«13» грудня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12021152310000143 за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2021 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Анатоліївка Нижньосірогозького району Херсонської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого,
- обвинуваченого за ч. 4 ст. 152 КК України,
За участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_7
захисника ОСОБА_5 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2021 року продовжено ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 24 січня 2022 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Захисник ОСОБА_5 просив ухвалу скасувати, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою змінити на більш м'який у вигляді домашнього арешту.
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі захисник зазначив, що ОСОБА_6 значний час утримується під вартою. Підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у клопотання кожного разу прокурор зазначає аналогічні попереднім.
Вказував, що судом не було взято до уваги, що на даний час потерпіла та законний представник вже допитані судом. Крім того, вони вже не проживають в населеному пункті, в якому проживали раніше, нову адресу не повідомили, тому ризики зменшились.
Зазначав, що тяжкість обвинувачення не може слугувати єдиним обґрунтуванням застосування тримання під вартою. Просив запобіжний захід змінити на більш м'який у вигляді домашнього арешту.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
В провадженні Жовтневого районного суду Миколаївської області перебуває обвинувальний акт за №12021152310000143 від 18.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.4 ст.152 КК України,
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки ризик переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу, її законного представника з метою зміни їх показань та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень не зменшились.
Задовольняючи клопотання прокурора, суд дійшов висновку, що продовжують існувати ризики переховування обвинуваченого ОСОБА_6 від суду, впливу на потерпілу, її законного представника та ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, запобігти яким інакше, ніж шляхом тримання обвинуваченого під вартою, наразі не видається за можливе.
Позиції учасників судового провадження.
Захисник ОСОБА_5 просив задовольнити апеляційну скаргу та обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Обвинувачений повідомлений про апеляційний розгляд, заяву про бажання брати участь у розгляді апеляційної скарги не подавав.
Прокурор просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 3 ст. 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Приймаючи рішення про продовження строку тримання під вартою, суд першої інстанції дотримався зазначених вимог закону.
З наданих судом першої інстанції матеріалів вбачається, що в провадженні Жовтневого районного суду Миколаївської області перебуває обвинувальний акт № 12021152310000143 від 18.05.2021 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.4 ст.152 КК України.
Ухвалою слідчого судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 19.05.2021 відносно ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. В подальшому, ухвалами того ж суду ОСОБА_6 було продовжено строк тримання під вартою.
Під час судового розгляду кримінального провадження прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки ризики переховування від суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків, вчинення інших кримінальних правопорушень, не зменшились.
Судом враховано, що ОСОБА_6 обвинувачується у злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років, негативно характеризується за місцем проживання, раніше судимий.
Судове провадження на даний час триває.
Суд першої інстанції достатньо мотивував рішення в частині наявності ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України у вигляді можливості обвинуваченим переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілу та свідків, та вчинення ним інших кримінальних правопорушень, які не зменшилися.
Суд вважає правильними висновки суду першої інстанції, що зазначені ризики продовжують існувати та їм неможливо запобігти в умовах застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу більш м'якого, ніж тримання під вартою, і що більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Суд погоджується з рішенням суду першої інстанції про необхідність продовження у відношенні обвинуваченого строку тримання під вартою, оскільки рішення належним чином мотивоване, клопотання прокурора розглянуто відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України.
За такого, відсутні підстави для скасування ухвали суду про продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, про що просить апелянт. Тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 376, 405, 407, 424, 425, 532 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 26 листопада 2021 року, якою ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 24 січня 2022 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8