справа № 755/13523/21 Головуючий у 1 інстанції: Яровенко Н.О.
провадження №22-ц/824/15054/2021 Головуючий суддя: Олійник В.І.
Іменем України
08 грудня 2021 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
Головуючого судді: Олійника В.І.,
суддів: Суханової Є.М., Сушко Л.П.,
при секретарі: Панчошній К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви та на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2021 року про виправлення описки в ухвалі суду, -
У серпні 2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеною заявою про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви і просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , яку обґрунтовував тим, що 02.09.2019 року між ним та ОСОБА_1 було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дудкіною Н.В., та зареєстровано за №721.
За умовами даного договору ОСОБА_1 у строк до 30.06.2020 року зобов'язався передати йому (заявнику) у власність з укладенням договору купівлі-продажу квартиру
№78, загальною площею 20,1 м, у багатоквартирному будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010 га, кадастровий номер 3222486200:03:006:0032, що знаходиться в АДРЕСА_3 , та підключеному до центральних комунікацій.
Вказував, що ОСОБА_1 отримав від нього передоплату у вигляді авансу у розмірі 272 778 грн., однак в порушення умов договору відповідач квартиру не передав та не повернув отримані кошти. Натомість, земельна ділянка, де мав бути побудований будинок, була передана відповідачем іншій особі - ОСОБА_3 .
Зазначав, що у зв'язку з невиконанням умов договору він ( ОСОБА_2 ) має намір звернутись до суду з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_1 авансового платежу разом з 3% річних та інфляційними втратами у розмірі 307 806 грн. 38 коп.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року заяву задоволено.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 .
02 вересня 2021 року до Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява ОСОБА_2 про виправлення описок в ухвалі, а саме в мотивувальній та резолютивних частинах не вірно зазначено номер квартири, на який ОСОБА_2 просив накласти арешт, а саме: зазначено «квартира №78» замість «квартира №18 ».
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2021 року заяву задоволено.
Внесено наступні виправлення в ухвалу суду від 16 серпня 2021 року, а саме:
- у восьмому та дев'ятому абзацах мотивувальної частині зазначити вірно «Встановлено, що заявник просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав умови Попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири, та має намір подавати позов про стягнення з відповідача передоплати у вигляді авансу в розмірі 307 806,38 грн. Враховуючи, що ОСОБА_2 має намір подати позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 307 806,38 грн., суд вважає за можливе задовольнити заяву наклавши арешт на квартиру»;
- в резолютивній частині зазначити вірно «Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5 ».
Не погоджуючись з вказаними ухвалами ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій з підстав порушення судом норм процесуального права ставиться питання про скасування ухвал суду першої інстанції та постановлення нової, якою у задоволенні клопотання про забезпечення позову відмовити у повному обсязі.
Скаргу обґрунтовував тим, що твердження позивача про потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення у разі задоволення позову без долучення відповідних доказів та обґрунтувань не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.
Вказує, що в матеріалах справи та мотивувальній частині оскаржуваної ухвали відсутні посилання на докази вчинення відповідачем дій, спрямованих на реалізацію майна, щодо якого міститься заборона його відчуження.
Більше того, відповідач не мав та не має жодного наміру змінювати власника зазначеного вище майна, особливо з урахуванням того, що з моменту укладення попереднього Договору про укладення договору купівлі-продажу квартири від 02.09.2020 року до дати вжиття судом заходів забезпечення позову минув досить значний час і відповідач власника майна не змінив.
Таким чином, можливо з повною впевненістю заявити, що ухвала суду про забезпечення позову є такою, що обґрунтована припущеннями з боку позивача та не має жодних доказів, які б могли бути підставами застосування забезпечення позову і саме тому відповідач вважає, що дана ухвала має бути скасована та у задоволенні клопотання позивача має бути відмовлено у повному обсязі.
Звертає увагу, що ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про виправлення описки в ухвалі від 16 серпня 2021 року про забезпечення позову не пред'явивши позов в межах передбаченого ЦПК 10-ти денного строку, про що відповідно свідчать відомості, а саме, відсутність таких відомостей (ухвали про відкриття справи по суті предмету спору) з єдиного державного реєстру судових рішень.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали від 03 вересня 2021 року про виправлення описки в ухвалі від 16 серпня 2021 року вказані обставини не врахував та не застосував положення ст.158 ЦПК України.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
Вказує, що апеляційна скарга є необґрунтована, а заходи забезпечення позову вкрай необхідні для того, щоб захистити його права як обманутого інвестора, а отже суд на сьогодні єдиний орган, який може допомогти йому повернути вкрадені кошти.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвал суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 має намір подати позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 307 806 грн. 38 коп., а тому вважав за можливе задовольнити заяву наклавши арешт на квартиру.
Задовольняючи заяву про виправлення описок, суд вважав, що вони підтверджуються матеріалами заяви, а саме, прохальною частиною заяви та інформаційною довідкою
№269976067 від 11 серпня 2021 року з Державного реєстру.
Такі висновки відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії.
За п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Згідно з п.6 зазначеної Постанови особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов'язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Встановлено, що заявник просив накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5 . Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідач не виконав умови Попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири та має намір подавати позов про стягнення з відповідача передоплати у вигляді авансу в розмірі 307 806 грн. 38 коп.
Встановлено, що при постановленні вказаної ухвали судом було допущено описки, а саме: в мотивувальній частині ухвали судом замість вірного «Встановлено, що заявник просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав умови Попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири, та має намір подавати позов про стягнення з відповідача передоплати у вигляді авансу в розмірі 307 806,38 грн. Враховуючи, що ОСОБА_2 має намір подати позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 307 806,38 грн., суд вважає за можливе задовольнити заяву наклавши арешт на квартиру» помилково вказано «Встановлено, що заявник просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5 . Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав умови Попереднього договору про укладення договору купівлі-продажу квартири, та має намір подавати позов про стягнення з відповідача передоплати у вигляді авансу в розмірі 307 806,38 грн. Враховуючи, що ОСОБА_4 має намір подати позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 307 806,38 грн., суд вважає за можливе задовольнити заяву наклавши арешт на квартиру». А також в резолютивній частині помилкового вказано «Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 » замість правильного «Вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_5 ».
Дані описки підтверджуються матеріалами заяви та інформаційною довідкою
№ 269976067 від 11 серпня 2021 року з Державного реєстру.
Виходячи з наведеного та враховуючи те, що ОСОБА_2 має намір подати позовну заяву про стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 307 806 грн. 38 коп., суд першої інстанції, з урахуванням оскаржуваної ухвали про виправлення описки, вірно вважав за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову, наклавши арешт на квартиру АДРЕСА_5 .
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що до відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_2 долучено опис вкладення у лист 0315125876855, в якому в найменуванні предметів вказано про позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, що є підтвердженням подачі позовної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо залишення без задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та залишення без змін ухвал Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви та ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2021 року про виправлення описки в ухвалі суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 16 серпня 2021 року про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви та ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 03 вересня 2021 року про виправлення описки в ухвалі суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 13 грудня 2021 року.
Головуючий:
Судді: