вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"13" грудня 2021 р. Справа№ 910/1669/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Разіної Т.І.
розглянувши без виклику учасників справи, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Топ" про відшкодування витрат на правову допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція"
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021
у справі №910/1669/21 (суддя Бойко Р.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Топ"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 184 887,44 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова-Топ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 184 887,44 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Топ" суму основного боргу у розмірі 171 659,28 грн, 3% річних у розмірі 4853,92 грн, інфляційні втрати у розмірі 8182,98 грн та судовий збір у розмірі 2770,44 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Южноукраїнська атомна електрична станція" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/1669/21 скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог в частині стягнення 3 % річних у розмірі 4853,92 грн, інфляційних втрат у розмірі 8182,98 грн.
Постановою апеляційного господарського суду від 18.10.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у справі №910/1669/21 залишено без змін.
В подальшому, до Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшла заява про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 5500,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Топ" про відшкодування витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції; розгляд заяви вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників процесу.
01.12.2021 від Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу.
Дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Топ" про відшкодування витрат на правову допомогу за результатом апеляційного розгляду справи, судова колегія дійшла наступних висновків.
Пунктом 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Частиною третьою статті 244 вказаного Кодексу унормовано, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Водночас, згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.ч. 1- 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому ч.ч. 5, 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Одночасно за змістом ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Таким чином, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
При цьому витрати на надану професійну правничу допомогу, у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Крім того, у ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як вбачається зі змісту відзиву на апеляційну скаргу (поданого до суду апеляційної інстанції - 06.08.2021), позивачем зазначено про попередній (орієнтовний) розмір витрат на правничу (правову) допомогу та повідомлено суд апеляційної інстанції про те, що відповідні докази щодо витрат на правничу (правову) допомогу будуть подані позивачем протягом п'яти днів після ухвалення судом апеляційної інстанції постанови у даній справі.
Також до відзиву на апеляційну скаргу представником позивача (адвокатом Селівоном Д.О.) додано ордер на надання правничої (правової) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Нова-Топ" в Північному апеляційному господарському суді та свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльності на ім'я Селівон Д.О.
З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що позивач в межах строку, передбаченого частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про відшкодування витрат на правову допомогу, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь витрати, пов'язані з правничої (правовою) допомогу у розмірі 5500,00 грн.
При цьому на підтвердження таких витрат Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Нова-Топ" надало копії: договору про надання правової допомоги №27/01/2021 від 27.01.2021 (укладеного між позивачем (клієнтом) та Адвокатським об'єднанням "Ревелін Інформейшн Груп" (адвокатським об'єднанням)) разом з додатковою угодою № 2 від 02.08.2021; акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 21.10.2021 до договору про надання правової допомоги №27/01/2021 від 27.01.2021.
Відповідно до п. 1.1. договору про надання правової допомоги №27/01/2021 від 27.01.2021 клієнт доручає, адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати юридичну (правову/ правничу) допомогу в обсязі на та умовах, передбачених даним договором.
Предметом даного договору є юридичні послуги, зокрема, що стосуються супроводження питань, пов'язаних зі стягненням заборгованості за договором на постачання товару №53-123-01-19-05890 від 06.11.2019 з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" тощо (п. 1.2. договору про надання правової допомоги №27/01/2021 від 27.01.2021).
За змістом п. 1.1. додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги №27/01/2021 від 27.01.2021 клієнт доручає адвокатському об'єднанню здійснити необхідні процесуальні дії для представництва та захисту його прав і інтересів за апеляційною скаргою Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2021 у судовій справі №910/1669/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Топ" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості за договором поставки №53-123-01-19-05890 від 06.11.2019.
Відповідно до положень договору, сторони погодили наступні послуги:
- правовий аналіз апеляційної скарги, консультація клієнта стовно правових підстав подання відзиву на апеляційну скаргу за результатами ознайомлення з апеляційною скаргою, аналіз законодавства та пошук судової практики щодо визнання карантину форс-мажором та звільнення від виконання договору внаслідок дії карантину на території України - вартість послуги складає 1500,00 грн;
- складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва, підбір, копіювання, групування доказів (додатків), складання опису вкладення та надсилання стороні - вартість послуги складає 4000,00 грн.
- клопотання процесуального характеру (про зупинення розгляду справи, про витребування доказів, про приєднання доказів, про забезпечення доказів, інші клопотання або заяви) (в залежності від ходу розгляду справи та необхідності їх заявлення) - варість послуги складає від 1500,00 грн (п. 1.3 додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги №27/01/2021 від 27.01.2021).
В п. 1.5 додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги №27/01/2021 від 27.01.2021 визначено, що сума вартості послуг може бути змінена в залежності від кількості фактично наданих послуг, що визначаються в актах приймання-передачі наданих послуг.
Вартість наданих послуг згідно п. 1.2 акту приймання-передачі наданих послуг № 2 від 21.10.2021 до договору про надання правової допомоги №27/01/2021 від 27.01.2021 складає 5500,00 грн, яка складається з наступних наданих послуг:
- ознайомлення та аналіз з аналітичною довідкою, консультація клієнта стосовно правових підстав подання відзиву на апеляційну скаргу за результатами ознайомлення з апеляційною скаргою, аналіз законодавства та пошук судової практики щодо визнання карантину форс-мажором та звільнення від виконання договору внаслідок дії карантину на території України - вартість послуги складає 1500,00 грн;
- складання відзиву на апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва, підбір, копіювання, групування доказів (додатків), складання опису вкладення та надсилання стороні - вартість послуги складає 4000,00 грн.
Згідно з частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Колегія суддів звертає увагу, що на предмет відповідності критеріям, передбаченим у статтях 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч.ч. 5 - 7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями ч.ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Водночас, як зазначалося вище, 01.12.2021 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, яка обґрунтоване тим, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а саме, копії ордеру про надання правничої допомоги, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжні документи про оплату наданих послуг.
За таких обставин, відповідач вважає, що заявлена сума послуг на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям реальності та розумності, оскільки позивачем відповідно до вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено надання вказаних послуг в зазначеній сумі.
Доводи відповідача стосовно того, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, а саме, копії ордеру про надання правничої допомоги, копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, платіжні документи про оплату наданих послуг, колегія суддів відхиляє з огляду на те, що копія ордеру про надання правничої допомоги та копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю містяться у матеріалах справи.
Щодо відсутності платіжні документи про оплату наданих послуг, судова колегія суддів зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Топ" на професійну правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у цій справі, судовою колегією враховано те, що позивачем, згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було доведено надання йому вказаних послуг у суді апеляційної інстанції.
Отже, дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Топ" про відшкодування витрат на правову допомогу за результатом апеляційного розгляду, а також надані заявником документи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені позивачем до стягнення витрати на професійну правничу допомогу відповідають критерію реальності адвокатських витрат (а саме щодо дійсності і необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, співрозмірністю із виконаною адвокатом роботою у суді апеляційної інстанції, та, як наслідок, їх розмір є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Топ" про відшкодування витрат на правову допомогу у справі №910/1669/21 - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; код ЄДРПОУ 24584661) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова-Топ" (71330, Запорізька область, Кам'янсько-Дніпровський район, село Благовіщенка, вулиця Кузнєцова, будинок 106А; код ЄДРПОУ 34697423) витрати, пов'язані з правничої (правовою) допомогою у розмірі 5500,00 грн (п'ять тисячі п'ятсот грн 00 коп.).
Видачу наказу на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду міста Києва.
Матеріали справи №910/1669/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
Т.І. Разіна