вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"09" грудня 2021 р. Cправа № 902/865/21
Господарський суд Вінницької області у складі судді Маслія І.В. при секретарі судового засідання Шушковій А.П.
за участю представників
позивача Кіндрас М.М., ордер АА №1141185 від 22.09.2021;
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання представника позивача від 30.11.2021 року про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛОЙ ТРЕЙД" (провул. Лабораторний, буд.1, корп. 170, кім. 178, м. Київ, 01133)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "МЕГАЛІТ" (вул. Київська, буд. 16, оф. 903, м. Вінниця, Вінницька обл., 21009)
про стягнення 2374118,97 грн.
Рішенням суду від 25.11.2021 провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2 199 666,64 грн. основного боргу закрито на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, з покладенням витрат на сплату судового збору в цій частині на відповідача. Позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "МЕГАЛІТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛОЙ ТРЕЙД" 40367,86 грн. - 3% річних, 128154,09 грн - інфляційних втрат та 35522,83 грн. - відшкодування витрат на сплату судового збору. У частині стягнення з відповідача 2013,41 грн - 3% річних та 3916,54 грн. - інфляційних втрат відмовлено.
Користуючись своїм правом, передбаченим ч.8 ст. 129 ГПК України, представник позивача в судовому засіданні 25.11.2021 заявив усне клопотання про подання протягом 5 днів з дня ухвалення рішення доказів понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
В резолютивній частині рішення, відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 238 ГПК України, судом призначено судове засідання на 09.12.2021 на 15:30 год. для розгляду заяви про стягнення понесених позивачем судових витрат.
07.12.2021 до суду від представника позивача надійшло клопотання від 30.11.2021р про розподіл судових витрат до якого додано докази понесених позивачем витрат на правничу допомогу в розмірі 50000,00 грн та докази направлення даного клопотання відповідачу.
Як вбачається з конверту в якому до суду надійшло вище зазначене клопотання, останнє прийнято відділенням поштового зв'язку 30.11.2021, тобто у строк визначений п. 8 ст. 129 ГПК України.
На визначену судом дату 09.12.2021 в судове засідання з'явився представник позивача, відповідач правом участі свого представника в судовому засіданні не скористався.
В судовому засіданні представник позивача підтримав клопотання від 30.11.2021 про долучення до матеріалів справи доказів понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у повному обсязі та просив задовольнити його.
Частиною 3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, додаткове рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 09.12.2021, судом долучено вступну та резолютивну частину додаткового рішення до матеріалів справи без його проголошення, в зв'язку з неявкою представників сторін.
Так, розглянувши матеріали справи, клопотання представника позивача про понесенні судові витрати на правничу допомогу суд зазначає наступне.
Згідно ч. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами справи по суті.
За змістом статті 123 ГПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частинами 4, 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У пункті 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та пункті 23 рішення Європейського суду з прав людини "Гурепка проти України № 2" наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Аналіз положень статей 126-129 ГПК України вказує на те, що процесуальне законодавство надає можливість іншій стороні подати клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у разі незгоди із розрахунком витрат, наведеним у відповідній заяві.
Представником позивача, до закінчення судових дебатів, заявлено усне клопотання про подання протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду додаткових доказів на підтвердження понесених судових витрат, що відображено в протоколі судового засідання від 25.11.2021.
У подальшому в строк, визначений частиною 8 статті 129 ГПК, від представника позивача надійшло клопотання про розподіл судових витрат, до якого долучено детальний опис виконаних робіт (надання послуг) на суму 50000,00 грн., копію Договору про надання юридичних послуг від 10.08.2021 №100821-АТ; копію рахунку №10-08/21-АТ від 10.08.2021 на суму 50000,00 грн, копію Акту здачі-прийняття послуг від 17.08.2021 р. на суму 50000,00 грн та копію виписки банку по рахунку адвокатського бюро з якої вбачається здійснення позивачем 11.08.2021 оплати в розмірі 50000,00 грн з призначенням платежу «за надання юридичних послуг згідно дог №100821/АТ від 10.08.2021.
Крім того, в матеріалах справи наявне свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю Серія КВ №000027 від 20.06.2017 р. та Ордер Серія АА №1141185 від 22.09.2021 виданого адвокатським об'єднанням Регіональний союз адвокатів, відповідно до якого адвокат Кіндрас М.М. надає правову допомогу ТОВ "АЛЛОЙ ТРЕЙД" у Господарському суді Вінницької області.
Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини 3 цієї статті).
Згідно положень частини 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Приписами частини 2 статті 126 ГПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При здійснені розподілу між сторонами спору судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує результат розгляду спору, умови договору про надання правничої допомоги, укладеного між стороною спору та адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро), обсяги наданих стороні, як клієнту, послуг правничої допомоги щодо представництва її інтересів в суді під час розгляду справи, а також, в порядку статті 86 ГПК України надає належну оцінку поданим стороною, яка понесла відповідні витрати, доказам фактичного надання їй адвокатських послуг, їх прийняття стороною спору на підставі акта приймання-передачі послуг з виставленням адвокатом (адвокатським об'єднанням, бюро) клієнту рахунка на оплату таких послуг.
Частиною 4 статті 126 ГПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Водночас, згідно з частиною 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому згідно з статтею 74 України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.
Дослідивши докази, надані представником позивача в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу судом встановлено, що заявлені витрати підтверджені належними та допустимими доказами.
Разом з тим, враховуючи, що судом задоволено позовні вимоги частково, при вирішенні питання щодо відшкодування понесених позивачем витрат на правову допомогу суд враховує, що їх пропорційний розмір задоволених позовних вимог становить 49875,10 грн.
Вирішуючи питання стосовно розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов до наступних висновків.
10.08.2021 між Адвокатським об'єднанням «Регіональний союз адвокатів» (в договорі Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аллой Трейд» (в договорі Замовник) укладено Договір №100821-АТ про надання юридичних послуг (далі по тексту Договір).
За цим Договором Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Замовнику юридичні послуги із стягнення заборгованості за договором поставки № ДП 0108/18 від 01.08.2018 р., а Замовник зобов'язується у встановленому Договором порядку оплатити послуги Виконавця.
Виконавець приймає на себе наступні зобов'язання: Здійснювати необхідні юридичні дії, що стосуються предмету даного договору. Готувати необхідні документи, представляти інтереси Замовника перед третіми особами. Надавати Замовнику усні консультації та роз'яснення з питань, пов'язаних із справою. Виконувати свої обов'язки сумлінно, якісно - у відповідності з чинним законодавством України. В межах цього Договору Виконавець зобов'язаний діяти виключно на користь Замовника. Здійснювати представництво Замовника в господарських судах всіх інстанцій з питань, що стосуються предмету Договору.
Вартість послуг за цим Договором становить 100 000,00 грн. Вартість послуг сплачується Замовником частинами в наступному порядку: Протягом двох робочих днів з дати підписання цього Договору Замовник зобов'язаний сплатити 50 000,00 грн. Остаточний розрахунок в розмірі 50 000,00 грн., Замовник зобов'язаний здійснити протягом двох робочих днів з моменту набрання чинності позитивним судовим рішенням та/або повної чи часткової (але не менше 50% суми боргу) сплати боржником суми заборгованості. Позитивним судовим рішенням є рішення про стягнення з боржника (ТОВ «Комерційна компанія «Мегаліт») суми боргу повністю або частково та/або затвердження судом мирової угоди, та/або закриття провадження у справі у зв'язку із добровільною сплатою боржником суми заборгованості. Витрати пов'язані зі сплатою судового збору, оплатою проведення експертизи та нині судові витрати сплачуються Замовником самостійно і у вартість послуг Виконавця не включені. Витрати Виконавця, пов'язані з виконанням цього Договору за межами м. Києва, не входять у вартість послуг і відшкодовуються Замовником в повному обсязі на підставі виставлених Виконавцем рахунків протягом 3 робочих днів від дати відповідного рахунку.
Відповідно до вказаного Договору Адвокатським об'єднанням надано ТОВ "Аллой Трейд" рахунок №10-08/21-АТ від 10.08.2021 на сплату попередньої оплати за надання юридичних послуг згідно Договору №100821-АТ від 10.08.2021 в розмірі 50000,00 грн.
Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду.
Так, у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала наступні висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу:
1) за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу);
2) зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи;
3) загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат;
4) під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Згідно зі ст. 15 ГПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Аналіз наведених норм частини четвертої статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд може зменшити суму судових витрат встановивши їх не співрозмірність характеру спору, ступеню її складності, наявність заперечень з боку відповідача стосовно суми стягнення, витраченого адвокатами часу на надання правової допомоги, та іншим обставинам, які мають істотне значення, незалежно від того, чи подавалося таке клопотання відповідачем.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.08.2019 по справі № 915/237/18 та від 06.03.2019 по справі № 910/15357/17.
Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, врахувавши характер спору по даній справі, ступінь її складності, зважаючи на предмет спору в даній справі, сплату відповідачем основної суми боргу, фактично витрачений адвокатом час на надання правової допомоги, в тому числі участь адвоката позивача у судових засіданнях, керуючись принципами справедливості та верховенства права, суд вважає що розмір гонорару, визначений позивачем та його адвокатом та заявлений до стягнення з відповідача, є завищеним щодо останнього, а справедливим і співрозмірним є зменшений розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Підсумовуючи вищевикладене, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи, суд вважає, що 30 000,00 грн. становлять співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у даній справі.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "МЕГАЛІТ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛОЙ ТРЕЙД" 30 000,00 грн. витрат на правничу допомогу. В решті заявлених до відшкодування судових витрат суд відмовляє.
Керуючись ст.ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 126, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 244, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Клопотання представника позивача від 30.11.2021 (вх. №01-34/10828/21 від 07.12.2021) про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна компанія "МЕГАЛІТ" (вул. Київська, буд. 16, оф. 903, м. Вінниця, Вінницька обл., 21009, код ЄДРПОУ 38105175) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛОЙ ТРЕЙД" (провул. Лабораторний, буд.1, корп. 170, кім. 178, м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41388354) 30000,00 грн. - відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
3. Понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЛОЙ ТРЕЙД" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000,00 грн. залишити за позивачем.
4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
5. Примірник повного додаткового судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).
Апеляційна скарга подається відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 14.12.2021
Суддя Ігор МАСЛІЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (провул. Лабораторний, буд.1, корп. 170, кім. 178, м. Київ, 01133)
3 - відповідачу (вул. Київська, буд. 16, оф. 903, м. Вінниця, Вінницька обл., 21009)