Справа № 442/6273/21 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.
Провадження № 33/811/1637/21 Доповідач: Партика І. В.
01 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 жовтня 2021 року,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 454 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 6 серпня 2021 року о 04.20 год. в м. Дрогобич по вул. Війтівська Гора, 17, керував автомобілем марки «SCODA OCTAVIA», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя), від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager Alcotest 6810 та від проведення такого огляду у медичному закладі відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України.
Не погоджуючись з даною постановою особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова судді суду першої інстанції є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та морального права, без з'ясування всіх фактичних обставин справи.
Повідомляє, що суддею суду першої інстанції не розглянуто його клопотання про допит свідків, яке було подано 13 жовтня 2021 року, не надано оцінки діям працівників поліції.
Наголошує, що він 6 серпня 2021 року близько 04.20 год. зупинився на вул. Війтівська Гора на вимогу пасажирів, а не на вимогу поліції, жодних сигналів для зупинки авто в якому він їхав працівниками поліції не подавалося. Після того, як біля його авто зупинився автомобіль патрульної служби поліції на ньому увімкнулися проблискові маячки і до нього підійшов працівник поліції та попросив пред'явити свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, далі його попросили пред'явити посвідчення водія, на його запитання про причину зупинки відповіді він не отримав. Після пред'явлення посвідчення водія в додатку «ДІЯ», працівник поліції вказав йому вийти з авто, на що він знову перепитав, що трапилось і про причину перевірки, на що він відповіді не отримав. У зв'язку з цим він відмовився виходити з авто і продовжував у ньому знаходитись зі своїми пасажирами. На запитання в чому його провина, поліцейський відповів, що він їм попався, після цього вони почали себе агресивно поводити.
Працівник поліції при розмові з ним зазначив, що чує запах алкоголю з салону, на що пасажири, які знаходилися в авто відповіли, що це запах від них, це добре чутно на записі відео наявному в матеріалах справи. Незважаючи на це працівники поліції навіть не намагалися відібрати пояснення у пасажирів та встановити дійсні обставини справи. Свідки, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, на місці події не було, також в матеріалах справи відсутні їхні пояснення.
У протоколі про адміністративне правопорушення інспектор поліції не вказав, чи пропонувалося ОСОБА_1 , пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, а зазначено про те, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння і те, що від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Крім цього, повідомляє, що дії працівників поліції були неправомірними, коли його зупинили: на вулиці не було жодного освітлення, була повна темрява. Він вийшов з авто і пішов у своїх справах, коли повертався назад, то почув, що на нього біжать невідомі особи і за мить вони почали наносити удари по тілу і голові, його повалили на асфальт, почали пшикати в обличчя газовими балончиками і заламувати руки, доставили в приміщення поліції за адресою АДРЕСА_1 , де продовжували бити.
Звертає увагу, що відео, де він відмовляється від проходження медичного освідчення та проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння не є правдивим, переривається (камера виключалась з невідомих причин), не відображає подій, які відбувались, що є порушенням та не може бути належним та допустимим доказом винуватості. Наголошує, що його змушували так говорити на камеру.
На наступний день він звернувся в Дрогобицьку міську лікарню №1, так як дуже погано себе почував; лікарем було встановлено діагноз: значні забиття грудної клітки справа та перелом ребра, що підтверджується Довідкою №4084 від 7 серпня 2021 року.
9 серпня 2021 року він звернувся у відповідні правоохоронні органи для вжиття заходів, щодо неправомірних дій працівників поліції, однак поки відповіді не отримав.
Крім того, зазначає, що його не було відсторонено від керування автомобілем у встановленому законом порядку.
Заслухавши виступ особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя апеляційного суду вважає, що суддя суду першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку і навів у постанові, зокрема даними, що містяться у:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №099356 від 6 серпня 2021 року (а.с. 2), відповідно до якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (запах з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, різка зміна забарвленості шкірного покриву обличчя), від проходження огляду за допомогою приладу Drager 6820 та в медичному закладі відмовився;- відеозаписах працівників поліції з яких вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Drager та в медичному закладі;
- рапорті (а.с. 6) працівника патрульної поліції, з якого вбачається, під час патрулювання працівниками поліції було зупинено автомобіль за порушення п. 9.2 ПДР України, після зупинки було встановлено, що у водія наявні ознаки алкогольного сп'яніння;
- протоколі про адміністративне затримання серії АА №190341 від 6 серпня 2021 року (а.с. 5) за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було доставлено у службове приміщення чергової частини РВП ГУНП у Львівській області о 5 год. 15 хв. 6 серпня 2021 року для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, де йому було роз'яснено його права та обов'язки, повідомлено центр безоплатної правової допомоги, та о 7 год. 10 хв. 6 серпня 2021 року після складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 був звільнений;
- акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4) з якого вбачається, що водій відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу Drager 6820.
Твердження ОСОБА_1 про те, що його не відсторонили від керування транспортним засобом після складання протоколу, як на підставу скасування оскаржуваної постанови, суддя апеляційного суду оцінює критично, адже вказаний факт жодним чином не впливає на обсяг вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Доводи апелянта, що він звернувся в Дрогобицьку міську лікарню №1 у зв'язку із поганим самопочуттям, де лікарем було встановлено діагноз: значне забиття грудної клітки справа та перелом ребра, що підтверджується Довідкою №4084 від 7 серпня 2021 року не беруться до уваги суддею апеляційного суду, оскільки як вбачається з матеріалів: на а.с. 5 наявний протокол серії АА № 190341 адміністративного затримання, з якого вбачається, що водія було звільнено з приміщення чергової частини о 7 год. 10 хв. 6 серпня 2021 року, а огляд лікарем проведено, як зазначено в довідці №4084 (а.с. 11), 7 серпня 2021 року о 19 год. , тобто особа, яка притягується до адміністративної відповідальності звернулася до лікаря після спливу значного періоду часу, за який він мог зазнати вказаних травм за межами приміщення поліції.
Аргументи ОСОБА_1 , що суддею суду першої інстанції не розглянуто його клопотання про допит свідків не заслуговують на увагу судді апеляційного суду, оскільки в матеріалах справи відсутнє клопотання про допит свідків, а апелянтом не доведено, що він з таким клопотанням звертався до судді суду першої інстанції.
Доводи апелянта, що працівникам поліції було повідомлено, що запах алкоголю з салону авто не від водія, а від пасажирів заслуговують на увагу судді апеляційного суду. Як вбачається з матеріалів справи водієві не ставиться у провину керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а лише відмова від проходження огляду на стан сп'яніння. Та, як вбачається з матеріалів справи, внаслідок проведення такого огляду підозри працівників поліції, щодо перебування водія у стані сп'яніння, могли б бути спростовані.
Доводи апеляційної скарги, що у протоколі про адміністративне правопорушення інспектор поліції не вказав, чи пропонувалося ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків, а зазначено про те, що він керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння і те, що від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився спростовуються матеріалами справи, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 099356 від 6 серпня 2021 року (а.с. 2) зазначено, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд за допомогою приладу Drager 6820 та в медичному закладі, від якого він відмовився, окрім того дана інформація підтверджується відеозаписом, долученим до матеріалів справи.
Суддею апеляційного суду в ході проведення розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про неправомірність дій працівників поліції, а апелянтом не надано доказів які б підтверджували такі дії працівників поліції, а отже не надавати віри такому доказу як відеозапис в судді апеляційного суду немає підстав.
Окрім того, ОСОБА_1 вказав, що він звернувся в правоохоронні органи із заявою і така заява перебуває на розгляді, а тому діям працівників поліції буде надана належна правова оцінка та у випадку встановлення неправомірних дій їх буде притягнуто до відповідальності у встановленому законом порядку.
Доводи, що свідки, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, на місці події не було, також в матеріалах справи відсутні їхні пояснення, не беруться до уваги, оскільки як вбачається з матеріалів справи (а.с. 5) зазначені свідки були понятими при проведенні огляду особи, яка притягується до адміністративної відповідальності перед поміщення останнього до кімнати для затриманих.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки судді суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень суддею суду першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суддя суду першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суддя суду першої інстанції також дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням його особи, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 29 жовтня 2021 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.