Дата документу 14.12.2021 Справа № 324/917/21
Справа № 22-ц/807/4022/21 Головуючий у 1-й інстанції: Кацаренко І.О.
Є.У.№ 324/917/21 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.
14 грудня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого: Кочеткової І.В.,
суддів: Дашковської А.В.,
Кримської О.М.
секретар: Волчанова І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Пологівського районного нотаріального округу Запорізької області Носенко Юлія Анатоліївна, про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири, витребування нерухомого майна з незаконного володіння,
за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Пологівського районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2021 року про забезпечення позову,
У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 з підстав, передбачених ст.ст.203, 215, 229, 230 ЦК України та про витребування із незаконного володіння у ОСОБА_3 спірної квартири.
З метою забезпечення позову просила накласти арешт на спірну квартиру, про що подала суду відповідну заяву.
Ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2021 року задоволено заяву про забезпечення позову.
Забезпечено позов шляхом накладення арешту на квартиру, яка є предметом спору і яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , у межах ціни позову в сумі 263600,00 грн., яка належить ОСОБА_3 , та заборонено відчуження зазначеної квартири до виконання рішення суду, яким завершиться розгляд зазначеної цивільної справи по суті.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись напорушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, відмовити заявникові у забезпеченні позову по справі.
Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції задовольнивши заяву про забезпечення позову, порушив права ОСОБА_3 як власника спірної квартири, у зв'язку чим вона позбавлена можливості розпоряджатись нею. Вважає, що суд першої інстанції порушив принцип співмірності при визначені заходу забезпечення позову, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Бабіч С.А., який представляє інтереси позивачки ОСОБА_1 , зазначив, що апеляційна скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою, просив залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін. Вважає доводи апеляційної скарги надуманими та такими, що свідчать лише про не згоду з судовим рішення.
Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, чи призведе до порушення прав позивача.
Такі висновки суду першої інстанції є правомірними.
Відповідно до частини третьої статті 150ЦПКУкраїни заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19).
Заявник зобов'язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може привести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду.
У заяві про забезпечення позову заявником повинні бути зазначені причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, обґрунтування необхідності такого заходу, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Встановивши, що на даний час між сторонами у справі існує спір про визнання недійсним договорів купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 , і про її витребування з незаконного володіння, суд першої інстанції дійшов до правильних висновків про задоволення заяви про забезпечення позову.
Позовна заява містить відповідне обґрунтування заявлених позовних вимог, на підтвердження яких надано відповідні докази, а наявність чи відсутність фактів, якими обґрунтовуються вимоги, суд установлює під час ухвалення рішення по суті спору, доводи апеляційної скарги щодо підстав для відмови у вжитті заходів забезпечення позову з огляду на недоведеність або необґрунтованість заявлених позовних вимог є безпідставними.
Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову, а відтак суди дійшли правильного висновку про те, що незабезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обтяжене майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
При таких обставинах посилання заявника на порушення його прав є безпідставним, оскільки заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер, вони застосовуються на час розгляду справи, при цьому, особа, яка заявила відповідну заяву, довела її обґрунтованість та співмірність зі своїми позовними вимогами.
Жодні доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону і матеріалам справи, підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 381-394 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Ухвалу Пологівського районного суду Запорізької області від 20 жовтня 2021 року по цій справі залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови складено 14 грудня 2021 року.
Головуючий І.В. Кочеткова
Судді: А.В. Дашковська
О.М. Кримська