Рішення від 13.12.2021 по справі 922/4055/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/4055/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", 61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126

до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), 61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16

простягнення 4 908,44 грн.

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про стягнення заборгованості за електричну енергію у сумі 4 441,36 грн., пені у сумі 229,21 грн., 3 % річних у розмірі 50,44 грн., інфляційні втрати у розмірі 187,43 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати у розмірі 2 270, 00 грн.

Ухвалою суду від 11.10.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/4055/21. Клопотання позивача викладене у 2 пункті прохальної частини позовної заяви про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задоволено. Розгляд справи № 922/4055/21 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Роз'яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами в межах строків встановлених статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.

03.11.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 25870), у якій просить суд, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Справу розглядати без участі відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.

09.11.2021 року від позивача через канцелярію суду надійшла відповідь на відзив (вх. № 26421) у якій, останній просить суд, позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Згідно вимог статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

При цьому, будь-яких клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до вимог статті 252 Господарського процесуального кодексу України від учасників справи не надходило.

Разом з тим, за висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, у зв'язку із відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 року (далі - Закон), з 01.01.2019 року Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 року № 1268.

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", як постачальник універсальних : електричної енергії з 01.01.2019 року у порядку, визначеному "Правилами енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 (далі - Постанова), та на умовах договору постачання універсальних послуг.

На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут", а Акціонерне товариство "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання послуг, здійснює постачання роздрібного ринку електричної та універсальних послуг розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (частина 4 статті 63 Закону).

Абзацом п'ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що і фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Також згідно з пункту 7 Постанови, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Разом з тим, у відповідності до пункту 13 Перехідних положень Закону передача постачальнику універсальних послуг персональних даних побутових та малих непобутових споживачів під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу не потребує отримання згоди та повідомлення таких споживачів про передачу персональних даних і вважається такою, що здійснена в загальносуспільних інтересах з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам.

Публічний договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут": zbutenergb.kharkov.ua.

За твердженнями позивача, оскільки відповідачем було фактично спожито електричну енергію та були оплачені рахунки за спожиту електричну енергію, договір вважається укладеним на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53745 з 01.01.2019 року на умовах комерційної пропозиції № 2 (а.с. 10-20).

Дані про Споживача передані від попереднього постачальника Акціонерного товариства "Харківобленерго".

Згідно з пп. 4.12, 4.13 розділу IV "Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Пунктом 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до пункту 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами пункту 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (Aкціонерне товариство "Харківобленерго") та затверджуються Регулятором.

У зв'язку із чим, розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - Акціонерного товариства "Харківобленерго".

Таким чином, відповідач приєдналося до умов договору № 53745 від 01.01.2019 року на умовах комерційної пропозиції № 2 (а.с.10-20).

Згідно пункту 2.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (а.с. 10).

Відповідно до пункту 5.8 договору розрахунковим періодом є календарний місяць (а.с. 11).

Оплата вартості електричної енергії здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника, споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через постачальника, із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції (пункті 5.9 та 5.13 договору, а.с. 11-12).

Відповідно до пункту 5.10 договору оплата рахунку постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком № 3 до цього договору.

За умовами пункту 3 комерційної пропозиції № 2, розрахунковим періодом є календарний місяць; оплата електричної енергії, в тому числі, послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії; у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті "Призначення платежу" посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду, ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення (а.с. 17).

Відповідно до пункту 6.2 договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору та пов'язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього договору (а.с. 13).

Пунктом 4 комерційної пропозиції № 2 встановлено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем; рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника; в разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення (а.с. 17 зворот).

Як зазначає позивач, згідно з переданими даними від Акціонерного товариства "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:

- за грудень 2020 року на суму 1 924,69 грн., ПДВ 20 % 384,94 грн., разом з ПДВ 2 309,63 грн. Відповідачем за грудень 2020 року спожито 801 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за електроенергію та акт приймання-передачі електроенергії за грудень 2020 року було відправлено поштою 05.01.2021 року. Строк оплати рахунку 20.01.2021 року. Рахунок не сплачено.

- за січень 2021 року на суму 1 776,44 грн., ПДВ 20 % 355,29 грн., разом з ПДВ 2 131,73 грн. Відповідачем спожито 600 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за електроенергію та акт приймання-передачі електроенергії було направлено поштою 12.02.2021 року. Строк оплати рахунку до 26.02.2021 року. Рахунок не сплачений (а.с. 22, 29-48).

За твердженнями позивача, загальна сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за договору № 53745 від 01.01.2019 року складає суму у розмірі 4 441,36 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати у відповідності до положень договору не виконав, у зв'язку із чим у останнього утворився борг, який за розрахунком позивача складає суму у розмірі 4 441,36 грн. (а.с. 25).

Вищевказані обставини, стали причиною звернення позивача, із відповідним позовом до суду.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок електричної енергії". Порядок постачання електричної енергії та взаємовідносин зі споживачами усіх форм власності регулюється спеціальним законодавством, що передбачає здійснення постачання (продаж) електричної енергії споживачу за договором про постачання електричної енергії.

Статтею 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (частина 1 статті 63 вказаної Закону).

Згідно статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до вимог статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Статтею 691 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Факт наявності у відповідача заборгованості за електричну енергію за період з грудня 2020 року - січень 2021 року підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно з переданими Акціонерною компанією "Харківобленерго" даними позивачем сформовано наступні рахунки за електричну енергію за період з грудня 2020 року по січень 2021 року, саме:

- за грудень 2020 року на суму 1 924,69 грн., ПДВ 20 % 384,94 грн., разом з ПДВ 2 309,63 грн. Відповідачем за грудень 2020 року спожито 801 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам.

Рахунок за електроенергію та акт приймання-передачі електроенергії за грудень 2020 року було відправлено поштою 05.01.2021 року. Строк оплати рахунку 20.01.2021 року. Рахунок не сплачено.

- за січень 2021 року на суму 1 776,44 грн., ПДВ 20 % 355,29 грн., разом з ПДВ 2 131,73 грн. Відповідачем спожито 600 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам. Рахунок за електроенергію та акт приймання-передачі електроенергії було направлено поштою 12.02.2021 року. Строк оплати рахунку до 26.02.2021 року. Рахунок не сплачений (а.с. 22, 29-48).

За розрахунком позивача, сума заборгованості відповідача за спожиту електричну енергію за договору № 53745 від 01.01.2019 року складає суму у розмірі 4 441,36 грн. (а.с.25).

При цьому, відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. №25870 від 03.11.2021 року) зазначає, що позивачем не доведено невиконання умов договору № 53745 відповідачем, а також не надано до суду жодних належних доказів щодо обставин, викладених у позовній заяві, які б підтверджували настання подій, що породжували б обов'язок міжрегіонального управління вчинити певні дії.

Також відповідач зазначає, що юридична особа - Східне Міжрегіональне управління юстиції (м. Харків) утворилось 29.10.2019 року, в той час, як позивачем заявлено до стягнення заборгованість за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53745 від 01.01.2019 року.

Також відповідач зазначає, що між сторонами було укладено договір № 25 від 04.03.2020 року, у зв'язку зі чим, на думку останнього, саме за вказаним договором мають відбуватись розрахунки за спожиту електроенергію.

18.02.2021 року між сторонами було укладено договір № 64 про закупівлю електричної енергії. У зв'язку із чим, відповідач зазначає про наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язання відповідачем.

Позивач у наданій до суду відповідні на відзив на позовну заяву (вх. № 26421 від 09.11.2021 року) зокрема зазначив, що умови договору про закупівлю, на який посилається відповідач, лише доповнюють умови договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53745 від 01.01.2019 року, який має пріоритет перед договором про закупівлю.

Також зазначає, що усі рахунки та акти були направлені позивачем на адресу відповідача засобами поштового зв'язку.

Щодо посилання відповідача на договір про закупівлю № 64 від 18.02.2021 року зазначає, що даний договір не є предметом розгляду наданої до суду позовної заяви.

Суд не приймає викладені у відзиві на позовну заяву (вх. № 25870 від 03.11.2021 року) заперечення відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 року № 870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції "(додається) ліквідується як юридична особа публічного права Головне територіальне управляння юстиції у Харківській області. Наказом Міністерства юстиції України від 16.10.2019 року № 3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України" (додається) утворюється Східне міжрегіональне управляння юстиції (м.Харків), яке є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

Таким чином, у разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична особа, є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов'язки.

Відповідно до частини 1 статті 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

Відповідно до відомостей ЄДРПОУ Східне Міжрегіональне управління Міністерства юстиції м. Харків зареєстровано за № 43315445 від 29.10.2019 року, (додається).

Крім того, у зв'язку з проведенням організаційних заходів та впорядкуванням документації на підставі статей 509, 510, 512-514, 520-523 Цивільного кодексу України та у зв'язку з реорганізацією споживача (відповідач) шляхом утворення Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Харків (який є правонаступником (в особі керівника - Філатової Т.Д.) відповідно до положень статті 106-108 Цивільного кодексу України було двостороннє підписано Додаткову угоду до Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53745 від 01.01.2019 року.

У зв'язку із чим, посилання відповідача на не укладання договору, за яким позивачем заявлено стягнення, як на підставу відсутності заборгованості є необґрунтованим та безпідставними.

Щодо посилань відповідача на те, що між сторонами було укладено договір № 25 від 04.03.2020 року, та саме за вказаним договором мають відбуватись розрахунки за спожиту електроенергію, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1.1 Договору про закупівлю електричної енергії від 04.03.2020 № 25 (далі - Договір про закупівлю) "Учасник постачає електричну енергію (код за ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія), як різновид товару для забезпечення потреб Замовника, а Замовник оплачує Учаснику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (далі - договір ПУП). Всі умови зазначеного Договору ПУП залишаються чинними та обов'язковими для виконання їх Сторонами. В разі виникнення спірних питань між умовами иього договору та умовами Договору ПУП пріоритет має Договір ПУП. "

Підпунктами 6.1.1 та 6.1.2 договору про закупівлю обумовлено, що "Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Учаснику вартість електричної енергії, інші обов'язки передбачені умовами договору про постачання електричної енергії ПУП, зазначеному у пункті 1.1 цього договору".

Відповідно до підпунктів 5.1 та 5.2 публічного договору ПУП споживач розраховується з постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 3 до цього договору.

З аналізу вищевикладеного слідує, що умови договору про закупівлю, на який посилається відповідач, лише доповнюють умови договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 53745 від 01.01.2019.

Щодо посилань відповідача на договір № 64 від 18.02.2021 року, суд зазначає, що у даному випадку, позивачем заявлено до стягнення заборгованість за договором № 53745 від 01.01.2019 року за грудень 2020 року та січень 2021 року, у той час, як договір № 64 було укладено лише у лютому 2021 року та останній не є предметом даного спору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення повної оплати за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Враховуючи вищевказані обставини, відсутність у матеріалах справи доказів, які б спростовували наявність заборгованості відповідача перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електричну енергію за період з грудня 2020 року по січень 2021 року, заявлена до стягнення із відповідача сума боргу у розмірі 4 441,36 грн. є обґрунтованою, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягає до задоволення.

У зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивачем було нараховано відповідачу пеню у сумі 229,21 грн., 3 % річних у розмірі 50,44 грн., інфляційні втрати у розмірі 187,43 грн. відповідно до наданого розрахунку (а.с. 26-28).

Щодо стягнення з відповідача нарахованих позивачем пені у сумі 229,21 грн., 3 % річних у розмірі 50,44 грн., інфляційні втрати у розмірі 187,43 грн. (відповідно до наданого розрахунку, а.с. 26-28) суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (а.с. 14).

Згідно з пунктом 5.11 договору, якщо споживач не здійснив оплату за цим Договором в строки, передбачені комерційною пропозицією, постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії споживачу у порядку, визначеному ПРРЕЕ (з урахуванням особливостей, встановлених для вразливих споживачів). У разі порушення споживачем строків оплати постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим договором. Споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції (а.с. 11-12).

Пунктом 7 комерційної пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного та місцевого бюджетів визначено, що у разі порушення споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених пунктом 4 комерційної пропозиції постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому, сума грошового зобов'язання за договором повинна бути оплачена споживачем із урахуванням встановленого індексу інфляції (а.с. 17 зворот).

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу 3 % річних у розмірі 50,44 грн. за загальний період (нарахованих на зобов'язання грудня 2020 року та січня 2021 року) з 01.02.2021 року по 30.06.2021 року за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що позивачем при здійсненні розрахунку здійснено помилку.

Судом здійснено власний розрахунок за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено що сума 3 % річних у розмірі 50,44 грн. за загальний період (нарахованих на зобов'язання грудня 2020 року та січня 2021 року) з 01.02.2021 року по 30.06.2021 року, яка підлягає до задоволення, становить суму у загальному розмірі 49,82 грн. (із урахуванням суми у розмірі 0,38 грн., яка сплачена відповідно до платіжного доручення №@2PL793121 від 09.06.2020 року).

В частині стягнення суми 3 % річних у розмірі 0,62 грн. - відмовити.

Судом здійснено перевірку нарахованих позивачем відповідачу інфляційних втрат у розмірі 187,43 грн. за загальний період (нарахованих на зобов'язання грудня 2020 року та січня 2021 року) за березень - травень 2021 року (відповідно до наданого розрахунку а.с. 27-28) за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що відповідні нарахування здійснено арифметично вірно, та відповідно до вимог законодавства у зв'язку зі чим, підлягають задоволенню.

Судом здійснено перевірку нарахування позивачем суму пені у розмірі 229,21 грн. за загальний період (нарахованих на зобов'язання грудня 2020 року та січня 2021 року) з 01.02.2021 року по 30.06.2021 року за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що позивачем при здійсненні нарахування допущено помилку.

Судом здійснено власний розрахунок за допомогою онлайн - системи "Ліга-закон", та встановлено, що сума пені яка підлягає до задоволення, становить суму у загальному розмірі 228,90 грн. (із урахуванням сплаченої відповідачем суми у розмірі 4,75 грн. згідно платіжного доручення №@2PL799489 від 09.06.2020 року).

В частині стягнення суми пені у розмірі 0,31 грн. - відмовити.

Відповідач у наданому до суду відзиві на позовну заяву (вх. №25870 від 03.11.2021 року) заперечував проти стягнення із відповідача заявлених позивачем штрафних санкцій, та зазначив, що стягнення штрафних санкцій можливо лише у разі за невиконання або неналежне виконання зобов'язання, яке виникло на підставі договору. У зв'язку із чим, на думку останнього, позовні вимоги не підлягають до задоволення враховуючи відсутність укладеного між сторонами договору № 53745, у зв'язку із чим, вимоги позивача щодо стягнення 3-х % річних. інфляційних втрат та пені є безпідставними.

Позивач у наданій до суду відповідні на відзив на позовну заяву (вх. № 26421 від 09.11.2021 року) щодо заперечень відповідача в частині нарахування 3 % річних, інфляційних втрат та пені, зокрема зазначив, що нарахування вищевказаних сум, визначено у комерційній пропозиції № 2 для установ, які утримуються з державного бюджету та місцевих бюджетів, а також стягнення 3 % річних передбачено чинним законодавством України.

Суд не приймає вищевикладені заперечення відповідача, оскільки вони спростовуються матеріалами справи та вищевикладеними нормами.

Частиною 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що учасники справи зобов'язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та про стягнення з відповідача суми заборгованості за електричну енергію у розмірі 4 441,36 грн., пені у сумі 228,90 грн., 3 % річних у розмірі 49,82 грн., інфляційні втрати у розмірі 187,43 грн.

В частині стягнення суми 3 % річних у розмірі 0,62 грн., та пені у сумі 0,31 грн. - відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 269,57 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 20, 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, ЄДРПОУ 43315445) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126, ЄДРПОУ 42206328, п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ "Ощадбанк" НОМЕР_1 , МФО 351823, п/р НОМЕР_2 в АТ "Мегабанк", МФО 351629) суму заборгованості за електричну енергію у розмірі 4 441,36 грн., пені у сумі 228,90 грн., 3 % річних у розмірі 49,82 грн., інфляційні втрати у розмірі 187,43 грн. та судовий збір у розмірі 2 269,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення суми 3 % річних у розмірі 0,62 грн., та пені у сумі 0,31 грн. - у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, у межах апеляційного округу, протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, відповідно до статей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Інформація у справі може бути одержана зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Реквізити сторін:

позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 126, ЄДРПОУ 42206328);

відповідач: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Харків), (61002, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, буд. 16, ЄДРПОУ 43315445).

Повне рішення складено "13" грудня 2021 р.

Суддя О.О. Ємельянова

Попередній документ
101829297
Наступний документ
101829299
Інформація про рішення:
№ рішення: 101829298
№ справи: 922/4055/21
Дата рішення: 13.12.2021
Дата публікації: 14.12.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Харківської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; За спожиті енергоносії
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (05.10.2021)
Дата надходження: 05.10.2021
Предмет позову: стягнення коштів