Справа№750/11962/21
Провадження №2-а/751/141/21
09 грудня 2021 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова у складі:
головуючого судді Карапути О.О.,
при секретарі Мулач Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ГАБ № 166571 від 18.10.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову серії ГАБ №166571 від 18.10.2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 170 грн., за ч.2 ст.44-3 КУпАП, а справу закрити за відсутністю складу правопорушення та порушення процедури складання постанови.
Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.10.2021 року було винесено постанову, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 44-3 КУпАП, за порушення п.п. 1 п.2-2, п.2, п.3-2 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року. Позивач зазначає, що розгляд справи було проведено упереджено, так як надані ним доводи та докази не були прийняті до уваги. Відповідачем не було пред'явлено службового посвідчення, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», не були взяті до уваги наполягання позивача на верховенство Конституції України над постановою Кабінету Міністрів України та підзаконними актами, не надано право на залучення захисника чи іншого фахфівця в галузі права, чим порушено право на захист.
07.12.2021 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов, відповідно до якого він просив відмовити повністю у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Заперечення обґрунтовані тим, що 18.10.2021 року екіпажем патрульної поліції із скороченого номеру «102» було отримано виклики «Конфлікт». Відповідно до першого виклику, 18.10.2021 року о 15 год 27 хв, за адресою: м. Чернігів, вул. Гвардійської Дивізії, буд. 1, адміністратор магазину «Сільпо» повідомила, що відвідувач відмовляється одягнути медичну маску, виникла сварка, просив направити поліцію. Відповідно до другого виклику, 18.10.2021 року о 15 год 52 хв, за адресою: АДРЕСА_1 , заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомив, що за вказаною адресою в «ТРЦ Голівуд» у нього виник конфлікт з працівниками магазину «Сільпо», які відмовляються його обслуговувати без засобу індивідуального захисту. Просив направити поліцію з даного приводу. Дане звернення було зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв та повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події від 18.10.2021 року за № 64594. Прибувши на місце виклику, поліцейські виявили ОСОБА_1 , який перебуваючи в магазині «Сільпо», знаходився без засобів індивідуального захисту, зокрема, респіратора або захисної маски, що закривають рот та ніс. За таких обставин, відносно ОСОБА_1 була винесена оскаржувана постанова серії ГАБ № 166571 від 18.10.2021 року, відповідно до змісту якої: 18.10.2021 року о 15 год 40 хв в АДРЕСА_1 , в магазині «Сільпо» громадянин ОСОБА_1 перебував в громадській споруді без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіратора або захисної маски, що закривають рот та ніс, в тому числі виготовленої самостійно, чим порушив вимоги п.п. 1, п. 2-2 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 44-3 КУпАП. Також зазначає, що обставинами справи та наявними відеозаписами повністю підтверджується порушення позивачем правил щодо карантину людей, а тому поліцейський мав належні та достатні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 23 листопада 2021 вказану позовну заяву залишено без руху та надано строк для виправлення недоліків, які виправлено 30.11.2021 року.
Ухвалою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 01 грудня 2021 року залучено до участі в справі в якості співвідповідача Департамент патрульної поліції України, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
На підставі ст.262 КАС України, розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані сторонами докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, 18.10.2021 року інспектором взводу 2 роти ТОР Управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП Орищенком Євгенієм Миколайовичем винесена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ГАБ №166571, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.44-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн .
Згідно із вказаною постановою ОСОБА_1 18.10.2021 о 15 год 40 хв в м. Чернігові, по вул. Гвардійської Дивізії, 1, перебував в магазині «Сільпо», у громадській споруді, без вдягнених засобів індивідуального захисту, зокрема, респіратора або захисної маски, що закривають рот та ніс, у тому числі, виготовлених самостійно, чим порушив вимоги пп.1 п.2-2 постанови КМУ №1236 від 09.12.2020 року, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.44-3 КУпАП.
Факт перебування ОСОБА_1 в магазині «Сільпо» під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема, респіратора або захисної маски, що закриває ніс та рот, підтверджено також наданими представником відповідача відеозаписами, з яких вбачається, що особа, перебувала в приміщенні магазину «Сільпо» під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту. Крім того, позивач у позовній заяві не заперечує факту його перебування без засобів індивідуального захисту.
Таким чином, не знайшли свого підтвердження доводи позивача про незаконність, необгрунтованість та безпідставність постанови про адміністративне правопорушення.
Так, згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб визначено Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», відповідно до статті 1 якого карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
На виконання вимог Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», Кабінетом Міністрів України 09.12.2020 року прийнято постанову № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», пунктом 1 якої (в редакції, чинній на час складання оскаржуваної постонови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності), з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, у період з 19 грудня 2020 р. до до 31 грудня 2021 р. на території України установлено карантин.
Згідно із п.п.1 п.2-2 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 р. №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється перебування в громадських будинках і спорудах, громадському транспорті без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно.
Відповідно до ч.2 ст.44-3 КУпАП перебування в громадських будинках, спорудах, громадському транспорті під час дії карантину без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, тягне за собою накладення штрафу від десяти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Визначення поняття «громадські будинки та споруди» наведено в державних будівельних нормах України від 2019 року, під яким розуміється загальна назва будинків і приміщень, які призначені для розміщення закладів, підприємств, організацій, які надають послуги фізичним особам (населенню) або юридичним особам (громаді та державі). Наприклад, магазини, торговельні центри, магазини, бібліотеки, музеї, лікарні, університети, спортзали, церкви, державні установи тощо.
Таким чином, дослідженими у судовому засіданні доказами доведено обставини, викладені в оскаржуваній постанові та наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП.
Статтею 222 КУпАП визначено категорії справ про адміністративні правопорушення, які розглядають органи Національної поліції.
Зі змісту ч.2 ст.222 КУпАП вбачається, що розгляд справ за ч.2 ст.44-3 КУпАП проводять органи Національної поліції. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У матеріалах справи міститься копія постанови по справі про адміністративне правопорушення, яка відповідає вимогам статей 283 та 285 КУпАП.
Обставини, що виключають провадження у справі про адміністративне правопорушення згідно із ст. 247 КУпАП при розгляді справи не встановлені.
За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно із ст.252 цього Кодексу орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з наведеного, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.4 ст.77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведені вище обставини і норми законодавства, суд дійшов висновку, що під час встановлення адміністративного правопорушення та накладення адміністративного стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, твердження позивача про протиправність оскаржуваної постанови є необґрунтованими.
Будь-яких інших аргументованих доказів щодо незаконності дій відповідача та наявності підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Із досліджених матеріалів справи та відеозапису вбачається, що позивач не заперечував факту перебування у громадському будинку/споруді під час дії карантину без вдягнутого засобу індивідуального захисту, зокрема респіратору або захисної маски, що закривають ніс та рот, у тому числі виготовлених самостійно, в присутності працівників поліції також не скористався засобами індивідуального захисту, продовжив відповідне правопорушення, маніпулюючи правовими нормами та ігноруючи встановлені обмежувальні протиепідемічні заходи, чим ставить під загрозу життя та здоров'я оточуючих.
Щодо посилання позивача на те, що поліцейські не надали йому змоги скористатися правовою допомогою, то суд зазначає наступне.
При складанні процесуального документа порушень з боку уповноваженої особи щодо порядку оформлення оскаржуваної постанови не спостерігається, інспектором вчинені всі необхідні дії, які передбачені нормами КУпАП та Законом України «Про Національну поліцію» при виявленні адміністративного правопорушення та притягнення особи до відповідальності. Крім того, з оглянутого відеозапису з місця події вбачається, що поліцейським Орищенком Є.М. вжито всі необхідні дії щодо надання ОСОБА_1 можливості реалізувати своє право на отримання правової допомоги, у тому числі, двічі, роз'яснені права (02:00, 04:32 відеозапису).
Таким чином, позивачем не було доведено своєї невинуватості у вчиненні правопорушення, в той час як відповідачем було надано вичерпні докази на користь винуватості позивача у вчиненні правопорушення.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Таким чином, оскільки 18.10.2021 року о 15 год 40 хв ОСОБА_1 перебував за адресою: Гвардійської Дивізії, 1, перебував в магазині «Сільпо», у громадській споруді, без вдягнених засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, що закриває ніс та рот, у тому числі, виготовлених самостійно, що підтверджується наявними в матеріалах справи відеозаписами, суд приходить до висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.44-3 КУпАП, та, відповідно, правомірності притягнення його до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що відповідачем доведено правомірність своїх дій щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В той час, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про обґрунтованість заявлених позовних вимог. Сама незгода позивача щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 44-3 КУпАП не є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження.
Статтею 3 Конституції України задекларовано як найвищу соціальну цінність здоров'я та безпеку людини, наявність у держави позитивного обов'язку охороняти життя людини та громадянина, у т.ч. з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Установлені в межах розгляду даної справи вищенаведені фактичні обставини справи у повному обсязі спростовують наведені в позовній заяві доводи позивача.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
За таких обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування постанови серії ГАП №166571, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.44-3 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн., тому необхідно відмови у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 6, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 250, 251, 295, 297 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії ГАБ №166571 від 18.10.2021 про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити повністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Шостого апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09 грудня 2021 року.
Суддя О.О.Карапута