Справа № 759/4109/20 Головуючий у 1-й інст. - Васильченко О.В.
Апеляційне провадження 22-ц/824/15886/2021 Доповідач - Рубан С.М.
07 грудня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Рубан С.М.
суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.,
при секретарі Загородній С.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргуОСОБА_1 на заочне рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
Позивач звернулась до Подільського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який зареєстровано Подільським районним у місті Києві ВДРАЦС Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції, про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний запис № 651.
В обґрунтування вимог позовної заяви посилалась на те, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя, права та обов'язки подружжя та відсутністю взаєморозуміння, спільного побуту, окремого проживання.
Заочним рішенням Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - задоволено.
Шлюб зареєстрований 29 липня 2014 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві (запис №651) між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвано.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 840 грн 80 к.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу - залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, 12 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій посилається на те, що судом не досліджено всі обставини справи та неправильно надано оцінку поданим сторонами доказам у зв'язку з чим рішення є незаконним, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову про розірвання шлюбу відмовити.
Посилається на те, що судом було встановлено про зареєстрований шлюб між позивачем та відповідачем, однак судом не було досліджено та встановлено усі обставини справи та неправильно надано оцінку, а саме суд в своєму рішенні зазначив, що від шлюбу спільних дітей немає.
Відповідач зазначає, що вказане твердження не відповідає дійсності, так як від шлюбу є син - ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 . Вказаний факт був вказаний в заяві про перегляд заочного рішення, однак не був зазначений в рішенні суду та не був врахований під час розгляду справи.
Від учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав викладених у ній та просив її задовольнити.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що позивач та відповідач мають різні погляди на сімейне життя, взаємні права та обов'язки подружжя та не мають взаєморозуміння.
Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Виходячи з положень статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;
4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;
5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;
6) як розподілити між сторонами судові витрати;
7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;
8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (стаття 264 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено, що з 29 липня 2014 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в зареєстрованому шлюбі, про що зроблено актовий запис № 651 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції (а.с. 3).
Згідно ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частина перша ст.8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.
Згідно ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
Відповідно до ч.1 ст.110, ст.112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.
У пункті 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що при розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Суд першої інстанції розглянув справу за відсутності сторін та ухвалив заочне рішення про розірвання шлюбу.
ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції заперечував проти розірвання шлюбу, оскільки від шлюбу у них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 97).
Посилається на те, що відповідач піклується про дружину та сина, сімейні відносини між сторонами не припинені, та вони проживають разом, разом виховують сина, якому ще не виповнилось навіть одного року з дня народження.
Апеляційним судом встановлено, що від шлюбу у позивача та відповідача народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Ухвалюючи рішення у даній справі суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи вищевикладене, рішення суду підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Подільського районного суду м. Києва від 05 лютого 2021 року - скасувати.
Постановити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2021 року.
Головуючий
Судді