Справа № 405/5469/17
1-кп/405/247/17
14 грудня 2021 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кропивницький кримінальне провадження, відомості про яке внесено 16 червня 2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань №42016040010000124, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Новгородка, Новгородківського району, Кіровоградської області, громадянина України, з вищою освітою, колишнього слідчого в особливо важких справах слідчого відділу УСБУ в Кіровоградській області, майора юстиції запасу, на даний час не працюючого, неодруженого, який має на утриманні неповнолітню доньку 2005 року народження та малолітню доньку 2015 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.425, ч.1 ст.366 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
встановив:
ОСОБА_4 вчинив недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, за наступних обставин:
Так, ОСОБА_4 , будучи військовою службовою особою - слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, яке дислокується за адресою: м. Кіровоград (м. Кропивницький), вул. Дворцова, 9, будучи старшим слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні №22015120000000021 від 14 липня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України, перебуваючи на території Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, у період з 24 вересня 2015 року по 15 червня 2016 року (більш точного часу під час судового розгляду не встановлено) внаслідок неналежного виконання своїх службових обов'язків, через недбале ставлення до них, в порушення вимог ч. 2 ст. 40, ч. 2 ст. 100 КПК України, п.п. 7, 8, 10, 11, 12, 16, 21 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 р. № 1104, вчинив недбале ставлення до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, що виразилося у неналежній організації ним, як стороною обвинувачення зберігання речових доказів - грошових коштів у сумі 54807 дол. США, 1875 євро, 10 фунтів стерлінгів (що за курсом НБУ станом на 24 вересня 2015 року в сумі складало 1253924,56 гривні), що належали громадянину ОСОБА_6 та мобільного телефону iPhone model A1586, IMEI: НОМЕР_1 вартістю 19499 гривень, що належав громадянину ОСОБА_7 , а всього на загальну суму 1273423,56 гривні, що в 500 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, внаслідок чого допустив втрату вказаних речових доказів, що спричинило тяжкі наслідки, які полягають у заподіянні матеріальних збитків на вказану суму потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно.
Крім того, ОСОБА_4 вчинив складання та видачу службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів за наступних обставин:
Так, ОСОБА_4 21 березня 2016 року, будучи військовою службовою особою - слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, яке дислокується за адресою: м. Кіровоград (м. Кропивницький), вул. Дворцова, 9, будучи старшим слідчим групи слідчих у кримінальному провадженні №22015120000000021 від 14 липня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, перебуваючи на території Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області, маючи умисел на приховування вчиненого ним раніше злочину - недбалого ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, засвідчив особистим підписом офіційний документ - реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №22015120000000021 від 14.07.2015 року, згідно якого вказані речові докази нібито зберігаються в касі ФІНВ УСБУ в Кіровоградській області, який разом з обвинувальним актом передав для затвердження прокурору, чим склав та видав завідомо неправдивий офіційний документ.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провинну у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.425, ч.1 ст.366 КК України, визнав повністю та підтвердив суду обґрунтованість обвинувачення. Показав, що дійсно він 2016-2017 р.р. працював в слідчому відділі на різних посадах. В той період працював слідчим в особливо важливих справах слідчого відділу Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області. В його провадженні знаходилися матеріли кримінального провадження, номер кримінального провадження не пам'ятає, але матеріали справи відповідають дійсності в обвинувальному акті. На той час була створена слідча група, він був старшим групи, та перевіряв проведення всіх слідчі дії, які проводились по вказаному кримінальному провадженню, керував організацією слідчих дій. Після чого, було проведено ряд слідчих дій, зокрема проведення обшуку у потерпілих. Особисто він проводив обшук в м. Олександрія, Кіровоградської області у потерпілого ОСОБА_6 . Вважає, що на той час, він не виконав належним чином роботу по передачі вилученого майна до камери схову та не відповідально поставився до своїх обов'язків. Потім підписав реєстр матеріалів досудового розслідування, знаючі про те, що належним чином не перевірив матеріали.
Враховуючи те, що учасники судового провадження не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд провів судовий розгляд справи із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого, та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, щодо речових доказів та процесуальних витрат, визнавши недоцільним дослідження доказів у кримінальному провадженні щодо обставин, які ніким не оспорюються. Наслідки розгляду судом провадження із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України учасникам процесу роз'яснено.
Відповідно до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадку можливості зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що провина обвинуваченого ОСОБА_4 під час судового розгляду доказана повністю та його дії за ч.3 ст. 425, ч.1 ст.366 КК України кваліфіковані правильно, а саме за ч.3 ст.425 КК України - як недбале ставлення військової службової особи до служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, та за ч.1 ст.366 КК України - як складання та видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.
Зібрані по кримінальному провадженню докази, достовірність та істинність яких ОСОБА_4 не оскаржує, у їх сукупності дають підставу суду зробити висновок, що його дії правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 425, ч.1 ст.366 КК України.
Призначаючи ОСОБА_4 покарання, суд, у відповідності до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває (а.с.175,177, Т.2), тимчасово не працює, має на утриманні двох дітей: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Обставинами, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також враховує висновки досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, наданої Подільським районним відділом з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Кіровоградській області. Так, зокрема, результати оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення відносно обвинуваченого показали середній ступінь ризику, результати оцінки ризику небезпеки для суспільства (у тому числі і для окремих осіб) оцінено як середній ступінь (а.к.п.77-79 Т.1).
Виходячи з обставин справи, беручи до уваги наявність двох пом'якшуючих покарання обставин, з урахуванням особи обвинуваченого та думки потерпілих, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі на строк, який є середнім за розміром, з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах, на строк, який є середнім за розміром, передбаченого санкцією частини 1 статті 366 КК України, та покарання у виді позбавлення волі на строк, який є мінімальним за розміром, який передбачений санкцією частини 3 статті 425 КК України. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України обвинуваченому за сукупністю кримінальних правопорушень необхідно визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим з приєднанням до основного покарання додаткового покаранням у виді позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 заявив клопотання про застосування до нього амністії та звільнення його від відбування призначеного покарання, оскільки на день набрання чинності Законом України «Про амністію в 2016 році» він мав та на даний час має на утримання двох дітей до 18 років.
Судом ОСОБА_4 були роз'яснені наслідки застосування судом при винесенні вироку амністії і він на них погодився.
Прокурор ОСОБА_5 та потерпілі в судовому засіданні не заперечували проти звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» №1810 VIIІ від 22 грудня 2016 року.
Відповідно до ст.85 КК України: на підставі закону про амністію або акта про помилування засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.
Відповідно до ч.2 ст.86 КК України: законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.1 Закону України «Про застосування амністії в Україні»: амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили. Амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.3 вказаного Закону: установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016року: питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді чи здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників..
Відповідно до п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав чинності 7 вересня 2017 року: звільненню від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, осіб, визнаних винними у вчиненні умисного злочину, який не є тяжким або особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, осіб, визнаних винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, а також осіб, кримінальні справи стосовно яких за зазначеними злочинами розглянуті судами, але вироки стосовно них не набрали законної сили, підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.
Як вбачається зі свідоцтв про народження, серії НОМЕР_2 (а.с.239, Т.2) виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області, та, серії НОМЕР_3 (а.с.240, Т.2), виданого Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції, - обвинувачений ОСОБА_4 на день набрання чинності цим Законом має двох дітей, яким не виповнилося 18 років, - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідно до довідки з Управління питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради ОСОБА_4 не позбавлений батьківських прав відносно дітей (а.с.106, Т.8).
ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, один з яких за ч.1 ст.366 КК України є умисним кримінальним проступком (який на момент вчинення був нетяжким злочином), а другий за ч.3 ст.425 КК України - є необережним тяжким злочином відповідно до ст.12 КК України. Вказані кримінальні правопорушення він вчинив до дня набрання чинності (07 вересня 2017 року) Закону України «Про амністію у 2016 році».
Обмежень щодо застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_4 амністії, передбачених ст.4 Закону України «Про застосування амністії в Україні» та ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», судом не встановлено, амністія до нього раніш не застосовувалась.
За таких обставин суд вважає, що на обвинуваченого ОСОБА_4 поширюється дія Закону України «Про амністію у 2016 році», а тому він підлягає звільненню від відбування покарання.
Враховуючи положення ч.2 ст. 124 КПК України, яка передбачає обов'язкову підставу для стягнення з обвинуваченого на користь держави документально підтверджених витрат на залучення експерта - ухвалення обвинувального вироку, суд приходить до висновку, що процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз на загальну суму - 23 571,40 грн., а саме: судової комп'ютерно-технічна експертиза №17-557 від 15.05.2017 в сумі 15 475, 20 грн., судово-трасологічної експертизи №17-1867/04 від 20.06.2017 в сумі 7 304 грн. 20 коп., судової - почеркознавчої експертизи №62 від 13.09.2017 в сумі 792,00 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 ..
Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст.368,370,373-375 КПК України, суд, -
постановив:
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.425, ч.1 ст.366 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.3 ст.425 КК України у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років;
- за ч.1 ст.366 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого основного покарання більш суворим, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права обіймати посади у правоохоронних органах строком на 2 (два) роки.
На підставі п.«в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного цим вироком як основного так і додаткового покарання.
Процесуальні витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз на загальну суму - 23 571, 40 грн., а саме: судової комп'ютерно-технічна експертиза №17-557 від 15.05.2017 в сумі 15 475, 20 грн., судово-трасологічної експертизи №17-1867/04 від 20.06.2017 в сумі 7 304 грн. 20 коп., судової - почеркознавчої експертизи №62 від 13.09.2017 в сумі 792,00 грн. - стягнути на користь держави з обвинуваченого ОСОБА_4 .
Речові докази:
- паперовий конверт коричневого кольору з відповідною биркою в середині якого містяться: мобільний телефон HTC чорного кольору, мобільний телефон Nokia E71 з сім картою, мобільний телефон Nokia С2-01 з сім картою, мобільний телефон Samsung Duos з двома сім картками, мобільний телефон SGH-E840 з сім картою, а також сім картки «Київстар», «Лайф», «МТС», мобільний телефон Nokia №9 чорного кольору, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, - після набрання вироком законної сили передати до СВ УСБУ в Кіровоградській області, скасувавши арешт відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.08.2016;
- журнал № 16/127 обліку речових доказів слідчого (наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів) на 50 арк.; журнал №119 обліку речових доказів цінностей та іншого майна, яке вилучено органами дізнання та досудового розслідування ТОМ №1 початий 03.01.2005 року на 200 арк., які передано на відповідальне зберігання СВ УСБУ в Кіровоградській області, - після набрання вироком законної сили залишити за належністю СВ УСБУ в Кіровоградській області, скасувавши арешт відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.08.2016;
- системний блок «Krauler» №10481102 чорного кольору, системний блок «Gresso» №10481056, системний блок «Krauler» №10481103, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, - після набрання вироком законної сили передати до СВ УСБУ в Кіровоградській області;
- флеш носій чорного кольору з написом «Не таємно №68 від 05.04.2016 СВ УСБУ ОСОБА_10 », флеш носій чорного кольору з надписом «Н/Т, №56 від 12.02.15 р. СВ УСБУ ОСОБА_11 », які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, - після набрання вироком законної сили передати до СВ УСБУ в Кіровоградській області, скасувавши арешт відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.08.2016;
- мобільний телефон LG із сім карткою «Водафон» № НОМЕР_4 », який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, - після набрання вироком законної сили повернути за належністю обвинуваченому ОСОБА_4 , скасувавши арешт відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.08.2016;
- навісний замок, який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, - після набрання вироком законної сили передати до СВ УСБУ в Кіровоградській області;
- пристрій для ведення скритої відео зйомки «окуляри чорного кольору з дротами» (в неробочому стані), які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів Білгород-Дністровської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, - знищити після набрання вироком законної сили, скасувавши арешт відповідно до ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 09.08.2016;
- оригінал реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №22015120000000021 від 14.07.2015року на 47 арк.; затверджені та підписані обвинувальні акти по кримінальному провадженню №22015120000000021 від 14.07.2015 року в трьох примірниках на 20 арк. кожен, які зберігається при матеріалах кримінального провадження, - після набрання вироком законної сили зберігати при матеріалах кримінального провадження;
Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч.2 ст.394 КПК України може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Кіровограда протягом 30 діб з моменту його проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з дня вручення копії вироку.
Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Ленінському районному суді м. Кіровограда копію цього вироку, подавши відповідну заяву.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_12