Справа № 522/20189/19
Провадження № 2-ві/522/44/21
14 грудня 2021 року Суддя Приморського районного суду міста Одеси Шенцева О.П., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пейчевої Сніжани Дмитрівни про відвід судді Домусчі Л.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання (догляду), -
До суду 27.11.2019 року надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання (догляду).
Ухвалою суду від 02.12.2019 року провадження по справі відкрито та призначене підготовче засідання.
Ухвалою суду від 25.05.2020 року підготовче провадження по справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті.
09.12.2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пейчева С.Д. надала суду заяву про відвід судді Домусчі Л.В., яка обґрунтована тим, що з 27.11.2019 року в провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання (догляду), предметом розгляду у даній справі є розірвання довічного утримання від 12.06.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (померла) та ОСОБА_2 . Одночасно з цим у провадженні судді Домусчі Л.В. перебувала справа №522/12495/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус ОМНО Марченко А.М., про визнання договору довічного утримання недійсним. Предметом розгляду у даній справі було визнання недійсним договору довічного утримання від 12.06.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (померла) та ОСОБА_2 . Рішенням суду від 27.02.2019 року позов задоволено частково та визнано недійсним договір довічного утримання від 12.06.2017 року, укладеного між ОСОБА_1 , ОСОБА_3 (померла) та ОСОБА_2 . Постановою Одеського апеляційного суду від 25.09.2019 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27.02.2019 року скасовано, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Верховного Суду від 09.09.2020 року постанову Одеського апеляційного суду від 25.09.2019 року скасовано, рішення Приморського районного суду м.Одеси від 27.02.2019 року - залишено без змін. 13.10.2020 року ОСОБА_2 надав суду заяву про перегляд рішення суду від 27.02.2019 року за нововиявленими обставинами, та рішенням суду від 03.03.2021 року рішення суду від 27.02.2019 року в частині визнання недійсними договору довічного утримання скасувано за нововиявленими обставинами. На теперішній час ОСОБА_1 на рішення суду від 03.03.2021 року подано апеляційну скаргу до Одеського апеляційного суду. В заяві зазначено, що оскільки цивільна справа №522/12495/17 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус ОМНО Марченко А.М., про визнання договору довічного утримання недійсним, розглядалася суддею Домусчі Л.В., та крім того, суддею скасовано власне рішення за нововиявленими обставинами, нею встановлювалися усі обставини справи з метою винесення відповідного рішення, заслуховувалися пояснення, досліджувалися докази, тощо, тобто ті ж самі, що мають місце у даній справі №522/20189/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання (догляду), що зумовлює повну обізнаність судді про обставини справи, її можливу упередженість у дослідженні доказів у справі, що розглядається на даний час, що в цілому викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності судді, з метою запобігання можливості зацікавленості у результаті розгляду справи, який суд може знає наперед, через що суддя Домусчі Л.В., не може брати участь у розгляді даної справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне заявити про відвід судді Домусчі Л.В. по даній справі.
Відповідно до ухвали від 13.12.2021 року, суд, який розглядає справу (головуючий суддя Домусчі Л.В.), прийшов до висновку про необґрунтованість заявленого відводу та зупинив провадження по справі до вирішення питання про відвід головуючому іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу заяви про відвід судді, розгляд заяви про відвід 14.12.2021 року розподілено на суддю Шенцеву О.П.
Ознайомившись з заявою представника ОСОБА_1 - адвоката Пейчевої Сніжани Дмитрівни про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч.2,3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Частинами сьомою та восьмою статті 40 ЦПК визначено, що питання про відвід судді має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви, без повідомлення учасників справи.
У розпорядження судді Шенцевої О.П. було надано заяву про відвід, та ухвалу судді про відмову у задоволення відводу з супровідними листом.
З заяви про відвід вбачається, що підставою для відводу стало те, що 03.03.2021 року суддя Домусчі Л.В. скасувала за нововиявленими обставинами рішення по справі №522/12495/17 від 27.02.2019 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_4 , приватний нотаріус ОМНО Марченко А.М., про визнання договору довічного утримання недійсним, в частині визнання недійсними договору довічного утримання.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Заявник в супереч даної норми доказів, на підтвердження своїх доводів, не представив.
Обставини, визначені заявником, не викликають сумнівів в упередженості або необ'єктивності судді Домусчі Л.В., та є недоведеними, а всі аргументи зводяться до не погодження заявника з рішенням головуючої судді.
За умовами ч. 3 ч. 4 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим, а заявник зобов'язаний надати докази упередженості судді у випадку наявності обставин, що викликають сумніви в неупередженості або об'єктивності судді (ч. 5 ст. 36 ЦПК України).
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, "правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться" (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" ("De. Belgium"), від 26 жовтня 1984 року, п.26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії", від 28 жовтня 1998 року, п.45).
У справі "П'єрсак проти Бельгії" Європейський суд з прав людини висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами провів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що Європейському суду з прав людини не потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Згідно ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:
1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;
3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;
4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;
5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
При цьому, згідно до положень ч.4 вказаної статті, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи вищевикладене, а також практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суд вважає, що зазначені в заяві обставини, не викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді Домусчі Л.В. при вирішенні цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання (догляду).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.35-40 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Пейчевої Сніжани Дмитрівни про відвід судді Домусчі Л.В. по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору довічного утримання (догляду).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
14.12.2021