14.12.2021
Провадження №1-кп/389/360/20
ЄУН 397/1314/20
14 грудня 2021 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120000000257 від 31 липня 2020 року, стосовно
ОСОБА_4 ,
обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
03 грудня 2020 року до Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області з Кропивницького апеляційного суду на підставі ухвали від 30 листопада 2020 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120000000257 від 31 липня 2020 року щодо ОСОБА_4 , обвинуваченої у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду від 04 листопада 2021 року ОСОБА_4 продовжений строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 02.01.2022.
В судовому засіданні прокурор просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою. Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, на теперішній час не зникли, обвинувачена не працює, не одружена, утриманці відсутні, раніше не судима, зазначені обставини вказують на відсутність достатньо міцних соціальних зв'язків та підтверджують існування вищевказаних ризиків.
Обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник в судовому засіданні не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вислухавши у судовому засіданні думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
За змістом ч.2 ст.177, ст.197 КПК України підставою як застосування запобіжного заходу, у тому числі і у виді тримання під вартою, так і продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Частиною першою ст.194 КПК України визначений обов'язок суду встановити чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
-наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
-недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що повною мірою узгоджується з практикою Європейського суду.
Так, рішенням ЄСПЛ від 06 квітня 2000 року у справі «Лабіта проти Італії», в якому зазначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Під час розгляду даного клопотання у вказаному кримінальному провадженні встановлена наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України, які наразі не зменшилися та не зникли.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 15 років, тож з метою уникнення відповідальності, маючи тісні зв'язки з родичами на території Російської Федерації, може виїхати за межі Кіровоградської області та взагалі України, що вказує на цілком ймовірну можливість переховування обвинуваченої від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Також, обвинувачена ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та які, відповідно до клопотання прокурора, на даний час не встановлені органом досудового розслідування, в тому числі не встановлено конкретної зброї, за допомогою якої було скоєно вказаний злочин, а також одягу, в якому були одягнені постраждалий та обвинувачена під час вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, зважаючи на те, що на даний час судом ще не допитано свідків, тому є вагомі підстави вважати, що у разі застосування до обвинуваченої альтернативного по відношенню до тримання під вартою запобіжного заходу, не пов'язаного з виключними запобіжниками у комунікації та її переміщеннях, остання зможе здійснити незаконний вплив на даних осіб з метою зміни наданих ними показань для уникнення від кримінальної відповідальності за скоєний злочин.
Судом також враховано, що обвинувачена раніше не судима, не працює, не одружена, утриманці відсутні, тобто не має міцних соціальних зв'язків, а тому існує можливість її ухилення від кримінальної відповідальності.
Вислухавши думку учасників судового засідання, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої, ризики, які існували на час обрання міри запобіжного заходу не зникли, тож ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів.
Керуючись ст.ст.177,178,183,331,392 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженці м.Верхня Салда Свердловської області, продовжити строк тримання під вартою на строк 60 днів, який обчислювати з 11 години 30 хвилин 14 грудня 2021 року по 11 годину 30 хвилин 11 лютого 2022 року.
Копію ухвали, до відома, направити начальнику ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор», вручити прокурору та обвинуваченій.
На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Суддя Знам'янського міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1