Дата документу 14.12.2021 Справа № 331/1770/21
Справа № 22-ц/807/3851/21 Головуючий у 1-й інстанції: Жукова О.Є.
Є.У.№ 331/1770/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
14 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Кримської О.М.,
Дашковської А.В.,
секретар: Волчанова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Кредобанк», треті особи: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Хохлов Кирило Костянтинович, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Христина Миколаївна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2021 року,
У квітні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому просила визнати виконавчий напис № 239 від 26.01.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., на користь стягувача АТ «КРЕДОБАНК» про звернення стягнення на рухоме майно, таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що вчинення виконавчого напису відбулося з порушенням процедури, яка полягала в не направленні нотаріусу всіх необхідних документів, а саме, нотаріально посвідченого договору, а також доказів, що свідчать про безспірність заборгованості, що суперечить вимогам чинного законодавства.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2021 року відмовлено у задоволенні позовних вимог.
Судове рішення мотивовано тим, що виконавчий напис вчинено із дотриманням вимог Закону України «Про нотаріат», договір застави транспортного засобу нотаріально посвідчено, сума заборгованості за кредитним договором є безспірною, вимога про погашення заборгованості направлялася Банком позичальнику за адресою, зазначеною в кредитному договорі. Не отримання боржником вказаної вимоги не є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволені її позову, не дав належної оцінки наданим доказам та прийшов до помилкових висновків. Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції не звернув уваги на доводи позову про те, що ОСОБА_2 не отримувала вимоги від Банку про вирішення питання стосовно погашення заборгованості в добровільному порядку, а надані відповідачем докази надсилання спростовуються тим, що вона на той момент не проживала за адресою: АДРЕСА_1 , а тому отримати вимогу Банку фактично не могла. Окрім того, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не врахував той факт, що строк дії договору не закінчився, а тому Банк безпідставно звернувся до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису.
У своєму відзиві на апеляційну скаргу АТ «Кредобанк» вказав, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки її доводи не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а за наявності заборгованості за кредитним договором, якої ОСОБА_2 не спростувала, нотаріус діяв в межах своїх повноважень та згідно із норм діючого законодавства. Просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Інші учасники справи своїм правом, передбаченим статтею 360 ЦПК України не скористались, проте це не заважає її розгляду.
В судове засідання представник АТ «Кредобанк» не з'явився, направив клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи треті особи в засідання апеляційного суду не з'явилися, причини неявки не повідомили. Суд визнав за можливе розглядати справу за їх відсутності.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника позивача адвоката Дьякової Т.В., яка підтримала апеляційну скаргу і просила про її задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
За ст. 263 ЦПК судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
Встановлено, що 19.09.2016 між Публічним акціонерним товариством «Кредобанк» (надалі - Банк, Кредитодавець, АТ «Кредобанк») та ОСОБА_2 (надалі - Позичальник, Боржник) укладено Кредитний договір № 3765/2016 (надалі - Кредитний договір).
Згідно із п.1 Кредитного договору, Банк зобов'язується надати у власність Позичальникові грошові кошти (надалі - кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим Договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ними і комісії.
Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору, Банк видає Позичальнику Кредит у розмірі 163 393,64 грн. (Сто шістдесят три тисячі триста дев'яносто три гривні 64 копійки) на строк до 18.09.2023 на здійснення повної/часткової оплати за Договором купівлі-продажу транспортного засобу марки ЗАЗ, модель FORZA, № кузова НОМЕР_1 , - та для оплати страхування від нещасних випадків в сумі 4 743,64 грн.
Для забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором № 3765/2016 від
19.09.2016 між ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 12.10.2016 р. було укладено Договір застави, зареєстрований в реєстрі за № 9084.
Відповідно до п. 1.1 Договору застави, цей Договір забезпечує виконання зобов'язання Заставодавця та вимог АТ «Кредобанк», які виникають з Кредитного договору № 3765/2016 від 19.09.2016, укладеного між Заставодавцем та Заставодержателем, а також усіх додаткових договорів до нього, які можуть бути укладені у майбутньому, стосовно повернення отриманої сумикредиту, несплачених процентів, комісій, штрафів, пень та інших видів неустойки у повному обсязі (далі - основне зобов'язання).
Відповідно до п. 1.2.Договору застави, Предметом застави є рухоме майно - автотранспорт: марки ЗАЗ, модель FORZA, № кузова НОМЕР_1 , дата випуску 2015, колір - синій, 1497 куб.см., реєстраційний номер - НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Відповідно до п. 1.3. Договору застави, заставна вартість Предмету застави визначається Сторонами у сумі 148 120,00 грн. На строк дії цього Договору Предмет застави залишається у володінні Заставодавця за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.6. Договору застави).
Договором застави АТ «Кредобанк» надано право звертати стягнення шляхом вчинення виконавчого напису, порядок передбачено п. 5 Договору застави та чинним законодавством України.
Відповідно п. 5.3. до Договору застави, Звернення стягнення на Предмет застави здійснюється: у судовому порядку; у позасудовому порядку; на підставі виконавчого напису нотаріуса.
При цьому, витрати Заставодержателя, пов'язані з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням та/або звернення стягнення на Предмет застави, підлягають відшкодуванню Заставодавцем у повному обсязі і забезпечуються цією заставою.
Відповідно до п.5.2. Договору застави майнових прав Заставодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, забезпеченого цією заставою, а якщо його вимога не буде задоволена, звернути стягнення на Предмет застави, зокрема, у разі якщо у момент настання терміну виконання зобов'язань за Кредитним договором вони не будуть виконані, а саме: у разі порушення Заставодавцем обов'язків встановлених цим Договором.
09 грудня 2020 року АТ «Кредобанк» направлено ОСОБА_2 вимогу щодо виконання кредитних зобов'язань за вихідним №27-6214443/20. Відповідно до даної вимоги банк вимагає від позичальника достроково повернути кредит у повній непогашеній сумі та сплатити всі нараховані і несплачені проценти за користування кредитом, комісії та штрафні санкції у загальному розмірі 118 894,33 грн. Повернення кредиту необхідно було здійснити протягом 30 днів з моменту отримання позичальником письмової вимоги банку про дострокове повернення кредиту. Також в зазначеній вимозі банком було попереджено позичальника, що у разі невиконання вимог щодо дострокового повернення кредиту останній змушений буде здійснити звернення стягнення на предмет застави одним із способів, визначених договором застави.
Вимога про усунення порушень була направлена поштовим відправленням 10 грудня 2020 року, що підтверджується відміткою пошти на опису, на адресу позичальника, яка була зазначена в кредитному договорі та договорі застави: АДРЕСА_1 . Дана адреса зазначена самою ОСОБА_3 в своєму позові.
26 січня 2021 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. вчинив виконавчий напис, який зареєстровано в реєстрі за № 239, яким звернено стягнення на транспортний засіб марки ЗАЗ, модель FORZA, № кузова НОМЕР_1 , дата випуску 2015, колір - синій, 1497 куб.см., реєстраційний номер - НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , на підставі Договору застави, посвідченого 12 жовтня 2016 року Дячуком О.А., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим № 9084, переданого в заставу Публічному акціонерному товариству «Кредобанк» , правонаступником якого за всіма правами та обов'язками є акціонерне товариство «Кредобанк».
За рахунок коштів отриманих від реалізації вказаного транспортного засобу, запропоновано задовольнити вимоги ПАТ «Кредобанк» за період з 01 червня 2020 року по 09 січня 2021 року включно, у тому числі: 103 961,06 грн. - неповернута сума кредиту станом на 09.01.2021 року; 16391,31 грн. - прострочені відсотки станом на 09.01.2021 року; 2000,00 грн. - плата за вчинення виконавчого напису, що становить загальну суму 122352,37 грн.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Хохлова К.К. від 25 лютого 2021 року відкрито виконавче провадження щодо виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. за реєстровим № 239 від 26.01.2021 року.
Кредитором разом з заявою про вчинення виконавчого напису були надані документи, необхідні для вчинення відповідної нотаріальної дії, а саме: оригінал договору застави, копія кредитного договору, копії доказів видачі кредиту, копія вимоги позичальнику з підтвердженням про надіслання, розрахунок заборгованості. В процесі перевірки нотаріусом дотримання вимог Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію їх обтяжень» нотаріусом було перевірено факт реєстрації звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в Реєстрі та долучено до матеріалів нотаріальної справи витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів.
Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).
Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом з повідомленням боржника.
Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. Цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій, а лише їх конкретизує.
Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає у посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує виникнення права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло у стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання безспірного зобов'язання боржником.
Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість боржника перед стягувачем.
Безспірність заборгованості боржника, у тому числі і внаслідок цивільно-правової відповідальності, - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).
Відтак під час судового розгляду саме Банк має надати докази наявності безспірної заборгованості у позивача на час вчинення виконавчого напису.
Апеляційний суд вважає неспроможними доводи апеляційної скарги стосовно того, що вимога Банку про регулювання спору в досудовому порядку не була отримана ОСОБА_2 , оскільки остання проживала за іншою адресою, оскільки АТ «Кредобанк» на підтвердження направлення вимоги надало копію вимоги з вихідним №27-6214443/20 від 09.12.2020, копію реєстру відправлень та квитанції, які підтверджують оплату поштових відправлень.
Окрім того, посилання ОСОБА_2 на те, що вона в той час, коли їй було направлено вимогу проживала за іншою адресою жодними доказами не підтверджується, окрім того, на Божника за кредитним договором покладається обов'язок повідомляти Кредитора про зміну адреси.
Відповідно до підпункту 2.3 пункту 2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих заставодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в договорі застави, кредитному договорі адресу.
Наведена норма визначає, що тридцятиденний строк відліковується з моменту надіслання кредитором повідомлення - письмової вимоги про усунення порушень боржнику.
Вимога про усунення порушень була направлена шляхом поштового відправлення 10 грудня 2020 року, що підтверджується відміткою пошти на опису, на адресу позичальника яка була зазначена в кредитному договорі та договорі застави. Виконавчий напис було вчинено 26 січня 2021 року, після спливу тридцятиденного строку з моменту надіслання позивачці повідомлення. Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису від 26 січня 2021 року було відкрито 25 лютого 2021 року, що свідчить про те, що ОСОБА_2 мала достатньо часу для усунення порушення зобов'язання або оспорювання розміру визначеної у виконавчому написі заборгованості з метою запобігання зверненню стягнення на транспортний засіб.
Відтак доводи апеляційної скарги про скасування рішення суду першої інстанції з підстав не отримання ОСОБА_2 вимоги від Банку про вирішення питання стосовно погашення заборгованості в добровільному порядку є такими, що не заслуговують на увагу.
Проте, апеляційний суд погоджується з доводами позовної заяви про безпідставність вчинення виконавчого напису за відсутності всіх необхідних документів з огляду на таке.
Під час вирішення спору суд першої інстанції залишив поза увагою постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, яка залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінетів Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», а саме те, що приватний нотаріус взагалі не мав права вчиняти виконавчий напис за кредитним договором, який не посвідчено нотаріально.
Підпунктом 3.5 5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а» після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п. 2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Встановлено, що предметом спору у вказаній справі є виконавчий напис приватного нотаріуса Львіського міського нотаріального округу Буарбуляк Х.М., який вчинений 26.01.2021, тобто після набрання чинності постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису) «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання».
Оскільки укладений між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_2 кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17 (провадження № 61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження № 61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про задоволення позову.
Згідно з нормами ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду із позовом із заявою про забезпечення позову та при подачі апеляційної скарги ОСОБА_2 був сплачений судовий збір на загальну суму 2724,00 гривні, який відповідно до норм статті 141 ЦПК України повинен бути їй компенсований за рахунок АТ «Кредобанк».
Керуючись ст. ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 07 вересня 2021 року у цій справі скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.
Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №239 від 26.01.2021, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. на користь стягувача АТ «Кредобанк» про звернення стягнення на рухоме майно на транспортний засіб марки ЗАЗ, модель FORZA, №кузова НОМЕР_1 , дата випуску 2015, колір синій, 1497 куб.см., реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .
Сягнути з Акціонерного товариства «Кредобанк»(код ЄДРПОУ:09807862, юридична адреса:79026, Львіська область, м.Львів, вул. Сахарова, 78) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , іпн: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 2724,00 гривень ( дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні 00 копійок).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2021 року.
Головуючий: І.В. Кочеткова
Судді: А.В. Дашковська
О.М. Кримська