13 грудня 2021 року
м. Київ
Справа № 921/236/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного підприємства "Афіша"
на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат-Тернопіль" (далі - ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль"),
до відповідачів:
1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал"),
2) Приватного підприємства "Афіша" (далі - ПП "Афіша")
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Приватного підприємства "ТДТ-Автопром"
про визнання недійсним Договору №0024/17-ВБ від 20.09.2017р. про відступлення прав вимоги, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал";
визнання недійсним Договору комісії №51-К від 05.07.2017р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Морган Кепітал" та Приватним підприємством "Афіша",
1. ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал", ПП "Афіша" про 1) визнання недійсним Договору від 20.09.2017 №0024/17-ВБ про відступлення прав вимоги, укладеного між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (далі - Банк) та ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" та 2) визнання недійсним Договору комісії від 05.07.2017 №51-К, укладеного між ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" та ПП "Афіша".
2. Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав; обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора за договором відступлення є предметом договору відступлення, а отже його істотною умовою; спірними договорами про відступлення права вимоги та комісії відповідачам було передано права грошової вимоги, яких не існувало на момент укладення оспорюваних договорів, що є порушенням ст.514 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), а тому такі договори є недійсними;
- предмет Договору про відступлення прав вимоги від 20.09.2017 №0024/17-ВБ не відповідає дійсному обсягу та змісту права вимоги до боржника за кредитними договорами, яке існувало на момент його укладення;
- придбання фінансовою установою права вимоги боргу за кредитним договором не для себе, а для іншої особи, яка не є фінансовою установою, із прикриттям договором комісії, суперечить вимогам законодавства, а відтак правочини що були вчинені для досягнення названої мети підлягають визнанню не дійсними з підстав передбачених статтями 203 та 215 ЦК;
- договір комісії від 05.07.2017 №51-К укладений між Адвокатським об'єднанням "Гловак і партнери" та ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал" не відповідає Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", відповідно до якого адвокатське об'єднання може бути виключно стороною договору про надання правової допомоги, а право укладати від імені третьої особи господарські договори, яким є договір комісії, Законом не передбачено;
- ПП "Афіша" не надало доказів сплати Банку коштів у сумі 5 000 000 грн станом на 08.09.2017 як зазначено у Договорі про відступлення прав вимоги; відповідно до довідки ПАТ "ПриватБанк" про рух коштів на рахунку ТОВ "Фінансова компанія "Морган Кепітал", ПП "Афіша" перерахувало 19.09.2017 кошти в сумі 4 338 807 грн;
- висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 16.12.2020 у справі №640/14873/19 не є підставою для відмови у позові, оскільки, згідно з договором про відступлення права вимоги, банк передав більшу суму заборгованості, чим штучно збільшив борг боржників, що є підставою для визнання такого договору недійсним.
3. Господарський суд Тернопільської області рішенням від 19.03.2021, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021, позов задовольнив.
4. Рішення судів попередніх інстанцій, із посиланням на статті 37, 38 Закону "Про іпотеку", статті 12, 47 Закону "Про виконавче провадження", статті 6, 203, 215, 512-514, 516, 517, 627, 1011-1016, 1018, 1022, 1024, 1054, 1077, 1079, 1083 ЦК, статті 3, 12, 14, 42-44, 350 Господарського кодексу України, статті 1, 4, 6, 7 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статті 2, 3, 7 Закону "Про ліцензування видів господарської діяльності", ст.47 Закону "Про банки і банківську діяльність", статті 1, 19, 27 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", мотивовані, зокрема, наступним:
- укладенням Договору про відступлення права вимоги, відбулася заміна кредитора (Банку), який є фінансовою установою, що має право на здійснення операцій з надання фінансових послуг, на ПП "Афіша", яке не може надавати фінансові послуги;
- Банком передано право вимоги за відсотками на 976 693,44 грн більше, ніж встановлено матеріалами справи, та без обґрунтування таких розмірів; обсяг зобов'язань за кредитними угодами на момент переходу до нового кредитора, згідно спірного договору та акту приймання-передачі, не відповідали фактичному обсягу наявних зобов'язань, що є порушенням ст.514 ЦК;
- ПП "Афіша" не підтвердило належними доказами, а саме матеріалами кредитних справ, переданих йому згідно акту прийому-передачі документації від 03.10.2017 до Договору комісії, обсягу зобов'язань боржників;
- Договір про відступлення прав вимоги від 20.09.2017 суперечить положенням ч.3 ст.512, статей 514, 1054, ч.3 ст.1079, ч.2 ст.1083 ЦК, ст.6 Закону "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", а тому є недійсним;
- суб'єктний склад Договору комісії свідчить, що він укладений Адвокатським об'єднанням в інтересах ПП "Афіша" з порушенням вимог ЦК, Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, оскільки адвокатське об'єднання не займається іншою діяльністю, окрім надання правової допомоги, яка, у свою чергу, не передбачає представництво інтересів клієнта шляхом укладення договору комісії від імені та за дорученням останнього, а тому невідповідність договору вимогам закону, є підставою для визнання його недійсним.
5. 19.10.2021 ПП "Афіша" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Тернопільської області від 13.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
6. Верховний Суд ухвалою від 01.11.2021 касаційну скаргу залишив без руху на підставі ч.2 ст.292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), як таку, що оформлена з порушенням вимог п.2 ч.4 ст.290 цього Кодексу.
7. 23.11.2021 до Верховного Суду від скаржника надійшла подана 11.11.2021 заява про усунення недоліків касаційної скарги з урахуванням вимог ухвали Верховного Суду від 01.11.2021.
8. На виконання вимог ч.4 ст.290 ГПК скаржник додав квитанцію від 10.11.2021 №17, якою підтверджується сплата судового збору в розмірі 8 408 грн.
9. На виконання вимог ст.291 ГПК скаржник додав також поштові документи, що підтверджують направлення копій касаційної скарги та доданих до неї документів на адреси інших учасників справи.
10. Таким чином, скаржник усунув недоліки касаційної скарги у строк, встановлений судом.
11. На виконання вимог п.5 ч.2 ст.290 ГПК, скаржник у касаційній скарзі як на підставу касаційного оскарження посилається на пункти 1 та 3 ч.2 ст.287 ГПК та зазначає:
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин норми ст.55 Конституції України, ст.4 ГПК, статей 15, 16 ЦК та при цьому, не врахували висновки щодо їх застосування, викладені у постановах Верховного Суду від 21.04.2021 у справі №904/5480/19, від 10.02.2021 у справі №910/21943/17, від 26.01.2021 у справі №903/249/20;
- неправильно застосовані до спірних правовідносин статті З, 15, 16 ЦК без урахування висновків щодо їх застосування, які викладені в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18, від 11.02.2020 у справі №922/1159/19, від 16.10.2020 у справі №910/12787/17;
- суди попередніх інстанцій також неправильно застосували до спірних правовідносин положення ст.516 ЦК без урахування висновку щодо її застосування, викладеного у постановах Верховного Суду від 09.08.2018 у справі №910/11566/17, від 03.04.2019 у справі №910/9828/17, від 19.11.2019 у справі №924/1014/18, від 12.08.2020 у справі №921/353/19, від 25.11.2020 у справі №922/2144/16, від 26.01.2021 у справі №903/249/20, від 10.02.2021 у справі №910/21943/17;
- предметом судового розгляду була також правомірність відступлення права вимоги за договорами іпотеки; Верховний Суд робив висновки про відсутність підстав для задоволення позовів саме з мотивів того, що ними не порушуються права та законні інтереси боржника у зобов'язанні (постанови Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №910/4989/18, від 22.07.2019 у справі №910/4875/18, від 12.08.2020 у справі №921/353/19);
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин норми, якими врегульовано підстави для визнання правочину недійсним, а також норми, якими врегульовано інститут зобов'язання у цивільному праві; такі норми було застосовано без урахування висновків щодо їх застосування, які викладені у постановах Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №639/4836/17, від 02.09.2020 у справі №752/6508/16-ц, від 21.10.2020 у справі №761/34980/18, від 17.03.2021 у справі №953/19283/19;
- суди попередніх інстанцій також неправильно застосували ст.204 ЦК та не врахували висновків щодо її застосування, які викладені у названих постановах Верховного Суду, а також у постанові від 28.01.2020 у справі №924/1208/18;
- сам по собі факт укладення договору цесії не створює для позивача безумовного обов'язку сплатити борг саме у такому розмірі, який вказано у спірному договорі у ході його виконання; у разі отримання відповідної вимоги від нового кредитора, позивач не позбавлений права висловлювати свої заперечення проти такої вимоги на підставі наявних у нього доказів по основному зобов'язанню (постанови Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №924/1208/18, від 10.04.2020 у справі №346/2447/17, від 11.11.2020 у справі №757/66003/17-ц);
- в оскаржуваних рішеннях містяться помилкові висновки про те, що набуття ПП "Афіша" прав вимоги свідчить про те, що укладено договір факторингу, а ПП "Афіша" не є суб'єктом, який може надавати фінансові послуги; задоволення позову із цих підстав свідчить про грубе порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування до спірних правовідносин норм матеріального права та неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.03.2021 у справі №906/1174/18, від 16.12.2020 у справі №640/14873/19;
- незрозумілим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що визнання недійсними оспорюваних договорів призведе до захисту майнової сфери позивача; про те, що спосіб захисту прав має бути ефективним вказує Верховний Суд у постанові від 26.01.2021 у справі № 903/249/20;
- в оскаржуваних рішеннях відсутнє будь-яке правомірне обґрунтування того, як відсутність інформації про укладення Договору №0024/17-ВБ на виконання умов договору комісії №51-К впливає на дійсність/недійсність відповідних правочинів; зазначене свідчить про неправильне застування до спірних правовідносин статей 1011, 1014 ЦК, а висновок Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах відсутній.
- суди попередніх інстанцій неправильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права, які регулюють питання представництва та здійснення адвокатської діяльності, а висновки Верховного Суду щодо застосування таких норм відсутні; за результатами розгляду касаційної скарги Верховному Суду потрібно вирішити питання чи може адвокатське об'єднання представляти інтереси клієнта при укладенні договору комісії.
12. Відповідно до ч.3 ст.174 ГПК, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу.
13. Оскільки суд касаційної інстанції має застосовувати вказані вимоги до касаційних скарг, то з огляду на те, що скаржником усунуто недоліки касаційної скарги в строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання та є такою, що відповідає вимогам ст. 290 ГПК, у зв'язку з чим відповідно до правил ст.294 ГПК необхідно відкрити касаційне провадження у справі.
14. Скаржник також заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
15. Відповідно до ч.1 ст.119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
16. Відповідно до ч.2 ст.288 ГПК учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
17. Скаржник отримав оскаржувану постанову 29.09.2021, що підтверджується скріншотом електронного листа суду, яким цю постанову було надіслано. Оскільки касаційну скаргу подано протягом двадцяти днів з дня вручення постанови, то Верховний Суд вважає, що причини пропуску встановленого строку є поважними, а клопотання про поновлення строку необхідно задовольнити.
18. 23.11.2021 від ТОВ "Агрокомбінат-Тернопіль" на адресу Верховного Суду надійшло заперечення проти відкриття касаційного провадження, подане 03.11.2021, яке мотивоване тим, що ПП "Афіша" усупереч вимог ст.291 ГПК не надіслав копію касаційної скарги та доданих до неї документів на адресу позивача.
19. Верховний Суд зазначені доводи відхиляє, оскільки, як зазначалося, на виконання вимог ст.291 ГПК разом із заявою про усунення недоліків касаційної скарги скаржник додав поштові документи, що підтверджують направлення копій касаційної скарги та доданих до неї документів на адреси інших учасників справи; окрім цього, порушення вимог ст.291 ГПК не є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у розумінні ст.293 ГПК.
Керуючись статтями 119, 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Поновити Приватному підприємству "Афіша" строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021.
2. Відкрити касаційне провадження у справі №921/236/20 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Афіша".
3. Призначити до розгляду справу №921/236/20 за касаційною скаргою Приватного підприємства "Афіша" на рішення Господарського суду Тернопільської області від 19.03.2021 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 на 19 січня 2022 року о 14:20 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №328.
4. Надати учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 31.12.2021.
5. Явка представників учасників справи не є обов'язковою.
6. Роз'яснити учасникам справи, що відповідно до ч.3 ст.196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
7. Роз'яснити учасникам справи про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, зокрема, поза межами приміщення суду, з використанням власних технічних засобів відповідно до ч. 4 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза приміщенням суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України 23.04.2020 №196.
8. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за веб адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.
9. Витребувати з Господарського суду Тернопільської області та/або Західного апеляційного господарського суду матеріали справи №921/236/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді І. Кондратова
Л. Стратієнко