вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" грудня 2021 р. Справа№ 911/225/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Алданової С.О.
Зубець Л.П.
при секретарі Загрунній Л.І..
за участю представників зазначених в протоколі від 01.12.2021р.
розглянувши у відкритому судовому
засіданні апеляційні
скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД»
на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2021р.
у справі № 911/225/21 (суддя Лопатін А.В. )
за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт
"Бориспіль"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ
ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача
Регіонального відділення Фонду державного майна України
по Київській, Черкаській та Чернігівській областях
про стягнення 5 780 740,33 грн.
Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" про стягнення заборгованості за договором від 11.06.2014 р. № 1583 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.
Рішенням Господарського суду Київської області від 23.06.2021р у справі №911/225/21 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 27698 (двадцять сім тисяч шістсот дев'яносто вісім) гривень 45 копійок пені; 9793 (дев'ять тисяч сімсот дев'яносто три) гривні 76 копійок інфляційних втрат; 7766 (сім тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 21 копійок 3% річних; 126123 (сто двадцять шість тисяч сто двадцять три) гривні 27 копійок штрафу; 2570 (дві тисячі п'ятсот сімдесят) гривень 73 копійки судового збору. В іншій частині позову відмовлено. Повернуто Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 82850 (вісімдесят дві тисячі вісімсот п'ятдесят) гривень 96 копійок, сплачений згідно з платіжним дорученням від 13.01.2021 р. № 216, оригінал якого міститься в матеріалах справи.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2021р у справі №911/225/21 в частині відмови Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити, а саме: стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 80 416, 72 грн. штрафу та 5 543, 93 грн. пені. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на користь Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" судові витрати.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.08.2021 року, апеляційну скаргу Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Алданова С.О., Зубець Л.П.
Також, не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2021р у справі №911/225/21 в частині задоволення позову Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" 27 698,45 грн пені; 9 793,76 грн інфляційних втрат; 7 766,21 грн 3% річних; 126 123,27 грн штрафу; 2 570,73 грн судового збору та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у частковому задоволені позову Державному підприємству "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2021 року, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. - головуюча суддя; судді - Алданова С.О., Зубець Л.П.
Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2021р у справі №911/225/21 посилаючись на те, що повний текст рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2021р у справі №911/225/21 підписано22.07.2021. копію оскаржуваного рішення Господарського суду Київської області Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" було отримано поштою лише 03.08.2021 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2021 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2021р у справі №911/225/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2021р у справі №911/225/21. Об'єднано апеляційні скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" в одне провадження. Призначено справу до розгляду за апеляційними скаргами Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на 22.09.2021 р.
02.09.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надійшли пояснення по справі.
09.09.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
13.09.2021 року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу.
У судове засідання 22.09.2021 не з'явився уповноважений представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 р. оголошено перерву до 25.10.2021 р.
23.10.2021 р року через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшли письмові пояснення.
Судове засідання 25.10.2021 р. не відбулося, у зв'язку з перебування головуючого судді Мартюк А.І. на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2021 р призначено справу № 911/225/21 за апеляційними скаргами Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД на 16.11.2021 р.
У судове засідання 16.11.2021 р не з'явився уповноважений представник відповідача.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.11.2021 р. оголошено перерву у судовому засіданні по справі №911/225/21 до 01.12.2021р.
Представник позивача у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2021р у справі №911/225/21 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю. В задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити повністю.
Представник відповідача у поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2021р у справі №911/225/21 в частині задоволення позову Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль". В задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити повністю.
01.12.2021р. представники третьої особи у судове засідання не з'явились. Причини неявки суду не повідомили, хоча про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодекс) України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третьої особи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 11.06.2014 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (правонаступник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (орендар) укладено договір оренди № 1583 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності (далі - договір).
27.12.2018 р. між позивачем та відповідачем укладено договір про внесення змін до договору оренди № 1583.
Відповідно до п. 1.1 вищезазначеного договору, зі змінами, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частину приміщення № 3.2.60, частину приміщення № 3.2.48, частину приміщення № 3.2.47, частину приміщення № 3.2.59 на третьому поверсі терміналу "D", загальною площею 782,1 кв.м., розміщене за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" (термінальний комплекс "D", загальною площею 107850,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 170023532208, реєстраційний номер в єдиному реєстрі об'єктів державної власності - 20572069.1435.НЛТНПД1884), що перебуває на балансі державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі-балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.10.2018 р. і становить 68981220,00 грн., без ПДВ.
Пунктом 3.1. договору (зі змінами) сторони визначили, що орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. № 786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - жовтень 2018 р. - 1034718,30 грн., з врахуванням проіндексованої конкурсної надбавки - 1419635,99 грн.
Згідно із п. 3.1.1. договору орендна плата сплачується щомісяця, не пізніше 15 числа звітного місяця.
Орендна плата кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 3.6. договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно із п. 5.3 договору орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює орендар, вказується призначення платежу за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).
Орендар зобов'язаний самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача акт приймання-передавання виконаних послуг, підписаний акт орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом п'яти днів з дати його фактичного отримання або ж надати в цей же строк мотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом зазначеного п'ятиденного строку акт приймання-передавання виконаних послуг не буде повернуто балансоутримувачу та/ або не надана мотивована відмова від його підписання, відповідний акт вважається підписаний сторонами (п. 5.8. договору).
Пунктом 7.1 договору оренди орендодавець зобов'язується передати орендарю в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна.
Договір укладено строком (терміном) на 20 років, що діє з 11.06.2014 р. до 10.06.2034 р. (пункт 10.1 договору зі змінами).
01.07.2014 р. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (правонаступник - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" підписано акт приймання-передавання орендованого майна, який є додатком до договору оренди № 1583 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 р., відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно: частину приміщення № 3.2.60, частину приміщення № 3.2.48, частину приміщення № 3.2.47, частину приміщення № 3.2.59 на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" (інв. № 47578), загальною площею 782,1 кв.м., розміщене за адресою: 08307, Київська область, м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль".
Як вбачається з матеріалів справи, позивач (балансоутримувач) звертався до відповідача (орендар) із претензією від 23.06.2020 р. № 35-28/5-85 про здійснення сплати суми заборгованості за вищевказаним договором в розмірі 1 526 476,92 грн. за період: березень-квітень 2020 р.
Також, позивачем (балансоутримувач) було направлено на адресу відповідача (орендар) претензію від 10.12.2020 р. № 35-28/5-262 про здійснення сплати суми заборгованості за вищевказаним договором в розмірі 3 458 547,06 грн. за період: травень-жовтень 2020 р.
Поряд із зазначеним, посилаючись на те, що відповідачем частково було здійснено сплату боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення із відповідача заборгованості за договором № 1583 оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 р. у загальному розмірі 5 780 740,33 грн., з яких: 4 401 094,10 грн. основного боргу; 285 814,75 грн. пені; 100 110,81 грн. інфляційних втрат; 69 490,91 грн. 3% річних; 924 229,76 грн. штрафу.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначає, що між сторонами, на виконання додаткового договору від 16.01.2021 р. було підписано корегувальні рахунки-фактури та акти виконаних послуг згідно вищевказаного договору за період з березня по жовтень 2020 р., а відтак, з урахуванням вказаних корегувальних рахунків та актів, з огляду на здійснення розрахунків позивачем в жовтні 2020 р. у останнього відсутня заборгованість перед позивачем.
Разом з тим, позивачем подано заяву про зміну предмета позову, відповідно до змісту якої, позивач зазначив, з урахуванням умов додаткової угоди від 16.01.2021 р. та проведення відповідного корегування заборгованості, встановлено відсутність заборгованості у відповідача за вищевказаним договором за період з березня по жовтень 2020 р., однак, врахувавши, що відповідачем здійснено розрахунки по орендній платі за договором оренди № 1583 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 р. з простроченням строків, визначених таким договором, позивач просить суд стягнути із відповідача: 33 242,38 грн. пені; 9 793,76 грн. інфляційних втрат; 7 766,21 грн. 3% річних; 206 539,99 грн. штрафу.
Відповідачем, в свою чергу, подано письмові пояснення щодо позовних вимог, з урахуванням зміни предмету позову, в яких останній наголошує на тому, що, з урахуванням підписаних між сторонами корегувальних рахунків-фактури та актів виконаних послуг, у нього відсутня заборгованість за період з березня по жовтень 2020 р., а також відсутнє прострочення грошового зобов'язання.
Предметом позову станом на дату розгляду справи по суті є вимога про стягнення із відповідача на користь позивача 33 242,38 грн. пені; 9 793,76 грн. інфляційних втрат; 7 766,21 грн. 3% річних; 206 539,99 грн. штрафу, у зв'язку із простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, що виникло за період користування майном: березень - вересень 2020 р. за договором оренди № 1583 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 р.
Судом встановлено, що 16.01.2021 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (орендар) укладено додатковий договір до договору оренди № 1583 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 р.
Згідно п. 1 зазначеного додаткового договору, сторони визначили, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 року № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" (надалі - Постанова), з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на
території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року № 392 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню па території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 року № 641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", постанови Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 року № 760 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України", Сторони погодились, що нарахування орендної плати за користування Майном, розрахованої відповідно до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції
її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786, здійснюється у розмірі 25 відсотків суми нарахованої орендної плати, згідно з додатком 3 до Постанови. Сторони встановили, що в порядку передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України № 435-1V від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) умови п. 1 Додаткового договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до його укладення, а саме на періоди з 12.03.2020 року по 17.03.2020 року включно; та починаючи з 15.06.2020 року.
Враховуючи інформацію від Окремого контрольно-пропускного пункту "Київ" Державної прикордонної служби України (лист від 06.01.2021 року № 23/128), в зв'язку із тимчасовим закриттям пунктів пропуску через державний кордон України для міжнародного пасажирського сполучення, зупиненням діяльності міжнародного пункту пропуску через державний кордон України для повітряного сполучення "Бориспіль", обмеженням доступу до термінального комплексу (пасажирський термінал) "D", неможливістю потрапляння на територію пункту пропуску "Бориспіль" та неможливістю користування орендованим Майном через обставини, які знаходяться поза волею Орендаря (не належать до його прав чи обов'язків згідно Договору) та Орендодавця, керуючись п. 6 ст. 762 та п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України № 435-IV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями), Закону України від 04.12.2020 року № 1071-IX "Про соціальну підтримку застрахованих осіб та суб'єктів господарювання на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COV1D-I9, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 та п. 3.12. Договору - на період часу, починаючи з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року включно, протягом якого Майно не могло використовуватись Орендарем за цільовим призначенням згідно Договору через обставини, за які Орендар та Орендодавець не відповідають, зупинити виконання сторонами умов Договору, передбачених пунктами 3.6., 5.3., 8.4. Договору. Сторони встановили, що в порядку передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) умови п. 2 Додаткового договору застосовуються до відносин між Сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року включно (п. 2 додаткового договору).
З урахуванням умов вищевказаного додаткового договору, між сторонами було підписано 16.01.2021 р. корегувальні рахунки-фактури та акти виконаних послуг згідно договору оренди № 1583 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 р.
Згідно корегувальних рахунків-фактури та актів виконаних послуг за договором оренди № 1583 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 р., сума зобов'язань відповідача (орендар) перед позивачем (балансоутримувач) за березень 2020 р. становить 306 531,32 грн.; за червень 2020 р. - 102 682,04 грн.; за липень 2020 р. - 191 373,63 грн.; за серпень 2020 р. - 190 990,90 грн.; за вересень 2020 р. - 191 945,85 грн.
Судом встановлено, що 27.10.2020 р. відповідачем було виконано перед позивачем зазначені зобов'язання, що підтверджується платіжними дорученнями від 26.10.2020 р. № 43296, № 43280, № 43264, № 43248, № 43232, № 43216, № 43200 (одержано банком - 27.10.2020 р.).
Крім того, в матеріалах справи міститься належним чином завірена копія акту звіряння розрахунків за період з 01.01.2020 р. по 17.01.2021 р. підписаного представниками сторін та скріпленого відтисками їх печаток, в якому відображено вищевказані обставини щодо здійснення 27.10.2020 р. відповідачем орендної плати перед позивачем за період користування майном: березень - вересень 2020 року.
Посилаючись на прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача 33 242,38 грн. пені; 9 793,76 грн. інфляційних втрат; 7 766,21 грн. 3% річних; 206 539,99 грн. штрафу.
Згідно із розрахунком позивача, здійсненим наступним чином: за період з 16.04.2020 р. по 27.10.2020 р. на суму зобов'язання, що виникло за березень місяць 2020 р. в розмірі 306 531,32 грн.; за період з 16.07.2020 р. по 27.10.2020 р. на суму зобов'язання, що виникло за червень місяць 2020 р. в розмірі 102 682,04 грн.; за період з 16.08.2020 р. по 27.10.2020 р. на суму зобов'язання, що виникло за липень місяць 2020 р. в розмірі 191 373,63 грн.; за період з 16.09.2020 р. по 27.10.2020 р. на суму зобов'язання, що виникло за серпень місяць 2020 р. в розмірі 190 990,90 грн.; за період з 16.10.2020 р. по 27.10.2020 р. на суму зобов'язання, що виникло за вересень місяць 2020 р. в розмірі 191 945,85 грн., розмір пені становить 33 242,38 грн.; розмір інфляційних втрат становить 9 793,76 грн.; розмір 3% річних становить 7 766,21 грн.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до частини четвертої ст. 231 цього ж Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно із п. 3.1.1. договору орендна плата сплачується щомісяця, не пізніше 15 числа звітного місяця.
Звітний місяць - це відрізок часу з першого до останнього числа календарного місяця, за даними якого здійснюються розрахунки.
Відповідно до п. 3.6. договору оренди № 1583 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 р. орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно із п. 3.7. зазначеного договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Пунктом 5.3. договору сторони передбачили, що орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу (у платіжних доручення, які оформляє орендар, вказується "Призначення платежу" за зразком, який надає орендодавець листом при укладенні договору оренди).
Як встановлено судом, умовами укладеного між сторонами додаткового договору від 16.01.2021 р. до договору оренди № 1583 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 р. визначено, що на період часу, починаючи з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року включно, протягом якого майно не могло використовуватись орендарем за цільовим призначенням згідно договору через обставини, за які орендар та орендодавець не відповідають, зупиняється виконання сторонами умов договору, передбачених пунктами 3.6., 5.3., 8.4. договору.
Вказаним додатковим договором сторони встановили, що в порядку, передбаченому п. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями) умови п. 2 додаткового договору застосовуються до відносин між сторонами, які виникли до його укладення, а саме з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року включно (п. 2 додаткового договору).
З урахуванням умов договору оренди, якими визначено, що орендна плата сплачується щомісяця, не пізніше 15 числа звітного місяця, судом встановлено, що орендар зобов'язаний був здійснити розрахунки по орендній платі: за березень місяць 2020 р. у розмірі 306531,32 грн. до 15.03.2020 р. (включно); за червень місяць 2020 р. у розмірі 102682,04 грн. до 15.06.2020 р. (включно); за липень місяць 2020 р. у розмірі 191373,63 грн. до 15.07.2020 р. (включно); за серпень місяць 2020 р. у розмірі 190990,90 грн. до 15.08.2020 р. (включно); за вересень місяць 2020 р. у розмірі 191945,85 грн. до 15.09.2020 р. (включно).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем лише 27.10.2020 р. було здійснено розрахунки по договору оренди за період користування майном: березень - вересень 2020 р., тобто, допущено прострочення виконання грошового зобов'язання з орендної плати за березень 2020 р. - починаючи з 16.03.2020 р.; за червень 2020 р. - починаючи з 16.06.2020 р.; за липень 2020 р. - починаючи з 16.07.2020 р.; за серпень 2020 р. - починаючи з 16.08.2020 р.; за вересень 2020 р. - починаючи з 16.09.2020 р.
Крім того, судом встановлено, що незважаючи на викладене, виходячи з вищенаведених умов додаткового договору від 16.01.2021 р. до договору оренди № 1583 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності від 11.06.2014 р., позивачем безпідставно здійснено розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу по орендній платі за березень місяць 2020 року в період з 16.04.2020 р. по 14.06.2020 р., оскільки в зазначений період діяли положення додаткового договору, якими зупинено виконання сторонами умов договору зі сплати орендної плати у період з 18.03.2020 року по 14.06.2020 року.
Колегія суддів, перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних дійшла висновку, що судом правомірно частково стягнуто з відповідача пені в сумі 27 698,45 грн., інфляційних втрат в розмірі 9793,76 грн. та 7766,21 грн. 3% річних, оскільки позивачем безпідставно нараховано штрафні санкції на суму зобов'язання за березень місяць 2020 р. в період з 16.04.2020 р. по 14.06.2020 р., виходячи із періоду визначеного позивачем, за який здійснюється нарахування та неможливості виходу за межі позовних вимог (ст. ст. 14, 237 ГПК України),
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 206539,99 грн. штрафу, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3.1.1. договору орендна плата сплачується щомісяця, не пізніше 15 числа звітного місяця.
Згідно із п. 3.8. договору оренди, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 21% від суми заборгованості.
Відповідно до частини четвертої ст. 231 цього ж Кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення штрафу в розмірі 126123,27 грн., оскільки відповідач здійснив сплату орендної плати лише 27.10.2020 р., отже останній прострочив виконання грошового зобов'язання по орендній платі за березень, червень та липень 2020 р. більше ніж на три місяці.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у ч.1 ст. 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Обов'язок доказування тих або інших обставин справи визначається предметом спору.
Згідно ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції, серед іншого, враховує, що у відповідності до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Відповідно до п. 58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (Заява № 4909/04) від 10.02.2010 р. у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Таким чином, доводи апеляційних скарг про те, що оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД».
Керуючись ст. ст. 129, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України
1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 23.06.2021р. у справі № 911/225/21 - без змін.
2. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариство з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД».
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 14.12.2021р.
Головуючий суддя А.І. Мартюк
Судді С.О. Алданова
Л.П. Зубець