іменем України
01 грудня 2021 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 728/1077/21
Головуючий у першій інстанції - Лобода Н. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1442/21
Чернігівський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Скрипки А.А.
суддів: Онищенко О.І., Харечко Л.К.
секретар: Поклад Д.В.
сторони:
позивач: ОСОБА_1
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальна громада в особі Бахмацької міської ради Чернігівської області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області у складі судді Лободи Н.В. від 26 серпня 2021 року, місце ухвалення рішення м.Бахмач, дата складання повного тексту рішення 27 серпня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальної громади в особі Бахмацької міської ради Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальної громади в особі Бахмацької міської ради Чернігівської області про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_4 , який був чоловіком ОСОБА_1 , та помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із спадкодавцем ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , з початку 2012 року і до дня смерті ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вимоги заявленого позову мотивовані тими обставинами, що позивач, будучи спадкоємцем за законом після смерті свого чоловіка ОСОБА_4 , не має можливості оформити свої спадкові права у нотаріуса на спадщину у виді частини житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , яка була успадкована ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 . Нотаріус відмовляє позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину щодо відповідної частини вищевказаної нерухомості, оскільки відсутні докази фактичного прийняття спадщини ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_5 . Позивач також вказувала, що між нею та позивачами наявний спір щодо вищевказаного спадкового майна.
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26.08.2021 року відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальної громади в особі Бахмацької міської ради Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26.08.2021 року скасувати, та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити її позовні вимоги. Доводи апеляційної скарги вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 26.08.2021 року ухвалено із неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи; має місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; висновки суду не відповідають обставинам справи; порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що суд першої інстанції безпідставно відхилив пояснення представника позивача, а також показання свідків сторони позивача, і поклав в основу оскаржуваного рішення від 26.08.2021 року пояснення відповідачів та їх свідків. Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції належним чином не прийняв до уваги пояснення позивача по суті вимог даного спору, перебивав позивача, що призвело до невірного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги вказують, що в ході судового розгляду даної справи судом першої інстанції вимоги заявленого ОСОБА_1 позову знайшли своє повне підтвердження, проте, суд першої інстанції не надав обставинам справи об'єктивної оцінки, в результаті чого безпідставно відмовив позивачу ОСОБА_1 у задоволенні вимог позову. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про допит свідка ОСОБА_6 , допустивши тим самим неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи. Апелянт стверджує, що свідки зі сторони відповідачів надали суду спірні показання, які були спростовані показаннями свідків зі сторони позивача. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції проігнорував ті обставини, що ОСОБА_7 здійснював оплату за електроенергію та газ. Доводи апеляційної скарги зазначають, що представник позивача за недосвідченістю або за халатністю не заявляв клопотання про допит основних свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Апелянт вважає, що у позові достатньо було поставити питання про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_10 із ОСОБА_5 за період з 02.04.2018 року з дня смерті його матері ОСОБА_11 , яка була спадкоємцем за заповітом, до дня смерті ОСОБА_5 .
В судовому засіданні апеляційного суду, в режимі відеоконференції позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Суслін В.Т. підтримали вимоги і доводи поданої апеляційної скарги.
В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідачів - адвокат Салій О.О. просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, у зв'язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 26.08.2021 року.
В судове засідання апеляційного суду відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , представник територіальної громади в особі Бахмацької міської ради Чернігівської області, належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду даної справи, не з'явились. Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду даної справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_4 , який на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с.11,22, 23, том 1).
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_12 , яка є матір'ю ОСОБА_4 (а.с.18, 20, том 1).
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_5 , яка є матір'ю ОСОБА_12 та бабусею чоловіка позивача - ОСОБА_4 , яка на день смерті була одна зареєстрована в АДРЕСА_1 (а.с.10, 11, том 1).
Відповідно до копії лікарського свідоцтва про смерть №173 від 12.07.2018 року, смерть ОСОБА_5 настала вдома: в АДРЕСА_1 (а.с.63).
На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 19.01.1984 року, ОСОБА_5 мала у власності житловий будинок із господарськими будівлями, розташований в АДРЕСА_1 (а.с.13, 31, 64, том 1).
Як вбачається із копії довідки №201, виданої 05.03.2021 року КП ”Прилуцьке МБТІ”, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право особистої власності на жилий будинок від 08.12.1993 року, була власником житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 (а.с.64, том 1).
За життя ОСОБА_5 залишила заповіт від 19.01.1984 року, згідно з яким належний їй житловий будинок із надвірними будівлями, який знаходяться в АДРЕСА_1 , заповіла у рівних частках своїм дітям: ОСОБА_13 та ОСОБА_12 (а.с.17, том 1).
Також, за життя ОСОБА_5 залишила заповіт від 04.12.2000 року, згідно з яким належний їй житловий будинок, який знаходиться в АДРЕСА_2 , заповіла ОСОБА_13 (а.с.65, том 1).
З копій рахунків на оплату електроенергії за жовтень та грудень 2018 року, січень та лютий 2019 року вбачається, що особовий рахунок за адресою: АДРЕСА_1 , був відкритий на ім'я ОСОБА_5 (а.с.26-28, 68, том 1).
В копіях квитанцій про сплату на рахунок Бахмацького РЕМ від 08.09.2015 року, 09.12.2015 року, 06.02.2016 року, 08.11.2016 року, 18.03.2017 року, 10.11.2017 року, 10.01.2018 року, 12.12.2018 року, платником зазначена ОСОБА_5 , АДРЕСА_1 (а.с.95-98, том 1).
З копії заяви ОСОБА_2 , адресованої Бахмацькому об'єднаному управлінню ПФУ 13.07.2018 року, вбачається, що ОСОБА_2 зверталась у вказане управління за виплатою одноразової грошової допомоги на поховання ОСОБА_5 (а.с.70, том 1).
З копій лікарського свідоцтва про смерть ОСОБА_5 від 12.07.2018 року №173, квитанції від 12.07.2018 року про оплату похорону, товарного чеку від 13.07.2018 року про оплату поминального обіду вбачається, що вказані документи видані на ім'я ОСОБА_2 (а.с.63,73, 74,75, том 1).
З копії накладної від 11.09.2018 року щодо придбання пам'ятника, який, виходячи із ескізу, був замовлений для ОСОБА_5 , вбачається, що оплату вартості пам'ятника здійснив ОСОБА_13 (а.с.71,72, том 1).
Згідно копії актового запису про смерть №109 від 10.06.2020 року, ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.117, 118, том 1).
В копії сертифіката №1045 про проходження профілактичного наркологічного огляду, виданого 26.06.2012 року на ім'я ОСОБА_4 , його місцем проживання зазначено АДРЕСА_1 (а.с.30, том 1).
Згідно з повідомленням Бахмацької районної державної нотаріальної контори від 15.07.2021 року №680/01-16 та Інформаційними довідками із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину):
1) спадкова справа після смерті ОСОБА_5 була відкрита 20.12.2018 року за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_13 . У справі є заповіти №138 від 19.01.1984 року, на житловий будинок із надвірними будівлями в АДРЕСА_1 , на ім'я ОСОБА_13 та ОСОБА_12 , та №1-6020 від 04.12.2000 року на житловий будинок із надвірними будівлями в АДРЕСА_2 , на ім'я ОСОБА_13 . У справі є заява ОСОБА_1 про зупинення видачі свідоцтва про право на спадщину після померлої ОСОБА_5 . Свідоцтва про право на спадщину не видавалися;
2) спадкова справа після смерті ОСОБА_13 була відкрита 16.09.2020 року за заявами про прийняття спадщини ОСОБА_2 та про відмову від прийняття спадщини ОСОБА_3 . Заповіт у справі відсутній. ОСОБА_2 було видане свідоцтво про право на спадщину за законом від 13.05.2021 року за №1-331 на житловий будинок;
3) спадкова справа після смерті ОСОБА_4 була відкрита 29.05.2020 року за №210/2020 за заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 . У справі заповіт відсутній. На ім'я ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.11.2020 року на земельні ділянки, від 08.05.2021 року на квартиру (а.с.112-116, том 1).
Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26.08.2021 року відмовлено повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , територіальної громади в особі Бахмацької міської ради Чернігівської області про встановлення факту, що має юридичне значення.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що доводи апеляційної скарги відносно того, що висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.08.2021 року про відмову у задоволенні вимог заявленого позову не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції від 26.08.2021 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що суд першої інстанції безпідставно відхилив пояснення представника позивача, а також показання свідків сторони позивача, і поклав в основу оскаржуваного рішення від 26.08.2021 року пояснення відповідачів та їх свідків. Доводи апеляційної скарги стверджують, що суд першої інстанції належним чином не прийняв до уваги пояснення позивача по суті вимог даного спору, перебивав позивача, що призвело до невірного вирішення справи. Доводи апеляційної скарги вказують, що в ході судового розгляду даної справи судом першої інстанції вимоги заявленого ОСОБА_1 позову знайшли своє повне підтвердження, проте, суд першої інстанції не надав обставинам справи об'єктивної оцінки, в результаті чого безпідставно відмовив позивачу ОСОБА_1 у задоволенні вимог позову. Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про допит свідка ОСОБА_6 , допустивши тим самим неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи. Апелянт стверджує, що свідки зі сторони відповідачів надали суду спірні показання, які були спростовані показаннями свідків зі сторони позивача. Доводи апеляційної скарги вказують, що суд першої інстанції проігнорував ті обставини, що ОСОБА_7 здійснював оплату за електроенергію та газ. Доводи апеляційної скарги зазначають, що представник позивача за недосвідченістю або за халатністю не заявляв клопотання про допит основних свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Апелянт вважає, що у позові достатньо було поставити питання про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_10 із ОСОБА_5 за період з 02.04.2018 року з дня смерті його матері ОСОБА_11 , яка була спадкоємцем за заповітом, до дня смерті ОСОБА_5 .
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції від 26.08.2021 року, виходячи із наступного.
Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.08.2021 року, прийнявши до уваги положення ч.1 статті 1217, статті 1264; ч.3 статті 1268, ч.1статті 1266 ЦК України, ч.2 статті 315 ЦПК України, роз'яснення п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України ''Про судову практику у справах про спадкування'' №7 від 30.05.2008 року, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку відносно того, що право звернення до суду із заявою про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини виникає у випадку, якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини.
Відповідно до повідомлення Бахмацької районної державної нотаріальної контори від 15.05.2021 №417/02-14, позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 щодо частини житлового будинку, у зв'язку із відсутністю доказів фактичного прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_5 (а.с.24, том 1).
Згідно приписів ч.1 статті 13 ЦПК України, яка регламентує диспозитивність цивільного судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч.1,ч.6 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не спростовують обґрунтованого висновку суду першої інстанції відносно того, що досліджені у судовому засіданні докази, які містять в собі інформацію щодо предмета спору, у своїй сукупності не доводять факту проживання однією сім'єю ОСОБА_4 разом із ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 , з початку 2012 року і до дня смерті ОСОБА_5 , тобто, до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Як зазначив у оскаржуваному рішенні від 26.08.2021 року суд першої інстанції, вказаний факт частково був підтверджений лише показаннями свідка ОСОБА_14 , яка, зокрема вказувала, що ОСОБА_5 до дня смерті проживала, як у будинку АДРЕСА_3 . Проте, дані показання не узгоджуються із показаннями інших свідків: ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , які вказували на те, що ОСОБА_5 проживала саме у будинку АДРЕСА_2 .
Стосовно показань свідка ОСОБА_18 , то про ті обставини, що ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 проживає в АДРЕСА_1 , йому стало відомо зі слів самого ОСОБА_4 .
Суд першої інстанції в ході розгляду даної справи дійшов висновку, що наявність прізвища ОСОБА_5 на квитанціях та рахунках про оплату за електроенергію за адресою: АДРЕСА_1 , та наявність вказаної адреси у медичній документації ОСОБА_4 не доводить факту, що має юридичне значення, який просить встановити позивач. Оскільки, як встановлено судом, саме ОСОБА_5 була власником обох будинків, і саме на її ім'я були відкриті відповідні особові рахунки, а ОСОБА_4 за вказаною адресою був зареєстрований, тому дана адреса і була зазначена у його медичній документації.
Судом першої інстанції не прийнято до уваги додану до позовної заяви копію медичної довідки про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів серії 10 ААВ №507355, виданої на ім'я ОСОБА_4 (а.с.29, том 1), оскільки вказаний документ у зазначенні дат проходження огляду, дат дійсності та дат підписання протоколу містить очевидні виправлення. При цьому, оригіналу вказаного документу суду надано не було.
Приймаючи до уваги фактичні обставини справи та норми права, які регламентують спірні правовідносини, суд першої інстанції у оскаржуваному рішенні від 26.08.2021 року дійшов висновку, що у задоволенні вимог заявленого позову необхідно відмовити, у зв'язку із недоведеністю позовних вимог, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.
Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що апелянтом ОСОБА_1 не надано належних та достатніх доказів, у розумінні статей: 77,80 ЦПК України, на спростування вказаного висновку суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги зазначають, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання позивача про допит свідка ОСОБА_6 , допустивши тим самим неповноту з'ясування обставин, що мають значення для справи. Апелянт стверджує, що свідки зі сторони відповідачів надали суду спірні показання, які були спростовані показаннями свідків зі сторони позивача.
Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.08.2021 року. Оскільки, відповідно до приписів статті 90 ЦПК України, показання свідків є одним із видів доказів по справі, при цьому, згідно ч.1,ч.2,ч.3 статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 26.08.2021 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини, та на основі з'ясованих обставин, на які учасники судового розгляду даної справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 26 серпня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Головуючий: Судді: