Справа № 464/4147/21 Головуючий у 1 інстанції: Бойко О.М.
Провадження № 33/811/1336/21 Доповідач: Партика І. В.
01 грудня 2021 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі представника-адвоката Заремби Олександра Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м Львові апеляційну скаргу адвоката Заремби Олександра Олександровича, подану в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Сихівського районного суд м. Львова від 27 вересня 2021 року,
встановив:
цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 454 грн.
Згідно постанови, ОСОБА_1 25 травня 2021 року о 14.10 год. по вул. Стрийська, 199 у м. Львові, керував автомобілем марки «Fiat», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці), від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з даною постановою адвокат Заремба О.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
Адвокат Заремба О.О в доводах своєї апеляційної скарги зазначає, що постанова судді суду першої інстанції є необґрунтованою, постановлена з порушенням права на захист, норм матеріального права, принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників судового процесу.
Повідомляє, що ОСОБА_1 , 25 травня 2021 року о 16 годині не керував транспортним засобом, автомобіль був запаркований на проїзджій часті дороги, а ОСОБА_1 перебував на задньому сидінні пасажира - спав.
Зазначає, що о 14 год. ОСОБА_1 припаркував автомобіль на проїзджій частині дороги, зустрівся з друзями та вживав алкогольні напої поблизу авто, документи в нього забрала дружина (для того, щоб він не скористався автомобілем) та відлучилася по своїх справах, по завершені святкування він заснув на задньому сидінні авто. ОСОБА_1 повідомляв працівників поліції, що не керував автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, також він не мав наміру керувати автомобілем в стані алкогольного сп'яніння.
Звертає увагу, що з рапорту працівника поліції вбачається, що в автомобілі були сліди святкування (пляшка з під алкоголю), а поруч сліди блювотиння. Наголошує, що пояснення свідка ОСОБА_2 є лише припущеннями.
Зазначає, що працівниками поліції було допущено грубі порушення, щодо огляду (обшуку) транспортного засобу, окрім того працівники поліції погрожували ОСОБА_1 складанням матеріалів за ст. 185 КУпАП, незважаючи на те, що він виконував всі їх розпорядження.
Заслухавши виступ представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.
Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Пунктом 2.5 ПДР України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також відмова осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суддя апеляційного суду вважає, що суддя суду першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з'ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок судді суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну оцінку і навів у постанові, зокрема даними що містяться у:
-протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №188420 від 5 травня 2021 року (а.с. 1), відповідно до якого ОСОБА_1 перебував у транспортному засобі з ознаками алкогольного сп'яніння (запах з порожнини рота, нечітка мова, нечітка мова);
-відеозаписі із нагрудної камери працівників поліції з якого вбачається, що ОСОБА_1 було виявлено в автомобілі на задньому сидінні, інших осіб поблизу не було, від проходження огляду він відмовився;
-поясненні свідка ОСОБА_2 (а.с. 5) з якого вбачається, що він бачив, як попереду його транспортного засобу їхав автомобіль ОСОБА_1 , різко змінював рух, у різні сторони, потім зупинився поблизу «Арени Львів» та водій пересів на заднє сидіння та приліг;
-рапорті (а.с. 6) працівника патрульної поліції С. Фортуни, з якого вбачається, що працівники поліції виявили водія, який спав на задньому сидінні автомобіля, мав ознаки алкогольного сп'яніння, в автомобілі були сліди вживання спиртних напоїв, поруч з авто були сліди блювотиння, інших осіб поблизу авто не було.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння не заслуговують на увагу судді апеляційного суду.
Як вбачається з пояснень свідка ОСОБА_2 (а.с. 5) автомобіль «Fiat», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався від автостанції по вул. Стрийській, сильно виляв по дорозі, поблизу «Арени Львів» водій зупинився (вік водія приблизно 40-45 років, чоловік коротко стрижений) пересів на заднє сидіння та приліг. Після чого свідок викликав працівників патрульної поліції.
Доводи апелянта, що він приїхав до місця зупинки авто тверезий, вжив алкоголь з друзями, після чого заснув не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та не доведені особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та його представником в ході судового розгляду.
Доводи свідка ОСОБА_3 , дружини ОСОБА_1 , розцінюються судом, як спроба захисту правопорушника, з метою уникнення ним відповідальності за скоєне.
Твердження апелянта, що працівниками поліції було допущено грубі порушення, щодо огляду (обшуку) транспортного засобу не заслуговують на увагу, оскільки нічим не підтверджено.
Відповідно до ст. 34 ЗУ Про національну поліцію, поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу;поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб; поліцейський може здійснювати поверхневу перевірку речі або транспортного засобу: якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться правопорушник або особа, свобода якої обмежується в незаконний спосіб; якщо існує достатньо підстав вважати, що в транспортному засобі знаходиться річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров'ю такої особи або інших осіб; якщо існує достатньо підстав вважати, що річ або транспортний засіб є знаряддям вчинення правопорушення та/або знаходиться в тому місці, де може бути скоєно кримінальне правопорушення, для запобігання якого необхідно провести поверхневу перевірку.
Поверхнева перевірка речей або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону; під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу.
Як вбачається з відеозапису, працівниками патрульної поліції було проведено огляд автомобіля з участю ОСОБА_1 , який відкривав їм бардачок в автомобілі та інші місця, які просили поліцейські.
Твердження адвоката, що працівники поліції погрожували ОСОБА_1 складанням матеріалів за ст. 185 КУпАП не знайшли свого підтвердження в суді першої інстанції. Долучений до матеріалів справи диск із відеозаписом події, що мала місце 25 травня 2021 року свідчить про те, що ОСОБА_1 лише роз'яснено зміст ст. 185 КУпАП та підстави застосування.
Як вбачається з долученого до матеріалів справи відеозапису, ОСОБА_1 було повідомлено, що відносно нього будуть складені матеріали про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП у випадку, якщо він не буде виконувати законні розпорядження працівників поліції.
В апеляційній скарзі не наведено доказів, які б спростовували висновки судді суду першої інстанції.
При апеляційному перегляді, не встановлено порушень суддею суду першої інстанції ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суддя суду першої інстанції з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суддя суду першої інстанції також дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП і призначив його в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням його особи, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено.
Отже, доводи апеляційної скарги адвоката є необґрунтованими, у зв'язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
постанову судді Сихівського районного суд м. Львова від 1 вересня 2021 року, про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Заремби Олександра Олександровча подану в інтересах ОСОБА_4 - без задоволення.
Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає.
Суддя Партика І.В.