07 грудня 2021 року м. Ужгород№ 260/4389/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої - судді Маєцької Н.Д.
при секретарі судового засідання - Кустрьо В.М.
за участю:
позивач - не з'явився,
представника відповідача - Хома Д.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
У відповідності до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 грудня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 13 грудня 2021 року.
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 071850002269 від 01.07.2021 року "Про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 "; 2) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: з 01.04.1978 року по 01.11.1979 року, з 14.04.1982 року по 05.11.1992 року - колгосп імені Чапаєва Перечинського району в страховий стаж; 3) Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком ,відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з дня, що настає за днем настання пенсійного віку.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач по досягненню пенсійного віку звернувся до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком. Однак, відповідач рішенням № 071850005302 від 19.07.2021 року відмовив у призначенні пенсії. Відповідач проінформував позивача, що до страхового стажу не зараховано період робити в колгоспі ім.. Чапаєва з 01.04.1978 р. по 01.11.1979 року та з 14.04.1982 по 05.11.1992 року. Позивач не погоджується із рішенням відповідача про відмову у призначені пенсії, оскільки вищевказані періоди роботи підтверджуються записами в трудовій книжці.
Позивач в судове засідання не з'явився, однак 03 грудня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову в зв'язку з тим, що за результатом розгляду поданих позивачем документів, рішенням № 071850005302 від 19.07.2021 року відмовлено у призначенні пенсії за віком, оскільки страховий стаж становить 25 років 0 місяців 22 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. До страхового стажу позивача не зараховані періоди роботи з 01.04.1978 року по 01.11.1979 року та з 14.04.1982 року по 05.11.1992 року в колгоспі ім. Чапаєва через відсутність інформації про виконання встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві. У трудовій книжці позивача не зазначено кількості відпрацьованих трудоднів за вказаний період, та не вбачається, що позивач виконував або не виконував річного мінімуму трудової участі у громадському господарстві.
В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечив з мотивів, зазначених у відзиві на позовну заяву.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить висновку про задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного:
Судом встановлено, що 26 червня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 02 липня 2021 року № 071850002278 позивачу відмовлено в призначенні пенсії. У вказаному рішенні відповідач зазначає, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період з 01.04.1978 р. по 01.11.1979 р. та з 14.04.1982 р. по 05.11.1992 р., оскільки відсутня інформація про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві.
У вказаному рішенні зазначено, що в призначенні пенсії за віком відмовлено в призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу 28 років.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058).
Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону № 1058).
Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону №1058 періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
У відповідності до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 із змінами (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно із ч.1 ст.56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, відповідно до пунктів 1, 2 яких трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника; прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Так, судом із трудової книжки позивача встановлено, що він у період з 01 квітня 1978 року по 01 листопада 1979 року та в період з 14 квітня 1979 року по 05 листопада 1992 року працював в колгоспі ім. Чапаєва.
Суд зазначає, що вказані записи виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця.
Відповідач в обґрунтування правомірності рішення про відмову у призначенні пенсії зазначає, що в трудовій книжці позивача відсутні відомості про встановлений мінімум трудової участі в громадському господарстві (вихододні).
Суд зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства та не повинен контролювати роботодавця з цього питання. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці. Тому, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 06.02.2018 по справі 677/277/17, 21.02.2018 по справі №687/975/17, постанові від 06.03.2018 по справі №127/9055/17.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що не зарахування до страхового стажу позивача період роботи з 01 квітня 1978 року по 01 листопада 1979 року та з 14 квітня 1982 року по 05 листопада 1992 року в колгоспі імені Чапаєва Перечинського району є протиправним, оскільки вищевказані періоди роботи підтверджуються записами в трудовій книжці позивача.
Відтак, суд приходить до висновку про необхідність зарахування вищевказаних періодів роботи до страхового стажу позивача.
При цьому, суд зазначає, що оскарженому рішенні про відмову в призначенні пенсії відповідач зазначає, що загальний трудовий стаж позивача становить 25 років 0 місяців 22 дні.
Враховуючи те, що судом вирішено зарахувати до страхового стажу позивача період роботи 01 квітня 1978 року по 01 листопада 1979 року та з 14 квітня 1982 року по 05 листопада 1992 року, то страховий стаж позивача становить понад 28 років, що є достатнім для призначення йому пенсії за віком.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 071850002269 від 01.07.2021 року.
В той же час, матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України відмовлено позивачу у призначенні пенсії рішенням № 0718520002278 від 02 липня 2021 року.
З огляду на встановлені судом обставини, на переконання суду, відповідач, приймаючи оскаржене рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії № 0718520002278 від 02 липня 2021 року діяв всупереч вимог вказаних вище норм законів, що спричинило порушення права позивача на соціальний захист та отримання пенсійних виплат. Відтак, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 3 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З огляду на встановлене судом право позивача на призначення пенсії за віком, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з п. 1.8 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Із рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії вбачається, що він звернувся до органу пенсійного фонду із відповідною заявою 26 червня 2021 року.
Відповідно до паспортних даних позивача, вбачається що позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , відтак пенсія позивачу повинна бути призначена з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за віком та не зарахування до стажу період роботи з 01 квітня 1978 року по 01 листопада 1979 року та з 14 квітня 1982 року по 05 листопада 1992 року в колгоспі імені Чапаєва Перечинського району. У зв'язку з чим, суд приходить висновку, що рішення про відмову в призначенні позивачу пенсії є протиправним та підлягає скасуванню та оскільки матеріалами справи підтверджується право позивача на призначення пенсії за віком, то позивачу необхідно призначити пенсію за віком.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 908, 00 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 № НОМЕР_2 від 02 липня 2021 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 ,для обчислення розміру пенсії, період роботи з 01 квітня 1978 року по 01 листопада 1979 року та з 14 квітня 1982 року по 05 листопада 1992 року в колгоспі імені Чапаєва Перечинського району в страховий стаж та призначити йому пенсію за віком, з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька