Шаргородський районний
суд Вінницької області
07 грудня 2021 року
м. Шаргород
справа № 152/909/21
провадження 2/152/336/21
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Соколовської Т.О.,
з участю:
секретаря судового засідання Здищук А.С.,
представника позивача адвоката Костриці В.С.,
представника відповідача адвоката Смірнова С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до Шаргородського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, в якому просить стягнути з відповідача на її користь неустойку (пеню) від суми несплачених аліментів на утримання неповнолітніх доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до судового наказу Шаргородського районного суду Вінницької області від 26.12.2019 по справі №152/1523/19, за період з 16 грудня 2019 року по 01 липня 2021 року та судові витрати на правничу допомогу.
Під час розгляду справи встановлено, що судовим наказом, виданим Шаргородським районним судом Вінницької області 26.12.2019 по справі №152/1523/19 з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі однієї третини заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 16.12.2019 і до досягнення дітьми повноліття.
15.01.2020 позивач ОСОБА_1 звернулася до Шаргородського РВ ДВС Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) з заявою про прийняття на виконання виконавчого документа по стягненню аліментів з відповідача ОСОБА_2 , повідомивши про те, що останній працює в Рахнівсько - Лісовій НВК №2 .
Постановою старшого державного виконавця Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Коваля Д.О. серії ВП № 61001443 від 23.01.2020 відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню судового наказу № 152/1523/19 та здійснено виклик ОСОБА_2 до державного виконавця.
Відповідач ОСОБА_2 прибув до Шаргородського РВ ДВС Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) 04.02.2020, заявою повідомив, що працює сторожем в Рахнівсько - Лісовій НВК №2 та просив направити в бухгалтерію відділу освіти Шаргородської РДА виконавчий лист для стягнення аліментів з його заробітної плати.
Разом з тим, лише 10.06.2020 старшим державним виконавцем Шаргородського РВ ДВС Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Ковалем Д.О. прийнята постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника, яка направлена на виконання керівнику відділу освіти Шаргородської РДА 10.06.2020 за вих. № 9269.
При цьому, державний виконавець Коваль Д.О. всупереч нормам чинного законодавства України, що регулюють стягнення аліментів, здійснив розрахунок виходячи не з розміру заробітку (доходу) ОСОБА_2 , а виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості, що стало підставою для проведення перерахунку заборгованості по аліментам під час розгляду справи в суді.
Таким чином, при вирішенні спору судом виявлено порушення вимог діючого законодавства державним виконавцем Ковалем Д.О. при виконанні судового наказу, виданого Шаргородським районним судом Вінницької області 26.12.2019 у справі №152/1523/19, в частині своєчасного звернення стягнення на заробітну плату боржника, визначення розміру аліментів, що підлягають до стягнення, контролю за виконанням судового наказу у спосіб, визначений ЗУ «Про виконавче провадження».
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання.
У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов'язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ЄСПЛ у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40). У Рішенні ЄСПЛ у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Нормою статті 18 ЗУ «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено обов'язок вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 3 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження. Так, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.
Неналежне виконання судового рішення, що набрало законної сили, свідчить про порушення посадовою особою органу державної виконавчої служби вище зазначених норм діючого законодавства під час виконання судового рішення, що є недопустимим з огляду на статтю 129-1 Конституції України.
Керуючись ст.262, п.17 ч.1 ст.353 ЦПК України, суд, -
постановив:
Направити окрему ухвалу начальнику Шаргородського районного відділу державної виконавчої служби Центрально - Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Захарчуку Т.В. для вжиття заходів по усуненню недоліків в роботі посадової особи органу державної виконавчої служби, виявлених судом при виконанні судового наказу, виданого Шаргородським районним судом Вінницької області 26.12.2019.
Про результати розгляду окремої ухвали повідомити Шаргородський районний суд Вінницької області у місячний строк з часу її надходження.
Окрема ухвала може бути оскарженою особами, яких вона стосується у апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів.
Головуючий суддя Т.О.Соколовська