Справа № 147/1143/17
Провадження № 2/147/272/21
01 грудня 2021 року смт.Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.
з участю секретаря Чудак Г.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» Державного концерну «Укрспирт», третя особа яка не заявляє самостійних вимог Фонд Державного майна України, про стягнення коштів,
У листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ДП «Тростянецький спиртовий завод» про стягнення коштів, в якому просив стягнути з відповідача на його користь 24356226 грн. 68 коп.
В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що в 2006 - 2007 роках, на прохання ДП «Тростянецький спиртовий завод», позивачем ОСОБА_1 була надана поворотна цільова фінансова допомога, у тому числі у вигляді надання в позику готівкою грошових сум в доларах США, в безготівковому порядку, а також сировиною - мелясою, що забезпечило відновленню платоспроможності ДП «Тростянецький спиртовий завод», його виробничого процесу та в цілому фінансово-господарчої діяльності, яка потребувала стабілізації за відсутності достатніх обігових коштів та наявності інших об'єктивних чинників.
За договором позики від 27 січня 2006 року укладеного між позикодавцем ОСОБА_1 та ДП «Тростянецький спиртовий завод» в особі директора Лозового В.Л., позивачем ОСОБА_1 була надана позика готівкою в сумі в розмірі 738823 грн.89 коп., що була внесена в касу заводу за проконвертованого доларового еквіваленту 14.03.2006 р. у розмірі 90303,84 доларів США (457930 грн. 75 коп. за курсом 5,07 грн. до одного) та 07.06.2006 р. в розмірі 55152,786 доларів США ( 280893 грн. 14 коп. за курсом 5,093 грн. до одного). Тобто, за умов договору, було внесено в касу заводу всього доларового еквіваленту в сумі 145456, 63 доларів СІЛА, що склало 738823 грн. 89 коп. на строк на протязі виробничої необхідності заводу (п.3.1. договору) з поверненням цієї суми (п.4.1. договору) доларового еквіваленту на дату повернення грошових сум за курсом НБУ на цю дату. На цю суму грошей було видано касові ордери заводу, гроші використано на сплату ліцензії та інше.
Окрім цього, на протязі 2006 року ОСОБА_1 була надана поворотна фінансова допомога заводу згідно вказаного договору від 27 січня 2006 р. в безготівковому порядку в сумі 1066740 грн. 00 коп. через повірених осіб, яка станом на 12.04.2007 р. не повернута та за курсом НБУ на 13.04.2007 р. в розмірі 5,17 грн. до одного складає 206.332,69 доларів США, які повинні бути повернуті кредитору за умов договору. Ці обставини підтверджені наявною кредиторською заборгованістю заводу за звітом та виданими ОСОБА_1 зобов'язальними документами ДП «Тростянецький спиртовий завод» від 02.03.2007 р., від 12 - 13.04.2007 р., договором позики від 27 січня 2006 р., ін., за якими ДП «Тростянецький спиртовий завод» визнає факт існування заборгованості перед позивачем в сумі 1066740,00 грн., яка гарантується заводом до сплати в повній сумі до повного та остаточного виконання зобов'язань заводу перед кредитором за курсом НБУ на повинно відповідати сумі 206.332,69 доларів США.
Згідно договірних умов та зобов'язань сторін, позивач передав відповідачу на зберігання своє майно - мелясу на умові повернення цього майна за вимогою за його початкової вартості, що була передана на зберігання, а також на умовах права переробки цієї сировини в спирт, виробничої та іншої необхідності заводу за умов та обставин, що викладені у договорах позики від 27 січня 2006 року, договорах відповідального зберігання майна (меляси) від 17 лютого 2006 р. та від 20 березня 2006 р.
Всього передано заводу меляси в кількості 6626.292т, що станом на 13.04.2007 р. взагалі не сплачено та не повернуто поклажодавцю - ОСОБА_1 . Вартість майна (меляси) склала 2510.046 грн.01 коп., що в доларовому еквіваленті на той час складало за курсом 5.20 грн. до одного 482.701,16 доларів СІІІА. Було перероблено меляси в спирт в кількості 3024,28 тон, а решта кількості меляси - 3601,998 тон залишалася на складі сировини та перероблена в спирт не була (за звітом) , але подалі зникла за незрозумілих обставин.
В жовтні - грудні 2014 року позивач особисто звернувся до ДП «Тростянецький спиртовий завод» з вимогою провести розрахунки за зобов'язаннями та за умов договорів, що були укладені в 2005 - 2007 роках між позивачем та ДП «Тростянецький спиртовий завод» на підставі проведених звірок, звітних документів, правочинів, тощо, але без будь - яких дієвих дій зі сторони відповідача - юридичної особи, письмової відповіді не отримав та було вказано, що підприємство не працює та перебуває в умовах реорганізації та ліквідації, розкрадене та зруйноване в 2011 - 2013 роках, а тому не відповідає за зобов'язаннями.
ОСОБА_1 не отримав жодної гривні та жодного кілограма меляси, тобто поніс збитки, що згідно з звітом ДП «Тростянецький спиртовий завод» перед ОСОБА_1 на дату 13.04.2007 р. склало суму 4.295.610 грн. 07 коп., що відповідає сумі доларового еквіваленту в розмірі 834.490.48 доларів СІІІА що були витрачені позивачем при наданні заводу позики, поворотної фінансової допомоги як грошима, так і майном - мелясою. В зв'язку з чим позивач також просив сплатити йому згідно вимог норми закону за ст.625 ЦК України , за прострочку платежу 3% річних за весь час прострочення. Враховуючи неналежне виконання зобов'язань у відповідача виникла заборгованість на загальну суму 24.356.226 грн.68 коп., які позивач просив стягнути з відповідача.
Ухвалою судді Тростянецького районного суду Вінницької області від 19 лютого 2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
На підставі розпорядження керівника апарату Тростянецького районного суду Вінницької області № 103 від 07.02.2020 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ у зв'язку із відрахуванням із штату суддів Тростянецького районного суду Вінницької області головуючого по справі ОСОБА_3 на підставі наказу від 05.02.2020 № 6-к, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2020 у справі № 147/1143/17(провадження 2/147/143/20) визначено головуючого суддю Мудрак А.М.
Ухвалою судді від 30 липня 2020 року прийнято до свого провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» Державного концерну «Укрспирт» про стягнення коштів та призначено підготовче засідання.
21.08.2020 представником відповідача подано заперечення на позовну заяву.
18.09.2020 позивачем подано уточнення позовних вимог.
11.11.2020 представником відповідача подано заперечення на уточнені позовні вимоги.
Ухвалою суду від 24 грудня 2020 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» Державного концерну «Укрспирт» про стягнення коштів.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 11 лютого 2021 року ухвалу Тростянецького районного суду Вінницької області від 24 грудня 2020 року скасовано і справу направлено для продовження розгляду.
14 квітня 2021 року позивачем подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій він просив стягнути на його користь з відповідача кошти заборгованості по касі в сумі 738823,89 грн. за договором поступки права вимоги, кошти заборгованості за поступкою права вимоги по поставці меляси за договором купівлі-продажу, що облікована та рахується за реєстром простроченої кредиторської заборгованості в сумі 1066740,23 грн., кошти за поступкою права вимоги за надану (відпущену) мелясу зі схову в борг з відстроченням платежу в сумі 1007393,21грн., кошти за поступкою права вимоги майна(меляси), що перебувала на зберіганні в загальному мелясосховищі в сумі 1502653,60грн., яка не оприходувана спиртзаводом та перебувала поза його балансом. Крім того просив стягнути на його користь інфляційні втрати за весь час прострочення платежу за вимогами ст.625 ЦК України в сумі 5441113,31грн. з моменту вимоги, та стягнути на його користь 3% річних в сумі 773228,00грн. Разом до стягнення в сумі 10499952,23 грн.
Ухвалою суду від 25 травня 2021 року залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Фонд Державного майна України.
03 серпня 2021 року третьою особою Фондом Державного майна України надано до суду пояснення, в яких вони просять відмовити ОСОБА_1 в позові.
11 серпня 2021 року позивачем ОСОБА_1 подано до суду заперечення на пояснення третьої особи, в яких він просив задовольнити його позовні вимоги повністю.
Ухвалою суду від 22 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 зменшені позовні вимоги в сумі 10499952,23грн. підтримав, просив задовольнити. Вказав, що всі договора про відступлення права вимоги дійсні. Позику він надавав в 2005-2006 роках. Строку повернення позики не було конкретизовано. В 2014 році він звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів та майна у виді меляси, однак йому нічого не було повернуто. З цього часу у нього виникло право на звернення до суду, однак, оскільки він хворів, тому в 2017 році він змушений був звернутися до суду з даним позовом.
Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечив щодо заявлених позовних вимог, просив відмовити в позові повністю, оскільки позивачем не доведено факту передачі коштів підприємству, крім того вказана позивачем меляса не була облікована. Крім того, вважає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Як визначено ст. 55 Конституції України та ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
Суд за правилом ч.1 ст. 13 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтями 15, 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або заперечення, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.
За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 27 січня 2006 року між фізичною особою ОСОБА_1 та Державним підприємством «Тростянецький спиртовий завод» було укладено договір позики (а.с.18 том1).
Відповідно до п.1.1 договору з метою фінансової стабілізації Позичальника Позикодавець надає Позичальникові позику шляхом надання поворотної цільової фінансової допомоги у грошовому вигляді та сировиною (мелясою), тмц на загальну суму 600000 доларів США, що за курсом НБУ 5,00грн. до одного, складає суму 3000000грн.
Пунктом 2.1 договору передбачено, що позика надається на протязі 2006-2007 років.
Термін дії передбачений п.3.1 договору: термін надання позики визначається з моменту підписання цього Договору та становить строк на протязі виробничої необхідності.
З листа ДП «Тростянецький спиртовий завод» від 12.04.2007 направленого на ім'я ОСОБА_1 підтверджено про наявність заборгованості щодо отриманої поворотної фінансової допомоги в грошовому вигляді та сировиною-мелясою, та визнано право вимоги виконання боргових зобов'язань ДП «Тростянецький спиртовий завод» на загальну суму 4295610,07 грн.(а.с.19 том 1).
Крім того, з листа ДП «Тростянецький спиртовий завод» від 02.03.2007 підтверджено про отримання від ОСОБА_1 на відповідальне зберігання меляси з правом її переробки в кількості 6626,292 тони, також безготівкових та готівкових коштів, які зобов'язались повернути (а.с.20 том 1).
Відповідно до зведеного акту прийомки-передачі до договору за 2006 рік підтверджено, що поклажодавець ОСОБА_1 через повірених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 передав на відповідальне зберігання мелясу всього в кількості 6626292кг, на загальну суму 2510046,01грн., а ДП «Тростянецький спиртовий завод» в особі директора Лозового В.Л. прийняв на зберігання дану мелясу (а.с.21 том 1).
На підтвердження надання коштів ДП «Тростянецький спиртовий завод» позивачем надано суду розписку ДП «Тростянецький спиртовий завод» (за підписом директора Лозового В.Л. та головного бухгалтера Юрчик Н.О.) від 24.10.2006, з якої вбачається, що в І-ІІ кварталах 2006 року отримано та проконвертовано в нацвалюту відповідно 90303 доларів 84 центи США та 55152,78 доларів США, які прийнято готівкою в касу заводу в якості поворотної цільової фінансової допомоги заводу. Також заводом отримано додатково безготівково в сумі 1066740,00 грн. та сировиною - мелясою в кількості 3024,28 тон (а.с.22 том 1).
17 лютого 2006 року між ОСОБА_1 та ДП «Тростянецький спиртовий завод» було укладено договір відповідального зберігання майна. Відповідно до п.4 договору поклажодавець як особисто, так і через повірену особу ОСОБА_4 передає, а охоронник приймає на схов (зберігання) меляси в кількості 3500 тон (а.с.30 том 1).
20 вересня 2006 року між ОСОБА_1 та ДП «Тростянецький спиртовий завод» було укладено договір відповідального зберігання майна. Відповідно до п.4 договору Поклажодавець як особисто, так і через повірену особу ОСОБА_5 передає, а Охоронник приймає на схов (зберігання) меляси в кількості 1500.00 тон . (а.с.32 том 1).
Також в якості доказів надано копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.06.2006 на суму 280893,14 грн. та квитанції до прибуткового касового ордеру від 14.03.2006 на суму 457930,75 грн. (а.с.23 том 1); акт прийомки передачі до договору від 20.09.2006 меляси в кількості 1506.634 тон (а.с.24 том 1); акт прийомки передачі до договору від 17.02.2006 меляси в кількості 1610.10 тон (а.с.25 том 1); акт прийомки передачі до договору від 17.02.2006 меляси в кількості 1009.558 тон (а.с.26 том 1); акт прийомки передачі до договору від 17.02.2006 меляси в кількості 2500.00 тон (а.с.27 том 1); копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 20.09.2006 на суму 400000,00 грн, копії квитанції до прибуткового касового ордеру від 29.09.2006 на суму 200000,00 грн. (а.с.29 том 1); копії квитанцій до прибуткового касового ордеру від 06.02.2006, від 15.02.2006 року, 14.03.2006, 05.05.2006, від 27.01.2006, від 24.02.2006, 07.06.2006 (а.с.65 том 1).
13 квітня 2007 ДП «Тростянецький спиртовий завод» в особі директора Лозового В.Л. була написана боргова розписка про отримання готівкових коштів в сумі 738823,89 грн. від ОСОБА_1 (а.с.31 том 1).
17.11.2014 ОСОБА_1 було надіслано до керівництва ДП «Тростянецького спиртового заводу» претензію з вимогою про погашення виниклої заборгованості (а.с.15 том 1) та вдруге подано на адресу відповідача 27.11.2014 (а.с.16 том 1).
Також позивачем було надіслано до відповідача заяву претензію з вимогою погашення заборгованості, датовану 17.05.2017 (а.с.17 том 1).
З копії листа №1/37 від 15.03.2007 вбачається надання коштів ОСОБА_1 в якості цільової поворотної фінансової допомоги (а.с.63 том 1).
17 травня 2017 року позивачем було направлено на адресу ліквідаційної комісії державного концерну спитрової та лікеро-горілчаної промисловості претензію з вимогою погашення боргу (а.с.119 том ).
Надана позивачем в якості доказів квитанція до прибуткового касового ордеру №1/01 від 17.11.2005 судом не приймається в якості доказів в зв'язку з відмовою позивача від дослідження та прийняття до справи даного доказу (а.с.139 том 1).
Також судом встановлено, що 17 листопада 2005 року між ОСОБА_1 ДП «Тростянецький спиртовий завод» укладено договір №01/1-05 надання поворотної фінансової допомоги. Відповідно до п.5 договору цільова фінансова (грошима та сировиною) поворотна допомога складає 3 млн грн., що за курсом НБУ складає 600 тисяч доларів США (а.с.148 том 1). На підтвердження взаєморозрахунків позивачем надано суду акти звірки взаємних розрахунків та розхідні накладні (а.с.149-192 том1). Дані докази суд приймає як належні та допустимі, враховуючи, що відповідачем вони не спростовані.
Суд зазначає, що докази у справі відповідно до положень ст. 89 ЦПК України оцінюються, окрім іншого, за принципом їх достатності і взаємного зв'язку у їх сукупності.
Суд не приймає в якості доказів висновок експертів від 11.08.2021 №4313/4314/21-21, оскільки такий здійснений в рамках іншої цивільної справи № 127/4126/18 та на вирішення експерту ставилося питання: "Чи виконаний підпис в розписці про виконання боргових зобов'язань за договором позики від 11 липня 20217 року самим ОСОБА_7 чи іншою особою?", що немає відношення до предмету розгляду даної цивільної справи (а.с.234-238 том 4).
Крім того ухвалою суду від 22.09.2021 було задоволено клопотання позивача про виклик свідків. Однак в судовому засіданні позивач відмовився від заявленого клопотання про виклик свідків, оскільки йому стало відомо про смерть свідка ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , та неможливістю прибути в судове засідання свідка ОСОБА_6 .
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст. 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно із ч.1 ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті. Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Отже як національна валюта гривня вважається єдиним законним платіжним засобом на території України.
Разом з тим ч.2 ст. 533 ЦК України допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом НБУ, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Між сторонами укладено договір позики та надання поворотної фінансової допомоги, що підтверджено в судовому засіданні та не спростовано учасниками справи.
Відповідно до ст. ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона передає у власність другій стороні грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до п.п. 4.2. п.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 15.12.2004 року №637, ( яке діяло на час виникнення правовідносин) усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів). Підпунктом 4.3. п.4 цього Положення зазначено, що записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.
Оглянувши в судовому засіданні в якості доказів касову книгу ДП «Тростянецький спиртовий завод» за період з 10.05.2006 по 08.09.2006 рік встановлено прибуток від ОСОБА_8 зворотної фін допомоги на 100000,00 грн. (каса за 17.05.2006 аркуш №3), 07.06.2006 (аркуш 13) встановлено видаток ОСОБА_4 зворот допомоги, 08.06.2006 (аркуш 14) встановлено видаток ОСОБА_4 зворот допомоги, 03.07.2006 (аркуш 26) встановлено прибуток ОСОБА_4 зворот. фін. допомоги на суму 48634,50 грн., 27.07.2006 (аркуш 40) встановлено видаток ОСОБА_4 зворот допомоги в сумі 1000,00 грн., 01.08.2006 (аркуш 41) встановлено видаток ОСОБА_4 зворот фін. допомоги в сумі 1000 грн., 23.08.2006 (аркуш 46) встановлено видаток ОСОБА_9 зворот фін. допомоги 712,00 грн., 06.09.2006 (аркуш 49) встановлено видаток ОСОБА_4 зворот допомоги в сумі 2000 грн.
Оглянувши в судовому засіданні в якості доказів касову книгу ДП «Тростянецький спиртовий завод» за період з 26.12.2005 по 04.05.2006 рік встановлено прибуток від ОСОБА_8 поворотна фін допомоги на 100000,00 грн.(каса за 28-29.12.2005 аркуш №2), встановлено 18.01.2006 (аркуш 9) встановлено видаток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 100000 грн., 20.02.2006 (аркуш 20) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 38000,00 грн., 21-22.02.2006 (аркуш 21) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 13200,00 грн., 27.02.2006 (аркуш 22) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 76488,30 грн., 13.03.2006 (аркуш 28) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 51000,00 грн., 23.03.2006 (аркуш 32) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 101233,00грн., 27.03.2006 (аркуш 33) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 32000.00грн., 29.03.2006 (аркуш 35) встановлено видаток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 511921,30 грн., 18.04.2006 (аркуш 43) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 80000,00 грн., 20.04.2006 (аркуш 45) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 80000,00 грн., 21.04.2006 (аркуш 46) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 7700,00 грн., 26.04.2006 (аркуш 47) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 10000,00 грн., 28.04.2006 (аркуш 49) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 3000,00 грн., 04.05.2006 (аркуш 50) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 81900,00 грн.
Оглянувши в судовому засіданні в якості доказів касову книгу ДП «Тростянецький спиртовий завод» за період з 19.04.2005 по кінець 2005 року встановлено: 08.11.2005 (аркуш 27) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 3300,00 грн., 10.11.2005 (аркуш 29) встановлено прибуток ОСОБА_4 поворотної фін допомоги в сумі 10000,00 грн., 17.11.2005 (аркуш 33) встановлено прибуток фірма «Артінвест» в сумі 23720,00 грн., 28.11.2005 (аркуш 36) встановлено прибуток фірма «Артінвест» в сумі 48500,00 грн., 29.11.2005 (аркуш 37) встановлено прибуток фірма «Артінвест» в сумі 32350,00 грн.
Отже судом підтверджено співпрацю та взаєморозрахунки між позивачем через повірену особу та відповідачем. А також між первинним кредитором, правонаступником прав та обов'язків якого став позивач за договором відступки права вимоги.
На підтвердження заперечень щодо заявленого позову відповідачем надано суду довідку №61 від 27.02.2019 ДП «Тростянецький спиртовий завод» відповідно до якої станом на 27.02.2019 заборгованість по фізичній особі ОСОБА_1 за даними бухгалтерського обліку не рахується (а.с.36 том 2); копію аркуша з касової книги за 07.06.2006, копії аркушів з касової книги за період з 13.03.2006 по 17.03.2006, копію балансу за 2010 рік, розшифровку кредиторської заборгованості(а.с.38-44 том 2 ).
Крім того, відповідачем надано суду акт від 27.08.2021, в якому зазначено, що реєстрів кредиторської заборгованості за роздруківкою за 2005,2006,2008 та 2008 роки, звітних первинних документів руху сировини меляси за 2005,2006,2007,2008 роки, первинних документів за підставою виникнення кредиторської заборгованості у ТОВ «Тетій» за 2006, 2007, 2008 роки, звітних документів за рухом продукції (спирту) за 2007 рік, касових книг за 2005, 2006, 2007 роки в архіві не виявлено (а.с.216 том 4).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Крім того судом встановлено, що 29 грудня 2006 року між СПД ОСОБА_5 та ОСОБА_1 було укладено договір про відступлення права вимоги боргу, відповідно до п.1.2 якого новий кредитор повністю одержує право вимагати від боржника належного виконання зобов'язань за основним договором в сумі 602653,60грн. (а.с.195 том 1).
21 березня 2007 року між ОСОБА_1 (новий кредитор) ДП «Тростянецький спиртовий завод»( боржник) та ТОВ «Арте Інвест» (старий кредитор) було укладено договір поступки права вимоги . Відповідно до п.1, п.2 договору старий кредитор поступається, а новий кредитор отримує та набуває права вимоги від боржника належного та повного виконання зобов'язань на отримані боржником грошові кошти, ТМЦ, обладнання, сировину (мелясу) на протязі 2005-2006 років. За цим договором новий кредитор отримує та набуває право вимоги від боржника виконання зобов'язань за договором поступки права вимоги боргу від 25 січня 2007 року в сумі 1066740,72 грн., та від 25.01.2017 в сумі 1007393,21 грн. (а.с. 203, 205, 206 том 1).
27 березня 2007 року між ОСОБА_1 (новий кредитор) ДП «Тростянецький спитровий завод» ( боржник) та ОСОБА_4 ( старий кредитор) було укладено договір поступки вимоги. Відповідно до п.1, п.2 договору старий кредитор поступається, а новий кредитор отримує та набуває права вимоги від боржника належного та повного виконання зобов'язань на отримані боржником грошові кошти, ТМЦ, обладнання, сировину(мелясу) на протязі 2005-2006 років. За цим договором новий кредитор отримує та набуває право вимоги від боржника виконання зобов'язань за договором поступки права вимоги боргу від 17.03.2007 в сумі 900000,00грн.(а.с.207,209-210 том 1).
Крім того факт надання первинними кредиторами поворотної фінансової допомоги та товару у вигляді меляси підтверджено наданими суду доказами: звітом накладних а.с.71,72 том 3), накладними (а.с.73,74 том 3), квитанціями (а.с.82 том 3), виписками по рахункам а.с.83,84 том 3).
Факт надання фінансової поворотної допомоги та співпраці між позивачам та відповідачем підтверджено наданими суду доказами у виді доручень, договорів доручення, договорів купівлі-продажу, перевезення вантажу, договір зберігання меляси (а.с. 211-250 том 1; а.с. 1-30 том 2).
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Після укладення договору відступлення права вимоги (купівлі-продажу дебіторської заборгованості тощо) відбувається заміна кредитора в зобов'язанні. У даному разі новий кредитор займає місце старого (первісного), згаданого в договорі відступлення права вимоги.
Якщо боржника в письмовому вигляді не повідомили про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У подібній ситуації виконання боржником свого боргу первісному кредитору є належним виконанням (ч. 2 ст. 516 ЦКУ). Саме тому договір відступлення права вимоги (п. 2.2) покладає на первісного кредитора обов'язок щодо повідомлення боржника про відступлення права вимоги, що відбулося. Водночас це повідомлення може надіслати і новий кредитор, який мусить надати боржникові докази переходу права вимоги, що відбувся (ч. 2 ст. 517 ЦКУ).
Оглянувши в судовому засіданні копії договорів відступлення права вимоги наданих позивачем в якості доказів, судом підтверджено законність, правомірність укладених договорів. Згідно з ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до зазначених в якості доказів договорів відступки права вимоги ОСОБА_1 отримав та набув права вимоги до боржника ДП «Тростянецький спиртовий завод» належного та повного виконання зобов'язань щодо сплати боргу до договором поступки права вимоги.
Позивачем ОСОБА_1 в якості нового кредитора направлялися відповідачу претензії з вимогою про повернення грошових коштів у порядку поступки права вимоги за борговими зобов'язаннями в сумі проконвертованої валюти, однак досудова вимога відповідачем залишена без реагування.
Оскільки відповідач свої договірні зобов'язання належним чином не виконує, існує порушення їх виконання. Право позивача порушене, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, тому ДП «Тростянецький спиртовий завод» повинен нести відповідальність згідно з умовами договору та сплатити на користь позивача визначену правочинами про відступлення прав вимоги суму заборгованості в загальному розмірі 4315610,93грн.
Щодо заяви представника відповідача про застосування спливу строків позовної давності суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в за-коні з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб'єктивного матеріального цивільного права ( регулятивного ), тобто після виникнення права на захист ( охоронного ) - стаття 257 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України ). Нормою частини третьої вказаної статті ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку (частина п'ята статті 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252 - 255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Судом встановлено, що 17.11.2014 року позивачем ОСОБА_1 вперше надіслано на адресу відповідача претензію з вимогою погашення боргу. До суду він звернувся 13 листопада 2017 року (що підтверджено відміткою на конверті, яким було надіслано на адресу суду позовну заяву з додатками) (а.с.35 том 1), тобто в межах строку позовної давності, тому твердження відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності не заслуговують на увагу.
Стаття 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Як зазначено у ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 599, 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності до положень статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Як убачається з матеріалів справи відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань, тому позивач відповідно до положень статті 625 ЦК України має право на отримання 3% річних та інфляційних втрат.
Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних втрат та 3% річних (ч. 2 ст. 625 ЦК України) не є санкцією (неустойкою в розумінні ст. 549 ЦК України), а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
З огляду на викладене до вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних застосовується загальна позовна давність у три роки.
Враховуючи позицію позивача суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 , стягнувши із відповідача на його користь інфляційні втрати та 3% річних в межах трирічного строку позовної давності, що передує дню звернення до суду з позовом, тобто за період з 13 листопада 2014 до 13 листопада 2017 року (до дати звернення до суду з даним позовом, що підтверджується відміткою на конверті (а.с.35 том 1).
Так 3% річних за прострочення виконання зобов'язання за період з 13.11.2014 по 13.11.2017 становить 388759 грн. 70 коп.
Щодо інфляційних втрат, то при їх визначенні суд також враховує встановлені Державною службою статистики України індекси інфляції ( індекси споживчих цін ) за період прострочення зобов'язання та Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03 квітня 1997 року № 6297. Згідно вказаного листа Верховного Суду України для визначення індексу за будь-який період необхідно помісячні індекси, що складають відповідний період, перемножити між собою. При цьому, застосовуючи індекс інфляції, слід враховувати, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. Тому умовно необхідно вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то починаючи з наступного місяця.
Отже розмір втрат від інфляції за період з грудня 2014 року до листопада 2017 року становитиме 3668212,30 гривень.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Ко-дексом. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає ци-вільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасни-ками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсут-ність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх пред-ставників, письмових та речових доказів, висновків експертів ( стаття 76 ЦПК України ).
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» Державного концерну «Укрспирт», третя особа яка не заявляє самостійних вимог Фонд Державного майна України, про стягнення коштів слід задовольнити частково та стягнути з відповідача заборгованість в сумі за зобов'язаннями 4315610 грн. 92 коп, інфляційні витрати в сумі 3668212 грн. 30 грн. та 3% річних в сумі 388759 грн. 70 коп.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач відповідно до довідки МСЕК серія АС №004583 від 14.02.2009 року є інвалідом ІІ групи (безстроково) і відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" звільнений від сплати судового збору,
Ціна позову складає 10499952,23грн.(відповідно до зменшених позовних вимог).
Згідно з пп.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на час звернення до суду з даним позовом в 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600,00 грн., тому з відповідача підлягає до стягнення судовий збір на користь держави в сумі 8000 грн. (1600 грн. х 5 =8000грн. 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» Державного концерну «Укрспирт», третя особа яка не заявляє самостійних вимог Фонд Державного майна України, про стягнення коштів - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» Державного концерну «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 заборгованість в сумі за зобов'язаннями 4315610 грн. 92 коп. (чотири мільйони триста п'ятнадцять тисяч шістсот десять гривень 92 копійки), інфляційні витрати в сумі 3668212 грн. 30 грн. (три мільйони шістсот шістдесят вісім тисяч двісті дванадцять гривень 30 копійок) та 3% річних в сумі 388759 грн. 70 коп. (триста вісімдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 70 копійок) разом в сумі 8372582 грн. 93 коп. (вісім мільйонів триста сімдесят дві тисячі п'ятсот вісімдесят дві гривні 93 копійки).
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Тростянецький спиртовий завод» Державного концерну «Укрспирт» на користь держави судовий збір в розмірі 8000 грн. 00 коп. (вісім тисяч 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне ім'я сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач - Державне підприємство «Тростянецький спиртовий завод» Державного концерну «Укрспирт», адреса місця знаходження: вул.Соборна, 14, смт Тростянець, Гайсинський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 05459157;
Третя особа - Фонд Державного майна України, адреса місця знаходження: вул. Генерала Алмазова, 18/9, м. Київ, код ЄДРПОУ 00032945.
Повний текст рішення складено 09 грудня 2021 року.
Суддя А.М. Мудрак