Справа № 595/1243/21Головуючий у 1-й інстанції Федорончук В.Б.
Провадження № 22-ц/817/1251/21 Доповідач - Парандюк Т.С.
Категорія -
14 грудня 2021 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Парандюк Т.С.
суддів - Дикун С. І., Храпак Н. М.,
розглянувши у відкритому судовому (письмовому провадженні) засіданні цивільну справу № 595/1243/21 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2021 року, ухваленого суддею Федорончук В.Б., повний текст рішення складено 23 жовтня 2021 року, за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та на особисте утримання,
у серпні 2021 року ОСОБА_2 , звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини та на особисте утримання.
В обґрунтування позову посилається на те, що 02 вересня 2019 року уклала шлюб з ОСОБА_1 . В шлюбі народилась дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Сімейне життя з відповідачем не склалося, на даний час проживають окремо. Дочка ОСОБА_3 проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач матеріальної допомоги на утримання дочки не надає. Однак, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття. Так як відповідач має мінливий, нерегулярний дохід, тому просила суд стягнути з нього в її користь аліменти на утримання дитини в твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 гривень та 3000 гривень щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку на її особисте утримання .
Рішенням Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2021 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Пилява Чортківського району Тернопільської області, в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 3000 грн., щомісячно, починаючи з 18 серпня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
В решті позовних вимог відмовлено.
В силу ст. 430 ЦПК України допущено негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 908 грн. судового збору.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вищевказане рішення суду у якій просив скасувати рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2021 року та винести нове рішення, яким стягувати з нього на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 в розмірі 2000 грн. щомісяця, починаючи з 18 серпня 2021 року до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що на даний час він не працевлаштований офіційно, не має постійного заробітку, маючи лише тимчасові підробітки.
Відповідно до Закону України “Про державний бюджет України на 2021 рік” прожитковий мінімум для дітей до 6-ти років протягом липня-листопада становить 2013 грн. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, тобто не менше 1006,5 грн.
Аліменти у розмірі 3000 грн. не є гарантованим мінімальним розміром. Позивач у позові не обґрунтувала жодними доказами необхідність сплати аліментів на дитину у розмірі, більшому, ніж встановлений державною мінімальний розмір.
ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну ОСОБА_1 у якому зазначила, що апелянт голослівно намагається спростувати висновки суду першої інстанції, щодо призначення аліментів на утримання дитини, мотивуючи це тим, що він не працевлаштований і не має сталого доходу і це на його думку не враховано судом.
Однак ОСОБА_1 періодично виїжджає на заробітки за кордон, і з вересня 2021 року знаходиться на роботі в республіка Польща.
Вона ж проживає одна, і на її утримані знаходиться дочка ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Ніяких інших доходів немає, оскільки не може працевлаштуватись, адже доглядає за дитиною. Також вона має сплачувати комунальні послуги, купляти їжу та одежу для дочки, а присуджена сума аліментів є для неї єдиним доходом.
Розглянувши справу в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, доповідача, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Частиною 1 статті 368 ЦПК України передбачено, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно із частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ст. 274 ЦПК України зазначена справа відноситься до малозначних.
Справу розглянуто без виклику учасників справи в порядку, передбаченому ст. 369 ЦПК України.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Рішення суду переглядається тільки в частині стягнення аліментів на утримання дитини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 02 вересня 2019 року;
В шлюбі у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася дочка ОСОБА_5 , батьком якої є відповідач.
Дитина проживає разом з матір'ю ОСОБА_2 (а.с.26,27).
Між сторонами відсутня домовленість про утримання дитини та сплату аліментів, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Відповідно до ст. 51 Конституції України та ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ст 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дітей визначаються за домовленістю між ними.
Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 “Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів”, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно ст. 8 Закону України “Про охорону дитинства” батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1997 року, батько (батьки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (ст. 180 СК України). Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька і (або) у твердій грошовій сумі (ч. 1 і ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Відповідно до положень ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено на 2021 рік прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років: з 1 січня - 1921 гривня, з 1 липня - 2013 гривень, з 1 грудня - 2100 гривень; дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня - 2395 гривень, з 1 липня - 2510 гривень, з 1 грудня - 2618 гривень.
При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 погодився сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 2000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, оскільки не працевлаштований і не має стабільного заробітку.
Доказів того, що відповідач періодично перебуває на роботі в республіці Польща, а також те, що він взмозі сплачувати аліменти на дочку в розмірі 3000 грн, матеріали справи не містять.
Крім того, позивачкою не доведено жодним доказом щодо необхідності сплачувати аліменти на дитину у розмірі, більшому, ніж визначений державою мінімальний розмір.
З урахуванням вищевикладених обставин, положень ст. ст. 180, 182 СК України та принципів розумності й справедливості, розмір аліментів, які підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слід визначити у розмірі 2000 грн. щомісячно, до повноліття дитини, що не позбавляє сторін права у разі зміни їх матеріального становища відповідно звертатись з позовом в суд щодо збільшення чи зменшення розміру аліментів.
Враховуючи наведене, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити. Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 в розмірі 3 000 гривень щомісячно, змінити, зменшивши розмір аліментів з 3 000 гривень до 2 000 гривень щомісячно.
Керуючись ст. ст. 367, 369, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2021 року в частині стягнення з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Пилява Чортківського району Тернопільської області) в користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , іден.код НОМЕР_1 , проживаючої АДРЕСА_1 ) аліменти на утримання дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в розмірі 3000 гривень щомісячно, змінити, зменшивши розмір аліментів з 3000 грн. до 2000 грн. щомісячно.
В решті рішення Бучацького районного суду Тернопільської області від 13 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але оскарженню в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду не підлягає, окрім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2021 року.
Головуюча Т.С. Парандюк
Судді: С.І. Дикун
Н.М. Храпак