06 грудня 2021 року Справа № 280/9141/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_1 призначеної з 12.02.2020 пенсії за віком на банківський рахунок НОМЕР_2 , відкритий для перерахування пенсійних виплат у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплачувати ОСОБА_1 призначену пенсію за віком, починаючи з 12.02.2020 на банківський рахунок НОМЕР_2 , відкритий для перерахування пенсійних виплат у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», у строки передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області невиплачену в строк ОСОБА_1 пенсію за віком, виплатити з одночасним нарахуванням компенсації втрати частини доходів, в порядку передбаченому Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-111 на банківський рахунок НОМЕР_2 , відкритий для перерахування пенсійних виплат у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК»; визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути подану ОСОБА_1 через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України Заяву на виготовлення пенсійного посвідчення (номер звернення 410, дата звернення 03.09.2021); зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути подану ОСОБА_1 через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України Заяву на виготовлення пенсійного посвідчення (номер звернення 410, дата звернення 03.09.2021) та вчинити необхідні дії з метою виготовлення на ім'я ОСОБА_1 пенсійного посвідчення у паперовій формі;.
Ухвалою суду від 04.10.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
04.11.2021 (вх. № 63908) відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що пенсія позивачу призначена на підставі рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/1974/20 відповдно до резолютивної частини. Відтак підстави для виплати пенсії відсутні. Просить у задоволенні позову відмовити.
12.11.2021 позивач надав відповідь на відзив (вх. №66089), відповідно до якого надано додаткові пояснення щодо позовних вимог, просить позов задовольнити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 1961 року, має страховий стаж, 36 років 7 місяців 6 днів, що підтверджується розпорядженням про призначення/ перерахунок пенсії.
З 1998 року позивач постійно проживає у Державі Ізраїль.
Позивач є громадянином України, що підтверджується Паспортом громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_3 , дата видачі 23.12.2019, орган, що видав 2312, строк дії 23.12.2029,
Позивач 12.02.2020 звернувся до Шевченківського відділу обслуговування громадян м. Запоріжжя (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із Заявою про призначення пенсії за віком.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи Головне управління ПФУ в Запорізькій області повідомило позивача про те, що йому відмовлено у призначені пенсії за віком, оскільки позивач не має паспорта громадянина України у відповідності до п.І Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503/ХІІ, та фактично проживає за межами України в Державі Ізраїль, реєстрація місця проживання на території України відсутня.
Не погодившись з такими діями (бездіяльністю) Головного управління ПФУ в Запорізькій області позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2020 у справі № 280/1974/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії позовні вимога задоволено в повному обсязі:
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо неприйняття рішення про призначення пенсії за наслідком розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 12.02.2020.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області викладену у Повідомленні № 0900-0208-8/5347 від 24.02.2020, щодо відмови у призначені ОСОБА_1 пенсії за віком.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком починаючи з 12.02.2020 (з дати звернення за призначенням пенсії), відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-1V.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2020 у справі № 280/1974/20 - повернуто апелянту.
Таким чином, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2020 у справі № 280/1974/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії набрало законної сили 11.08.2020.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2020 по справі № 280/1974/20 та ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 11.08.2020 відповідач 10.09.2020 рішенням про призначення пенсії за № 083850004853 призначив позивачу пенсію за віком, з 12.02.2020 (дати звернення за призначенням пенсії), відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Згідно розпорядження про призначення/перерахунок пенсії позивачу призначено пенсію за віком, розмір якої з надбавками, становив:
з 12.02.2020 по 30.04.2020 - 7233,79 гривень;
з 01.05.2020 по 30.06.2020 - 7233,79 гривень;
з 01.07.2020 по 31.08.2020 - 7234,53 гривень;
з 01.09.2020 по 30.11.2020 - 7234,53 гривень;
з 01.12.2020 по довічно - 7235,10 гривень.
З метою отримання призначеної пенсії позивач відкрив у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» розрахунковий рахунок для пенсійних виплат та подав до Головного управління ПФУ в Запорізькій області (Шевченківське відділення) заяву про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок ( НОМЕР_4 ).
Проте, на зазначений позивачем банківський рахунок грошових коштів не надійшло.
Для з'ясування підстав невиплати призначеної пенсії позивач 26.08.2021 звернувся до відповідача із запитом в якому просив роз'яснити причини невиплати призначеної йому починаючи з 12.02.2020 пенсії та у разі прийняття рішення про припинення виплати призначеної пенсії або прийняття будь-якого іншого управлінського рішення за яким відбулася невиплата призначеної пенсії просив надати належним чином завірену копію відповідного рішення.
Відповідач розглянув запит позивача та надав відповідь у вигляді листа від 09.09.2021 № 12654-11916/К-02/8-0800/21, в якому окрім іншого зазначив, що: «... Спеціалістами відділу з питань перерахунків пенсій № 1 було, в добровільному порядку, виконано рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 07.05.2020 по справі № 280/1974/20 та призначена Вам пенсія за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 12.02.2020 року (з дати звернення за призначенням пенсії).
Оскільки в вищезазначеному рішенні суду було зобов'язано лише призначити пенсію за віком, тому законні підстави для її виплати відсутні».
Позивач через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України 13.09.2021 звернувся до відповідача із клопотанням (номер звернення ВЕБ-08001-Ф-С-21-080111), в якому зазначив, що відповіддю Головного управління ПФУ в Запорізькій області від 09.09.2021 № 12654- 11916/К-02/8-0800/21 було повідомлено, що за рішенням суду була призначена пенсія за віком. Оскільки судовим рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області було зобов'язано лише призначити пенсію за віком, законні підстави для її виплати відсутні. Прошу надати інформацію про розмір нарахованої мені з 12.02.2020 по дату звернення та не виплаченої пенсії за віком. Крім того, у відповіді надати інформацію про розмір нарахованої пенсії за кожен місяць починаючи з 12.02.2020 по місяць звернення.
Відповідач розглянув звернення позивача та надав відповідь у вигляді листа від 17.09.2021 № 13261-13146/К-02/8-0800/21, в якому окрім іншого зазначив, що: «... Оскільки в вищезазначеному рішенні суду було зобов'язано лише призначити пенсію за віком, тому відсутні нарахування пенсії за кожен місяць».
Також від відповідача надійшов лист від 16.09.2021 № 13148-12389/К-02/8-0800/21, в якому окрім іншого він зазначив, що: «... Оскільки в вищезазначеному рішенні суду було зобов'язано лише призначити пенсію за віком, тому законні підстави для виплати пенсії на картковий рахунок відсутні».
Таким чином, відповідач приймаючи 10.09.2020 рішення про призначення пенсії за № 083850004853 лише призначив позивачу пенсію за віком, проте нарахування призначеної пенсії, сплату її у строки визначені законом не здійснив, тому що його про це не зобов'язує судове рішення у справі № 280/1974/20.
Інших підстав для невиплати призначеної позивачу пенсії відповідач у відповідях не зазначив.
3.09.2021 позивач через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до відповідача із запитом на отримання електронних документів та запитав Довідку про доходи, яка формується в автоматичному режимі.
На запит позивача засобами автоматичних систем Пенсійного фонду України 13.09.2021 була сформована Довідка про доходи № 3442 4544 5993 1492, в якій зазначено, що вона видана пенсіонеру ОСОБА_3 в тому, що він перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні ПФУ м. Запоріжжя в Запорізькій області і отримує пенсію за віком, копія довідки додається.
Враховуючи, що позивач є особою, якій призначена пенсія він 03.09.2021 через Веб- портал електронних послуг Пенсійного фонду України (номер звернення 410) звернувся до відповідача із Заявою на виготовлення пенсійного посвідчення та просив виготовити пенсійне посвідчення у паперовій формі, копія заяви додається.
До заяви на виготовлення пенсійного посвідчення позивачем було додано скановані копії: Паспорта громадянина України для виїзду за кордон серія та номер НОМЕР_5 , дата видачі 23.12.2019, видавник 2312, строк дії 23.12.2029; довідки про присвоєння ідентифікаційного номера; фотографії; підпису. Скановані копії були підготовлені відповідно до вимог зазначених на Веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.
Розглянувши подану заяву та додані документи Управлінням ПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя зверненню позивача було присвоєно статус - «помилково» та припинено подальший розгляд поданих документів.
Позивач через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України (дата звернення 13.09.2021, номер звернення ВЕБ-0800І-Ф-С-21-080124) звернувся до відповідача із запитом про причини присвоєння Заяві на виготовлення пенсійного посвідчення статусу «помилково». Відповіді на даний запит на дату подання позову до суду від відповідача не надходило.
Враховуючи такі дії Управління ПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя позивач через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України оформив талон на прийом в орган ПФУ (Шевченківський відділ обслуговування громадян м. Запоріжжя) номер 2, дата прийому 16.09.2021 (час 10:30).
Позивач зазначає, що у призначений час він особисто звернувся до Відділу обслуговування громадян № 7 Управління ПФУ в Шевченківському районі м. Запоріжжя (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області та намагався вдруге подати Заяву на виготовлення пенсійного посвідчення разом з додатками, але працівниками установи йому було відмовлено у прийомі даної заяви нібито з підстав того, що йому не виплачується пенсія та не можуть внести дані Паспорта громадянина України для виїзду за кордон у форму заяви.
Вважаючи такі відповідача щодо нездійснення виплати пенсії та не видачі посвідчення встановленого зразка, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно із частиною 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 8 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (надалі - Закон №1058-ІV) передбачено право громадян України на отримання пенсій та соціальних послуг.
Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, зокрема: види пенсійного забезпечення, умови участі в пенсійній системі чи їх рівнях, пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат, джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення, умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення (ст. 4 Закону №1058-ІV).
Отже, нормативно-правовим актом, яким визначено підстави припинення пенсійних виплат (які є складовою порядку пенсійного забезпечення), є Закон № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом № 1058-IV, можуть застосовуватися виключно за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.
Згідно із частиною 1 статті 47 Закону №1058-ІV пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженнях! з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Згідно з пунктом 4.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»,затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України 25.11.2005 №22- 1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1) право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для призначення та в подальшому виплати пенсії є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку та прийняте уповноваженим органом ПФУ за наслідком розгляду такої заяви рішення про призначення пенсії.
Як слідує з фактичних обставин, відповідач розглянувши заяву позивача про призначення пенсії від 12.02.2020, з урахуванням висновків зроблених Запорізьким окружним адміністративним судом у рішенні від 07.05.2020 у справі № 280/1974/20 за позовом ОСОБА_3 до Головного управління ПФУ в Запорізькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії прийняв рішення про призначення пенсії від 10.09.2020 № 083850004853, яким призначив позивачу пенсію за віком, починаючи з 12.02.2020 (дати звернення за призначенням пенсії) довічно.
Суд звертає увагу, що нормами Закону № 1058, положеннями Порядку № 22-1 для виплати вже призначеної пенсії не передбачено прийняття уповноваженим органом ПФУ будь-яких інших рішень, а саме рішення про нарахування та/або рішення про сплату призначеної пенсії.
Згідно зі статтею 1 Закону №1058 пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 47 Закону №1058 пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Порядок №1596, в редакції постанови КМУ від 22.09.2016 №662, визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями, головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги в уповноважених банках.
Уповноваженими банками, згідно з пунктом 2 Порядку №1596 є банки, визначені переможцями конкурсу на право виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ через поточні рахунки відповідно до Порядку проведення конкурсного відбору банків, через які здійснюється виплата пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1231.
Виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (пункт 4 Порядку №1596).
Як зазначено в пункті 6 Порядку №1596 одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Згідно з нормами пунктів Порядку №1596 між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення на підставі заяв, передбачених пунктом 10 цього Порядку, складають: списки на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 2 у двох примірниках; опис списків на зарахування пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки згідно з додатком 3 у трьох примірниках. Списки у двох примірниках за один день до початку кожного виплатного періоду, за який виплачується пенсія та грошова допомога, подаються органами Пенсійного фонду та органами соціального захисту населення відповідним установам уповноважених банків разом з двома примірниками описів. На підставі складених документів органи Пенсійного фонду та органи соціального захисту населення проводять протягом місяця за датами у межах виплатного періоду перерахування уповноваженим банкам коштів, необхідних для виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки одержувачів.
Таким чином, норми статті 47 Закону №1058 визначають можливість виплати пенсії через установи банків у порядку, передбаченому КМУ. Пунктом 6 Порядку №1596 визначено, що пенсіонери самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Пунктом 10 Порядку №1596 визначено, що заява про виплату пенсії подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого банку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК» на виплату пенсії та 09.07.2020 подано заяву до органу Пенсійного фонду про перерахування належних йому сум пенсій на вказаний рахунок.
Суд наголошує, що відповідно до частин першої та другої статті 46 Закону № 1058-ІV нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Аналіз зазначених положень статті 46 Закону № 1058-IV свідчить про те, що в Україні не існувало та не існує на сьогодні жодного строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала з вини держави в особі її компетентних органів.
Отже, враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не було надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача, суд доходить висновку, що позивачем дотримана вимога щодо подачі заяви про виплату пенсії на банківський рахунок, у зв'язку з чим, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача у виплаті пенсії на банківський рахунок та зобов'язання здійснити відповідні виплати є обгрунтованими.
Щодо позовних вимог про індексацію втрати частини доходів та компенсацію втрати частини доходів, суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (далі - Порядок).
Згідно із ст. 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).
Пункти 1, 2 Порядку відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
У п. 4 Порядку закріплено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи був виплачений нарахований дохід, та чи виплачений він із порушенням строків, чи нараховувався і виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Таким чином, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).
Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17, від 12.02.2019 у справі № 814/1428/18 та від 10.04.2019 № 686/13725/17 тощо.
З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги той факт, що з 12.02.2020 відповідач діяв неправомірно, не виплачуючи позивачу суму призначеної пенсії в повному обсязі, а відтак існує заборгованість з її виплати в т.ч. з порушенням строків такої виплати.
Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог щодо виготовлення пенсійного посвідчення у паперовій формі, суд зазначає наступне.
Пенсійні посвідчення замовляються згідно з Постановою «Про порядок оформлення, виготовлення та видачі документів, що підтверджують призначення особі пенсії», яка діє з 8 грудня 2017 (затверджена 03.11.2017р.) №26-1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 04.12.2017 за №1464/31332 (далі Порядок №26-1), зокрема, передбачається, що пенсійні посвідчення виготовляються на підставі заяви на виготовлення пенсійного посвідчення особи, якій призначено пенсію, що подається до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем перебування особи на обліку як одержувача пенсії,
Відповідно до вказаного Порядку, одержувач пенсії - особа, якій призначено пенсію згідно із законодавством України, або її законний представник, зазначений в абзаці другому пункту 2 цього розділу;
Так, розділом ІІ Порядку №26-1 передбачено, що виготовлення пенсійних посвідчень здійснюється на підставі заяви на виготовлення пенсійного посвідчення та таких відомостей:
1) реєстраційного номера облікової картки платника податків або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
2) прізвища, імені та по батькові;
3) дати народження;
4) статі;
5) номера особового рахунку;
6) виду пенсії (за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника, за вислугу років);
7) групи, підгрупи, причини інвалідності із зазначенням у відповідних випадках нозологічних форм захворювань;
8) терміну дії посвідчення.
Особам, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті, у пенсійному посвідченні реєстраційний номер облікової картки платника податків не зазначається.
Пенсійне посвідчення виготовляється на ім'я особи, якій призначено пенсію.
Відповідно до Розділу ІІІ Порядку №26-1сформовані відомості для виготовлення пенсійних посвідчень подаються управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями до відповідних головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі щотижня в електронній формі до 12:00 понеділка тижня, наступного за тим, у якому ці відомості були зібрані.
Разом з відповідними відомостями подається електронна копія фотокартки одержувача пенсії.
Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі не пізніше 12:00 вівторка тижня, наступного за тим, у якому ці відомості були зібрані, подають до Пенсійного фонду України зведені відомості в електронній формі разом з електронними копіями фотокарток.
Подання відомостей здійснюється засобами інформаційно-телекомунікаційної системи Пенсійного фонду України.
Пенсійний фонд України на підставі відомостей, отриманих від територіальних органів Фонду, забезпечує у двотижневий строк виготовлення посвідчень та ведення обліку їх виготовлення.
До початку виготовлення пенсійних посвідчень здійснюється перевірка наявності раніше призначених пенсій (виготовлених посвідчень) особам, щодо яких подано відомості для виготовлення пенсійних посвідчень.
Враховуючи те, що в матеріалах справи наявні докази звернення до відповідача із заявою про виготовлення пенсійного посвідчення, суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про задоволення адміністративного позову.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн., що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), представник ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо невиплати ОСОБА_3 призначеної з 12.02.2020 пенсії за віком на банківський рахунок НОМЕР_4 , відкритий для перерахування пенсійних виплат у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплачувати ОСОБА_3 призначену та нараховану пенсію за віком, починаючи з 12.02.2020 на банківський рахунок НОМЕР_4 , відкритий для перерахування пенсійних виплат у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК», у строки передбачені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області виплатити ОСОБА_3 компенсацію втрати частини доходів, в порядку передбаченому Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ на банківський рахунок НОМЕР_2 , відкритий для перерахування пенсійних виплат у ПАТ КБ «ПРАВЕКС-БАНК».
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо нерозгляду поданої ОСОБА_3 через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України Заяву на виготовлення пенсійного посвідчення (номер звернення 410, дата звернення 03.09.2021).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянути подану ОСОБА_3 через Веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України Заяву на виготовлення пенсійного посвідчення (номер звернення 410, дата звернення 03.09.2021) та вчинити необхідні дії з метою виготовлення на ім'я ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1 ) пенсійного посвідчення у паперовій формі.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 00 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.12.2021.
Суддя О.О. Артоуз