" ( рішення від 4 грудня 1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).
Ураховуючи викладене та виходячи з принципу верховенства права, положень статей 21, 22 Конституції України щодо непорушності конституційних прав особи, положень ст. 6 Конвенції, яка гарантує права особи на доступ до суду і справедливий розгляд його справи судом, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови Васильківського районного суду Київської області від 11.10.2021.
У судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, про день, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений завчасно та належним чином.
13.12.2021 на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.
Дослідивши вказане клопотання суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з наступних підстав.
В судове засідання, призначене на 23.11.2021 ОСОБА_1 не з'явився. Надав до матеріалів справи довідку з результатами аналізу від 07.10.2021 про виявлення у ОСОБА_1 виявлено РНК коронавірусу (а.с. 42).
В судове засідання 23.11.2021 з'явився захисник ОСОБА_1 - Мозговий О.О.
Судове засідання 23.11.2021 знято з розгляду, у з в'язку з перебуванням судді Мазурик О.Ф. на лікарняному, а про судове засідання призначене на 07.12.2021 під розписку був повідомлений захисник ОСОБА_1 - Мозговий О.О. (а.с. 36).
06.12.2021 на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання від захисника ОСОБА_1 - Мозгового О.О. про відкладення розгляду справи. В судове засідання 07.12.2021 з'явився ОСОБА_1 , який підтримав вказане клопотання та просив відкласти судове засідання. Вказане клопотання було задоволено, судове засідання відкладено на 13.12.2021. ОСОБА_1 був повідомлений про дату судового засідання належним чином під розписку (а.с. 46).
В судове засідання, призначене на 13.12.2021 ОСОБА_1 не з'явився.
13.12.2021 на електронну адресу апеляційного суду надійшла фотокопія заяви від ОСОБА_1 , яка надіслана з «Iphone». У вказаній заяві, ОСОБА_2 , посилаючись на підозру на коронавірус просив відкласти розгляд справи, призначеної на 13.12.2021. Разом з тим до вказаної заяви ОСОБА_1 не долучено належних доказів, які б свідчили про його хворобу, чи іншу поважну причину неприбуття в судове засідання. Більше того, вказана фотокопія заяви не містить цифрового підпису заявника, як то передбачено чинним законодавством. Крім того, як зазначалося вище, РНК коронавірусу SARS-CoV-2 у ОСОБА_1 виявлено 08.10.2021, після чого останній 07.12.2021 з'являвся в судове засідання.
За таких обстави, суд апеляційної інстанції не має підстав для визнання причин неявки в судове засідання ОСОБА_1 поважними.
Захисник ОСОБА_1 - Мозговий О.О. про судове засідання, призначене на 13.12.2021 повідомлявся належним чином, шляхом надсилання телефонограми. В судове засідання не з'явився, з клопотанням про відкладення розгляду справи з поважних причин до суду не звертався (а.с. 41).
З урахуванням змісту ч. 6 ст. 294 КУпАП, згідно якої неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб, суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі ОСОБА_1 та його захисника Мозгового О.О. у судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши та перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши доводи апеляційної скарги, викладені скаржником, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 03.07.2021, о 17 год. 00 хв., керував транспортним засобом «VolcoXC90»,д.н.з. НОМЕР_2 , в с. Іванковичі, по вул. Круглицька, Київської області, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР.
Розглядаючи матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно висновку суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1. ст. 130 КУпАП, повністю доведена належними та допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП, а саме: даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 03.07.2021, протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ№233141 від 03.07.2021, відеозаписом з нагрудної камери поліцейського від 03.07.2021, яким встановлено факт керування ОСОБА_1 автомобілем та відмова останнього пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду, з огляду на таке.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Пунктом 3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства Внутрішніх Справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція) визначено ознаки алкогольного сп'яніння.
У відповідності до п. 7 розділу 1 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» від 16.02.2021, який набув чинності 17.03.2021, внесено зміни до КУпАП, зокрема до ст. 266 КУпАП.
За частиною 2 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Частиною 6 статті 266 КУпАП передбачено направлення особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103 (далі - Порядок) передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
За приписами п. 8 Порядку у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Таким чином, нормами законодавства передбачено порядки оформлення відмови водія транспортного засобу від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в установах охорони здоров'я. При цьому, направлення на огляд водія транспортного засобу видається поліцейським у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, чи у випадку непогодження водія транспортного засобу з результатами огляду на місці. Також, направлення може видаватися у випадку відмови водія від проходження огляду на місці зупинки та погодження огляду у закладах охорони здоров'я.
Таким чином, законом встановлено, що у випадку відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в найближчому закладі охорони здоров'я, (у випадку непогодження з результатами огляду, проведеному на місці зупинки), тобто у встановленому законом порядку, поліцейський складає протокол про адміністративне правопорушення в присутності двох свідків.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ№233141 від 03.07.2021, громадянин ОСОБА_1 , 03.07.2021, о 17 год. 00 хв., по вул. Круглицька, в с. Іванковичі, Київської області, керував автомобілем «Volvo XC90», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився (а.с. 1)
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що від проходження огляду відмовився. Також вказано свідків огляду, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Даний акт підписаний свідками та інспектором, що склав протокол, ОСОБА_5 (а.с. 3).
Згідно письмових пояснень свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останні були присутні під час складання працівником адміністративного протоколу відносно громадянина ОСОБА_1 за керування транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода. Під час документування правопорушення водій ОСОБА_1 ухилявся від проходження огляду у встановленому законом порядку. Зокрема, в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у медичному закладі та із застосуванням спеціальних технічних засобів (а.с. 4).
З метою перевірки доводів апеляційної скарги, судом апеляційної інстанції досліджено два відеофайли з бодікамери поліцейського з назвами 07031655_0002 (2 хв. 25 сек.) та VID-20210703-WA0016 (27 сек.), що містяться на СД-диску (а.с. 5), щодо яких суд зазначає наступне.
На часовому проміжку 00:01-00:05 відеозапису 07031655_0002 вбачається, що до будинку під'їжджає та зупиняється автомобіль. На часовому проміжку 00:05-00:015 вбачається, що водій опускає скло та питає: «що трапилось?», на що поліцейські відповідають, що в нього була пожежа. На часовому проміжку 00:16-00:20 вбачається, що за кермом автомобіля знаходиться особа, відносно якої складено, протокол, тобто ОСОБА_1 . На часовому проміжку 00:21-01:00 ОСОБА_1 вийшов з автомобіля та надав документи для перевірки поліцейським та спілкувалися щодо пожежі в будинку. На часовому проміжку 01:01-01:36 відображено, що в ході спілкування, поліцейський повідомляє ОСОБА_6 , що є підстави вважати, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки наявні ознаки алкогольного сп'яніння. На часовому проміжку 01:37-02:25 зафіксовано, що ОСОБА_1 повідомив поліцейським про те, що вони можуть скласти протокол та поліцейський пропонує прослідувати для складання протоколу про адміністративне правопорушення.
На часовому проміжку 00:01-00:27 відеозапису VID-20210703-WA0016вбачається, що ОСОБА_1 на вимогу поліцейського щодо проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому порядку, відмовився декілька разів. Крім того, копію протоколу ОСОБА_1 отримувати відмовився, як і ознайомлюватися, та розписався в протоколі.
Доводи про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовуються наявними в матеріалах справи відеозаписом, з якого вбачається факт керування ОСОБА_1 автомобілем.
Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника, що висновки суду першої інстанції щодо керування ОСОБА_1 автомобілем не відповідають дійсності.
З вищенаведених підстав апеляційний суд відхиляє доводи скаржника про незаконність вимоги поліцейських щодо проходження огляду, оскільки він не керував автомобілем.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не бачив свідків його відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, оскільки, як вже зазначалось вище вказані свідки зазначені в протоколі ААБ№233141 від 03.07.2021 та акті огляду на стан алкогольного сп'яніння. Більше того, матеріали справи містять пояснення цих же свідків.
Більше того, зазначені вище відеозаписи, протокол, акт та пояснення є доказами у розумінні ст. 251 КУпАП і такі докази зібрано уповноваженою особою у відповідності до положення статті 255 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги про відсутність в матеріалах справи акту на стан сп'яніння, оскільки акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів наявний в матеріалах справи (а.с. 3). Помилка суду першої інстанції в назві вказаного акту не є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
З цих же підстав суд відхиляє доводи про те, що з постанови суду першої інстанції незрозуміло за яким саме видом сп'яніння притягується до відповідальності ОСОБА_1 .
Крім того, як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, тобто як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров'я.
Інші доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди з доведеністю факту керування ОСОБА_1 транспортного засобу в стані алкогольного сп'яніння. За обставин відмови від проходження огляду зафіксованому технічними засобами відеозапису, суд апеляційної не приймає такі доводи.
Одночасно суд апеляційної інстанції відмовляє у задоволенні клопотання скаржника про виклик у судове засідання та допит ОСОБА_7 і ОСОБА_8 у якості свідків, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, що таким особам відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню у даній справі. Більше того, скаржник вказує що, такі особи є свідками розмови з поліцейськими та того, що він не керував автомобілем, в той час як в даній справі підлягають установленню обставини відмови від проходження огляду ОСОБА_1 , що і було встановлено судом першої інстанції.
Таким чином висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є правомірним.
Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог ст. 245, 251, 252, 266, 278, 280, 283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності немає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 289, 294 КУпАП,
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року - задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Васильківського міськрайонного суду м. Києва від 11 жовтня 2021 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.Ф. Мазурик