Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/1251/21
Провадження № 2/945/787/21
10 грудня 2021року Миколаївський райсуд Миколаївської області у складі:головуючого судді - Войнарівського М.М.,за участю секретаря - Жиган А.О., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 ,розглянувши в місті Миколаєві у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить суд зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з нього на користь відповідача на підставі рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04.04.2019 року у справі № 480/202/19 на утримання сина ОСОБА_3 з 1/4 до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову зазначено, що 08.08.2008 року між сторонами було укладено шлюб та ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_4 . Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 07.06.2019 року по справі №480/141/19 шлюб між сторонами було розірвано. Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04.04.2019 року по справі №480/202/19 стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання сина у розмірі 1 / 4 частини усіх видів доходу, але не менш, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Позивач 02.08.2019 року вдруге уклав шлюб. У шлюбі у подружжя народилося двоє дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Згідно позовної заяви позивач належним чином сплачував аліменти на користь відповідача на утримання сина, оскільки дбав про належне матеріальне забезпечення сина, однак з народженням дітей у другому шлюбі, яка також потребує належного матеріального забезпечення, подальша сплата аліментів у розмірі, встановленому рішенням суду, неможлива.
Ухвалою Миколаївського районного суду Миколаївської області 10.08.2021 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.
Суд, вислухавали позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .
Рішенням Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04.04.2019 року у справі № 480/202/19 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно в розмірі ј частки від усіх видів заробітку (доходу)батька ОСОБА_1 , але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,починаючи з 12.02.2019року до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно статі 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 05.02.2014 при розгляді справи № 143цс13.
Як роз'яснено у пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. ст. 181, 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв'язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Відповідно до статей 183, 184 Сімейного кодексу України за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, згідно з частиною 2 статті 182 Сімейного Кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
В судовому засіданні встановлено, що з 02.08.2019 року позивач ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 .
Одночасно з цим, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 мають спільних дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 та НОМЕР_4 .
Таким чином, у зв'язку з тим, що на утриманні позивача перебуває ще дві малолітні дитини, у нього змінився сімейний стан, а тому аліменти, які стягуються на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь відповідача, мають бути зменшені до 1 / 8 частини всіх видів доходу позивача, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
При цьому суд вважає, що зменшення розміру аліментів до 1 / 8 частини доходів позивача відповідає вимогам ст. 182 та ч.5ст. 183 СК України щодо розміру аліментів на одну неповнолітню дитину.
Судом також враховано, що день постановлення рішення про стягнення аліментів у позивача на утриманні перебувала лише одна дитина, тому факт народження другої та третьої дитини є зміною сімейного стану позивача, що в розумінні ст.192 Сімейного кодексу України є підставою для зміни розміру присуджених аліментів тому, суд вважає самостійною достатньою підставою для зміни розміру аліментів, які підлягають стягненню з позивача.
Таким чином, суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов про зменшення розміру аліментів підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 77, 81, 82, 128, 131, 141, 247, 265, 273, 354 ЦПК України, ст. ст. 180, 181, 182, 183, 184, 188, 192 Сімейного Кодексу України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів - задовольнити.
Зменшити розмір аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; уродженця с.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області;який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; паспорт НОМЕР_5 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ; уродженки с.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області; зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ; паспорт НОМЕР_7 ; РНОКПП НОМЕР_8 ) на підставі рішення Миколаївського районного суду Миколаївської області від 04.04.2019 року у справі № 480/202/19 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 до 1/8 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно з дня набрання рішення законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення складено 13.12.2021року.
Суддя М.М.Войнарівський